18 грудня 2025 року місто Київ
справа № 758/2179/25
провадження № 22-ц/824/15543/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів -Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - АТ «Універсал Банк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянув в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк»,
на заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року, ухвалене у складі судді Войтенко Т. В.,
у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2025 року позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом, у якому просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 24 грудня 2020 року в розмірі 9 403,42грн. та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що «monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «monobank». Особливістю проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт.
Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо карткових продуктів (monobank/ Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та тарифами складають договір про надання банківських послуг.
24 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 24 грудня 2020 року в рамках проекту «monobank», який є мобільним додатком, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом верифікації клієнта очно: на точці видачі, у відділенні Банку, співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці, кредитним агентом у точці. Починаючи з травня 2020 також можлива верифікація працівником банку дистанційно, ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта, спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
У позовній заяві позивач зазначає, що на підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 7 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за укладеним договором виконав в повному обсязі, тоді як у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, відбулося істотне порушенням клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
11 листопада 2022 року банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Однак відповідачка ОСОБА_2 на контакт з банком не виходила, жодних дій на погашення заборгованості не вчинила, у зв'язку з чим, станом на 20 листопада 2024 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 9 403,42 грн.
Оскільки відповідачем заборгованість не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 24 грудня 2020 року в розмірі 9 403,42 грн. та судові витрати у розмірі 3028 грн.
Заочним рішенням Подільського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року відмовлено у задоволені позовних вимог АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Не погодившись із рішенням суду, позивач через свого представника подав апеляційну скаргу, у якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи при вирішенні спору, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, у зв'язку із чим просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів поданої скарги банк вказував на те, що вирішуючи спір у цій справі та відмовляючи позивачу у задоволенні вимог, судом першої інстанції не було досліджено належним чином механізму отримання банківських послуг проекту «monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Зазначив, що між сторонами було погоджено усі істотні умови договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного підпису. Підписуючи анкету-заяву, відповідач приєднався та був ознайомлений з вказаними вище документами, а укладення між банком та відповідачем договору про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису. Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, та який не спростований відповідачем.
Відповідачка ОСОБА_1 правом на подачу відзиву не скористалась.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 24 грудня 2020 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 24 грудня 2020 року в рамках проекту «monobank».
Особливістю проекту «monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов.
Відповідно до п.1 анкети-заяви відповідач, підписавши вказану заяву погодився, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, з якими він ознайомлений, складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов'язується виконувати умови вказаного договору.
Підписання анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.
Згідно з п.11 заяви усе листування щодо цього договору відповідач просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Умовами пп.2.1 п.2 Розділу I Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» визначено, що банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка.
За положенням п.2.1 п.1 Розділу II для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки.
Процедура випуску картки визначається банком самостійно. При прийнятті рішення про випуск картки банк видає платіжну картку клієнту, яка передається клієнту особисто уповноваженим співробітником або доставляється рекомендованою поштою, кур'єрською службою або іншим способом, що дозволяє однозначно встановити, що платіжна картка була отримана клієнтом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що доказів того, чи було задоволено заяви ОСОБА_1 та відкрито поточний рахунок, чи було видано їй за цим договором платіжний інструмент (банківську картку) у спосіб, , що дозволяє однозначно встановити отримання нею такої картки, та чи встановлено відповідний кредитний ліміт і на яку суму матеріали справи не містять. Позивачем не надано доказів того, що відповідач користувався наданими банком коштами та має заборгованість саме у визначеному позивачем розмірі. В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank».
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не підтверджує умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зазначений доказ не є підтвердженням виконаних позивачем банківських операцій та повністю залежить від волевиявлення банку. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Разом з тим, суду позивачем не була надана виписка по рахунку, відкритому на ім'я відповідача, що позбавляє можливості суд належним чином перевірити видачу банком відповідачу кредитних коштів, користування відповідачем кредитними коштами та внесення відповідачем грошових коштів на погашення кредитної заборгованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України).
Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаї ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Відповідно до абз.2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті ( ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Як зазначено у статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом першої інстанції установлено, що сторони підписали договір.
Разом з тим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем розміру заборгованості ОСОБА_1 перед банком.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц виснував, «що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 , виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Оскільки позивачем не надано виписки по особовому рахунку позичальника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено обставини видачі ОСОБА_1 кредиту, його розміру, а також розмір заборгованості.
Сам по собі розрахунок заборгованості, який до речі не містить інформації щодо посадової особи, яка його підписала, за відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, яку просить стягнути банк.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і на правильність їх не впливають, зводяться до незгоди з висновками суду.
За змістом ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст.375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Універсал Банк" залишити без задоволення.
Заочне рішення Подільського районного суду міста Києва від 13 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус