Справа № 361/5523/25 Головуючий в суді І інстанції - Анікушин В.М.
Провадження № 33/824/5285/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
14 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності особи, які притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Мережко Л.М., представника ОСОБА_2 - адвоката Щиголя В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року,
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 рокупровадження у справі про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрите на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Відповідно до матеріалів справи, 16 квітня 2025 року, близько 18 години 00 хв. за адресою: Київська область, Броварський район, селище Велика Димерка, вулиця Бобрицька, будинок №1, в приміщенні Великодимерської селищної ради громадянка ОСОБА_1 здійснила дрібне хуліганство, а саме викинула фото ОСОБА_2 у громадську вбиральню, чим порушила спокій громадян та громадський порядок. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 173 КУпАП.
Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №854741 громадянці ОСОБА_1 інкримінується те, що вона 16 квітня 2025 року, близько 18 години 00 хв. за адресою: Київська область, Броварський район, селище Велика Димерка, вулиця Бобрицька, будинок №1, в приміщенні Великодимерської селищної ради здійснила дрібне хуліганство, а саме пошкодила з хуліганських мотивів дошку, де були розміщені фотографії депутатів Великодимерської територіальної громади, чим порушила спокій громадян та громадський порядок.
Закриваючи провадження у справі, суддя місцевого суду вказав про те, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинене 16 квітня 2025 року, тобто строк накладення стягнення закінчився 16.07.2025. У межах цього строку судом неодноразово призначались судові засідання, які відкладались у зв'язку з задоволенням клопотання сторони захисту про виклик поліцейського, який складав протокол для надання пояснень та у зв'язку з неявкою до суду особи, яка притягається до відповідальності з поважної причини (тимчасової непрацездатності).За таких обставин суд дійшов висновку, що провадження у справі щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП слід закрити на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, не відповідає принципам справедливості та законності. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказала на постанови Броварського міськрайонного суду Київської області, якими ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні корупційних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП, а також на перебування в Броварському міськрайонному суді Київської області ще 23 протоколів про вчинення ОСОБА_2 корупційних правопорушень, передбачених ст.ст. 172-6, 172-7 КУпАП. Вказала на те, що її цілком законні дії є наслідком принципової громадської позиції по захисту прав та законних інтересів значної більшості жителів громади, які мали і мають справедливі претензії до роботи ОСОБА_2 , що в сукупності фактично ставлять під сумнів його доцільність перебування на посаді, адже його протиправна діяльність та негідна поведінка ганьбить почесне звання очільника громади. Разом з тим, вважає що не мала будь - якого умислу на порушення громадського порядку та спокою громадян, а лише висловлювала у таких спосіб спільно з колежанками свою принципову позицію до особи, яка своєю протиправною діяльністю підриває авторитет органу місцевого самоврядування. Також вказала, що інкриміноване їй правопорушення, яке нібито виразилось у пошкодженні майна о 18:00 16.04.2025 року у приміщенні Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, не відповідає дійсності, оскільки з офіційного сайту Великодимерської селищної ради відомо, що селищна рада працює з 08:00 до 17:00, що свідчить про відсутність у приміщенні будь - яких громадян і самого ОСОБА_2 . Зазначила, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів про перебування у той час у приміщенні селищної ради будь - яких громадян, у присутності яких вона нібито порушувала громадських порядок та їх спокій, а долучений до матеріалів справи відео - доказ не містить жодної інформації про порушення нею громадського порядку та спокою громадян, про конкретний час і дату вчинення інкримінованого їй правопорушення, що ставить під сумнів об'єктивність проведеної поліцейськими перевірки та висновків суду першої інстанції. Вказала, що з відеозапису вбачається, що фотокартка не зривалась нею, а була обережно взята з рук іншої особи, що свідчить про необґрунтованість висунутих їй звинувачень у вчиненні правопорушення, якого в дійсності вона не вчиняла. Також, суд першої інстанції не усунувши наявних протиріч в матеріалах справи, помилково зазначив в мотивувальній частині оскаржуваної постанови про вчинення нею дій, що свідчать про явно хуліганські мотиви і що нібито їй було достеменно відомо про здійснення відео фіксації її дій та поширення відеозапису в мережі «Інтернет». Зазначила, що їй було відомо про проведення відео зйомки сторонніми особами викидання фотокартки у вбиральню, проте залишились невирішеними сумніви , яким чином їй було достеменно відомо про поширення відеозапису в мережі «Інтернет», адже особисто вона відео фіксацію не здійснювала та відеозапис не поширювала, а тому вважає що жодних доказів про порушення саме нею громадського порядку та спокою громадян судом не здобуто. Також вказала, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови суду містить значні припущення та сумніви щодо інкримінованого їй правопорушення, що суперечить вимогам ст. 62 Конституції України. Вважає, що в даному випадку жодних хуліганських дій з її боку у громадському місці та у присутності тих чи інших громадян, права яких могли бути порушені, вчинено не було, а ОСОБА_2 , який офіційно визнаний судом винним у вчиненні корупційних правопорушень, має право на захист своєї честі та гідності лише у порядку цивільного судочинства. Також вказала на те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що матеріали справи не містять пояснень свідків про вчинення нею хуліганських дій і не містять відомостей про конкретну особу, в присутності якої вчинялися хуліганські дії, тобто матеріали справи не містять відомостей про конкретних осіб, громадський порядок та спокій яких був порушений, а також не містять доказів фото та відео фіксації інкримінованого їй конкретного правопорушення, про вчинення якого, вона мала б розуміти, а отже матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення нею правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. За таких обставин, просила оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у мотивувальній частині визнати її невинуватою, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Вислухавши пояснення:
ОСОБА_1 та її захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи та просили її задовольнити;
представника ОСОБА_2 - адвоката Щиголя В.В., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив постанову судді залишити без змін;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 рокупровадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрите на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Разом з тим, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції встановив, що досліджені докази не дають підстав вважати, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожноїсправи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Водночас, згідно з вимогами ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП проявляється у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та у вчиненні інших подібних дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується прямим чи непрямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є хуліганський мотив вчинення правопорушення, який проявляється у тому, що особа проявляючи явну неповагу до суспільства, прагне показати свою зневагу до існуючих норм і правил поведінки у суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам чи суспільству, продемонструвати свою зверхність.
Як встановлено у ході розгляду справи та з доказів, що містяться в матеріалах справи, порушення, що інкримінується ОСОБА_1 , виразилось у пошкодженні з хуліганських мотивів дошки, де були розміщені фотографії депутатів Великодимерської територіальної громади, чим вона порушила спокій громадян та громадський порядок згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №854741, яке було вчинене 16 квітня 2025 року, близько 18 години 00 хв. за адресою: Київська область, Броварський район, селище Велика Димерка, вулиця Бобрицька, будинок №1, в приміщенні Великодимерської селищної ради. Однак, з офіційного сайту Великодимерської селищної ради вбачається, що селищна рада працює з 08:00 год. до 17:00 год. що свідчить про відсутність у приміщенні громадян, чий спокій та громадський порядок вона могла б порушити. Крім того, судом також встановлено, що сама ОСОБА_1 не пошкоджувала дошки, де розміщені фотографії депутатів Великодимерської територіальної громади, оскільки з наявного відеозапису вбачається, що фото з вищевказаної дошки діставала інша особа, після чого вона передала його ОСОБА_1 , при цьому, сама ОСОБА_1 ніяким чином не контактувала з дошкою.
Також неможливо погодитись з інкримінованим ОСОБА_1 порушенням, що проявилось у тому, що вона викинула фото ОСОБА_2 у громадську вбиральню, чим порушила спокій громадян та громадський порядок. Як вбачається, з наявного відеозапису, ОСОБА_1 дійсно викинула фото ОСОБА_2 у громадську вбиральню, такі свої дії вона не заперечує ні в апеляційній скарзі ні в своїх усних поясненнях, наданих в Київському апеляційному суді, однак згідно відеозапису, під час здійснення ОСОБА_1 дій, спрямованих на викидання фото ОСОБА_2 у громадську вбиральню, у даному приміщенні, не було жодних громадян, чий спокій та громадський порядок вона могла б порушити, а тому в її діях відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Разом з тим, суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення, зазначивши в оскаржуваній постанові про те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про поширення відеозапису в мережі «Інтернет». Відтак, таке твердження суду першої інстанції не приймається судом до уваги.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вони не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП тобто вчинення дрібного хуліганства. Відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, що проявляється у виді порушення громадського порядку і спокою громадян.
Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б доводили факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, внаслідок чого було порушено громадський порядок і спокій громадян.
Враховуючи ці та інші обставини, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрите на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП не може бути визнана законною та обґрунтованою, оскільки висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону.
За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати, прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
Керуючисьст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 идо адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька