18 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/27871/25
адміністративне провадження № К/990/49316/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області
на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року
у справі №420/27871/25
за адміністративним позовом Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області
до Чорноморського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
15 серпня 2025 року Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чорноморського відділу ДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 червня 2019 року НОМЕР_1.
В обґрунтування дотримання строку звернення до суду позивач зазначав, що зі змістом спірної постанови Головне управління ознайомилося лише 07 серпня 2025 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: подання заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску, надання доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року заяву представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду від 28 серпня 2025 року залишено без задоволення.
Позовну заяву повернуто позивачу на підставі частини другої статті 123 КАС України (у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та відсутністю підстав для його поновлення).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року залишено без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі №420/27871/25.
Верховний Суд ухвалою від 04 грудня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву, до якої додано платіжну інструкцію, що підтверджує сплату судового збору встановленому законом розмірі, а тому касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення позовної заяви.
У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження судового рішення в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права, які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі має поставити на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Касаційна скарга не містить обґрунтувань, що за таких фактичних обставин справи, рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ.
Перевіряючи матеріали касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що зміст ухвалених у цій справі оскаржуваних судових рішень та доводи, викладені у касаційній скарзі, не дають підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у застосуванні норм процесуального права у такій категорії адміністративних справ.
Враховуючи відсутність обґрунтування впливу наслідків розгляду цієї скарги на формування єдиної правозастосовної практики у застосуванні норм процесуального права, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у цій справі необхідно відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі №420/27871/25.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк