09 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 340/5306/24
Головуючий суддя І інстанції - Кравчук О.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 в адміністративній справі №340/5306/24 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький, в якому просив:
- визнати дії КЕВ м. Кропивницький протиправними щодо відмови у наданні клопотання на виключення з числа службових квартири за адресою АДРЕСА_1 відповідно пунктів 3-7 розділу 7 Інструкції та надання ОСОБА_1 та членам його сім'ї квартиру за адресою АДРЕСА_1 для постійного проживання;
- зобов'язати КЕВ м. Кропивницький подати до Центрального управління інженерно інфраструктурного забезпечення ЗСУ клопотання про виключення з числа службових квартиру за адресою АДРЕСА_1 та надати ОСОБА_1 і членам його сім'ї квартиру за адресою АДРЕСА_1 для постійного проживання, разом з першим примірником облікової справи та списком розподілу, відповідно пунктів 3-7 розділу 7 Інструкції.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 адміністративний позов було ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправними дії КЕВ м. Кропивницький щодо відмови у наданні клопотання на виключення з числа службових квартири за адресою АДРЕСА_1 відповідно пунктів 3-7 розділу 7 Інструкції та надання ОСОБА_1 та членам його сім'ї квартиру за адресою АДРЕСА_1 для постійного проживання.
Зобов'язано КЕВ м. Кропивницький подати до Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ЗСУ клопотання про виключення з числа службових квартиру за адресою АДРЕСА_1 та надання ОСОБА_1 і членам його сім'ї квартиру за адресою АДРЕСА_1 для постійного проживання, разом з першим примірником облікової справи та списком розподілу, відповідно пунктів 3-7 розділу 7 Інструкції.
У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кропивницький звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що Квартирно-експлуатаційним відділам було дозволено надавати пропозиції щодо забезпечення військовослужбовців житлом для постійного проживання шляхом виключення його зі службового фонду Міністерства оборони України на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями лише після проведення заходів щодо заселення службових жилих приміщень та жилих приміщень для постійного проживання, які надійшли до них на розподіл. Зауважено, що станом на 30.05.2025 у Кіровоградському гарнізоні рахуються вільні, незаселені службові житлові приміщення Міністерства оборони України в кількості 37 службових квартир в різних населених пунктах гарнизону.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 21 вересня 2007 року перебуає на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у Кіровоградському гарнізоні.
20 вересня 2011 року йому надано ордер № 28 на службове жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 із сім'єю у складі 3 осіб, де вони зареєстровані і проживають на даний час.
ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України, у військовій частині НОМЕР_1 та має військову вислугу більше 20 років.
01.07.2024 позивач подав рапорт до житлової комісії військової частини НОМЕР_1 про виключення квартири із числа службових та надання її для постійного проживання, як такому, що має вислугу на військовій службі 20 років і більше.
Протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 21 червня.2024 року № 3 вирішено клопотати перед начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький (далі - КЕВ м. Кропивницький) та житловою комісією Кіровоградського гарнізону, щодо виключення з числа службових квартиру за адресою АДРЕСА_1 та надання підполковнику ОСОБА_1 та членам його сім'ї квартиру за адресою АДРЕСА_1 для постійного проживання.
16.07.2024 на ім'я начальника КЕВ м. Кропивницький, направлено лист з проханням подати клопотання на виключення з числа службових квартиру за адресою АДРЕСА_1 відповідно пунктів 3-7 розділу 7 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 380 від 31 липня 2018 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06 вересня 2018 року (далі -Інструкція) та надати йому та членам його сім'ї квартиру за адресою АДРЕСА_1 для постійного проживання.
Листом начальника КЕВ м. Кропивницький від 22.07.2024 № 571/1986 позивачу відмовлено у наданні клопотання на виключення з числа службових квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Відмова мотивована тим, що в Кіровоградському гарнізоні є незаселене службове житло, в зв'язку з чим КЕВ м. Кропивницький не має правових підстав надавати на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями пропозиції щодо забезпечення військовослужбовців житлом для постійного проживання.
Не погодившись з вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в повному обсязі дотримано процедуру щодо виключення з числа службових квартир за адресою: АДРЕСА_2 для постійного користування, а отже, у нього наявні усі, визначені пунктом 10 Інструкції №380, умови для реалізації права на виключення житла, яке займає сім'я останнього, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання у встановленому порядку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей визначений Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 р. №1081 (далі за текстом - Порядок №1081).
Абзацами 1, 3 пункту 3 Порядку №1081 передбачено, що військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання.
Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Згідно з п.11 Порядку №1081 житлове приміщення виключається з числа службового, якщо відпала потреба в його використанні, а також якщо в установленому порядку його виключено з числа житлових приміщень.
Виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.
Зміст та методика забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов визначені Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 р. (далі за текстом - Інструкція №380).
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції №380 військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №380 передбачено, що для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою житловою площею), ведення оперативного обліку службових житлових приміщень в апараті Міноборони, в Генеральному штабі Збройних Сил України, у інших органах військового управління та військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України, а також у військових прокуратурах (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).
До житлових комісій військових частин також належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку.
З огляду на абзац 4 п.6 розділу ІІ Інструкції №380, відповідно до визначених завдань житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія): надає дані до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за формами, які встановлені Порядком ведення Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2011 року №238, стосовно військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
На підставі абзацу 4 пункту 7 розділу ІІ Інструкції №380 житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової житлової площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення;
Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції №380 визначено, що рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини та оголошується в наказі.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Згідно з абзацом 1 п.11 розділу VI Інструкції №380 на кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформлюється облікова справа.
Пунктом 1 розділу VIІ Інструкції №380 визначено, що особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини.
Відповідно до пункту 3 розділу VIІ Інструкції №380 для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.
Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.
Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Згідно з пунктом 4 розділу VIІ Інструкції №380 На підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання (далі - Список надання постійного житла).
Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
Пунктами 6 - 8 розділу VIІ Інструкції №380 унормовано, що ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків).
Затверджений Список надання постійного житла у ЗСУ є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Ордер на постійну житлову площу в закритих військових містечках оформлюється та видається відповідним начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п'яти робочих днів.
Для вселення в надане житлове приміщення військовослужбовець здає ордер на постійну житлову площу до житлово-експлуатаційної організації, за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації, що здійснює обслуговування цього житлового приміщення, або до будинкоуправління відповідного КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
Ордер на постійну житлову площу може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому законодавством.
КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району інформує військовослужбовців та членів їх сімей про готовність ордера не пізніше одного місяця з дня затвердження Списку надання постійного житла у Збройних Силах України.
Про видачу (вручення) ордера КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом трьох робочих днів повідомляє житлову комісію військової частини (об'єднану житлову комісію), яка на найближчому засіданні приймає рішення про зняття військовослужбовця з обліку.
Ордер та рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) про зняття з обліку є підставами для видання наказу командира військової частини про забезпечення житловими приміщенням для постійного проживання та зняття з обліку.
Пунктом 10 розділу VIІ Інструкції №380 передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Відтак, з змісту зазначених правових норм слідує, що визначальними обставинами для визнання права на виключення житла з числа службового є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, має вислугу років у календарному обчисленні понад 20 років та перебуває на квартирному обліку, що підтверджується протокольним рішенням засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 4 від 15 липня 2024 року.
Також в зазначеному рішенні зазначено, що було розглянуто рапорт позивача про виключення квартири з числа службових та надання для постійного користування за адресою: АДРЕСА_2 .
За результатами розгляду рапорту було вирішено на підставі клопотання КЕВ м. Кропивницький за встановленим порядком виключити квартиру за адресою: АДРЕСА_2 із числа службових та надати підполковнику ОСОБА_1 та членам його сім'ї квартиру за адресою: АДРЕСА_2 для постійного проживання на склад сім'ї 3 (три) особи.
Військовою частиною НОМЕР_1 було підготовлено та направлено начальнику КЕВ м. Кіровограда лист №883 від 16 липня 2024 року про розгляд документів щодо виключення службового житла військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 із числа службового та надання його для постійного проживання. До вказаного листа додано: витяг з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 4 від 15 липня 2024 року; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.07.2024 року № 294; копія рапорту підполковника ОСОБА_1 , від 01.07.2024, ВХ. №2911.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем в повному обсязі дотримано процедуру щодо виключення з числа службових квартир за адресою: АДРЕСА_2 для постійного користування, а отже, у нього наявні усі, визначені пунктом 10 Інструкції №380, умови для реалізації права на виключення житла, яке займає сім'я останнього, з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання у встановленому порядку.
В свою чергу, з огляду на вищенаведені обставини, у відповідача виник обов'язок для подання до Центрального управління інженерно інфраструктурного забезпечення ЗСУ клопотання про виключення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до пп. 3-7 розділу 7 Інструкції.
Інші доводи відповідача, що вказані в апеляційній скарзі, до уваги колегією суддів не приймаються, тому як не мають правового значення для правильного вирішення справи.
Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кропивницький - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 в адміністративній справі №340/5306/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко