03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 755/5749/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/19852/2025Головуючий у суді першої інстанції - Гончарук В.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
18 грудня 2025 року суддя Київського апеляційного суду М.І.Оніщук, перевіривши відповідність вимогам статті 356 ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07.08.2025 позов задоволено.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.10.2025 заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду, 26.11.2025 ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, надіславши апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду засобами поштового зв'язку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 01.12.2025 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді: Шебуєва В.А., Кафідова О.В.
02.12.2025 матеріали справи витребувано з Дніпровського районного суду м. Києва.
17.12.2025 матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду.
Під час вивчення матеріалів вказаної апеляційної скарги було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 356 ЦПК України.
Так, п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України визначено, що в апеляційній скарзі має бути зазначено відомості про наявність або у відсутність у особи, яка подає апеляційну скаргу, електронного кабінету.
Як вбачається, в порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету.
Отже, на виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України апелянту необхідно надати Київському апеляційному суду інформацію про наявність або відсутність в учасників справи електронного кабінету.
Також, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, до матеріалів апеляційної скарги не долучено доказів сплати судового збору, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 8-9, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Зважаючи на наведене, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить висновку про відсутність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору, з урахуванням наступного.
Підстави, розмір та порядок сплати судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
За приписами пунктів 8-9, 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте, серед пільг у вказаній статті, не зазначено права на звільнення від сплати судового збору учасників бойових дій, зокрема у справі, в якій ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.
При цьому, питання щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розглядалось Великою Палатою Верховного Суду в справі № 9901/311/19, за результатами розгляду якої 09.10.2019 було прийнято постанову.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 в справі № 545/1149/17 зазначено, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою у справі щодо спору, який не стосується питань, пов'язаних із захистом прав апелянта саме як учасника бойових дій, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому у цьому випадку на нього не поширюється дія пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з цим, ОСОБА_1 не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі п. п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є інвалідом 3 групи, а тому на нього не розповсюджуються пільги, визначені зазначеною нормою.
Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення у цій справі підлягає сплаті на загальних підставах у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні вказаної позовної заяви до суду першої інстанції становив 3028 грн, а тому враховуючи вищевказані положення апелянту необхідно сплатити судовий збір в розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 4542 грн.
Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 4542 грн. (3028*150%), який повинен бути сплачений на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; адреса суду: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Положеннями ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Так, до апеляційної скарги ОСОБА_1 долучив клопотання про поновлення строку, в обґрунтування якого зазначив, що ухвала від 20.10.2025 не проголошувалась і відповідачу не направлялась, не містить дати виготовлення тексту, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень була опублікована для оприлюднення 27.10.2025.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.10.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення та роз'яснено, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Згідно довідки про доставку електронного документу, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20.10.2025 було доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 24.10.2025.
Таким чином, перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 25.10.2025 та закінчився 23.11.2025, що припало на вихідний день, тому останнім днем для подання апеляційної скарги став понеділок - 24.11.2025.
Із апеляційною скаргою на заочне рішення ОСОБА_1 звернувся 26.11.2025, що підтверджується відбитком штампу АТ «Укрпошта», тобто з пропуском строку на апеляційної оскарження, проте не навів поважних причин, які виключали подання апеляційної скарги у визначений ст. 354 ЦПК України строк, зважаючи на те, що з 24.10.2025 апелянту було відомо про наявність оскаржуваного рішення. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 20.10.2025 при постановленні ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 20.10.2025 ОСОБА_1 брав участь, тобто останній був обізнаний про наявність судового провадження, а також про результат розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
У відповідності до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку.
За таких обставин, апелянту слід навести до суду поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду, з урахуванням викладеного вище судом, а також обставини, які унеможливлювали звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою упродовж встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження, оскільки наведені до суду причини пропуску строку не є поважними.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357, 358 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Визначити скаржнику десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити скаржнику, що наслідком не усунення виявлених судом недоліків є відмова у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук