18 грудня 2025 року
м. Київ
справа №380/28402/23
адміністративне провадження № К/990/50467/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Кашпур О.В.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дзюбенко Олени Василівни на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 16 регіональної військово-лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - 16 регіональної військово-лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК Військово-медичного клінічного центру Західного регіону оформленою довідкою №811/3 від 23 серпня 2023 року; зобов'язати штатну ВЛК 16 регіональну військово-лікарську комісію переглянути оскаржувану постанову ВЛК Військово-медичного клінічного центру Західного регіону оформленою довідкою №811/3 від 23 серпня 2023 року щодо нього та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду у цій справі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
04 грудня 2025 року безпосередньо до Верховного Суду представник позивача подала касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність постанови ВЛК Військово-медичного клінічного центру Західного регіону оформленою довідкою №811/3 від 23 серпня 2023 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Львівським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Так, представник позивача обґрунтовує необхідність прийняття цієї касаційної скарги тим, що у разі залишення оскаржуваних судових рішень чинними, позивач буде позбавлений реальної процесуальної можливості спростувати встановлені судами обставини в інших провадженнях, де вони матимуть визначальне значення.
Суд відхиляє такі доводи з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження представник позивача не навела та не обґрунтувала, які саме встановлені оскарженим судовим рішенням обставини позивач позбавлений можливості спростувати при розгляді іншої справи, та яким чином ці обставини впливають на вирішення спору у конкретній іншій справі.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Далі скаржник посилається на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що ця справа має виняткове значення для позивача, оскільки її результат безпосередньо впливає на його життя, здоров'я, правовий статус та подальшу долю як учасника бойових дій та ветерана війни.
Верховний Суд відхиляє викладені доводи, оскільки судові рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, не тягнуть за собою настання незворотних наслідки для позивача.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Насамкінець скаржник посилається на підпункт «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначає, що розгляд справи у спрощеному провадженні був застосований судами першої та апеляційної інстанцій помилково та всупереч вимогам КАС України. Скаржник вказує, що ця справа за своїм змістом і наслідками не належить до справ незначної складності.
Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо помилковості розгляду судом першої інстанції справи за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки за загальним правилом будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України) і ця справа до таких категорії не відноситься, а тому суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, у цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги статті 257 КАС України, не відносячи цю справу до категорії справ незначної складності, правомірно розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд також звертає увагу скаржника, що предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких цю справу не можна було віднести до категорії справ незначної складності.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дзюбенко Олени Василівни на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 16 регіональної військово-лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов
О.В. Кашпур