18 грудня 2025 рокусправа № 380/19201/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
встановив:
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд: стягнути грошові кошти до бюджету з відповідача в розмірі 10598,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач заявляє, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб та військового збору. Оскільки вказана заборгованість не сплачується відповідачем добровільно, позивач просить стягнути таку в судовому порядку.
Ухвалою від 20.10.2025 суддя відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом, як і станом на дату ухвалення рішення суду у цій справі не надав. Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв на адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .
Однак, до суду повернувся не вручений конверт з відміткою поштового відділення зв'язку: “за закінченням встановленого терміну зберігання», у зв'язку із чим в силу ч. 11 ст. 126 КАС України відповідач вважається повідомленим належним чином.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Згідно з довідкою про суму податкового боргу станом на 08.09.2025 за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 10598,78 грн. Сума стягнення боргу з податку на доходи фізичних осіб становить 9809,64 грн, та сума за військовий збір становить 789,14 грн.
Зазначена заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №32391/13-01-24-08, №32395/13-01-24-08, №32399/13-01-24-08 від 25.07.2024
Податковий борг, зазначений у довідці, відображений в інтегрованій картці платника податків.
Позивач сформував та надіслав на адресу відповідача податкову вимогу №0023238-1306-1301 від 18.10.2024.
Разом з тим вказану суму грошових зобов'язань відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
В силу вимог пп.14.1.39, 14.1.156 п.14.1. ст.14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Як визначає стаття 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
У відповідності до п.16.1.4. ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як визначено п.36.1 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку у розумінні п.38.1 ст.38 ПК України є сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України).
Як визначено пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За правилами п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання за вказаними податковими повідомленням рішеннями, що були прийняті за результатами проведених перевірок.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з п. 59.4 зазначеної статті ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом та зазначено вище, позивачем, як контролюючим органом, прийнято та направлено відповідачу, як платнику податків, податкові повідомлення-рішення.
При цьому, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується направлення відповідачу означених вище податкових повідомлень-рішень за адресою місцезнаходження відповідача, а саме: м. Львів, вул. Скорини,24/23.
Суд також враховує, що в силу вимог п.58.2 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з вимогами пункту 58.3 статті 58 ПК України (в редакції, чинній на час надіслання податкових повідомлень-рішень), податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (абз.2 п.42.4 ст.42 ПК України).
Отже, підтвердженням вручення податкового повідомлення-рішення засобами поштового зв'язку є повідомлення про вручення, а у разі відсутності за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, - повідомлення про вручення із зазначенням причини невручення.
З огляду на наявні у справі та досліджені судом документи, загальна сума заборгованості відповідача станом на день розгляду справи становить 10598,78 грн.
Суд враховує, що податкові повідомлення-рішення, згідно яких у відповідача виник податковий борг, надіслані Головним управлінням ДПС у Львівській області відповідачу на адресу місцезнаходження. Проте, зазначене поштове відправлення повернулось до Головного управління ДПС у Львівській області із відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання».
Отже, податкові повідомлення-рішення вважаються врученими.
Доказів оскарження указаних вище податкових повідомлень-рішень до суду не надано.
Суд зазначає, що за змістом п.59.1, 59.5 ст.59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу №0023238-1306-1301 від 18.10.2024 на суму 10598,78 грн. Проте, зазначене поштове відправлення повернулось до Головного управління ДПС у Львівській області із відміткою поштового відділення “адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи викладене, сума грошового зобов'язання та штрафних санкцій в загальній сумі 10598,78 грн, визначена контролюючим органом шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень, щодо яких відсутні докази їх оскарження, - є узгодженою, не сплачена платником податків у встановлений ПК України строк, та набула статусу податкового боргу.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні спору про стягнення податкового боргу, суд позбавлений можливості перевіряти правомірність здійснення нарахування грошових зобов'язань, в результаті несплати яких податковий орган дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення податкового боргу.
При цьому, у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі 480/13804/21 від 27.06.2023, №821/2205/15-а від 09 липня 2019 року, по справі № 560/4343/19 від 03 лютого 2022 року.
З урахуванням зазначеного, суд не здійснює оцінку правомірності здійснення нарахування грошових зобов'язань за вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями.
При цьому, відповідачем не надано до суду доказів оскарження чи визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Згідно зі ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не надавав до суду доказів погашення податкового боргу та/або оскарження податкових повідомлень-рішень у встановленому порядку, оскільки сума податкового зобов'язання є узгодженою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг у розмірі 10 598,78 (десять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) гривень, 78 (сімдесят вісім) копійок.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна