18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 160/33706/23
адміністративне провадження № К/990/43274/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Чернігівської митниці
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року (головуючий суддя - Горбалінський В.В.)
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року (головуючий суддя - Білак С.В., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.)
у справі № 160/33706/23
за позовом ОСОБА_1
до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
про визнання протиправними та скасування постанов.
I. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила визнати протиправними та скасувати постанови Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18 грудня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (далі - спірні постанови).
2. В обґрунтування позову зазначила, що спірне виконавче провадження відкрито після спливу строку пред'явлення постанови митного органу до виконання, у зв'язку з чим, постанови Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18 грудня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано постанови Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18 грудня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3 935,56 грн.
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Чернігівська митниця звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. 26 січня 2018 року Чернігівською митницею ДФС прийнято постанову в справі про порушення митних правил № 0957/10200/17, якою на громадянку ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 1785674,13 грн.
7. У вказаній постанові зазначено, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 26 квітня 2018 року.
8. 10 квітня 2018 року Соборним відділом державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 стосовно виконання постанови №0957/10200/17 від 26 січня 2018 року.
9. 30 вересня 2020 року Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № НОМЕР_2, якою повернуто Чернігівській митниці ДФС постанову № 0957/10200/17 від 26 січня 2018 року.
10. Вказаною постановою визначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 31 грудня 2020 року.
11. 04 грудня 2023 року Чернігівська митниця звернулась до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою щодо виконання постанови № 0957/10200/17 від 26 січня 2018 року.
12. 18 грудня 2023 року Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 стосовно виконання постанови №0957/10200/17 від 26 січня 2018 року.
13. 18 грудня 2023 року Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1, якою визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в cумі 269 грн.
14. 18 грудня 2023 року Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про розмір стягнення виконавчого збору ВП № НОМЕР_1 в сумі 178 567,41 грн.
15. 18 грудня 2023 року Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про арешт коштів боржника ВП № НОМЕР_1.
16. Не погоджуючись із вказаними постановами, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що, враховуючи пропуск строку пред'явлення постанови №0957/10200/17 від 26 січня 2018 року до виконання, у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження. А тому постанови Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18 грудня 2023 року про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є протиправними та підлягають скасуванню.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Касаційне провадження за скаргою позивача відкрито на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
19. На думку скаржника, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі пунктів 3, 4 частини другої, пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України.
20. У касаційній скарзі наголошено, що Чернігівська митниця не була учасником справи у суді першої інстанції, оскільки не була залучена Дніпропетровським окружним адміністративним судом до участі у справі. Однією з підстав подання апеляційної скарги було незалучення Чернігівської митниці до участі у розгляді справи, в той час як при розгляді справи судом вирішувалось питання про права та інтереси митниці, враховуючи, що підставою для винесення скасованих постанов Виконавчої служби була саме постанова Чернігівської митниці про накладення штрафу. Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги не надав належної правової оцінки незалученню Чернігівської митниці до розгляду справи судом першої інстанції.
21. На думку скаржника, наслідком подання апеляційної скарги за наведеної підстави є скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, застосувавши статтю 317 КАС України.
22. Також у касаційній скарзі представник Чернігівської митниці наголошує, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції вказує, що постанова про повернення виконавчого документа 30 вересня 2020 року направлена Чернігівській митниці разом із виконавчим документом від 26 січня 2018 року № 0957/10200/17. Однак, суд посилається лише на постанову Виконавчої служби про повернення виконавчого документа та не посилається на жодний доказ, яким підтверджується отримання Чернігівською митницею цієї постанови разом із виконавчим документом.
23. Окрім того, Чернігівською митницею зазначено, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, що підтверджують не отримання виконавчого документу при поверненні, а саме:
- лист-відповідь державного виконавця Мельника Л.Л. від 07 липня 2023 року № 65403, який надісланий на звернення ОСОБА_1 , про те, що станом на 07 липня 2023 року відсутні відомості, що виконавчий документ (постанова Чернігівської митниці ДФС від 26 січня 208 року № 0957/10200/17) не підлягає виконанню;
- рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 160/18005/23 за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці, Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та зобов'язання вчинити певні дії. Вказане рішення набрало законної сили 06 березня 2024 року, в ньому зазначено, що постанова Чернігівської митниці пред'явлена до виконання 27 березня 2018 року, а докази, які підтверджують повернення Чернігівській митниці цієї постанови на час розгляду справи відсутні;
- лист Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 23 листопада 2023 року №128056/28.24-34, яким Митницю повідомлено про втрату постанови Чернігівської митниці ДФС від 26 січня 2018 року у справі про порушення митних правил № 0957/10200/17 при пересилці.
24. Представник позивача подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити без змін оскаржувані судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення. У відзиві наголошено, що участь Чернігівської митниці у розгляді справи у суді першої інстанції жодним чином не впливає на законність дій державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. На момент подання касаційної скарги доводи про незалучення Митниці до розгляду справи є безпідставними, оскільки апеляційна скарга Митниці була прийнята апеляційним судом та розглянута, доводи апеляційної скарги також були розглянуті, їм надана правова оцінка.
VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
25. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
26. Спірні правовідносини у цій справі виникли щодо прийняття державним виконавцем 18 грудня 2023 року постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
27. Суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, дійшли висновку щодо протиправності спірних постанов.
28. Верховний Суд погоджується із вказаним висновком з огляду на таке.
29. Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у спірному виконавчому провадженні постанова Митниці № 0957/10200/17 від 26 січня 2018 року є виконавчим документом.
31. Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
32. Частиною другою статті 12 Закону № 1404-VIII строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
33. У відповідності до положень частини шостої статті 12 Закону № 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постанова митного органу № 0957/10200/17 від 26 січня 2018 року підлягала повторному пред'явленню до 31 грудня 2020 року. Проте, Митниця звернулась до Виконавчої служби 04 грудня 2023 року, тобто з пропуском вказаного строку.
35. У той же час, суди встановили, що Митниця не зверталась до суду за місцем виконання відповідного рішення із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення постанови № 0957/10200/17 від 26 січня 2018 року.
36. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
37. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у відповідача підстав для відкриття спірного виконавчого провадження та винесення надалі спірних постанов, враховуючи пропуск Чернігівською митницею строку пред'явлення до виконання постанови № 0957/10200/17 від 26 січня 2018 року.
38. Варто зауважити, що представник Чернігівської митниці у касаційній скарзі вказує, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню на підставі пунктів 3, 4 частини другої, пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України.
39. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
40. Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що скаржник брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, саме ним була подана апеляційна скарга. Тому є безпідставними твердження Митниці про те, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення про її права, свободи та інтереси та (або) обов'язки, не залучивши її до участі у справі.
41. Окрім того, безпідставними є доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.
42. У касаційній скарзі Чернігівська митниця зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив усі докази для встановлення дійсних обставин справи, внаслідок чого ухвалив необґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог. Суд апеляційної інстанції послався лише на постанову Виконавчої служби про повернення виконавчого документа та не послався на жодний доказ, яким підтверджується отримання митницею цієї постанови разом з виконавчим документом. Звертає увагу, що Чернігівська митниця просила дослідити докази, якими підтверджується той факт, що постанова Виконавчої служби про повернення виконавчого документа не отримана митницею. Зазначає, що якби суд апеляційної інстанції дослідив усі докази, на які посилалася митниця в апеляційній скарзі, то він не прийшов би до помилкових висновків про порушення митницею строків на пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, а отже, судом не враховані надані митницею докази, наслідком чого обставини в справі встановлені судом апеляційної інстанції на підставі неналежних доказів. На думку скаржника, якщо у статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» не закріплено, який документ долучається до матеріалів виконавчого провадження на підтвердження направлення стягувачу, зокрема, постанови про повернення виконавчого документа, то в цьому випадку суд при розгляді справи повинен дослідити усі докази, які є у державного виконавця, стягувача і боржника, в обов'язковому порядку. При цьому, обов'язково витребувати з власної ініціативи в усіх учасників справи наявні докази у справі, якщо вони їх не надають у добровільному порядку. У свою чергу, саме ці докази не були досліджені судом апеляційної інстанції.
43. Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
44. Частиною другою статті 351 КАС України визначено, що порушення норм процесуального права може бути, зокрема, підставою для скасування рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
45. У свою чергу, частиною першою статті 72 КАС України регламентовано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
46. Із приписів статей 73-76 КАС України вбачається, що лише суд має повноваженнями стосовно визначення належності, допустимості, достовірності та достатності доказів. Таким чином, виключно суд має право визначати ті докази, на підставі яких будуть встановлюватись обставини справи.
47. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
48. Отже, суд апеляційної інстанції, керувався виключно власним правом на визначення необхідної доказової бази та врахував обставини справи необхідні для вирішення цього спору, що вже були встановлені судом першої інстанції.
49. У свою чергу, Верховний Суд наголошує, що скаржник звертав увагу на дослідженні доказів, які визначають причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, що не відноситься до предмету доказування у цій справі. Поважність причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання може бути предметом судового розгляду у разі звернення Митниці як стягувача до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
50. Таким чином, наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що ними неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.
51. Відповідно до частин першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
52. Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
53. Ураховуючи результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Чернігівської митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі №160/33706/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду