17 грудня 2025 року
м. Київ
справа №440/12657/25
адміністративне провадження №К/990/50920/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Грущанського Владислава Олеговича на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ НП в Полтавській області), в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Полтавській області щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за кожен рік з 2015 - 2025, загалом 140 днів, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення 07 березня 2025 року;
-зобов'язати ГУ НП в Полтавській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за кожен рік з 2015 - 2025, загалом 140 днів, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення 957 грн 18 коп., встановленого на день звільнення (07 березня 2025 року);
-зобов'язати ГУ НП в Полтавській області нарахувати та виплатити, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені з 07 березня 2025 року по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення 957 грн 18 коп., встановленого на день звільнення (07 березня 2025 року).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Відповідач подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху з підстави пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду залишено без задоволення. Позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року залишено без змін.
07 грудня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у цій справі.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції, після перегляду її судом апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, після перегляду її судом апеляційної інстанції, може бути оскаржена в суді касаційної інстанції.
За правилами абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Постановляючи оскаржувані процесуальні судові рішення, суди виходили з того, що предметом цього позову є нарахування та виплата грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки позивачу, тому строки звернення до суду обчислюються відповідно до статті 233 КЗпП України.
Як встановили суди попередніх інстанцій, з наказом ГУ НП в Полтавській області від 07 березня 2025 року про звільнення позивач ознайомився 10 березня 2025 року, тому на переконання судів, 10 березня 2025 року позивач дізнався про кількість днів невикористаних відпусток, за які йому передбачена грошова компенсація, проте до суду позивач звернувся до суду 14 вересня 2025 року.
Суди відхилили доводи позивача про те, що останній дізнався 15 серпня 2025 року та 25 серпня 2025 року про кількість невикористаних днів додаткової відпустки з відповідей на адвокатські запити, оскільки таку інформацію позивач міг з'ясувати самостійно після отримання наказу ГУ НП в Полтавській області від 07 березня 2025 року № 129 о/с про звільнення.
Суд апеляційної інстанції вказав, що дата отримання грошового атестату чи письмового повідомлення про виплачені суми у розумінні статті 116 КЗпП України в конкретно цій справі, враховуючи предмет позову не впливає на дату початку строку, з якої позивач дізнався про порушення своїх прав.
Врахувавши вищевикладене, суд першої інстанції, з висновками якими погодився суд апеляційної інстанції, застосував частину п'ятнадцяту статті 171 і пункт 7 частини першої статті 240 КАС України та залишив позов без розгляду.
Водночас заявник касаційної скарги зазначає, що позивачу не було доведено до відома, що він має невикористані дні додаткової відпустки як учасник бойових дій, які підлягають обов'язковій грошовій компенсації при звільненні. На думку скаржника, саме ця інформація є юридично значимою подією, з якою закон пов'язує початок перебігу строку звернення до суду. Скаржник зазначає, що фактично достовірну, повну та документально підтверджену інформацію про нараховані та ненараховані суми позивач отримав лише після адвокатських запитів від 15 та 25 серпня 2025 року. На підтвердження своїх доводів щодо обчислення строків звернення до суду скаржник посилається на частину першу статті 47 КЗпП України, частину першу статті 116 КЗпП України та частину другу статті 233 КЗпП України
Отже, підставою відкриття касаційного провадження є правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, правильності застосування положень частини п'ятнадцятої статті 171 і пункту 7 частини першої статті 240 КАС України щодо підстав для залишення позову без розгляду.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 330, 334 КАС України, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Грущанського Владислава Олеговича на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати справу № 440/12657/25 із Полтавського окружного адміністративного суду.
3. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
4. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему "Електронний суд" у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам засобами поштового зв'язку.
5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов