18 грудня 2025 року
м. Київ
справа №336/2660/25
провадження № К/990/49353/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2025 року на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції 2 батальйону 2 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Проценка Едгара Едуардовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 4332108 від 22 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
18 листопада 2025 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
28 листопада 2025 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора поліції 2 батальйону 2 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Проценка Едгара Едуардовича про скасування постанови серії ЕНА № 4332108 від 22 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 20 травня 2025 року залишив рішення суб'єкта владних повноважень, а саме постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4332108 від 22 березня 2025 року - без змін, а позовну заяву без задоволення.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу залишив без руху, надавши десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення її недоліків шляхом надання належним чином оформлений документ про сплату судового збору в розмірі 908,40 грн.
На виконання вимог ухвали, ОСОБА_1 надіслав до суду платіжне доручення на суму 302,80 грн та платіжне доручення на суму 605,60 грн, проте яке сплачено на реквізити Запорізького апеляційного суду.
Сплата судового збору до іншого суду не може вважатись належним виконанням вимоги суду про сплату судового збору за подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2025 року повернув відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, частини другої статті 298 КАС України.
Не погоджуючись з указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в касаційному порядку.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.
Так, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 11 червня 2025 року.
За змістом пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», згідно з частиною першою статті 9 якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
При цьому частиною другою цієї ж статті Закону визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем сплачено судовий збір відповідно до платіжних доручень у розмірі 302,80 грн і 605,60 грн на реквізити Запорізького апеляційного суду. Тобто оплата відбулася на рахунок, який не належить Третьому апеляційному адміністративному суду.
Разом з цим варто зауважити, що Третій апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 11 червня 2025 року зазначав реквізити для сплати судового збору, а саме: Рахунок отримувача - UA668999980313161206081004628.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав не усунення недоліків скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої цієї ж статті у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні та обставини, на які покликається автор в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому суд касаційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі.
При цьому, Суд зауважує, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2025 року на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 336/2660/25 за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції 2 батальйону 2 роти 1 взводу Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Проценка Едгара Едуардовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 4332108 від 22 березня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
О. Р. Радишевська