Справа № 522/25761/25
Провадження №3/522/8869/25
12 грудня 2025 року Місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м.Одеси Коваленко В.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 18.11.2025 року о 13 годині 45 хвилин в м. Одесі, вул.Шевченка,4б, ОСОБА_1 був учасником ДТП та залишила місце пригоди, чим порушила п. 2.10 ПДР.
За вказаним фактом співробітниками поліції стосовно водія був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №516622 від 18.11.2025 за ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 просив закрити провадження за справою за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки 18.11.2025 року, він не він не відчув удару, тому поїхав з місця пригоди, проте не мав такого наміру, сприяв розслідуванню події співробітникам УПП
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП регламентує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 280 КУпАп, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення в судове засідання надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №516622 від 18.11.2025
- схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 18.11.2025 року,
- письмові пояснення ОСОБА_1
- рапорт співробітника УПП в Одеській області від 30.10.2025 р.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.10 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до п. 2.10 а Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно ст.122-4 КУпАП, адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі залишення водіями транспортних засобів та іншими учасниками дорожнього руху місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Обов'язковою ознакою правопорушення передбаченого ст.122-4 КУпАП є умисел на вчинення вказаного проступку.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, ОСОБА_1 мав усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачити шкідливі наслідки і бажати їх настання, а досліджені матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 умисно покинув місце дорожньої транспортної пригоди.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).
Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 дійсно не знав про зіткнення, а тому дійсно міг не відчути моменту зіткнення, та не почути характерний звук при цьому, відтак стверджувати про те, що останній умисно вчинив дію щодо залишення місця ДТП, з метою приховати вчинене, у суду не має підстав.
Відсутність доказів вчинення умисних дій, пов'язаних з залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння, що виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 122-4 КУпАП.
Виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, «обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
У відповідності до ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, з урахуванням того, що суд позбавлений можливості збору доказів, провадження у цій справі підлягає закриттю через відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а сам ОСОБА_1 звільненню від адміністративної відповідальності.
Згідно ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ст.247КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.247 КУпАП, Таким чином, при оцінювані зібраних за справою доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи недостатньо доказів, які встановлюють наявність провини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а отже в діях останньої відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, суд вважає за необхідне провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, за викладених у протоколі обставин.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7, 9, 122-4, 245, 251, 252, 283, 284, 247 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Вадим КОВАЛЕНКО