справа №760/21787/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/7957/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
03 грудня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
представника: ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою, четвертою статті 190 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою, четвертою статті 190 КК України - залишено без задоволення.
Майно, вилучене в ході проведення невідкладного обшуку в приміщенні офісу № НОМЕР_1 , шо знаходиться на 2 поверсі бізнес-центру «Протасов» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка 2 1 корп. Г, що належить ТОВ «ДМВ ГРУП», код ЄДРПОУ 35644765, та перебуває в оренді ОСОБА_9 , а саме: методичні документи щодо спілкування з людьми; системний блок НР200005564284; 18 паперових конвертів із сім-картами; мобільний телефон «Iphone» білого кольору; мобільний телефон «VEVO»; чорнові записи щодо графіку роботи офісу; системний блок CZC6317LCB; монітори марки «LG» - 8 шт.; монітори марки «НР» - 48 шт.; монітор марки «Lenovo»; монітори марки «Samsung» - 2 шт.; монітори марки «DELL» - 92 шт.; ноутбук марки «DELL», постановлено негайно повернути власнику (володільцю) ОСОБА_9 .
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання про арешт майна задовольнити та накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення невідкладного обшуку у приміщенні офісу № НОМЕР_1 , що знаходиться на 2 поверсі бізнес-центру «Протасов» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка 2/1 корп. «Г», що належить ТОВ «ДМВ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35644765) та перебуває в оренді у ОСОБА_9 , з метою збереження речових доказів, а саме: методичні документи щодо спілкування з людьми; системний блок НР200005564284; 18 паперових конвертів із сім-картами; мобільний телефон «Iphone» білого кольору; мобільний телефон «VEVO»; чорнові записи щодо графіку роботи офісу; системний блок CZC6317LCB; монітори марки «LG» - 8 шт.; монітори марки «НР» - 48 шт.; монітор марки «Lenovo»; монітори марки «Samsung» - 2 шт.; монітори марки «DELL» - 92 шт.; ноутбук марки «DELL».
Уважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що вилучені в приміщенні офісу №205, шо знаходиться на 2 поверсі бізнес-центру «Протасов» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка 2 1 корп. Г, що належить ТОВ «ДМВ ГРУП», код ЄДРПОУ 35644765, та перебуває в оренді ОСОБА_9 , матеріальні об'єкти мають важливе значення для встановлення фактів і обставин у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, відповідно до статті 98 КПК України, є речовими доказами та відповідають критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним статтею 170 КПК України.
Зазначає, що накладення арешту на вказане у клопотанні майно викликано необхідністю збереження його як речових доказів з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження, а також конфіскації майна як виду покарання.
Зокрема, відповідно до частини третьої статті 189 КК України санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна.
14 жовтня 2025 року до суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 , в яких останній просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Вказує, що слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/20063/25 було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва про надання дозволу на проведення невідкладного обшуку у приміщенні №205 (2-го поверху) за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 2/1, корп. «Г», володільцем якого є ОСОБА_9 .
Разом з тим, 11 вересня 2025 року під час судового розгляду клопотання про арешт майна прокурором ОСОБА_6 була надана суду копія ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року у справі №760/21049/25, якою було задоволено повторне клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку у приміщенні №205 (2-го поверху) за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 2/1, корп. «Г», однак ані положення частини третьої статті 233, ані статті 234 КПК України не передбачають можливості повторного звернення прокурора до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення «невідкладного обшуку».
Уважає, що різниця у 16 днів між проведенням обшуку та ухвалою про його легалізацію категорично не відповідає критерію «невідкладності» та поняттю розумних строків, а повторне звернення з клопотанням про надання дозволу на проведення «невідкладного» обшуку нівелює поняття «невідкладності», яке є фундаментальним відповідно до положень частини третьої статті 233 КПК України.
Посилається на те, що апеляційна скарга, клопотання про арешт майна та додані до нього додатки не підтверджують обґрунтованість підозри, що було вчинено кримінальне правопорушення будь-якого ступеня тяжкості.
Так, зауважує, що ОСОБА_11 у показаннях від 08 серпня 2023 року не повідомляв адресу приміщення, в якому 15 липня 2025 року було проведено обшук, у зв'язку з чим викладені прокурором в апеляційній скарзі обставини не відповідають дійсності.
Вказує, що ані під час повідомлення про злочин, ані впродовж більше як двох років з початку досудового розслідування не було встановлено жодного потерпілого, будь-якої шкоди громадянам України чи інших дружніх країн, будь-які інші ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 190 КК України.
На переконання представника, клопотання про арешт майна не містило належного опису об'єктивної сторони (способу вчинення злочину), тобто відомостей про те, що будь-яка інша особа змінювала роботу мережі чи втручалась до комп'ютерних програм з метою їх зміни та отримання бажаного результату.
Наголошує, що 22 липня 2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/20023/25 клопотання прокурора Солоямнської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року було повернуто прокурору із встановленням строку у сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.
06 серпня 2025 року прокурор повторно звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, що було тимчасово вилучено під час обшуку у кримінальному провадженні №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року, однак клопотання та приєднані до нього додатки не містять у собі доказів отримання прокурором вказаної ухвали від 22 липня 2025 року у певну дату, що позбавляє можливості перевірити своєчасність звернення прокурора до слідчого судді після усунення недоліків.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав вимоги поданої апеляційної скарги, а також думку адвоката ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ТУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою, четвертою статті 190 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві на спецлінію «102» надійшло звернення Народного депутата України 9-го скликання ОСОБА_11 про те, що на території Солом'янського району міста Києва невстановлені особи організували «колл-центри», які здійснюють незаконні дії шахрайського характеру з використанням електронно-обчислювальної техніки.
У ході допиту народного депутата України ОСОБА_11 в якості свідка було встановлено, що протягом місяця в комітеті з питань правоохоронної діяльність при ВРУ створено тимчасову слідчу комісію для боротьби з шахрайськими «call-центрами», до якої надійшло повідомлення про те, що за адресою: м. Київ, вул. Польова, 24-Д у офісних нежитлових приміщеннях, що розташовані на 4, 5, 6 поверхах знаходяться шахрайські «call-центри» та російська бото-ферма, що спеціалізується на отриманні грошових коштів незаконним шляхом, за допомогою використання інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж. Для досягнення своєї мети зазначені особи орендують офісні приміщення на території м. Києва, так звані «call-центри», обладнавши їх необхідною технікою, та в подальшому здійснюють підбір осіб, так званих «операторів», з відсутністю моральних принципів щодо вчинення шахрайських дій відносно громадян, проводять їх навчання щодо здійснення психологічних прийомів та вчиняють шахрайські дії шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки
Так, працівники «call-центрів», використовуючи підготовлені скрипти (сценарії ведення розмови розроблений на основі методів психологічного впливу) під виглядом співробітників різноманітних банків або під виглядом продажу неіснуючих товарів, надання неіснуючих послуг або інвестування в неіснуючі крипто валютні біржи, розсилають на номери телефонів SMS- повідомлення або роблять дзвінки громадянам та, вводячи їх в оману, отримують особисту та банківську інформацію від клієнта: номери банківських карток, CVV-коди, CMC-коди, одноразові паролі тощо, або шахрайських шляхом змушують потерпілих самостійно перераховувати кошті на підконтрольні їм рахунки. Інформація стосовно платіжних банківських карток громадян дозволяє зловмисникам здійснювати вивід грошових коштів з скомпрометованої банківської картки на підконтрольні рахунки. У подальшому незаконно отримані кошти виводяться у готівку та привласнюються учасниками організованої злочинної групи.
В ході проведення досудового розслідування до Солом'янської окружної прокуратури міста Києва надійшла оперативна інформація про те, що за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка 2/1 корп. Г, 2 пов., оф. 205 бізнес - центру «Протасов» функціонує «кол-центр», що здійснює масові шахрайські дзвінки метою введення громадян в оману та заволодіння їхніми грошовими коштами.
15 липня 2025 року у період часу з 18:25 год. до 21:37 год. в ході проведення невідкладного обшуку за адресою: м. Київ, вул. Миколи Гринченка, 1/1 Г 2 поверх офіс 205 бізнес-центру «Протасов», що належить ТОВ «ДМВ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35644765) та перебуває в оренді у ОСОБА_9 , було виявлено та вилучено наступне майно: методичні документи щодо спілкування з людьми; системний блок НР200005564284; 18 паперових конвертів із сім-картами; мобільний телефон «Iphone» білого кольору; мобільний телефон «VEVO»; чорнові записи щодо графіку роботи офісу; системний блок CZC6317LCB; монітори марки «LG» - 8 шт.; монітори марки «НР» - 48 шт.; монітор марки «Lenovo»; монітори марки «Samsung» - 2 шт.; монітори марки «DELL» - 92 шт.; ноутбук марки «DELL».
Постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 15 липня 2025 року вказані предмети та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 липня 2025 року надано у кримінальному провадженні №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою, четвертою статті 190 КК України, дозвіл на проведення обшуку у приміщенні офісу 205, що знаходиться на 2 поверсі бізнес-центру «Протасов» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Гринченка, 2/1, корп. Г, що належить ТОВ «ДМВ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35644765) та перебуває в оренді у ОСОБА_9
06 серпня 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою, четвертою статті 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному проваджені №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою, четвертою статті 190 КК України - залишено без задоволення.
Майно, вилучене в ході проведення невідкладного обшуку в приміщенні офісу № НОМЕР_1 , шо знаходиться на 2 поверсі бізнес-центру «Протасов» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка 2 1 корп. Г, що належить ТОВ «ДМВ ГРУП», код ЄДРПОУ 35644765, та перебуває в оренді ОСОБА_9 , а саме: методичні документи щодо спілкування з людьми; системний блок НР200005564284; 18 паперових конвертів із сім-картами; мобільний телефон «Iphone» білого кольору; мобільний телефон «VEVO»; чорнові записи щодо графіку роботи офісу; системний блок CZC6317LCB; монітори марки «LG» - 8 шт.; монітори марки «НР» - 48 шт.; монітор марки «Lenovo»; монітори марки «Samsung» - 2 шт.; монітори марки «DELL» - 92 шт.; ноутбук марки «DELL», постановлено негайно повернути власнику (володільцю) ОСОБА_9 .
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно статей 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами частини третьої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів установлено, що зазначені вимоги слідчим суддею не дотримані, оскільки слідчий суддя належним чином не перевірив викладені у клопотанні обставини та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вилучені у приміщенні офісу 205, що знаходиться на 2 поверсі бізнес-центру «Протасов» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Гринченка, 2/1, корп. Г, що належить ТОВ «ДМВ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35644765) та перебуває в оренді у ОСОБА_9 предмети та документи.
Дослідивши доводи клопотання прокурора та матеріали судового провадження колегія суддів уважає, що встановлені у даному кримінальному провадженні фактичні обставини кримінальних правопорушень, передбачених частинами другою, третьою, четвертою статті 190 КК України, за якими здійснюється досудове розслідування, містять сукупність підстав та розумних підозр уважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що предмети та документи, вилучені 15 липня 2025 року у період часу з 18:25 год. до 21:37 год. в ході проведення невідкладного обшуку за адресою: м. Київ, вул. Миколи Гринченка, 1/1 Г, 2 поверх офіс 205 бізнес-центру «Протасов», що належить ТОВ «ДМВ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35644765) та перебуває в оренді у ОСОБА_9 , відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки вищевказані предмети та документи є процесуальними джерелами фактичних даних (доказів), на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для даного кримінального провадження, підлягають доказуванню та для проведення подальшого експертного дослідження, для якого необхідні спеціальні знання, також є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, оскільки для використання електронно-обчислювальних машин задіяні шахрайські схеми, всі предмети (комп'ютерні миші монітори, системні блоки та інші компоненти) є складовою частиною ЕОМ, а отже відповідають критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.
Крім того, 15 липня 2025 року вказані предмети та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року, про що винесено відповідну постанову.
На переконання колегії суддів, прокурором у клопотанні у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України доведено, що існують правові підстави для накладення арешту на вилучене в ході обшуку приміщення офісу №205, шо знаходиться на 2 поверсі бізнес-центру «Протасов» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка 2 1 корп. Г, що належить ТОВ «ДМВ ГРУП», код ЄДРПОУ 35644765, та перебуває в оренді ОСОБА_9 , майно з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути відчужене, приховане, пошкоджене, зіпсоване чи втрачене.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (володільця) майна.
З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно, вилучене 15 липня 2025 року в ході обшуку приміщення офісу №205, шо знаходиться на 2 поверсі бізнес-центру «Протасов» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка 2 1 корп. Г, що належить ТОВ «ДМВ ГРУП», код ЄДРПОУ 35644765, та перебуває в оренді ОСОБА_9 , пославшись на те, що прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням щодо накладення арешту на вилучені речі, зокрема, монітори, з метою забезпечення речових доказів, при цьому, яким саме ознакам, вказаним у статті 98 КПК України, відповідає вказане майно у клопотанні не зазначено та у судовому засіданні прокурором не наведено.
Саме лише посилання слідчого судді суду першої інстанції на те, що органом досудового розслідування здійснюється розслідування кримінального провадження за частинами другою, третьою, четвертою статті 190 КК України, при цьому доказів визнання у кримінальному провадженні будь-якої особи потерпілою слідчому судді надано не було, не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна за вищевикладених обставин.
Окрім того, та обставина, що кримінальне провадження розслідується понад два роки, протягом цього часу вже було неодноразово проведено обшуки, зокрема і за адресою: м Київ, вул. Б. Гринченка 1/2 Г, вилучено майно, яке в подальшому було повернуто власнику, тож не містило у собі будь-яку інформацію, яка має значення для кримінального провадження, на підтвердження чого до матеріалів справи було надано відповідні ухвали слідчих суддів Солом'янського районного суду м. Києва, на яку послався слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, не має правового значення при вирішенні поданого в межах даного кримінального провадження клопотання прокурора про арешт майна.
Таким чином, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, вилучене в ході обшуку приміщення офісу №205, шо знаходиться на 2 поверсі бізнес-центру «Протасов» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка 2 1 корп. Г, що належить ТОВ «ДМВ ГРУП», код ЄДРПОУ 35644765, та перебуває в оренді ОСОБА_9 , майно підлягає арешту з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами у межах кримінального провадження №12023100090002299 від 08 серпня 2023 року та відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.
Згідно змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
З наведених підстав, доводи представника про те, що апеляційна скарга, клопотання про арешт майна та додані до нього додатки не підтверджують обґрунтованість підозри, що було вчинено кримінальне правопорушення будь-якого ступеня тяжкості, а також, що ОСОБА_11 у показаннях від 08 серпня 2023 року не повідомляв адресу приміщення, в якому 15 липня 2025 року було проведено обшук; клопотання про арешт майна не містило належного опису об'єктивної сторони (способу вчинення злочину), тобто відомостей про те, що будь-яка інша особа змінювала роботу мережі чи втручалась до комп'ютерних програм з метою їх зміни та отримання бажаного результату, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Аргументи представника володільця майна про те, що ані під час повідомлення про злочин, ані впродовж більше як двох років з початку досудового розслідування не було встановлено жодного потерпілого, будь-якої шкоди громадянам України чи інших дружніх країн, будь-які інші ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 190 КК України, не заслуговують на увагу суду з огляду на положення частин другої, третьої статті 170 КПК України, згідно яких майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Доводи представника володільця майна щодо безпідставного повторного звернення прокурора до суду з клопотанням про надання дозволу на проведення невідкладного обшуку не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки норми кримінального процесуального закону не містять прямої заборони на повторне звернення прокурора з клопотанням про надання дозволу на обшук.
Відсутність у матеріалах справи доказів отримання прокурором у певну дату ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 22 липня 2025 року у справі №760/20023/25 про повернення клопотання про арешт майна прокурору із встановленням строку у сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, що позбавляє можливості перевірити своєчасність звернення прокурора до слідчого судді після усунення недоліків, не свідчить про порушення прокурором установленого судом строку.
При цьому, слідчий суддя, за наявності сумніву у дотриманні прокурором строку на звернення з клопотанням про арешт майна після усунення недоліків, міг запросити у прокурора необхідні підтверджуючі докази.
Крім того, на переконання колегії суддів, недотримання органом досудового розслідування визначеного частиною п'ятою статті 171 КПК України строку звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна саме по собі не може бути безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна вимогам статей 170, 171 КПК України.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане у клопотанні майно, оскільки останнім у повній мірі доведено необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення його збереження як речових доказів у кримінальному провадженні.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2025 року - скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення невідкладного обшуку у приміщенні офісу № НОМЕР_1 , що знаходиться на 2 поверсі бізнес-центру «Протасов» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка 2/1 корп. «Г», що належить ТОВ «ДМВ ГРУП» (код ЄДРПОУ 35644765) та перебуває в оренді у ОСОБА_9 , з метою збереження речових доказів, а саме:
- методичні документи щодо спілкування з людьми;
- системний блок НР200005564284;
- 18 паперових конвертів із сім-картами;
- мобільний телефон «Iphone» білого кольору;
- мобільний телефон «VEVO»;
- чорнові записи щодо графіку роботи офісу;
- системний блок CZC6317LCB;
- монітори марки «LG» - 8 шт.;
- монітори марки «НР» - 48 шт.;
- монітор марки «Lenovo»;
- монітори марки «Samsung» - 2 шт.;
- монітори марки «DELL» - 92 шт.;
- ноутбук марки «DELL».
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4