18 грудня 2025 року справа №200/2034/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги Білик Катерини Андріївни в інтересах ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. у справі № 200/2034/25 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 04 лютого 2025 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:
з 01 березня 1993 року по 02 жовтня 1995 року у малому будівельному підприємстві «Прогрес»;
з 02 жовтня 1995 року по 28 травня 1997 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Променергоремонт»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 січня 2025 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04 лютого 2025 року №104650020993 «Про відмову у призначенні пенсії».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди:
з 01 березня 1993 року по 01 жовтня 1995 року;
з 02 жовтня 1995 року по 28 травня 1997 року;
з 06 червня 1997 року по 31 грудня 1998 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 січня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначає, що суд дійшов хибного висновку щодо наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоди з 01 березня 1993 року по 01 жовтня 1995 року, з 02 жовтня 1995 року по 28 травня 1997 року, з 06 червня 1997 року по 31 грудня 1998 року відповідно до записів трудової книжки від 01.03.1993 серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці відсутня печатка підприємства на якому розпочато трудову діяльність.
До пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи, оскільки не надано довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи, а в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про пільговий стаж.
В наданій трудовій книжці позивача не містяться дані про повний робочий день, про пільговий характер роботи, не зазначаються відомості про прогули, простої, страйки, перебування у відпустках, відомості про атестацію робочого місця тощо у зв'язку з чим, підстав для зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно даного документу немає.
Представник позивача також не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування доводів зазначає, що відповідно до записів трудової книжки з 06.06.1997 позивач працював на посаді слюсаря-ремонтника металургійного устаткування, згідно постанови КМУ від 11.03.1994 №162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» дана посада передбачена шифром професій №1030200а-18559 та віднесена до виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
З 10.11.2004 позивача переведено на посаду майстра по ремонту, дана посада відповідно до постанови КМУ від 16 січня 2003 № 36 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» також віднесена до переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (позиція 3.1б майстри (старші майстри) з ремонту устаткування.
Отже, вищенаведені посади, на яких працював Позивач у період з 06.06.1997 по 16.01.2017 належать до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня та віднесена до виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, тобто дають особі право на призначення пенсії за ч. 2 п. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV.
Суд першої інстанції не ставить під сумнів, що позивач працював за професіями, що передбачені Списком № 1 та/або Списком № 2, однак вважає даний факт недостатнім для зарахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу.
Однак ігнорує той факт, що згідно з листом ПРАТ “ММК ім. Ілліча» від 06.01.2025 на звернення позивача, повідомлено про неможливість надання довідки про підтвердження пільгового стажу на підприємстві в зв'язку з відсутністю доступу до архівів документів внаслідок тимчасової окупації міста Маріуполь (відповідно до наказу Міністерство розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»).
Записи в трудовій книжці від 01.03.1993 НОМЕР_1 прямо підтверджують, що з 06.06.1997 р. позивач працював слюсарем-ремонтником металургійного обладнання у ВАТ «ММК ім. Ілліча» (пізніше - ПАТ), що відповідає позиціям Списку № 1, а згодом - майстром по ремонту устаткування, що передбачено Списком № 2 (постанова КМУ від 16.01.2003 №36, позиція 3.1б тощо).
Таким чином, частина стажу позивача підлягає зарахуванню за умовами відповідно до Списком № 1, а решта - за Списком № 2, що дозволяє застосувати ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV (взаємне зарахування періодів роботи).
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційних скарг, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , 28 січня 2025 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучив заяву довільної форми від 28 січня 2025 року, в якій просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 28 січня 2025 року; зарахувати період роботи з 06 червня 1997 року по 30 вересня 2013 року до пільгового стажу за Списком № 2 на підставі даних Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).
Як свідчать надані ГУ ПФУ в Донецькій області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , разом з заявою про призначення пенсії надав паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ; картку фізичної особи - платника податків; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03 серпня 2022 року № 3244-7001395474; диплом серії НОМЕР_3 ; архівну довідку Національного авіаційного університету від 01 червня 2023 року №162; військовий квиток серії НОМЕР_4 ; трудову книжку серії НОМЕР_1 ; лист ПРАТ «ММК ім. Ілліча» від 06 січня 2025 року № 18-1/16.
Також матеріали пенсійної справи містять Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5), сформовані станом на 28 січня 2025 року.
За принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_1 від 28 січня 2025 року був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Хмельницькій області.
04 лютого 2025 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих ним документів, а також з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5), ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняло рішення № 104650020993 «Про відмову у призначенні пенсії».
Цим рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Відмовляючи в призначенні пенсії, відповідач виходив з такого:
Вік заявника - 57 років 03 місяці 12 днів.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Страховий стаж особи - 33 роки 3 місяці 12 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці відсутня печатка підприємства, на якому розпочато трудову діяльність.
Для зарахування до страхового стажу періодів роботи відповідно до записів трудової книжки необхідно надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані на підставі первинних документів, та відповідні довідки про реорганізацію.
Пільговий стаж особи відсутній, оскільки довідок, уточнюючих пільговий характер роботи заявник не надав, а в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про пільговий стаж.
Періоди роботи з 1999 року зараховані згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Заявник працює.
З огляду на викладене, ГУ ПФУ в Хмельницькій області вирішило відмовити позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), при вирішенні питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на пенсію ГУ ПФУ в Херсонській області зарахувало до страхового стажу періоди:
з 01 вересня 1985 року по 30 листопада 1985 року - навчання у вищих/середніх навчальних закладах - 00 років 02 місяці 00 днів;
з 31 жовтня 1985 року по 14 листопада 1987 року - військова служба строкова - 02 роки 00 місяців 14 днів;
з 16 листопада 1987 року по 13 січня 1993 року - навчання у вищих/середніх навчальних закладах - 05 років 01 місяць 28;
з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2003 року - 05 років 00 місяців 00 днів;
з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2013 року - 09 років 10 місяців 00 днів;
з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року - 00 років 03 місяці 00 днів;
з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року - 00 років 01 місяць 00 днів;
з 01 березня 2014 року по 30 червня 2022 року - 08 років 04 місяці 00 днів;
з 01 серпня 2022 року по 15 серпня 2022 року - 00 років 01 місяць 00 днів;
з 16 серпня 2022 року по 31 грудня 2024 року - 02 роки 05 місяців 00 днів;
всього страховий стаж - 33 роки 03 місяці 12 днів.
До пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, жоден період не був зарахований.
04 січня 2025 року позивач звернувся до ПРАТ «ММК ім. Ілліча» з заявою про надання довідки про пільговий стаж за період роботи з 06 червня 1997 року по 30 вересня 2013 року та витягів з наказів про атестацію робочих місць за умовами праці.
У відповідь на цю заяву листом від 06 січня 2025 року № 18-1/06 ПРАТ «ММК ім. Ілліча» повідомило, що до початку широкомасштабної збройної агресії російської федерації, ПРАТ «ММК ім. Ілліча» знаходилось в м.Маріуполі, яке на теперішній час окуповано російською федерацією.
Майже всі документи підприємства, в тому числі кадрові та архівні, залишилися в будівлях підприємства на території окупованого м. Маріуполь.
02 травня 2022 року відбулася зміна місцезнаходження ПРАТ «ММК ім. Ілліча» з м. Маріуполя на м. Запоріжжя; ПРАТ «ММК ім. Ілліча» вживає заходи з метою відновлення документів, доступ до яких втрачено, оскільки отримати документи з захоплених збройними формуваннями російської федерації будівель неможливо; ПРАТ «ММК ім. Ілліча» не має доступу до документів, які оформлені до моменту окупації м. Маріуполь.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), сформовані станом на 28 січня 2025 року, містили інформацію про страховий стаж ОСОБА_1 за період з 01 січня 1999 року по жовтень 2024 року, включаючи періоди роботи з 01 січня 1999 року по 30 вересня 2013 року у ВАТ «ММК ім. Ілліча» (в подальшому - ПАТ «ММК ім. Ілліча») та з 01 жовтня 2013 року по 16 січня 2017 року в ТОВ «Метінвест - МРМЗ».
Разом з цим станом на 28 січня 2025 року в системі персоніфікованого обліку не було жодної інформації про спеціальний стаж ОСОБА_1 , в тому числі за період з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року.
Розрахунок стажу свідчить, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області не зарахувало період з 06 червня 1997 року по 31 грудня 1998 року ні до страхового, ні до пільгового стажу; періоди з 01 січня 1999 року по 31 грудня 2003 року, з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2013 року, з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року, з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року, з 01 березня 2014 року по 16 січня 2017 року зараховані лише до страхового стажу, пільгового стажу ці періоди не зараховані.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-VI на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Щодо доводів відповідача, що суд дійшов хибного висновку щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу періоди з 01 березня 1993 року по 01 жовтня 1995 року, з 02 жовтня 1995 року по 28 травня 1997 року, з 06 червня 1997 року по 31 грудня 1998 року відповідно до записів трудової книжки від 01.03.1993 серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці відсутня печатка підприємства на якому розпочато трудову діяльність, суд зазначає наступне.
З приводу періодів роботи, на зарахування яких до страхового та пільгового стажу претендує позивач, суд встановив такі обставини.
Період з 01 березня 1993 року по 02 жовтня 1995 року.
Трудова книжка серії НОМЕР_1 містить такі записи:
Запис 1 - 01 березня 1993 року на підставі наказу від 01 березня 1993 року № 8к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до малого будівельного підприємства «Прогрес» на посаду майстра будівельно-монтажних робіт.
Запис 2 - 01 червня 1994 року на підставі наказу від 01 червня 1994 року № 27ка переведений на посаду виконроба будівельно-монтажних робіт.
Запис 3 - 02 жовтня 1995 року на підставі наказу від 29 вересня 1995 року № 44к звільнений за ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) за власним бажанням.
Період з 01 березня 1993 року по 02 жовтня 1995 року до страхового стажу не зарахований, про що свідчить розрахунок стажу.
Період з 02 жовтня 1995 року по 28 травня 1997 року.
Трудова книжка серії НОМЕР_1 містить такі записи:
Запис 4 - 02 жовтня 1995 року на підставі наказу від 02 жовтня 1995 року № 2к позивач був прийнятий на роботу до товариства з обмеженою відповідальністю «ВТФ «Променергоремонт» на посаду виконроба.
Запис 5 - 02 листопада 1995 року на підставі наказ від 02 листопада 1995 року № 6к переведений на посаду головного інженера.
Запис 6 - 28 травня 1997 року на підставі наказу від 28 травня 1997 року № 2к звільнений за ст. 38 КЗпП за власним бажанням.
Період з 02 жовтня 1995 року по 28 травня 1997 рок до страхового стажу не зарахований, про що свідчить розрахунок стажу.
Період з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року.
Трудова книжка серії НОМЕР_1 містить такі записи:
Запис 7 - 06 червня 1997 року на підставі наказу від 05 червня 1997 року № 104 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ВАТ «ММК ім. Ілліча» в цех ремонту металургійного обладнання № 3 слюсарем-ремонтником металургійного обладнання ККЦ дільниці № 1 5 розряду.
Запис 8 - 09 лютого 1998 року на підставі наказу від 09 лютого 1998 року № 436 переведений старшим майстром по ремонту металургійного обладнання там же.
Запис 9 - 10 листопада 2004 року на підставі наказу від 10 листопада 2004 року № 200к переведений майстром по ремонту там же.
Запис 10 - 05 лютого 2007 року на підставі наказу від 05 лютого 2007 року № 53 переведений майстром по ремонту обладнання металургійного дільниці № 5 по ремонту металургійного обладнання.
Запис 11 - ВАТ «ММК ім. Ілліча» перейменоване на публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПАТ «ММК ім. Ілліча») (рішення загальних зборів акціонерів, протокол від 01 липня 2010 року № 13).
Запис 12 - 30 вересня 2013 року на підставі наказу від 30 вересня 2013 року № 306-к звільнений за переведенням до ТОВ «Метінвест - МРМЗ» за п. 5 ст. 36 КЗпП.
Запис 14 - запис за № 13 визнаний недійсним; 01 жовтня 2013 року на підставі наказу від 01 жовтня 2013 року № 2146 позивач прийнятий до ТОВ «Метінвест - МРМЗ» за переведенням з ПАТ «ММК ім. Ілліча» в ремонтно-механічний цех № 3 дільниці № 3 з ремонту металургійного устаткування майстром з ремонту устаткування металургійного.
Запис 15 - 16 січня 2017 року на підставі наказу від 16 січня 2017 року № 111 переведений у ремонтно-механічний цех № 3 виробничого відділення № 1 на посаду старшого майстра.
В рішенні, яке є предметом спору, пенсійний орган зазначив, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки на титульній сторінці відсутня печатка підприємства, на якому розпочато трудову діяльність.
Проте, щодо заповнення трудової книжки, суб'єктом владних повноважень не враховані положення чинних у відповідний час нормативно-правових актів, зокрема Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, відповідно до якої заповнення трудової книжки проводиться роботодавцем, а не працівником.
Відповідно до п.2.4 Інструкції №58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
За приписами п.4.1 ч.1 Інструкції №58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з абз. 2 п. 6.1 Інструкції № 58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Згідно з пунктом 1.5 Інструкції № 58 питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Недотримання правил при оформленні трудової книжки та неточність в записах в трудовій книжці не може бути підставою для виключення періодів роботи з трудового стажу позивача в момент призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Суд зазначає, що відсутність печатки підприємства на титульній сторінці не є тим недоліком, який може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення.
Таким чином, відповідачем неправомірно не зарахований до страхового стажу позивача періоди з 01 березня 1993 року по 01 жовтня 1995 року, з 02 жовтня 1995 року по 28 травня 1997 року, з 06 червня 1997 року по 31 грудня 1998 року, що відображені в трудовій книжці.
Щодо доводів відповідача, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи, оскільки не надано довідок, уточнюючих пільговий стаж роботи, а в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про пільговий стаж, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Позивач зазначає, що має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, періодів роботи з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року.
Суд встановив, що з 06 червня 1997 року по 08 лютого 1998 року ОСОБА_1 працював слюсарем-ремонтником металургійного обладнання ККЦ дільниці цеху ремонту металургійного обладнання ВАТ «ММК ім. Ілліча»; з 09 лютого 1998 року по 09 листопада 2004 року - старшим майстром по ремонту металургійного обладнання; з 10 листопада 2004 року по 04 лютого 2007 року - майстром по ремонту; з 05 лютого 2007 року по 30 вересня 2013 року - майстром по ремонту обладнання металургійної дільниці по ремонту металургійного обладнання, що підтверджено записами 7-12 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
З 01 жовтня 2013 року по 16 січня 2017 року позивач працював в ТОВ «Метінвест - МРМЗ» майстром з ремонту устаткування металургійного дільниці з ремонту металургійного устаткування ремонтно-механічного цеху, про що свідчать записи 14-15 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
На підставі відомостей ЄДР суд встановив, що основним видом діяльності ПРАТ «ММК ім. Ілліча» (ідентифікаційний код 00191129), яке є правонаступником ВАТ «ММК ім. Ілліча» та ПАТ «ММК ім. Ілліча», є 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів; інші види діяльності - 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; 24.51 Лиття чавуну; 24.52 Лиття сталі; 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 85.32 Професійно-технічна освіта; 86.10 Діяльність лікарняних закладів; 86.21 Загальна медична практика; 86.22 Спеціалізована медична практика; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 56.29 Постачання інших готових страв; 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
До початку збройної агресії російської федерації проти України місцезнаходження ПРАТ «ММК ім. Ілліча» було зареєстровано в м. Маріуполь; на час виникнення спірних правовідносин місцезнаходження цього підприємства перереєстровано в м. Запоріжжя; підприємство перебуває на стадії банкрутства; державна реєстрація його припинення як юридичної особи не проведена.
На підставі відомостей ЄДР суд встановив, що основним видом діяльності ТОВ «Метінвест - МРМЗ» (ідентифікаційний код 38673998) є 24.52 Лиття сталі; інші види діяльності - 28.91 Виробництво машин і устатковання для металургії; 24.51 Лиття чавуну; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.
До початку збройної агресії російської федерації проти України місцезнаходження ТОВ «Метінвест-МРМЗ» було зареєстровано в м. Маріуполі; на час виникнення спірних правовідносин місцезнаходження цього підприємства зареєстровано в м. Запоріжжя; підприємство перебуває на стадії банкрутства; державна реєстрація його припинення як юридичної особи не проведена.
Суд зазначає, що професія «слюсар-ремонтник металургійного обладнання» в металургійному виробництві (чорні метали) (виробництво сталі і феросплавів; підготовка сумішей і ремонт металургійних печей) включена до Списку № 1.
До Списку № 2 включена професія «слюсар-ремонтник» в металургійному виробництві (чорні метали) (доменне виробництво; виробництво сталі і феросплавів, підготовка сполук і копрові роботи, ремонт металургійних печей, випалювання доломіту і вапна; прокатне, колесопрокатне, бандажопрокатне, вилопрокатне, жерстекатальне, лудильне, оцинкувальне і освинцювальне виробництва; виробництво рейкових скріплень; термічна обробка, вирубка і зачищення гарячого металу; трубне виробництво (трубопрокатне, трубозварювальне, електротрубозварювальне, трубоволочильне, труболиварне, фітингове, балонне) і оцинковувальні цехи; пряме відновлення заліза і виробництво порошків чорних металів).
Професія «майстер (старший майстер) по ремонту» включена до Списку № 2 металургійне виробництво (чорна металургія) (доменне виробництво; виробництво сталі та феросплавів; підготовка сполук і копрові роботи; ремонт металургійних печей; випарювання доломіту та вапна; прокатне, колесопрокатне, бандажопрокатне, вилопрокатне, жерстекатальне, лудильне, оцинкувальне та освинцювальне виробництва; виробництво рейкових скріплень; термічна обробка, вирубування та зачищення гарячого металу; виробництво каліброваного металу; трубне виробництво (трубопрокатне, трубозварювальне, електротрубозварювальне, трубоволочильне, труболиварне, фітингове, балонне) та оцинковувальні цехи).
Як було вказано вище, п. 2.14 Інструкції № 58 вимагає, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Системне тлумачення норм ст. 62 Закону № 1788, п. п. 1, 20 Порядку №637 та п. 10 Порядку № 393 зумовлює висновок про те, що трудової книжки достатньо для підтвердження пільгового стажу лише в тому випадку, коли її записи про займану посаду і період виконуваної роботи оформлені належним чином.
Разом з тим, записи 7-15 трудової книжки серії НОМЕР_1 не містять повної інформації про умови праці позивача в періоди з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року, що унеможливлює обґрунтований висновок про те, що ці періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058, (в них не вказаний характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; вид виробництва, в якому був задіяний позивач), а також відсутні відомості про те, що за професіями, передбаченими Списком № 1 або Списком № 2, позивач був зайнятий повний робочий день або не менше 80% робочого часу.
Таким чином, самих лише записів трудової книжки недостатньо для зарахування спірних періодів до пільгового стажу; пільговий характер роботи позивача в періоди з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року потребує підтвердження додатковими документами - довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та/або даними про спеціальний стаж з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Підприємства, на яких працював позивач в спірний період, знаходились в м. Маріуполь.
З 24 лютого 2022 року по 20 травня 2022 року м. Маріуполь Маріупольської міської територіальної громади Маріупольського району Донецької області був територією активних бойових дій, з 21 травня 2022 року є територією України, тимчасово окупованою російською федерацією, про що свідчить Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786.
Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за періоди роботи ОСОБА_1 з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року в ПРАТ «ММК ім. Ілліча» та ТОВ «Метінвест - МРМЗ» ні пенсійному органу, ні суду не надані.
Лист ПРАТ «ММК ім. Ілліча» від 06 січня 2025 року № 18-1/06 свідчить, що майже всі документи цього підприємства, в тому числі кадрові та архівні, залишилися в його будівлях на території окупованого м. Маріуполь, тобто подання уточнюючої довідки за період роботи позивача на цьому підприємстві на час виникнення спірних правовідносин об'єктивно було неможливим.
Аналогічні відомості щодо неможливості надати уточнюючу довідку за період роботи в ТОВ «Метінвест-МРМЗ» разом з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 не надавав.
Матеріали пенсійної справи не містять доказів, які б свідчили, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області вжило будь-яких заходів, спрямованих на з'ясування питання щодо можливості отримання уточнюючої довідки за період роботи позивач в ТОВ «Метінвест - МРМЗ», перш ніж прийняти рішення про відмову у призначенні пенсії.
В силу положень п. п. 18, 20 Порядку № 637 стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, міг бути підтверджений за даними, наявними в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Однак, станом на 28 січня 2025 року в Реєстрі застрахованих осіб не було жодної інформації про спеціальний стаж ОСОБА_1 , в тому числі за періоди з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що самих лише записів в трудовій книжці недостатньо для висновку про те, що ОСОБА_1 має право на зарахування періодів роботи з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058.
Щодо доводів представника позивача, що посади, на яких працював Позивач у період з 06.06.1997 по 16.01.2017 належать до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня та віднесена до виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, тобто дають особі право на призначення пенсії за ч. 2 п. 2 ст. 114 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV, суд зазначає наступне.
Лише того факту, що позивач працював за професіями, що передбачені Списком № 1 та/або Списком № 2, недостатньо для зарахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу.
Крім включення професії до Списку № 1 або Списку № 2, передумовою для зарахування періоду роботи до пільгового стажу є встановлення характеру виконуваної позивачем роботи та умов його праці, в тому числі встановлення факту зайнятості на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, впродовж повного робочого дня або не менше 80% робочого часу.
Суд наголошує, що записи 7-15 трудової книжки серії НОМЕР_1 не містять повної інформації про умови праці позивача в періоди з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року, що унеможливлює обґрунтований висновок про те, що вони підлягають зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058.
Суд звертає увагу, що законодавець пов'язує необхідність підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Записи трудової книжки щодо вказаних спірних періодів хоч і містять номери та дати наказів про прийом на роботу, переведення, звільнення, завірені печаткою підприємства, однак не містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 або Списком № 2 (умови та характер виконуваної роботи, зайнятість повний робочий день), що виключає можливість зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу на підставі лише трудової книжки.
Судом враховано звернення позивача до ПРАТ «ММК ім. Ілліча», разом з тим, в пункті 65 постанови Верховного Суду від 10 вересня 2021 року в справі № 178/611/17 колегія суддів відхилила аргумент касаційної скарги про те, що відповідач здійснив поверхневий розгляд його заяви і не здійснив з власної ініціативи запитів до відповідних установ, оскільки обов'язок подання документів на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, законодавством покладено саме на заявника.
Суд зазначає, що абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Відповідно абзацу першого пункту 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів) (абзац другий пункту 18 Порядку № 637).
Відтак, стаж роботи позивача за відсутності відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 або Списком № 2 в трудовій книжці має установлюватися органом Пенсійного фонду України відповідно до вимог Порядку № 637 на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Іншого механізму для встановлення стажу роботи за відсутності відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 або Списком № 2 в трудовій книжці, чинним законодавством не встановлено.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 06 червня 1997 року по 16 січня 2017 року не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені передчасно, оскільки пільговий характер роботи в ці періоди потребує додаткового підтвердження.
В порушення принципу гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, перш ніж прийняти рішення про відмову у призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Хмельницькій області не надало ОСОБА_1 можливості надати пояснення, подати додаткові документи, звернутися з клопотанням про витребування додаткових документів та відомостей для підтвердження наявності підстав для зарахування до страхового та/або пільгового стажу тих періодів роботи, які пенсійним органом не були зараховані.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28 січня 2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційні скарги Білик Катерини Андріївни в інтересах ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. у справі № 200/2034/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 р. у справі №200/2034/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 18 грудня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко