Справа № 757/9503/25-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10645/2025
16 грудня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави - Російська Федерації про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2025 року, постановлену під головуванням судді Ільєвої Т.Г.,-
встановив:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу сплатити судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп. та надати докази отримання ОСОБА_1 моральної шкоди.
На виконання ухвали суду ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків та зазначив про те, що його звільнено від сплати судового збору на підставі п. 2, п. 21 та п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішенням, яким зобов'язати суд першої інстанції відкрити провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України дана справарозглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки, визначені ухвалою суду від 11 березня 2025 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до абз. 1 ч. ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Вказані норми процесуального закону надають право кожному звернення до суду і встановлюють обов'язок позивача довести заявлені ним вимоги. Суд же зобов'язаний надати правову оцінку пред'явленим вимогам та встановити факт їх доведеності належними, достатніми і допустимими доказами.
Формальний підхід при вирішенні питання прийняття до розгляду позову (заяви) та відкриття провадження у справі є неприпустимим.
В порядку вирішення судом питання про відкриття провадження у справі суд перевіряє позовну заяву на відповідність вимогами, передбаченим ст. ст. 175, 177 ЦПК України. В той час, як оцінка доданих до позовної заяви документів на підтвердження чи спростування ними тих обставин, на які посилається сторона, здійснюється судом при вирішенні справи по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі, або залишення позову без руху.
Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові №990/114/23 від 31 серпня 2023 року.
Звертаючись до суду із позовною заявою, ОСОБА_1 зазначав, що його звільнено від сплати судового збору на підставі п. 2, п. 21 та п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно яких від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу сплатити судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп. та надати докази отримання ОСОБА_1 моральної шкоди.
Судом першої інстанції зазначено, що позивачем не обгрунтовано обставини позовної заяви із посиланням на відповідні докази завдання йому моральної шкоди та їх відповідного розрахунку.
Відмовляючи у звільненні ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд першої інстанції правильно виходив із відсутності однієї або декількох наступних подій: вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 у позовній заяві не вказано жодних обґрунтувань настання для нього наслідків, перелічених у п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 вказував, що майно його родини, яке знаходиться у Бучанському районі, було пошкоджено в результаті обстрілів на початку повномасштабного вторгнення.
Позивач зазначав, що він разом із сестрою ОСОБА_2 є спадкоємцями житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно було порушено внаслідок проведення військових дій.
На підтвердження своїх вимог ОСОБА_1 до позовної заяви долучено копію заповіту від 02 серпня 2012 року, за яким ОСОБА_3 заповіла позивачу та ОСОБА_2 в рівних частках усе належне майно. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав ОСОБА_3 була власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено відсутність доказів на підтвердження права власності у ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок, свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом чи доказів проведення реєстраційних дій.
Враховуючи, що позивачем не надано доказів порушення його права власності на належне йому нерухоме майно внаслідок тимчасової окупації території України, збройної агресії, збройного конфлікту, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору на підставі п. 2, п. 21 та п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів відхиляє, оскільки жодного обґрунтування настання для позивача передбаченого законодавством переліку наслідків збройної агресії, із підтвердженням відповідними доказами, матеріали справи не містять
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції необґрунтовано залишено позовну заяву без руху, колегія суддів оцінює критично, оскільки передбачені Законом України «Про судовий збір» пільги щодо сплати судового збору застосовуються не в усіх випадках звернення до суду із позовною заявою про стягнення із Російської Федерації завданої моральної шкоди, а за умови настання для позивача виключного переліку обставин.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 28 березня 2025 року постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382, 389 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 28 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 16 грудня 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко