17 грудня 2025 року справа №360/1751/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі №360/1751/25 (суддя І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
03.09.2025 до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , в якій просив:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з 11.07.2022 по 12.06.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 з 11.07.2022 по 12.06.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з 13.06.2023 по 11.07.2025 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 з 13.06.2023 по 11.07.2025 року включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024, 2025 роки;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024, 2025 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру середнього місячного грошового забезпечення за останні 12 календарних місяці проходження служби згідно пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 позовну заяву адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 повернуто в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 12.06.2023.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 за період з 11.07.2022 до 18.07.2022 та до Військової частини НОМЕР_2 щодо всіх вимог.
Від представника Військової частини НОМЕР_2 надійшло клопотання про застосування заходів процесуального примусу до адвоката, яке обґрунтоване тим, що в серпні 2025 року адвокат Черніков Деніс Юрійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з такими самими позовними вимогами.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 № 580/8747/25 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Як у справі № 580/8747/25, так і у цій справі представник позивача зазначив, що «Позивач підтверджує те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) із ти м самим предметом та з тих самих підстав».
Представник позивача подав додаткові пояснення в яких зазначає, що 03.09.2025 позивач, керуючись своїм процесуальним правом, встановленим пунктом 2 частини 4 статті 169 КАС України, подав до Київського окружного адміністративного суду клопотання про відкликання позовної заяви у адміністративній справі № 580/8747/25, у якому позивач просив суд повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії і додані до неї документи.
Вказане клопотання було зареєстровано у Київському окружному адміністративному суді 03.09.2025.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року позовну заяву адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 КАС України, оскільки у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Застосовано до адвоката Чернікова Дениса Юрійовича заходи процесуального примусу.
Стягнуто з адвоката Чернікова Дениса Юрійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Державного бюджету України через Державну судову адміністрацію України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету 21081100) штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 908,40 грн (дев'ятсот вісім грн 40 коп.).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 14 листопада 2025 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Судом першої інстанції не було враховано, що у даному випадку дії представника позивача спрямовані не на маніпулювання процесом, а на реалізацію права на ефективний та своєчасний судовий захист, що відповідає завданню адміністративного судочинства та принципу добросовісності, визначеному статтею 45 КАС України, що пояснюється, зокрема, тим, що Київським окружним адміністративним судом не було вирішено питання про відкриття провадження у справі №580/8747/25 протягом більше ніж 50 днів з дня надходження позовної заяви. Враховуючи надмірне навантаження на Київський окружний адміністративний суд після ліквідації ОАСК, залишення даної справи на його розгляді не відповідало інтересам позивача, оскільки створювало ризик порушення принципу розумного строку судового розгляду, що зокрема проявилося у невирішенні питання про відкриття провадження більше ніж 50 днів. Тому задля дотримання завдань адміністративного судочинства щодо своєчасного розгляду справи представником позивача було подано до Київського окружного адміністративного суду клопотання про відкликання позовної заяви у адміністративній справі №580/8747/25, що єдиним безальтернативним наслідком має повернення позовної заяви. Провадження у справі №580/8747/25 відкрито не було. Розгляд справи у межах справи №580/8747/25 не здійснювався.
Позивач наголошує на тому, що подання позовної заяви до Луганського окружного адміністративного суду не мало на меті маніпулювання автоматизованим розподілом справ чи створення штучних перешкод у здійсненні правосуддя, а було обумовлене виключно необхідністю забезпечення ефективного та своєчасного судового захисту прав позивача. Відкликання позовної заяви з Київського окружного адміністративного суду було здійснене у суворій відповідності до пункту 2 частини 4 статті 169 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тотожними визнаються позови, в яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елемента його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що КАС України передбачає можливість захисту порушеного права виключно шляхом подання однієї позовної заяви, про що свідчить вимога п.11 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме подання позивачем власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вказане обґрунтовано необхідністю дотримання принципу юридичної визначеності у контексті унеможливлення існування двох взаємовиключних рішень з одного й того ж питання, що досягається різними процесуальними засобами в залежності від стадії на якій установлено можливість подвійного розгляду тотожної справи.
В межах цієї справи судом встановлено, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 № 580/8747/25 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/129296714) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно інформації з веб-сайту «Судова влада України» щодо стану розгляду справи №580/8747/25 Київським окружним адміністративним судом 27.08.2025 призначено склад суду.
Інші процесуальні рішення у справі на дату прийняття судом першої інстанції спірної ухвали були відсутні.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки на час звернення адвоката Чернікова Дениса Юрійовича до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії в провадженні Київського окружного адміністративного суду вже перебувала справа № 580/8747/25 до цих самих відповідачів із тим самим предметом та з тих самих підстав, то провадження у справі слід залишити без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів з огляду на наступне.
Як вже встановлено вище, за правилами пункту 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
У наведеній судом справі №580/8747/25 відсутня ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі на підставі поданої позовної заяви.
Як встановлено судом, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 № 580/8747/25 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 580/8747/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - повернуто позивачеві згідно з пунктом 2 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.
Викладеним також підтверджується, що за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, Військової частини НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, не було відкрито провадження.
Відтак, колегія суддів вважає помилковими висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 240 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 45 КАС України).
Пунктом 2 частини другої статті 45 КАС України регламентовано, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
В ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 580/8747/25 зазначено, що 06.08.2025 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Чернікова Д.Ю. надійшла заява про відкликання позовної заяви.
Також 03.09.2025 та 16.10.2025 на адресу суду від представника позивача адвоката Чернікова Д.Ю. надійшли заяви про повернення позовної заяви у зв'язку із відкликанням позову.
Викладеним підтверджуються доводи представника позивача про те, що керуючись своїм процесуальним правом, встановленим пунктом 2 частини 4 статті 169 КАС України, ним до відкриття провадження у справі № 580/8747/25, а також до відкриття провадження у цій справі, було неодноразово подано клопотання про відкликання позовної заяви у адміністративній справі №580/8747/25, яке не було розглянуто судом у встановлений законом строк.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що в межах спірних правовідносин, відсутні підстави для притягнення представника позивача до відповідальності в порядку статті 45 КАС України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Чернікова Дениса Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі №360/1751/25 - задовольнити.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі №360/1751/25 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Повне судове рішення складено 17 грудня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді А.А. Блохін
І.В. Сіваченко