18 грудня 2025 року справа №360/1728/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача - Мандрика Владислава Володимировича на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 360/1728/25 (головуючий І інстанції Кисельова Є.О.) за позовом адвоката Мандрика Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Мандрик Владислав Володимирович (далі - представник позивача, Мандрик В.В.) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувсая до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), з такими вимогами: визнати протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 17.11.2022, з 30.11.2022 по 30.11. 2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022, з урахуванням фактично сплачених сум; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, за періоди з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 17.11.2022, з 30.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022 року, з урахуванням фактично сплачених сум.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 360/1728/25 зупинено провадження у справі № 360/1728/25 за позовом адвоката Мандрика Владислава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 420/27284/24.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції дійшов висновку за необхідне вирішити питання про зупинення провадження у цій справі з огляду на наступне.
Спірним у межах розгляду цієї справи право позивача на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 17.11.2022, з 30.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
На момент звернення до суду позивач проходить військову службу, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2025 № 08/3829, а також даними військового квитка серії НОМЕР_2 від 19.06.1997.
За визначенням, що міститься у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
На момент звернення до суду у цій справі, позивач перебуває на публічній службі та заявив вимоги щодо нарахування та виплати додаткової винагороди під час проходження служби.
Строки звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби урегульовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Для звернення до адміністративного суду з позовом щодо проходження публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, 06.04.2023 Верховний Суд ухвалив рішення за результатами розгляду зразкової справи № 260/3564/22, предметом спору якої також є вимоги щодо нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». У означеній справі позивач перебуває на публічній службі. Вимоги щодо нарахування та виплату додаткової винагороди охоплюють періоди з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 17.11.2022, з 30.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
У рішенні від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 предметом дослідження Верховним Судом було, зокрема, питання дотримання строку звернення до суду з таким позовом, по суті якого сформований наступні висновки:
“Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
До 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права».
Відтак, зміст рішення Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 дає підстави для висновку, що у цьому рішенні суд виснував про поширення приписів статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосується строку звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, на правовідносини, пов'язані з недотриманням законодавства про оплату праці, які виникли і після 19.07.2022.
Подібний підхід щодо застосування приписів статті 233 Кодексу законів про працю України застосовано Верховним Судом у подальшій правозастосовній практиці.
Наразі на розгляді Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду перебуває справа № 420/27284/24, правові висновки якої матимуть значення для правильного вирішення цієї справи.
У межах касаційного провадження у справі № 420/27284/24, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються виплати додаткової винагороди після липня 2022 року.
В ухвалі від 06.06.2025 зазначеної справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що ключовим для правильного вирішення цієї справи є з'ясування питання щодо правової природи спору про стягнення належних працівникові виплат під час проходження ним публічної служби. Адже, стаття 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, зазнала змін, відповідно до яких, правило, що “у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком», - не міститься. На переконання колегії суддів, стаття 233 Кодексу законів про працю України, у чинній її редакції, в частині, що стосується строку звернення до суду буде підлягати застосуванню лише у тому випадку, коли особа, яка перебувала на публічній службі, після звільнення заявить вимоги щодо виплати усіх сум, належних при звільненні. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, які є спеціальними при вирішенні питання, що стосується строку звернення у справах щодо проходження публічної служби.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, cуд першої інстанції виходить з такого.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Отже, правовідносини у цій справі та у справі № 420/27284/24 є подібними, а передача останньої на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики.
Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 360/1728/25 до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 420/27284/24.
Стосовно доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 19 листопада 2025 року у справі № 420/27284/24 Касаційну скаргу задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 420/27284/24 скасовано. Справу № 420/27284/24 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.
Тобто, враховуючи прийняття Верховним Судом постанови від 19 листопада 2025 року у справі № 420/27284/24, у суду першої інстанції наявні підстави для поновлення провадження у справі № 360/1728/25.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача - Мандрика Владислава Володимировича на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 360/1728/25 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2025 року у справі № 360/1728/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 18 грудня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Геращенко
Т.Г. Гаврищук