02 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025, (суддя суду першої інстанції Бондар М.В.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/24/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
31.12.2025 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з адміністративним позовом, в якому просили:
- визнати протиправним і скасувати рішення Управління державного архітектурно- будівельного контролю Дніпровської міської ради від 28.10.2024 про відмову в здійсненні контролю за скаргами позивачів на незаконне самочинне будівництво, здійснене за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради здійснити заходи державного архітектурного контролю за скаргами позивачів на незаконне самочинне будівництво, здійснене за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 09.10.2024 звернувся до Управління і скаргою на незаконне самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_1 , співвласником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того. ОСОБА_3 звернулась з аналогічною скаргою від 21.10.2024 до Управління на незаконне самочинне будівництво, оскільки володіє суміжним домоволодінням, а самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_1 із порушенням державних будівельних та протипожежним норм порушує також її права і законні інтереси. За результатами розгляду звернень позивачів, 28.10.2024 Управлінням винесено рішення, яким відмовлено в проведенні перевірки, з якого вбачається, що, враховуючи положення пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 №303 (далі - Постанова №303), положення статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), ненадання представником заявника матеріалів, що свідчать про наявність загрози, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану - проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_1 , визнано недоцільним. Позивачі вважають таке рішення протиправним, зазначаючи, що позивач-1, звернувшись до відповідача зі скаргою, повідомив Управління про самочинне будівництво, здійснене співвласником земельної ділянки ОСОБА_1 з порушенням державних будівельних та протипожежних норм. Факт здійснення ОСОБА_1 самочинного будівництва встановлено рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.11.2023 у справі №204/8412/23, яке залишено в силі постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.02.2024. Позивач-1 вказує, шо йому належить 21/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , а 4/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 . Земельна ділянка за цією ж адресою перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Отже, право власності на домоволодіння є спільним частковим та розподіляється між власниками у наведених вище частках, а право власності на земельну ділянку - є спільним сумісним. Крім того, в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває справа №204/9987/21 за позовом ОСОБА_2 про виділ в натурі належних йому часток домоволодіння та земельної ділянки. Станом на день подання цього позову справа не розглянута. Втім, у вказаній судовій справі була проведена судова експертиза. У висновку експертів від 13.03.2023 № 1275/1276/1277/1278-22 вказано, що ОСОБА_1 здійснене самочинне будівництво, яке виконане ним із грубим порушенням будівельних норм і правил, та із порушенням правил протипожежної безпеки. Позивачі наголошують, що порушення протипожежних вимог несе в собі потенційну загрозу життя, здоров'я та майна, а тому це порушення має бути усунуто шляхом знесення самочинного будівництва. Водночас, усунення зазначеного порушення можливе лише за умови перенесення стіни самочинно збудованої будівлі на визначену нормами відстань. Здійснення такого перенесення неможливо шляхом перебудови. Оскільки самочинне будівництво здійснене ОСОБА_1 на сумісній земельній ділянці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в разі завдання шкоди майну, життю та здоров'ю інших осіб, відповідальність нестиме в тому числі і ОСОБА_2 . Окрім того, самочинні будівлі збудовані впритул до сусідніх домоволодінь. Сусіднє домоводіння, до якого впритул розташовані збудовані ОСОБА_1 споруди, - АДРЕСА_2 , знаходиться у власності ОСОБА_3 . На думку позивачів, Управління, маючи докази здійснення самочинного будівництва із порушенням протипожежних норм, із порушенням будівельних норм, які можуть призвести до непоправимих наслідків та ставлять загрозу життю і здоров'ю людей, дійшов хибного висновку, що такі порушення не становлять загрозу життю та здоров'ю людей, і, як наслідок, безпідставно відмовив позивачам в здійсненні заходу державного контролю.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 28.03.2025 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частково. Визнав протиправним і скасував рішення Управління державного архітектурно- будівельного контролю Дніпровської міської ради, викладене у вигляді висновку засідання комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2024 про недоцільність проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язав Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради повторно розглянути скарги ОСОБА_2 від 08.10.2024 та ОСОБА_3 від 18.10.2024 на незаконне самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачами не доведено протиправності висновку Управління від 28.10.2024 про відмову у здійсненні контролю за скаргами на незаконне будівництво. Також, заявник апеляційної інстанції зазначає, що висновок експертів на може безумовно підтверджувати незаконність будівництва, інших доказів незаконності будівництва немає.
Від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги заявник просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що що ОСОБА_2 належить 21/25 частина домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Так, 13/25 частки домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 02.04.1991 та 8/25 частки домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.06.2000.
Інші 4/25 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належать ОСОБА_1 .
Земельна ділянка площею 0,0736 га, на якій розташоване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , належить позивачу-1 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 878665, виданого 21 квітня 2006 року.
Вказане підтверджується судовими рішеннями у справі №240/8412/23.
Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло від 14.12.1993, квартира (приміщення квартири спільного заселення, одноквартирний будинок, яка (який) знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та членам її родини: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Згідно з висновком експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.03.2023 №1275/1276/1277/1278-22, складеним за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи установлено, що ОСОБА_1 здійснене самочинне будівництво, яке виконане ним із порушенням будівельних норм і правил та із порушенням правил протипожежної безпеки.
Так, ОСОБА_2 звернувся до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого нерухомого майна: триповерхової самочинної забудови літ. “Е-З» та господарських (допоміжних) споруд: сараю літ. “З», гараж літ. “В», що є частиною домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 .
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.11.2023 у справі №204/8412/23 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудованого нерухомого майна відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14.02.2024 у справі №204/8412/23 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення; рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.11.2023 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 18.06.2024 у справі №204/8412/23 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення; рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07.11.2023 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14.02.2024 залишено без змін.
Судовим рішенням від 18.06.2024 у справі №204/8412/23 установлено, що ОСОБА_1 у порушення частини першої статті 34, частини першої статті 36 Закону №3038-VI без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт та затвердженої у встановленому законом порядку проєктної документації на земельній ділянці, прибудинкової території будинку за адресою: АДРЕСА_1 з метою реконструкції будинку здійснив будівельні роботи з самочинного будівництва: житлового будинку літ. “Е-З», гаражу літ. “В», сарая літ. “З».
Втім, зі змісту судового рішення від 18.06.2024 у справі №204/8412/23 вбачається, що ОСОБА_2 не доведено, що внаслідок самочинного будівництва порушено право позивачів. Позивач не звертався до відповідача з вимогою про приведення об'єкту самочинного будівництва (прибудови) у спосіб, передбачений законодавством, клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи під час розгляду цієї справи також не заявляв і доказів того, що відповідач відмовляється провести перебудову об'єкта самочинного будівництва (прибудови) суду також не надав. Перевірка дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування не проводилася, приписів щодо можливості/неможливості перебудови спірного об'єкта будівництва не видавалося, з вказаних підстав з позовом до суду про знесення самочинного будівництва відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом, не зверталися. Отже, доказів вичерпання передбачених законом можливостей для усунення порушень закону за таким самочинним будівництвом суду не було надано.
08.10.2024 ОСОБА_2 звернувся до Управління зі скаргою, в якій просив:
- провести перевірку відповідності розміщення триповерхової самочинної забудови літ “Е-3» та господарських (допоміжних) споруд: сарай літ. “ 3» та гараж літ “В», що є частиною домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 до будинку ОСОБА_2 законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів;
- винести рішення про визнання прибудови: триповерхову самочинну забудову літ “Е-3» та господарські (допоміжні) споруди: сарай літ. “ 3» та гараж літ “В», що є частиною домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , самочинно збудованим, що порушує будівельні та санітарні норми;
- зобов'язати ОСОБА_1 знести самочинно збудоване нерухоме майно - триповерхову самочинну забудову літ “Е-3» та господарські (допоміжні) споруди: сарай літ. “З» та гараж літ “В», що є частиною домоволодіння АДРЕСА_1 , яке належить відповідачу ОСОБА_1 .
З такою ж скаргою 18.10.2024 до Управління звернулась ОСОБА_7
28.10.2024 за участю представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Іванчик Павла Володимировича (заявник), представника ОСОБА_1 - адвоката Сагайдака Андрія Васильовича, представника ОСОБА_3 - адвоката Шульги Вікторії Сергіївни відбулося засідання комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з висновком засідання комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2024, враховуючи положення пунктів 1 та 2 Постанови №303, положення статті 41 Закону №3038-VI, ненадання представником заявника матеріалів, що свідчать про наявність загрози, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану - проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: узвіз Озерний, 6, м. Дніпро - є недоцільним.
Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню вказаний висновок відповідача, позивачі звернулись до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача, яке викладено у формі висновку від 28.10.2024, винесено необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Законом №3038-ІV визначено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, цей Закон спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №3038-ІV управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 статті 38 Закону №3038-ІV у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону №3038-ІV державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема:
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (частина 2 статті 41 Закону №3038-ІV).
На підставі частини 1 статті 41-1 Закону №3038-ІV державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 41-1 Закону №3038-ІV).
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).
Відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності».
проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (пункт 17 Порядку №553).
Висновком засідання комісії щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності від 28.10.2024 визнано недоцільним проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: узвіз Озерний, 6, м. Дніпро, з посиланням на пункти 1, 2 Постанови №303, а також враховуючи ненадання представником заявника матеріалів, що свідчать про наявність загрози, що має негативний вплив на права та законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану.
Так, пунктом 1 Постанови №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні».
Згідно з пунктом 2 Постанова №303 за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
Отже, визначальним питанням є наявність загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України протягом періоду воєнного стану.
Як правиьно зазначив суд першої інстанції, згідно з висновком експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.03.2023 №1275/1276/1277/1278-22, складеним за результатами проведення судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної, оціночно-земельної та земельно-технічної експертизи установлено, що ОСОБА_1 здійснене самочинне будівництво, яке виконане ним із порушенням будівельних норм і правил та із порушенням правил протипожежної безпеки.
Так, у вказаному висновку експертів зазначено наступне:
“На частині земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 , (див. фотозображення 1-20) наявна триповерхова будівля, яка за даними технічних паспортів станом на 27.07.2007 та додатково наданих матеріалів позначена як житловий будинок самовільної забудови.
Триповерхова будівля знаходиться на відстані 0,76 м -1,29 м. від паркану, який поділяє земельну ділянку між власниками (позиваем та відповідачем), на відстані 2,5-2,66 м. від паркану з сусіднім домоволодінням ( АДРЕСА_2 ) (будівля не відповідає вимогам ДБН В2.2-12:2009(10), а саме п. 6.1.41 відстань від межі слід встановлювати не менше 3 м, також порушені норми протипожежних відстаней між будинками.
За поясненнями власника ОСОБА_1 , до триповерхової будівлі були проведені інженерні комунікації, водовідведення, водопостачання, газопостачання та електрика.» (абзац 11 сторінка 9 висновку, абзаци 1, 2 сторінки 10 висновку).
…
“Також на частині земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 наявні господарські (допоміжні) споруди: сарай літ. “З» та гараж літ “В» за даними технічних паспортів виготовлених станом на 27.07.2007 та додатково наданих матеріалів на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , зазначено як самовільно побудовані.
Зблоковані споруди сарай літ “З», гараж літ. “В» побудовані впритул до паркана між земельними ділянками АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 , що не відповідає вимогам ДБН В2.2-15:2019 та ДБН В.2.2-12:2019, а саме: при розміщенні будівель із сформованою забудовою для догляду за будівлями та здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки слід приймати не менше 1 метра.
Відстань від гаража літ. “В» до двоповерхового багатоквартирного житлового будинку ( АДРЕСА_2 ) 6.5 м., відстань від гаража до вікон житлової кімнати квартири АДРЕСА_5 в одноповерховому будинку власника ОСОБА_2 становить 6.8 м. Відстані від гаража до житлових будинків не відповідають вимогам ДБН В.2.2-15:2019 (7) та порушують протипожежні вимоги ДБН В.2.2-12:2019(10) таблиці 15.2.
Враховуючи, що триповерхова будівля літ “Е-3», будівля літ “З» та будівля гаражу літ “В» відноситься до самочинного будівництва та порушують будівельні норми та правила ДБН В.2.2-15:2019 та протипожежні вимоги ДБН В.2.2.-12:2019 таблиці 15.2.» (абзаци 1-4 сторінки 13 висновку).
Заявник апеляційної інстанції зазначає, що вказаний висновок не є беззаперечним доказом незаконного будівництва з боку ОСОБА_1 , зазначає, що суди у справі №204/8412/23 також вказали, що висновок експерта не є беззаперечним доказом проведення будівництва із порушенням будівельних норм, а має бути досліджений разом із іншими поданими сторонами доказами.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про призначення заходу контролю відповідач не в праві відкидати доказ наявності незаконного будівництва, що може загрожувати життю та здоров'ю людей як такий, що не є беззаперечним, конструкція статті не містить вимоги про те, що перевірка призначається виключно за наявності доказів порушень, що є беззаперечними, відтак колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачами докази порушень будівельних норм, в тому числі висновок експерта, мали бути враховані відповідачем для умов призначення позапланового заходу.
Також, колегія суддів зазначає, що в силу приписів ст. 78 КАС України, висновки суду щодо оцінки доказів не мають преюдиційного значення, відтак посилання третьої особи на висновки судів щодо оцінки висновки експертизи як доказу, що не беззаперечним та має оцінюватись разом з іншими доказами, забраними в цивільній справі, не враховується судом при розгляд цієї справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення Управління від 28.10.2024, викладене у формі висновку, про відмову в здійсненні контролю за скаргами позивачів на незаконне самочинне будівництво, здійснене ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , є таким, що підлягає скасуванню. Також, суд першої інстанції правомірно, поклав на відповідача зобов'язання відповідача повторно розглянути скарги ОСОБА_2 від 08.10.2024 та ОСОБА_3 від 18.10.2024 на незаконне самочинне будівництво, з урахуванням висновків суду.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування судового рішення - відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 в адміністративній справі №160/24/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш