про повернення позовної заяви
17 грудня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5417/25-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання протиправним наказу та зміну підстави звільнення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ №359о/с від 15.10.2025 року "По особовому складу" в частині зазначення підстави звільнення з 16 жовтня 2025 року інспектора взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 : відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області;
- змінити підставу звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Чернівецькій області на звільнений за власним бажанням на підставі п.7 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин їх пропуску.
На виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву, про поновлення строку звернення до суду.
Мотивуючи заяву позивач звертав увагу суду на те, що він втратив правовий статус "поліцейський" з дати звільнення (16.10.2025 року) та не оскаржує застосоване відносно нього дисциплінарне стягнення.
Вважає, що у нього відсутній статус "поліцейський", тому на спірні правовідносини не поширюються положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337- VIII.
Крім того, зазначив, що не мав реальної можливості підготувати та подати до суду даний позов (залучити адвоката) у п'ятнадцятиденний строк, оскільки перед звільненням виплачували заробітну плату у розмірі, який був недостатнім для забезпечення належного утримання малолітніх дітей, а також позивач змушений одразу після звільнення працевлаштуватися та щоденно зайнятий на роботі.
Відтак, позивач вважає, що наведені обставини є поважними та об'єктивно за даних умов перешкоджали звернутися до суду у п'ятнадцятиденний строк, тому просив суд поновити строк звернення до адміністративного суду.
Відповідачем подано до суду заперечення щодо заяви, про поновлення строків звернення до суду, обґрунтовуючи такі, останній зазначив, що безпідставним та необґрунтованим є твердження позивача про те, що він не мав реальної можливості підготувати та подати до суду даний позов, залучити адвоката у п'ятнадцятиденний строк, у зв'язку із браком коштів, оскільки як в позові, так і в додатках до нього відсутні будь які докази про укладання договору про надання правової допомоги, а також позов підписаний ним власноручно.
Крім того наголошував, що згідно частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Статут) поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції застосовано до позивача наказом ГУНП від 06.10.2025 № 755 "Про застосування дисциплінарного стягнення".
Відтак, позивача звільнено зі служби в поліції наказом ГУНП від 15.10.2025 № 359 о/с, з яким його було ознайомлено - 16.10.2025, про що свідчить власноручний підпис останнього на наказі, а звернувся позивач до суду 17.11.2025, тому строк звернення до суду пропущено.
Вивчивши матеріали позовної заяви та розглянувши подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений, діяв на момент подачі позову та триває на даний час.
Законом України 2123-IX «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 внесені зміни, в тому числі і зміни до строків оскарження дисциплінарних стягнень.
Згідно частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Статут) поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Судом встановлено, що дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції застосовано до позивача наказом ГУНП від 06.10.2025 № 755 "Про застосування дисциплінарного стягнення".
Позивач звільнений зі служби в поліції наказом ГУНП від 15.10.2025 № 359 о/с, з яким його було ознайомлено - 16.10.2025, про що свідчить власноручний підпис останнього в наказі, та власне і не заперечується самим позивачем.
Зокрема, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує наказ ГУНП від 15.10.2025 № 359 о/с в частині зазначення підстави звільнення з 16 жовтня 2025 року за пунктом 6 частини 1 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
При цьому, до суду позивач звернувся 14.11.2025, що вбачається з відмітки на поштовому конверті.
Отже, наведене вище свідчить про те, що позивач звернувся до суду із пропуском строку (15 днів), встановленого вимогами Дисциплінарного статуту Національної поліції України, який в даному випадку є спеціальним нормативно - правовим актом та який слід застосовувати до спірних правовідносин.
Відтак, строк оскарження наказу сплив 31.10.2025, тобто позов подано із пропуском 15-ти денного строку звернення до суду, встановленого законом, що не заперечується і самим позивачем.
У той час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Як приклад, отримання позивачем листа у відповідь на його заяву, укладення договору з адвокатом не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Аналогічна позиція дотримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 12 квітня 2023 року у справі №380/14933/22.
Суд відхиляє, як безпідставні та необґрунтовані твердження позивача про те, що він не мав реальної можливості підготувати та подати до суду даний позов, залучити адвоката у п'ятнадцятиденний строк, у зв'язку із браком коштів, оскільки як в позові, так і в додатках до нього відсутні будь які докази про укладання договору про надання правової допомоги. Аналогічно безпідставними також є і твердження позивача про те, що на останнього не поширюються вимоги 15-ти денного строку звернення до суду - з огляду на те, що спірні правовідносини стосуються виключно публічної служби, і в частині строків звернення до суду сформована численна судова практика.
Велика Палата Верховного Суду наголосила (п.52, п.60 Постанови від 27 липня 2023 року, справа № 990/154/22), що поважними визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивач не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати його процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення.
Суд також звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (рішення Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що заява позивача про поновлення позивачу строку звернення до суду є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наведені норми кореспондуються з положеннями п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
В даному випадку, суд залишаючи позовну заяву без руху виконав вимоги процесуального закону та надав позивачу можливість звернутися із додатковою заявою про поновлення строку звернення до суду.
З огляду на викладене вище, наявні підстави для повернення позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - повернути позивачу.
2. Копію ухвали направити учасника справи.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В. Боднарюк