18 грудня 2025 року
м. Київ
справа №520/525/20
адміністративне провадження №К/990/49865/25
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року по справі № 520/525/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування правових актів індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень,
Позивач, ТОВ "Торгово-промислова компанія "ОМЕГА-АВТОПОСТАВКА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2019 р. № 0000305009 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95005099,50 грн. (основний платіж 63336733,00 грн., штраф 31668366,50 грн.), а також податкове повідомлення-рішення № 0000285009 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 85504590,00 грн. (основний платіж 57003060,00 грн., штраф 28501530,00 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року у справі № 520/525/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 520/525/20, позовні вимоги задоволено.
Постановою Верховного Суду від 29.09.2021 року по справі № 520/525/20 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 року у справі № 520/525/20 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 року у справі № 520/525/20, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 р. у справі № 520/525/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023р. у справі № 520/525/20, позовні вимоги задоволено.
Постановою Верховного Суду від 10.03.2025р. по справі № 520/525/20 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2022р. у справі № 520/525/20 і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023р. у справі № 520/525/20, а справу направлено на новий розгляд до адміністративного суду першої інстанції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 06.11.2019р. № 0000305009.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 06.11.2019р. № 0000285009.
Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 328 КАС України закріплено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).
При цьому, посилаючись на п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, скаржник зазначає про застосування судом норми права ст. 198 ПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справі № 160/15514/20.
Також, зазначив, що оскаржувана постанову суду апеляційної інстанції в частині застосування п. 198,1 198,3 ст. 198, п. 201,1 ст. 201 ПК ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду України у справі № 160/3364/19.
Так, нормою абзацу 2 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України унормовано, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У той же час, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях урахували правові висновки Верховного Суду, викладені у вищезазначених постановах, вказівку на неврахування висновків яких скаржник здійснив у касаційній скарзі, що в свою чергу свідчить про суперечність доводів касаційної скарги та необґрунтованості її вимог.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосується оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судами правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 4 частини 2 статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами 1 і 2 ст. 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 та 2 статті 169 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) п. 4 ч. ст. 328 КАС України підстави (підстав) з належним її обґрунтуванням.
Керуючись статтями 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року по справі № 520/525/20 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов