про повернення позовної заяви
18 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5868/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, Чернівецького транспортного фахового коледжу про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства освіти та науки України, Чернівецького транспортного фахового коледжу з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Ні, порушує»;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує»;
- зобов'язати Чернівецький транспортний фаховий коледж сформувати та видати нову довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».
Відповідно пунктів 4 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддею встановлено, що спірні правовідносини виникли з приводу наявності у Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, яку він здобуває з 21.10.2025 у Чернівецькому транспортному фаховому коледжі. Ця інформація відображена у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №797871 від 21.10.2025, яку за зверненням позивача сформував та видав йому Чернівецький транспортний фаховий коледж.
Водночас позивач вказав відповідачем-2 Чернівецький транспортний фаховий коледж, в якому він проходить навчання до якого заявив позовні вимоги щодо зобов'язання сформувати та видати нову довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».
З цього приводу суддя зазначає наступне.
Згідно пунктом 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
У спірних правовідносин заклад освіти не є суб'єктами владних повноважень (не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування), не здійснює щодо позивача публічно-владні управлінські функції, а тому спір між позивачем та Чернівецьким транспортним фаховим коледжем не є публічно-правовим і не може розглядатися адміністративним судом.
У той же час решту позовних вимог підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За правилами частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 172 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Частиною п'ятою статті 172 КАС України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Таким чином, позивачем у позовній заяві об'єднано позовні вимоги, щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду, що, у свою чергу, не відповідає правилам об'єднання позовних вимог, які викладені у статті 172 КАС України.
При цьому відсутня умова, коли розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження у разі роз'єднання позовних вимог, буде продовжувати здійснювати суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень статті 172 КАС України суддя дійшла висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 19, 169, 172, 241, 248, 256, КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти та науки України, Чернівецького транспортного фахового коледжу про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна