26 листопада 2025 року м.Дніпросправа № 160/3329/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі № 160/3329/25 (суддя Турлакова Н.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (далі позивач) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000579/1 від 12.11.2024 р.;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001165.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що зауваження митного органу не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення оцінюваного товару, а також не впливають на правильність визначення митної вартості. Наполягає, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно застосовано при визначенні митної вартості резервний метод.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд визнав протиправними та скасував оскаржені позивачем рішення відповідача. Також судом вирішено питання розподілу судових витрат та стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3500 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідачем на рішення суду першої інстанції подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати рішення суду у даній справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції, невірно розтлумачено норми ст. ст. 52 - 64, 257, 337 МКУ, не надано правової оцінки всім обставинам справи. Відповідач зазначає, що застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України. Декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість товару, визначену за ціною угоди, надані до оформлення документи містять розбіжності, які впливають на вартість складових митної вартості товару. Вважає, що відповідачем дотримано вимоги МК України щодо порядку визначення митної вартості товару, а спірні рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства, у межах повноважень, а отже у суду не було законних підстав для їх скасування.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав їм належну юридичну оцінку. На думку позивача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 30487219, зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 40.
24.02.2020 року між ТОВ “АТБ-Маркет» та 3WAY (GUANGZHOU) COMPFNY LTD. Китай (продавець) укладено контракт №3530-GW/CN на поставку продукції, згідно предмету якого продавець зобов'язується поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах визначених у цьому контракті
Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару "Вироби кухонні з кераміки: - арт. 4HP-X-20 Підставка під гаряче (кераміка), - 7824 шт. - арт. 5CP-MIX Підставка під гаряче, - арт. 4HP-M-20 Підставка під гаряче (кераміка), - 21024 шт. (кераміка), - 16800 шт. Виробник:3WAY (GUANGZHOU) COMPANY LTD. Країна виробництва: CN." до Одеської митниці подано митну декларацію №24UA500500038370U3 від 12.11.2024 року.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500038370U3 від 12.11.2024 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 22.07.2024; пакувальний лист (Packing list) б/н від 22.07.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № TZSC-837-24 від 22.07.2024; коносамент (Bill of lading) № SMXM24070059 від 29.07.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8582 від 11.11.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № TZSC-837-24 від 22.07.2024; договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1328 від 12.11.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1329 від 12.11.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1330 від 12.11.2024; документ, що підтверджує вартість страхування № 20496 від 23.08.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 22.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 3530-GW/CN від 24.02.2020; інші некласифіковані документи (фото товару) від 12.11.2024.
12.11.2024 р. позивачем отримано повідомлення наступного змісту: “у поданих до митного оформлення документах містяться наступні розбіжності.
1) Відповідно до специфікації від 22.07.2024 № 9 оплата за товар здійснюється протягом 20 діб від дати завантаження на судно. Згідно коносамента від 29.07.2024 №SMXM24070059, товар завантажено на борт судна 29.07.2024, але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи.
2) У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 24.02.2020 № 3530- GW/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня.
3) Рахунки від 12.11.2024 № 1328, від 12.11.2024 № 1329, від 12.11.2024 № 1330 на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ “ФСР ЛОДЖИСТІКС Україна». При цьому договір між ТОВ "АТБ-Маркет" та ТОВ “ФСР ЛОДЖИСТІКС Україна» на здійснення міжнародного перевезення товарів до митного оформлення не надавався.
4) Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ №20496 від 23.08.2024 не відповідає вищезазначеним умовам.
У відповідь на повідомлення відповідача позивач листом вих. № М-2025-0080/2 від 09.01.2025 року надав пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також: банківські платіжні документи: Swift б/н від 02.09.24р.; прайс-лист виробника товару б/н від 08.07.2024р.; комерційна пропозиція б/н від 15.07.2024р.; заявка на перевозку від 30.07.2024 року; договір транспортного експедирування від 29.05.2023 р; копія митної декларації країни відправлення від 23.07.2024 р.
Зазначене відповідачем не заперечується.
12.11.2024 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000579/1, яким відмовлено в оформленні митної декларації та повідомлено про обрання відповідачем резервного методу визначення митної вартості товару. За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО “Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить: по товару № 1 - 3,8601 доларів США за кг. нетто (ЕМД від 05.09.2024 № UA500500/2024/030898), ніж заявлено декларантом 2,4574 доларів США за кг нетто.
12.11.2024 позивачу надіслано картку відмови №UA500500/2024/001165 в прийнятті митної декларації № 24UA500500038370U3 від 12.11.2024.
У відповідь на рішення про коригування митної вартості товарів, 09.01.2025 року позивач надав відповідачу пояснення щодо зауважень, які виникли у відповідача до поданих документів, а також: бухгалтерські платіжні документи ТОВ “АТБ-Маркет»: банківські та платіжні документи (копії): swift від 02.09.2024р.; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення №57087 від 02.12.2024р., №57092 від 02.12.2024р., №57101 від 02.12.2024р. (оригінал); акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1174, 1175, 1176 від 14.12.2024 від ТОВ "ФСР ЛОДЖИСТІКС УКРАЇНА" до Договору транспортного експедирування №104669 від 19.05.23 року. (копії); виписка з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 11.12.2024р.) (копія); прайс-лист б/н від 08.07.2024р. від продавця оцінюваних товарів (копія); комерційна пропозиція б/н від 15.07.2024р. від продавця оцінюваних товарів (копія); експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-1304/4 від 26.12.2024р.(копія); митна декларація країни відправлення №370820240000432218 від23.07.2024р. (копія); платіжне доручення в іноземній валюті № 3693 від 30.08.2024р. (копія); договір транспортного експедирування №104670 від 29.05.2023р.; заявка на перевозку №82083/303017 від 30.07.2024р.
Позивач, не погодився з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду з позовом про його скасування та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про їх обґрунтованість, оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Приписами частин другої та третьої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачі. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів у митній декларації та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом, митним органом виявлено наступне:
1) Відповідно до специфікації від 22.07.2024 № 9 оплата за товар здійснюється протягом 20 діб від дати завантаження на судно. Згідно коносамента від 29.07.2024 №SMXM24070059, товар завантажено на борт судна 29.07.2024, але до митного оформлення не було надано банківські платіжні документи;
2) У розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 24.02.2020 № 3530- GW/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня;
3) Рахунки від 12.11.2024 № 1328, від 12.11.2024 № 1329, від 12.11.2024 № 1330 на оплату транспортно-експедиційних послуг видані ТОВ “ФСР ЛОДЖИСТІКС Україна». При цьому договір між ТОВ "АТБ-Маркет" та ТОВ “ФСР ЛОДЖИСТІКС Україна» на здійснення міжнародного перевезення товарів до митного оформлення не надавався;
4) Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ №20496 від 23.08.2024 не відповідає вищезазначеним умовам.
Щодо не надання банківських платіжних документів.
Верховним Судом при прийнятті рішень у справах про коригування митної вартості (у справах №815/2731/18 від 16.07.2020 року, №1140/3242/18 від 23.07.2019 року) неодноразово висловлювались правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
З урахуванням правових висновків, відповідач взагалі не повинен був звертати увагу на умови оплати, оскільки незалежно від того, яка встановлена відстрочка платежу, від якого моменту рахується, або яка встановлена попередня оплата, відповідні суми повинні бути включені до митної вартості, що відповідно до матеріалів справи, було зроблено декларантом.
Доказами, що підтверджують вартість товару, які подавалися під час митного оформлення ТОВ “ATБ-Маркет» є: сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 22.07.2024; пакувальний лист (Packing list) б/н від 22.07.2024; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № TZSC-837-24 від 22.07.2024; коносамент (Bill of lading) № SMXM24070059 від 29.07.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8582 від 11.11.2024; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № TZSC-837-24 від 22.07.2024; договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1328 від 12.11.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1329 від 12.11.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 1330 від 12.11.2024; документ, що підтверджує вартість страхування № 20496 від 23.08.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 22.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 3530-GW/CN від 24.02.2020; інші некласифіковані документи (Фото товару) від 12.11.2024.
12.11.2024 року декларантом ТОВ “ATБ-Mаркет» додатково надано документи: банківські платіжні документи: Swift б/н від 02.09.24р.; прайс-лист виробника товару б/н від 08.07.2024р.; комерційна пропозиція б/н від 15.07.2024р.; заявка на перевозку від 30.07.2024 року; договір транспортного експедирування від 29.05.2023 р; копія митної декларації країни відправлення від 23.07.2024 р.
Щодо того, що у розділі 4 пункту 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 24.02.2020 №3530-GW/CN зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня.
Листом №1211/3 від 12.11.2024р. до митного оформлення було надано копія митної декларації країни відправлення № 370820240000432218 від 23.07.2024р.
В той же час, копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 року по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: “…ненадання позивачем митної декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така декларація не є обов'язковим документом на підтвердження митної вартості товару».
Щодо того, що сума страхування має покривати ціну товару плюс 10% (тобто 110%) та обумовлена у валюті договору, суд виходить з наступного.
Під час митного оформлення було надано документ, що підтверджує вартість страхування: Заява на страхування окремого перевезення вантажу № 20496 від 23.08.2024 р. Відповідно до даного документа, страхова сума складає 1022643,48 грн., що на момент страхування, з урахуванням курсу валют, відповідало фактурній вартості товару за контрактом.
При цьому, у документі на страхування міститься посилання на інвойс №ТZSC-837-24 від 22.07.2024 року, який наданий під час митного оформлення.
Розділом 9. “Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати “Інкотермс» в редакції 2010 р. передбачено, що існують тільки два терміни, пов'язані із страхуванням: CIF і CIP.
Відповідно до них продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
Термінами CIF і CIP дійсно передбачено обов'язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.
Проте, у даному випадку за зовнішньоекономічним договором (контрактом) №3530-GW/CN від 24.02.2020 року товар постачався на умовах FOB-Сямень.
Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. “Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у Продавця та і Покупця відсутні зобов'язання щодо укладення договорів страхування.
Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
ТОВ “АТБ-МАРКЕТ» у добровільному порядку здійснило страхування товару, що підтверджується заявою на страхування окремого перевезення вантажу.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду, що доводи відповідача, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%), є хибним.
В спірному випадку позивачем було надано відповідачу всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
Всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Зауваження, що викладені відповідачем спірному рішенні, є спростованими.
Позивач під час митного оформлення належним чином повідомив позивача про розмір понесених витрат, а зауваження митного органу носять формальний характер та не впливають на заявлену митну вартість товару.
За таких обставин, є вірними висновки суду, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили.
Оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
З урахуванням встановлених судом обставин, є вірними висновки суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Оскаржене позивачем рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягало скасуванню.
Оскільки оформлення картки відмови є похідним при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів, наявні підстави і для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001165.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Доводів та заперечень стосовно розподілу судом судових витрат апеляційна скарга відповідача не містить, з огляду на що судом апеляційної інстанції в цій частині не надається оцінка висновкам суду першої інстанції.
Керуючись ст. 311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Одеської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року у справі № 160/3329/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак