18 грудня 2025 року
м. Київ
справа №380/17007/23
адміністративне провадження №К/990/45717/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Бевзенко В.М., Єзеров А.А.
розглянув в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат
у справі № 380/17007/23 за позовом ОСОБА_1 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, за участі Виконавчого комітету Рава-Руської міської ради в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення XXXIV сесії VIII демократичного скликання Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області №73 від 23.06.2023 «Про скасування рішення виконавчого комітету №9 від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по вул. Львівська, 3-A, у м. Рава-Руська»;
- визнати протиправним та скасувати Рішення XXXIV сесії VIII демократичного скликання Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області №39 від 23.06.2023 «Про включення до переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення для підготовки Лоту з продажу на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону) в м.Рава-Руська, вул. Львівська, 3-А».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 24.10.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №380/17007/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення XXXIV сесії VIII демократичного скликання Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області №73 від 23.06.2023 «Про скасування рішення виконавчого комітету №9 від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по вул. Львівська, 3-A у м. Рава-Руська» скасовано і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Рішення XXXIV сесії VIII демократичного скликання Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області №73 від 23.06.2023 «Про скасування рішення виконавчого комітету №9 від 26.01.2023 «Про надання дозволу на розміщення тимчасової споруди по вул. Львівська, 3-A у м. Рава-Руська».
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі №380/17007/23 залишено без змін.
14.11.2025 до Верховного Суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.
Просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 571,73 грн та у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29 256,00 грн.
Вирішуючи питання судових витрат Верховний Суд виходить з наступного.
Щодо судового збору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Порядок розподілу судових витрат встановлений статтею 139 КАС України.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 6 цієї статті визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Ухвалюючи постанову від 14.11.2025 Верховний Суд питання щодо розподілу судових витрат не вирішував.
Як убачається з матеріалів справи, за подання до суду першої інстанції позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 147,20 грн згідно з квитанцією 32528798800007381348; за подання апеляційної скарги 1 288,50 грн згідно з квитанцією ID: 2411-8757-5672-8369 та за подання касаційної скарги 1 717,76 грн згідно з квитанцією ID: 3217-3144-4744-3605. Всього в розмірі 5 153,46 грн.
Таким чином, на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, що включають витрати щодо сплати позивачем судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 2 576,64 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються нормами статті 134 КАС України.
Згідно із частинами 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами частин 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом наведених норм для усіх судових витрат встановлено однакові правила щодо їх доведення відповідними доказами.
У постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного висновку:
«…При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.»
Вирішуючи питання відшкодування витрат на правничу допомогу Верховний Суд в ухвалі від 16.09.2024 у справі №440/1182/24 дійшов висновку, що платіжна інструкція на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про особу платника.
У справі, яка розглядається, позивачем до позовної заяви долучено копії: договору від 12.07.2023 №15/2023/DR про надання правової допомоги (адвокатських послуг), рахунку на оплату послуг до договору від 12.07.2023 на суму 14 628,00 грн.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надано копію платіжної інструкції від 17.07.2023 №@2PL332103 щодо передоплати юридичних послуг на суму 14 628,00 грн згідно з договором №15/2023/DR.
Водночас, у вказаній платіжній інструкції в графі «Платник» зазначено: транз.розрахункові платежі_DN.DG.DZ, в графі «Код платника» вказано ЄДРПОУ АТ КБ «ПриватБанк» 14360570.
Відомості про позивача як платника в платіжній інструкцій від 17.07.2023 №@2PL332103 відсутні.
Таким чином платіжна інструкція від 17.07.2023 №@2PL332103 не підтверджує понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 14 628,00 грн.
Надані позивачем копії договору від 12.07.2023 №15/2023/DR про надання правової допомоги та рахунку на оплату послуг до договору від 12.07.2023 також не містять інформацію про сплату зазначених в них коштів, відтак в розумінні частини 7 статті 139 КАС України не є належними доказами понесення позивачем витрат по оплаті послуг адвоката щодо надання правової допомоги.
Інших доказів понесення витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі позивачем не надано.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем не надано доказів понесення судових витрат на у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, заява про ухвалення додаткового рішення в цій частині задоволенню не підлягає.
Подібних висновків у питанні відшкодування витрат на професійну правничу допомогу дійшов Верховний Суд у постановах від 07.07.2023 у справі №340/2823/21, від 28.07.2023 у справі №640/583/20, від 25.07.2023 у справі №340/4492/22, від 22.05.2024 у справі № 280/429/19.
Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 252 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №380/17007/23 задовольнити частково.
Прийняти у справі №380/17007/23 додаткову постанову.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області (80316, Львівська область, Львівський район, м. Рава-Руська, вул. Ярослава Мудрого, 3, код ЄДРПОУ 04056256) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2576 (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість) грн 64 коп.
В задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №380/17007/23 відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Бевзенко
А.А. Єзеров