18 грудня 2025 року
м. Київ
справа №380/5270/24
адміністративне провадження № К/990/44902/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М. В.,
суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року (головуючий суддя - Костецький Н.В.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року (головуючий суддя - Кузьмич С. М., судді: Курилець А.Р., Пліш М.А.)
у справі № 380/5270/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати за період з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року, різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4 379,71 грн щомісячно, починаючи з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року, в загальному розмірі 306 014,58 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078, та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44).
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків, сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножена на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100 % - 1 762,00 грн * 253,30 % / 100 % = 4 463,15 грн. Тому, на переконання позивача, починаючи з березня 2018 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати йому індексацію-різницю в розмірі 4 379,71 грн щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
3. Оскільки в період з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року (дата виключення зі списків особового складу частини) чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців не відбувалось, то, як зазначає позивач, загальна сума невиплаченої йому індексації-різниці за вказаний період становить 306 014,58 грн. Доводить, що бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати належних йому сум грошового забезпечення, є протиправною.
4. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4 389,71 грн щомісячно, починаючи з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року, в загальному розмірі 306 713,28 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
5. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
6. Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2025 року для розгляду справи № 380/5270/24 (провадження № К/990/44902/24) визначено колегію суддів у складі: Білак М.В. (головуюча суддя), судді: Желєзний І.В., Мацедонська В.Е.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. ОСОБА_1 проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1.
9. Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 20 грудня 2023 року № 739-ОС/дск позивача, звільненого з військової служби у відставку на підставі наказу Служби безпеки України від 07 грудня 2023 року № 1574-ОС/дск, виключено зі списків особового складу з 27 грудня 2023 року.
10. Відповідно до інформації начальника фінансового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення, у період з січня 2018 року по грудень 2023 року ОСОБА_1 не нараховувалась різниця між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року.
11. Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу за період з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078, позивач звернувся із цим позовом до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
13. Оскільки 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, суди зазначили, що березень 2018 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
14. При цьому, як зазначили суди попередніх інстанцій, оскільки розмір підвищення доходу (73,44 грн) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4 463,15 грн), то відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума належної індексації в березні 2018 року мала розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, тобто розмір «індексації-різниці» в місяць складає 4 389,71 грн (4 463,15 грн - 73,44 грн).
15. Відтак, суди дійшли висновку, що відповідач повинен був нараховувати та виплатити позивачу індексацію-різницю в розмірі 4 389,71 грн щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати виключення із списків особового складу та всіх видів забезпечення, тобто в період з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року.
16. До того ж, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керуючись статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4 389,71 грн щомісячно, починаючи з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року, в загальному розмірі 306 713,28 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078.
17. При цьому, суд зазначив, що враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Підставою касаційного оскарження у цій справі відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах щодо застосування при вирішенні питання щодо невиплати індексації грошового забезпечення за 2023 рік положень Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»), дія яких на 2023 рік була зупинена пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
19. Вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували доводи відповідача про те, що починаючи з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року (день виключення позивача зі списків особового складу) законних підстав для нарахування та виплати позивачу будь-якого виду індексації не існувало, оскільки відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
20. Як зазначає відповідач, здійснення нарахування та виплати позивачу з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року індексації-різниці грошового забезпечення за відсутності на те визначених законодавством підстав, зумовить порушення відповідачем визначеної Законом процедури вчинення дій або прийняття рішень, що є настільки ж неприпустимим, як і вчинення відповідним суб'єктом владних повноважень дій (прийняття рішень) без уповноваження законом та очевидно суперечитиме запровадженому статтею 19 Конституції України принципу законності.
21. Позивач не скористався правом надіслати відзив на касаційну скаргу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
23. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , який в період, зокрема, з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому індексації-різниці грошового забезпечення за вказаний період та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь відповідні виплати.
24. Касаційне провадження в цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України в межах доводів відповідача, обґрунтованих відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах щодо застосування при вирішенні питання щодо невиплати індексації грошового забезпечення за 2023 рік положень Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», дія яких на 2023 рік була зупинена пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
25. Отже, зважаючи на висновки судів попередніх інстанцій та доводи відповідача в касаційній скарзі, на стадії касаційного перегляду ключовим питанням є правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 у контексті з'ясування, чи має право позивач на виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року.
26. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
27. Частинами першою-третьою статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
28. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
29. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
30. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
31. Положеннями статті 1 цього Закону визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
32. За правилами статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
33. Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
34. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
35. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
36. Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
37. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
38. Згідно з частиною другою статті 5 цього Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
39. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.
40. Пунктом 1-1 Порядку № 1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
41. У пункті 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
42. За правилами пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
43. У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзаци перший - шостий пункту 5 Порядку № 1078).
44. Порядком № 1078 запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.
45. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
46. Верховний Суд неодноразово, зокрема, в постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, зазначав, що для правильного застосування абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку № 1078 суд повинен встановити: 1) розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); 2) суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); 3) чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
47. Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 200/564/23 указав, що за змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
48. Розглядаючи позовні вимоги щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позивачу належна індексація-різниця грошового забезпечення за вказаний період, яка розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100 %, тобто 1 762,00 грн * 253,30 % / 100 % = 4 463,15 грн.
49. Оскільки розмір підвищення доходу (А) 73,44 грн (грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року склало 14 471,56 грн, а за березень 2018 року - 14 545,00 грн, то розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 73,44 грн) є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року (Б) = 4 463,15 грн, тому, як зазначили суди попередніх інстанцій, різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) дорівнює: 4 389,71 грн (4463,15 грн - 73,44 грн).
50. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що загальна сума індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 27 грудня 2023 року, на яку має право позивач, становить 306 713,28 грн (за період з 01 березня 2018 року до 30 листопада 2023 року: 4 389,71 грн * 69 місяців = 302 889,99 грн; за період з 01 грудня 2023 року по 27 грудня 2023 року: 4 389,71 грн/31 день * 27 днів = 3 823,29 грн; 302 889,99 грн + 3 823,29 грн = 306 713,28 грн).
51. Водночас, ІНФОРМАЦІЯ_1 в касаційній скарзі зазначає, що підстав для виплати позивачу індексації-різниці за 2023 рік немає, оскільки дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було зупинено на 2023 рік пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
52. Так, відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
53. Колегія суддів зауважує, що вказане вище положення Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» є чинним та неконституційним не визнавалось.
54. Таким чином, оскільки дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» була зупинена на 2023 рік, то підстави для проведення нарахування суми індексації грошового забезпечення, механізм розрахунку якої визначено Порядком № 1078, у 2023 році були відсутні.
55. Що стосується застосування Порядку № 1078, то він не може бути самостійною підставою для проведення нарахування суми індексації грошового забезпечення, коли дія закону про індексацію зупинена. Порядок № 1078 є інструментом, який застосовується лише тоді, коли чинне законодавство дозволяє це робити, і якщо закон прямо не дозволяє (або забороняє) індексацію, то Порядок № 1078 не може бути застосований.
56. Верховний Суд висновує, що правовий режим воєнного стану зумовлює пріоритетність норм спеціального законодавства, яке залежить від безпекових потреб держави. Уповноваженим органом на прийняття законів України є парламент України, який як єдиний законодавчий орган може зупиняти дію одного закону шляхом ухвалення іншого (стаття 92 Конституції України). Суд не може за власною ініціативою застосовувати норми закону, дія якого у визначеному Конституцією України порядку була зупинена, оскільки це суперечить принципу законності, за виключенням випадків передбачених статтею 7 КАС України.
57. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
58. Однак, відповідно до пункту 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30- 34, 38, 39, 41- 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
59. Аналізуючи вказані норми законодавства, колегія суддів доходить висновку, що оскільки дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було зупинено на 2023 рік пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», то факт протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року відсутній.
60. Ураховуючи наведене, за період з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року у відповідача відсутній обов'язок у нарахуванні та виплаті позивачу індексації-різниці грошового забезпечення в розмірі 52 110,10 грн (4 389,71 грн х 11 [одинадцять місяців 2023 року]= 48 286,81 грн; грудень 2023 року - 4 389,71 грн / 31 х 27 = 3 823,29 грн; 48 286, 81 грн + 3 823,29 грн = 52 110,10 грн).
61. За таких обставин і правового регулювання суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за період 01 січня 2023 по 27 грудня 2023 року в розмірі 52 110,10 грн, у зв'язку із чим судові рішення в цій частині необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
62. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
63. Виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, встановлених частинами першою, другою статті 341 КАС України, судові рішення попередніх інстанцій в частині позовних вимог про нарахування та виплату індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, Суд не перевіряє й не надає оцінки висновкам судів. Відповідно до правил статті 350 КАС України у цій частині оскаржувані судові рішення належить залишити без змін.
64. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 351, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі №380/5270/24 скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 4 389,71 грн щомісячно, з 01 січня 2023 року по 27 грудня 2023 року в розмірі 52 110,10 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
І.В. Желєзний
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду