18 грудня 2025 року
м. Київ
справа №420/35573/24
адміністративне провадження №К/990/46025/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Губіна Станіслава Олександровича
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року
у справі №420/35573/24
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, що полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, за періоди з 10 червня 2023 року по 20 червня 2023 року, з 29 червня 2023 року по 07 вересня 2023 року, з 06 жовтня 2023 року по 11 листопада 2023 року, з 28 листопада 2023 року по 20 червня 2024 року із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства Оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, за періоди з 10 червня 2023 року по 20 червня 2023 року, з 29 червня 2023 року по 07 вересня 2023 року, з 06 жовтня 2023 року по 11 листопада 2023 року, з 28 листопада 2023 року по 20 червня 2024 року із розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Верховний Суд ухвалою від 24 листопада 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог.
На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву про уточнення касаційної скарги, в якій підставою касаційного оскарження судових рішень зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України. При цьому, повивач зазначає, що судом попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду викладені в постановах від 30 жовтня 2025 року у справі №380/15376/23, від 23 жовтня 2025 року у справі №240/6401/23, від 24 січня 2025 року у справі №280/2840/23 та від 29 травня 2025 року у справі №300/179/23.
Наведені скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень, з врахуванням уточненої касаційної скарги, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також посилання скаржника на порушення норм процесуального права, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Позивач є військовослужбовцем та не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: бригадний генерал, коммодор, генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал, адмірал.
Таким чином, враховуючи предмет позову, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
Крім того, як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №420/35573/24 у спрощеному позовному провадженні.
Враховуючи, що ця справа законом віднесена до справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
В касаційні скарзі скаржник, посилаючись на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Губіна Станіслава Олександровича на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2025 року у справі №420/35573/24.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №420/35573/24.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду