18 грудня 2025 року
м. Київ
справа №140/1431/25
адміністративне провадження №К/990/52735/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Желтобрюх І. Л., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 140/1431/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Білосток» до Головного управління ДПС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Білосток» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області. З урахуванням заяви про зміну позовних вимог позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- № 277440701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 3 052 647,50 грн, у тому числі: за податковим зобов'язанням - 2 442 118,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 610 529,50 грн;
-№ 277410701, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком наприбуток на суму 122 023,00 грн;
- № 277450801, яким застосовано штраф за несвоєчасне складання та реєстрацію податкових накладних з ПДВ у сумі 1 221 059,00 грн;
- № 277430701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 5 129 427,50 грн, у тому числі: за податковим зобов'язанням - 4 103 542,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 025 885,50 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 02 вересня 2025 року у відкритому судовому засіданні (повне судове рішення складено 09 вересня 2025 року), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 16 грудня 2025 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку касаційного оскарження, відповідач зазначає, що вперше касаційну скаргу було подано в межах установленого законом строку, однак Верховний Суд повернув її як таку, що не містила належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Заявник наголошує, що після усунення недоліків, які стали підставою для повернення раніше поданих касаційних скарг, а також з урахуванням роз'яснень, наданих в ухвалі Верховного Суду, касаційну скаргу подано повторно. Крім того, відповідач звертає увагу на запровадження в Україні воєнного стану та посилається на положення частини п'ятої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач вже неодноразово реалізовував своє право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі. Однак ухвалами Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року та від 19 листопада 2025 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, своєю чергою, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Водночас жодних доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку скаржником не надано.
Також Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п'ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб'єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.
Отже, зазначені причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об'єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 140/1431/25 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. Л. Желтобрюх
М. М. Яковенко