18 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 420/4437/24
адміністративне провадження № К/990/24874/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження судовому засіданні як суд касаційної інстанції
касаційну скаргу адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року (суддя - Левчук О.А.)
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року (головуючий суддя - Градовський Ю.М., судді: Турецька І.О., Шевчук О.А.)
у справі № 420/4437/24
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВЧ НОМЕР_1 ) яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та індексації;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ВЧ НОМЕР_1 ) доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, та індексації.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому було виплачено одноразову грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, однак, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір грошової допомоги для оздоровлення, відповідач не включив суми додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168), що стало підставою звернення з вказаним позовом до суду.
Крім того, індексація грошового забезпечення має систематичний характер, а тому вона також має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовця.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково:
-- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без урахування індексації грошового забезпечення;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (ВЧ НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення та із врахуванням раніше виплачених сум;
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Таким чином, індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому, вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини грошової допомоги для оздоровлення.
Оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для її невключення до обрахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, що свідчить про наявність з його боку протиправної бездіяльності.
Щодо позовних вимог про врахування в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, виплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, суди попередніх інстанцій зазначили таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року №168 запроваджена додаткова винагорода, яка не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, зокрема, на період дії воєнного стану та пропорційно часу участі в інших заходах в умовах особливого періоду.
Тобто, вказана додаткова винагорода має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим та визначається наказами командирів (начальників) в сумі до 30000,00 грн.
З наведених підстав суди дійшли висновку, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану не є складовою частиною грошового забезпечення, а тому у відповідача відсутні підстави для включення до складу грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік додаткової винагороди, виплату якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування пункту 1 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260).
Скаржник зазначає, що під час проходження військової служби Позивач отримував місячне грошове забезпечення, до складу якого входили такі складові:
•Посадовий оклад (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704);
•Оклад за військове звання (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704);
•Надбавка за вислугу років (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704);
•Надбавка за особливості проходження служби (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704);
•Премія (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704);
•Додаткова винагорода (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168);
•Індексація (у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078).
Усі ці складові грошового забезпечення відповідач виплачував позивачу щомісячно.
Скаржник підкреслює, що додаткова винагорода виплачувалась позивачу щомісяця за рахунок фонду грошового забезпечення з моменту впровадження Кабінетом Міністрів України такої виплати до дня звільнення, отже мала постійний характер, а тому уважає, що означена додаткова винагорода є невід'ємною складовою грошового забезпечення та має бути включена до розрахунку розміру спірної грошової допомоги для оздоровлення, яка, своєю чергою, обчислюється із розміру повного місячного грошового забезпечення.
У цьому зв'язку скаржник звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31 березня 2021 року у справі №620/2878/20, яка, на переконання скаржника, підтверджує його доводи щодо необхідності включення додаткової винагороди, яка є невід'ємною складовою місячного грошового забезпечення, до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення.
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін, мотивуючи відзив фактично тими ж підставами, з яких виходили суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд цієї справи в порядку письмового провадження з 18 грудня 2025 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказом від 16 вересня 2022 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
17 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо перерахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік.
29 січня 2024 року листом №09/752-24-Вих надано відповідь та повідомлено, що підстав для включення сум додаткової винагороди, визначеної Постановою № 168, та індексації грошового забезпечення до розрахунку грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань не було та не буде.
Уважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За умовами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до частини 3 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Згідно з частиною 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Приписами пункту 3 Постанови №704 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про Державну прикордонну службу України» та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, що визначають види та розміри надбавок для виплат військовослужбовцям було розроблено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі - Інструкція № 558).
Цією Інструкцією № 558, зокрема, визначено порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 558 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Питання, пов'язані з виплатою допомоги на оздоровлення урегульовані пунктом 7 розділу ІV «Порядок, умови та розміри виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення» Інструкції № 558, підпунктом 5 якого передбачено, що розмір допомоги визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова №168), у пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
ІV. Позиція Верховного Суду
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Ураховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, Верховний Суд, надаючи оцінку викладеним у касаційній скарзі доводам щодо незгоди з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог, зазначає таке.
Спірним питанням на стадії касаційного провадження є (не)включення додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, до складу грошової допомоги для оздоровлення на відповідний рік, яка виплачується військовослужбовцю за правилами Інструкції № 558.
Відповідаючи на це питання, Верховний Суд зазначає таке.
Приписи частини 1 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ вказують, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення.
Положення частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець делегував, зокрема, Міністерству внутрішніх справ України.
Такими нормативно-правовими актами є постанова Кабінету Міністрів України № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), та Інструкція № 558.
Отже, за своєю правовою природою, додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України №168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Водночас за правилами підпункту 5 пункту 7 розділу ІV Інструкції № 558 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення, не включаються винагороди.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд констатує, що, делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністерству внутрішніх справ України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Тому саме положення Інструкції № 558 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії cкладових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.
За такого правового регулювання, Верховний Суд дійшов висновку, що, обчислюючи розмір допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2022 рік без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, відповідач діяв правомірно.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 серпня 2024 року у справі №420/693/23, від 24 квітня 2025 року у справі № 460/2217/23.
Оскільки позивач оскаржує рішення судів попередніх інстанцій лише в частині позовних вимог про врахування в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, виплаченої додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, суд касаційної інстанції переглядає зазначені судові рішення в межах вимог касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
V. Висновки щодо розподілу судових витрат
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Верховний Суд
Касаційну скаргу адвоката Дубка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська
Судді М.В. Білак
Ж.М. Мельник-Томенко