02 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/24080/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 р. (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі №160/24080/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 , яка має статус фізичної особи-підприємця, звернулася джо суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.08.2024р. №0519770708 за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа, не створено у паперовому або електронному виді та не видано відповідні розрахункові документи встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункових операцій; податкове повідомлення-рішення від 13.08.2024р. №0519790708 щодо не надання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказувала на безпідставність висновків Головного управління ДПС У Дніпропетровській області, оскільки направлення на проведення фактичної перевірки відсутні, підстава перевірки не зазначена, мета перевірки - загальна. Щодо суті виявленого порушення, то позивач зазначала, що код товарної під категорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається постачальником товару у документах, що свідчать про надходження товару; жодних порушень з 01.01.2022р. чи контрольних закупок, або чеків, які не відповідають вимогам не має; за змістом акту перевірки контролюючим органом не зафіксовано фактів не проведення позивачем розрахункових операцій через РРО та фактів здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки; на підтвердження видачі позивачем чеків невстановленого зразка відповідач не надав електронні копії розрахункових документів, що надходять по дротових та/або бездротових каналах зв'язку до органів ДПС, вважає, що роздруківка з АІС «Податковий блок» не є доказом відображення господарської операції.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративний позов задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що суд першої інстанції при прийняття оскарженого рішення не врахував правові висновки Верховного Суду по справі 120/11036/23 (щодо правомірності зазначення в наказі про призначення фактичної перевірки листа ДПС України (доповідної записки); по справі №420/9909/23 (щодо достатності відображення в наказі підстави для проведення фактичної перевірки як нумераційного позначення відповідного пункту статті Податкового кодексу України без розкриття його змісту); по справі №814/733/17 (щодо не встановлення ПК України меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення); по справі №280/6832/23 (щодо правомірності застосування інформації з баз даних податкового органу при проведені фактичної перевірки). Також відповідач вказує, що виявлене під час фактичної перевірки порушення підтверджується описом наявної готівки на місці проведення розрахунків, Х-звітом, в якому відображено проведення розрахунків на суму 829,0 грн. (безготівково) та 48 грн. готівкою. ФОП ОСОБА_1 надала письмові пояснення, в яких вона підтверджує встановлене порушення - 18.06.2024 реалізацію горілки «Гетьман» (0,7 л) вартістю 210,0 грн. та цигарки «Парламент» вартістю 110,0 гривень без використання РРО та без видачі відповідного розрахункового документа у зв'язку із відсутністю світла. Судом зазначено про допущення позивачем порушень вимог законодавства щодо проведення розрахункових операцій, однак, не обґрунтовано та неправомірно скасовано податкові повідомлення - рішення.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, посилаючись, у свою чергу, на правові висновки Верховного Суду у справі № 420/9909/23 та вказуючи, що зміст наказу від 17.06.2024 №2375-п не містить посилань на підставу про отримання контролюючим органом від державних органів інформації, що слугувала б обставиною для призначення та проведення фактичної перевірки. Також у цьому наказі посилання як на підстави для проведення перевірки на лист Департаменту податкового аудиту ДПС України №5079/7/99-00-07-04-02-07 від 26.02.2024 відсутнє. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для призначення та проведення фактичної перевірки позивачки. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у справі №460/2663/22 у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення. Посадовими особами контролюючого органу у даному випадку було здійснено перевірку даних (відомостей) про проведення позивачем розрахункових операцій за минулий період часу, тобто, така перевірка не є фактичною перевіркою, а носить характер документальної перевірки, а тому такі дії відповідача не можуть вчиняться в рамках фактичної перевірки та слугувати підставами для застосування штрафних санкцій, що мало місце у даній ситуації.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:
ОСОБА_1 06.11.2020 зареєстрована як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 . Видами діяльності є: 47.29 - роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах (основний) за місцезнаходженням магазину - АДРЕСА_2 (а.с.8-9, 13,36-37).
З метою здійснення контролю норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) керуючись ст.19-1, ст.20, пп. 69.2-2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, ГУ ДПС у Дніпропетровській області був прийнятий наказ №2375-п від 17.06.2024р. «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )». Період діяльності, який перевіряється: з 01.08.2021 по дату завершення фактичної перевірки з урахуванням вимог ст.102 Податкового кодексу України (а.с.13,36).
На виконання наказу були оформлені направлення за №4643, №4644 від 18.06.2024 (а.с.39).
На підставі наказу та направлень на перевірку посадовими особами контролюючого органу 18.06.2024 було проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої був складений акт (довідка) від 28.06.2024 №1772/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .
В ході проведеної фактичної перевірки, були виявлені наступні порушення:
- проведення розрахункових операцій без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа на суму 2031,00 грн. (згідно Х-звіту 1202,00 грн. (готівка) та Х-звіту терміналу - 829,00 грн. (безготівкові розрахунки);
- через РРО проведено розрахункові операції без роздрукування відповідного розрахункового документу встановленої форми на загальну суму 80 175,03 грн., а саме: в фіскальних чеках відсутній обов'язковий реквізит - «номер та серія марки акцизного податку на алкогольні напої» згідно бази даних ДПС України (СОД РРО);
- не надання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, що підтверджується змістом копії наведеного акту, який міститься у справі (а.с.37-38).
На підставі акту перевірки, контролюючим органом 13.08.2024 були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0519770708 за яким за порушення законодавства про патентування, регулювання норм обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на підставі, зокрема, абз.1,2 п.1, абз.1.3 п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 122 285, 05 грн. що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.11);
- №0519790708 за яким за порушення п.85.2 ст.85 ПК України на підставі, зокрема, абз.1.2 п.121.1 ст.121 ПК України до позивача застосовано штраф у сумі 1020,00 грн., що підтверджується копією відповідного рішення (а.с.11-зворот).
Вказані податкові повідомлення-рішення є предметом спору у даній адміністративній справі.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень внаслідок протиправного призначення та проведення перевірки, оскільки наказ на перевірку від 17.06.2024р., №2375-п не містив підстав для її призначення та проведення (інформації отриманої від державних органів) всупереч вимогам п.81.1 ст.81, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України, а викладені у згаданому листі ДПС обставини не є порушеннями податкового законодавства, тому не могли бути обрані контролюючим органом підставами для ініціювання такої перевірки.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Щодо висновку суду першої інстанції про порушення контролюючим органом - відповідачем у справі порядку та процедури проведення фактичної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (ПК України) визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Як свідчать наявні у справі письмові докази, фактична перевірка позивачки була призначена відповідачем на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України (а.с.19).
Відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
За змістом наведених норм, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, за умови наявності у контролюючого органу інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкової дисципліни у сферах здійснення розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Відповідачем на підтвердження правомірності призначення фактичної перевірки суду надано лист Державної податкової служби України № 5079/7/99-00-07-04-02-07 від 26.02.2024, адресований Головним управлінням ДПС в областях та м. Києві, яким повідомлено про можливі порушення законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, суб'єктом господарювання ОСОБА_1 (а.с.34,35). Цим же листом запропоновано організувати та провести фактичну перевірку відповідно до вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Отже, вказаний лист в розумінні підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка дає підстави для призначення та проведення фактичних перевірок.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/9909/23 (постанова від 26 березня 2024 р.) та постанові Верховного Суду 09 вересня 2024 р. у справі №280/6832/23.
Зважаючи на зміст наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2375-п від 17.06.2024, враховуючи актуальні правові висновки Верховного Суду у справах №420/9909/23, №280/6832/23, застосування яких є обов'язковим для судів першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спорів, які виникли з подібних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про те, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 була призначена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбаченими Податковим кодексом України.
Позивачка у позовній заяві стверджувала, що "направлення на перевірку відсутні; направлення не вручались позивачу" (а.с.2 звор. бік).
Такі доводи позивачки спростовані відповідачем шляхом надання до суду першої інстанції копій направлень на перевірку №4643 та № 4644 від 18.06.2024, виданих на підтвердження повноважень щодо здійснення перевірки головним державним інспекторам відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Барбашову О.В. та Петракову М.Ю. (а.с.39). Ці направлення містять підпис про пред'явлення та вручення 18.06.2024 о 13.25 год. Згідно акту фактичної перевірки №1772/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 28.06.2024, перевірка здійснювалась в присутності ОСОБА_1 (а.с.37).
Щодо податкового повідомлення-рішення №0519770708 від 13.08.2024, яким застосовані штрафні санкції на суму 122285,05 грн. за порушення законодавства про патентування, регулювання норм обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Штраф застосовано на підставі абз. 1.2 п. 1, абз. 1.3 п. 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР (Закон № 265/95-ВР).
За приписами цієї правової норми за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Згідно акту фактичної перевірки підставою для застосування штрафу стали наступні порушення:
- проведення розрахункових операцій без застосування РРО та без видачі відповідного розрахункового документа на суму 2031,00 грн. (згідно Х-звіту 1202,00 грн. (готівка) та Х-звіту терміналу - 829,00 грн. (безготівкові розрахунки);
- через РРО проведено розрахункові операції без роздрукування відповідного розрахункового документу встановленої форми на загальну суму 80 175,03 грн., а саме: в фіскальних чеках відсутній обов'язковий реквізит - «номер та серія марки акцизного податку на алкогольні напої» згідно бази даних ДПС України (СОД РРО).
Перше порушення позивачкою було визнано під час перевірки та пояснено не проведення розрахункових операцій через РРО і невидачу розрахункового документу - відсутністю «світла» (а.с.41). При розгляді справи №216/4953/24 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП (порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) ОСОБА_1 «вину визнала, у вчиненому розкаялась, просила закрити справу у зв'язку з малозначністю вчиненого порушення», що відображено у постанові Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 11 вересня 2024 р., наданій позивачкою до суду першої інстанції (а.с.67-69).
Доводи, зазначені нею позовній заяві, про ненадання відповідачем доказів щодо цього порушення, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки за правовим висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 19 червня 2020 р. у справі № 140/388/19, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення; він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.
Позивачкою заперечень на акт фактичної перевірки та/або докази на спростування зафіксованих порушень не надано.
Колегія суддів звертає увагу, що алгоритм дій суб'єкта підприємницької діляьності у випадку період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій, прописаний законодавцем у статті 5 Закону України № 265/95-ВР.
Так, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій. На період виходу з ладу програмного реєстратора розрахункових операцій проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
Як зазначено вище, позивачка не надала суду докази вчинення нею дій у відповідності до статті 5 Закону України № 265/95-ВР у випадку неможливості проведення розрахункових операцій при відключенні електроенергії.
Враховуючи вищевикладене, застосування до позивачки штрафу за це порушення колегія суддів вважає правомірним.
Друге порушення встановлено відповідачем на підставі інформації баз даних ДПС України. За період з лютого 2022 року по червень 2024 року позивачкою здійснено продаж товарів на суму 80175,03 грн. У фіскальних чеках відсутній обов'язковий реквізит - номер та серія марки акцизного податку на алкогольні напої.
Щодо можливості застосування бази даних ДПС України.
За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2024 р. у справі №280/6832/23 використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків. При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Отже, доводи позивачки в цій частині, з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів відхиляє.
Щодо суті порушення.
В акті перевірки порушення описано, як "відсутність обов'язкового реквізиту - номер та серія марки акцизного податку на алкогольні напої". У запереченні на позовну заяву та в апеляційній скарзі відповідач вказував на відсутності цифрового значення штрихкодового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (а.с.28).
Колегія суддів зазначає, що з 01 січня 2022 р. набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з якими суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при роздрібному продажу алкогольних напоїв у сфері торгівлі, громадського харчування зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).
Відповідно до абзацу четвертого частини четвертої статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» закуплені марки попереднього зразку застосовуються у виробництві алкогольних напоїв до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО та/або ПРРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством. У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Колегія суддів вважає, що для висновку про наявність зазначеного порушення необхідним є встановлення обставини того, чи використовувались позивачкою при продажі алкогольних напоїв акцизні марки попереднього зразка (без штрихкодового коду). Крім того, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку утворює склад порушення, а реалізація алкогольних напоїв з акцизними марками попереднього зразка без штрихкодового номеру, які були закуплені до 01 січня 2022 р. - не має наслідком притягнення до відповідальності.
Як вбачається з наданого відповідачем до суду першої інстанції витягу із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, для фактичної перевірки контролюючим органом був взятий період з лютого 2022 року по червень 2024 року (а.с. 43-62). Однак, які розрахункові операції проведені без скасування штрихкодового коду марки акцизного податку, а які - взагалі без марок акцизного податку ця інформація не містить.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення №0519770708 від 13.08.2024 в частині застосування штрафу на суму 120262,54 грн. (80175,03 грн. х 150%), не може вважатись правомірним внаслідок невідповідності його критерію щодо врахування усіх обставин, які мають значення для його прийняття, визначеному частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0519790708, яким за порушення п.85.2 ст.85 ПК України на підставі абз.1.2 п.121.1 ст.121 ПК України до позивачки застосовано штраф у сумі 1020,00 грн.
За приписами п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Як свідчать наявні у справі письмові докази, 17.06.2024 ФОП ОСОБА_1 під підпис була вручена письмова вимога перевіряючих про надання документів згідно переліку (а.с.42). Ця вимога залишилась без виконання. Доказів протилежного позивачкою суду не надано. Крім того позовна заява не містить жодного обґрунтування протиправності вказаного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що оскаржене рішення мотивовано судом першої інстанції незаконністю (призначення, проведення) фактичної перевірки та відсутністю доказів порушень. При цьому, суд не визнав доказами ані інформацію СОД РРО, ані акт перевірки, ані інші документи, які були складені перевіряючими під час перевірки.
Однак, висновки суду першої інстанції у цій справі не відповідають правовим висновкам Верховного Суду у наведених вище справах; аргументи суду, які були покладені в основу рішення про задоволення позову, спростовані належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, наданими відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає податкове повідомлення-рішення №0519790708 від 13.08.2024 правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.
За результатом перегляду справи в апеляційному порядку колегія суддів скасовує оскаржене рішення суду першої інстанції з підстав, визначених статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, через невідповідність висновків обставинам справи. Адміністративний позов задовольняється частково - податкове повідомлення-рішення №0519770708 від 13.08.2024 скасовується в частині застосування штрафу на суму 120262,54 грн. У задоволенні решти позову колегія суддів відмовляє з мотивів, наведених у цій постанові.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно матеріалів справи, позивачкою понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду першої інстанції - 2422,40 грн. (а.с. 12). Зважаючи на часткове задоволення позову ( 120262,54 грн. - задоволено, що складає 97,53% від суми позову 123305,05 грн.), на користь позивачки підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача сума судового збору в розмірі 2362,56 грн., що складає 97,53 % від сплаченого судового збору 2422,40 грн.
Керуючись статями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 р. в адміністративній справі №160/24080/24 - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 , яка має статус фізичної особи підприємця, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0519770708, прийняте 13 серпня 2024 р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в частині застосування штрафу на суму 120262,54 грн.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 02 грудня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник