справа №380/15777/25
18 грудня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Вернигор Олександр Віталійович, звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить:
- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2025 № 00172862409 на суму 4010,30 грн;
- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 16.04.2025 № 00172962409 в сумі 2005,15 грн;
- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 16.04.2025 № 00173382409 у розмірі 170 грн;
- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 16.04.2025 № 00173452409 у розмірі 170 грн;
- стягнути з відповідача суму судових витрат понесених позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 10.03.2025 в приміщенні податкового органу, відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області № 441-п від 29.01.2025 провів позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 29.12.2016. За результатами перевірки складено акт № 11159/20-40-24-09-04/ НОМЕР_1 від 17.03.2025, на підставі якого були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій, вимога про сплату боргу. Позивач зауважує, що позапланова невиїзна документальна перевірка була проведена всупереч встановленому у підпункті 4 пункту 69.35-1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України мораторію. Звертає увагу також, що відповідач не дотримався процедури проведення перевірки, зокрема не виконав вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України і не вручив наказ про перевірку платнику податків, порушив вимоги пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України і провів перевірку за відсутності надання платником податків первинних документів та їх отримання у встановлений законом спосіб. Вказує, що податковою адресою ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , яке входить до складу Харківської міської територіальної громади. Харківська міська територіальна громада код UA63120270000028556 з 15.09.2022 є територією можливих бойових дій відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 380/43786 від 11.03.2025. Також зауважує, що ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність 29.06.2016 і з 30.12.2016 була знята з обліку як платник податків. Позивач вважає, що порушення контролюючим органом вимог Податкового кодексу України щодо призначення і проведення перевірки платника податків призводить до відсутності правових наслідків такої і на цій підставі просить позов задовольнити повністю.
У додаткових поясненнях позивач вказує, що на момент проведення перевірки, вона мала статус внутрішньо переміщеної особи і фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 , що також відображено в електронному кабінеті платника податку. Окрім того, на підтвердження вказаного факту сторона позивача подала довідку Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту населення Львівської міської ради № 260308/2150 від 18.08.2025, згідно з якою ОСОБА_1 фактично проживає за адресою АДРЕСА_3 і перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб з 07.11.2022 до 29.05.2025. Зауважує, що відповідач, порушуючи пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, копію наказу про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 441-п від 29.01.2025 за місцезнаходженням ОСОБА_1 не надіслав, позивач не отримувала кореспонденції від ГУ ДПС у Харківській області стосовно підстав та результатів проведення перевірки, а отже не була повідомлена про її проведення та результати.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах ДПС як фізична особа, що отримувала доходи від підприємницької діяльності та має не закриті інтегровані картки (стан платника: 11 - припинено, але не знято з обліку (ІКП не пусті)). На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13, частини шістнадцятої статті 25, пункту 9-25 розділу VIII Закону України № 2464-VI, відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.01.2025 № 441-п, повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.01.2025 № 109, виданого Головним управлінням ДПС у Харківській області, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 29.12.2016. Зазначає, що твердження позивача про неправомірність проведення позапланової невиїзної документальної перевірки під час дії мораторію на проведення позапланових документальних перевірок з питань повноти, своєчасності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є безпідставним, оскільки мораторій, встановлений у підпункті 4 пункту 69.35-1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не розповсюджується на перевірки, пов'язані з припиненням підприємницької діяльності.
Відповідач звертає увагу, що копію наказу ГУ ДПС у Харківській області від 29.01.2025 № 441-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, повідомлення від 30.01.2025 № 109 про дату, місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки були надіслані поштовим відправленням за податковою адресою ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення 31.01.2025 № 06 011 0735 20 86, що відповідає вимогам статті 42 Податкового кодексу України. Вказане поштове відправлення 15.02.2025 повернуто до ГУ ДПС у Харківській області з поміткою «за закінченням терміну зберігання». Керуючись пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України відповідач вважає, що копія наказу ГУ ДПС у Харківській області від 29.01.2025 № 441-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», повідомлення від 30.01.2025 № 109 вважаються врученими ФОП ОСОБА_1 15.02.2025. На думку відповідача, твердження позивача про те, що відповідач зобов'язаний направляти документи за іншою адресою, ніж податкова адреса платника, враховуючи, що підприємницьку діяльність ОСОБА_1 припинено 29.12.2016, є безпідставними.
Відповідач зауважує, що фізичні особи-платники податків повинні своєчасно повідомляти податкові органи про зміну даних, що вносяться до облікової картки платника податків в силу вимог пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України, а також розд. ІХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 29.09.2017 № 822. Згідно з Податковим кодексом України, у разі зміни персональних даних, зокрема місця проживання, фізична особа зобов'язана подати заяву за формою 5-ДР (додаток 12 Положення № 822) упродовж місяця з дня виникнення змін. З огляду на вказане, просить застосувати до спірних правовідносин висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 23.05.2022 у справі № 810/3116/18 про те, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків. Просить відмовити у задоволенні позову.
Не погоджуючись із відповідачем, позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій щодо аргументів, наведених у відзиві, заперечив з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.
Під час розгляду справи позивач подав докази - адвокатський запит до ГУ ДПС у Харківській області від 01.09.2025 та відповідь на нього, згідно з якою, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про реєстраційні дані фізичної особи ОСОБА_1 , інформація про зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 внесена до Державного реєстру 16.01.2025 ГУ ДПС у Львівській області, Львівською ДПІ.
Представник позивача 04.08.2025 (вх. № 63137) подав клопотання про долучення доказів сплати судового збору.
Ухвалою від 04.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Представник позивача 06.08.2025 подав додаткові пояснення (вх. № 64171) та заяву про стягнення судових витрат з відповідача (вх. № 64183).
Відповідач 07.08.2025 (вх. № 64387) подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник позивача 11.08.2025 (вх. № 65003 та вх. № 65194) подав заперечення на клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою від 12.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник позивача 18.08.2025 (вх. № 67154) подав клопотання про долучення доказів.
Відповідач 19.08.2025 (вх. № 67283) подав відзив на позовну заяву.
Представник позивача 22.08.2025 (вх. № 68322) подав відповідь на відзив.
Представник позивача 04.09.2025 (вх. № 71275 та вх. № 71337) подав клопотання про долучення доказів.
Відповідач 22.09.2025 (вх. № 75402) подав додаткові пояснення.
Представник позивача 22.09.2025 подав заперечення (вх. № 75547) та клопотання про визнання доказів неналежними (вх. № 75722).
Представник позивача 28.10.2025 (вх. № 86276), 04.11.2025 (вх. № 87998), 21.11.2025 (вх. № 93004), 05.12.2025 (вх. № 96971) подав клопотання з процесуальних питань.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 03.10.2007 була зареєстрована як фізична особа-підприємець (№ 24710000000064019), 05.10.2007 взята на облік ГУ ДПС у Харківській області (№ 992), а 30.12.2016 знята з податкового обліку ГУ ДПС у Харківській області (№ 1620230708641) у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності (рішення про припинення № 24710060003064019).
Згідно з довідкою Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту населення Львівської міської ради № 260308/2150 від 18.08.2025, фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 , і вона перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб Сихівського відділу соціального захисту з 07.11.2022 до 29.05.2025.
Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України щодо інформації про місце обліку платника податків, ОСОБА_1 перебувала до 01.01.2025 за основним місцем обліку у ГУ ДПС у Харківській області, Харківська ДПІ зі станом платника «припинено, але не знято з обліку (ІКП не пусті)», з 01.01.2025 перейшла до іншої ДПІ.
Згідно з довідкою переселенця Франківського ВСЗ УСЗ ДГП ЛМР № 1330-5003694471 від 29.05.2025, фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 є АДРЕСА_5 .
Наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 29.01.2025 № 441-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 » на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13, частини шістнадцятої статті 25, пункту 9-25 розділу VIII Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та у зв'язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо припинення підприємницької діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) 10 березня 2025 року тривалістю 1 (один) робочий день. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2011 по 29.12.2016 з питань повноти, своєчасності, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
ГУ ДПС у Харківській області 31.01.2025 надіслало ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку копію наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29.01.2025 № 441-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, повідомлення від 30.01.2025 № 109 про дату, місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що підтверджується рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 31.01.2025 з номером для відстеження 06 011 0735 20 86. Вказані документи були надіслані за адресою: АДРЕСА_6 .
Лист з повідомленням про вручення № 06 011 0735 20 86 повернувся до ГУ ДПС у Харківській області 15.02.2025 з довідкою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13, частини шістнадцятої статті 25, пункту 9-25 розділу VIII Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.01.2025 № 441-п, повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 30.01.2025 № 109, ГУ ДПС у Харківській області 10.03.2025 в приміщенні податкового органу провело документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 29.12.2016.
За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Харківській області склало акт № 11159/20-40-24-09-04/3001312409 від 17.03.2025, згідно з яким документальною позаплановою невиїзною перевіркою платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 встановлені порушення:
- ч.4 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнодержавне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, а саме - не надано до ДПІ звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску за 2011 рік (строк надання до 11.02.2013), але фінансова санкція не може бути застосована відповідно до ч.4 п.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнодержавне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI;
- ч.4 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнодержавне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, а саме - фактично не надано звіт до ДПІ про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного соціального внеску за 2014 рік (строк надання до 09.02.2015), за 2015 рік (строк надання до 09.02.2016);
- ч.2 п.1 ст.6, ч.1 п.3 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнодержавне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, а саме - заниження суми ЄСВ за січень-грудень 2011 року на суму 4010,30 грн.
За фактами встановлених порушень ГУ ДПС у Харківській області прийняла:
- Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2025 № 00172862409 на суму 4010,30 грн;
- Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.04.2025 № 00172962409 у розмірі 2005,15 грн;
- Рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 16.04.2025 № 00173382409 у розмірі 170,00 грн (за 2014 рік); від 16.04.2025 № 00173452409 у розмірі 170 грн (за 2015 рік).
ГУ ДПС у Харківській області 17.04.2025 надіслало ОСОБА_1 засобами поштового вимогу від 16.04.2025 № 00172862409 та рішення від 16.04.2025 № 00172962409, від 16.04.2025 № 00173382409, від 16.04.2025 № 00173452409, що підтверджується рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 31.01.2025 з номером для відстеження 06 011 3611 54 33. Вказані документи були надіслані за адресою: АДРЕСА_6 .
Лист з повідомленням про вручення № 06 011 3611 54 33 повернувся до ГУ ДПС у Харківській області 02.05.2025 з довідкою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
З метою підтвердження наявності у ГУ ДПС у Харківській області інформації щодо фактичного місця проживання ОСОБА_1 , представник позивача Вернигор О.В. звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 01.09.2025.
ГУ ДПС у Харківській області листом від 03.09.2025 № 48611/6/20-40-12-03-11 надало відповідь, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про реєстраційні дані фізичної особи ОСОБА_1 , інформація про зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 , внесена до Державного реєстру 16.01.2025 ГУ ДПС у Львівській області, Львівською ДПІ.
Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2025 № 00172862409 на суму 4010 грн 30 к., рішенням про застосування штрафних санкцій від 16.04.2025 № 00172962409 на суму 2005 грн 15 к., № 00173382409 на суму 170 грн, № 00173452409 на суму 170 грн, вважаючи їх протиправним та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернулася з позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3, 16.1.11 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.
Згідно з пунктом 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
На момент видання наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 29.01.2025 № 441-п, у Податковому кодексі України діяла норма підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (на вказану норму є посилання у наказі від 29.01.2025 № 441-п), яка встановлювала:
Тимчасово, з 1 грудня 2023 року, діє мораторій:
4) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є територія можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження, крім документальних позапланових перевірок:
що проводяться виключно на звернення платника податків;
що проводяться з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 (в частині документальних позапланових перевірок платників податків, щодо яких отримано інформацію, що свідчить про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють/здійснювали свою діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, платників податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги), 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.3, 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16, 78.1.19, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Суд встановив, що ОСОБА_1 була зареєстровано за податковою адресою: АДРЕСА_4 .
Вільхівська сільська територіальна громада була включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (Перелік був чинним у період з 27.12.2022 по 20.03.2025). Отже, зареєстрована податкова адреса ОСОБА_1 знаходилася на території можливих бойових дій.
Водночас, норма частини четвертої підпункту 69.35-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України містить виняток щодо встановлення з 01 грудня 2024 року мораторію на проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, з підстав підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Як свідчать матеріали справи, наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача від 29.01.2025 № 441-п містить посилання на підпункт 78.1.7 пункт 78.1 статті 78 ПК України.
Таким чином, у спірних правовідносинах не діють умови встановлення мораторію на проведення документальних перевірок з 01 грудня 2023 року, оскільки документальна перевірка ОСОБА_1 підпала під виняток проведення документальних позапланових перевірок, передбачений підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені статтею 79 ПК України. Так, відповідно до вимог пункту 79.1 статті 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що у разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Отже, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом, як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки лише за наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та за умови вручення платнику податків оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України копії наказу на проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 дійшла таких висновків: аналізованими нормами ПК України (пункт 42.2 статті 42, пункт 78.4, пункт 79.2 статті 79) з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Велика Палата Верховного Суду у цій же постанові зазначила, що незважаючи на необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній все ж має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, відповідно до якого, платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Крім того, у наведеній постанові також звернено увагу на те, що у питаннях дотримання контролюючими органами процедури проведення перевірки, істотне значення має встановлення обставин забезпечення платникам податків можливості реалізувати їх права, передбачені ПК України, а у разі їх порушення - чи могло це істотно вплинути на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті рішення.
Однак, неотримання позивачем наказу про проведення перевірки, свідчить про неможливість позивачем надати документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з предметом перевірки, внаслідок неповідомлення його про проведення перевірки до її початку та під час її проведення, що як слідує з акта перевірки, істотно вплинуло на правильність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, здійснених за результатами такої перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані рішення, оскільки відповідач дійшов висновків про наявність порушень ПК України, виключно на підставі аналізу інформації, що міститься в базах даних контролюючого орану, а не на підставі первинних документів, які опосередковують такі господарські операції.
Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб саме до початку її проведення, що є гарантією дотримання права платника податків, на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, а також можливості платником виконати свої обов'язки, зокрема щодо надання документів, що визначено вимогами пункту 85.2 статті 85 ПК України.
Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме, підстав для прийняття за її результатами актів індивідуальної дії.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом і у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, відповідно до якої, нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Суд звертає увагу на те, що невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, і завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об'єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.
Відповідно до пункту 85.1. статті 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Згідно пунктом 85.2. статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом 85.4. статті 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
З огляду на зміст позовних вимог спірними питаннями у цій справі є виконання контролюючим органом обов'язку із надсилання платнику наказу на проведення перевірки, як передумови для проведення такої перевірки, та наявність підстав вважати, що контролюючим органом не було дотримано умов, визначених пунктом 79.2 статті 79 ПК України.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Як встановив суд, податковою адресою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на момент здійснення нею господарської діяльності була: АДРЕСА_4 .
Проте, із 30.12.2016 ОСОБА_1 знята з податкового обліку ГУ ДПС у Харківській області (номер зняття з обліку 1620230708641) у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності (рішення про припинення № 24710060003064019 від 29.12.2016), про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Суд встановив, що копію наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 29.01.2025 № 441-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, повідомлення від 30.01.2025 № 109 про дату, місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було надіслано поштовим відправленням за податковою адресою ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення 31.01.2025 № 06 011 0735 20 86, проте лист 15.02.2025 повернувся на адресу податкового органу не врученим з довідкою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
У матеріалах справи міститься довідка Сихівського відділу соціального захисту Управління соціального захисту населення Львівської міської ради № 260308/2150 від 18.08.2025 про взяття ОСОБА_1 на облік внутрішньо переміщених осіб, якою підтверджено, що вона перебуває на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб Сихівського відділу соціального захисту з 07.11.2022 до 29.05.2025, фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_3 .
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - ВПО), що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
Як уже було з'ясовано судом, Вільхівська сільська територіальна громада була включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (Перелік був чинним у період з 27.12.2022 по 20.03.2025).
Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України та пункту 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі - Положення № 822), фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822) відповідно та документа, що посвідчує особу (після пред'явлення повертається). Такі зміни стосуються також зміни місця проживання.
Із відповіді ГУ ДПС у Харківській області від 03.09.2025 № 48611/6/20-40-12-03-11 на адвокатський запит ОСОБА_2 суд встановив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України про реєстраційні дані фізичної особи ОСОБА_1 , інформація про зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_3 , внесена до Державного реєстру 16.01.2025 ГУ ДПС у Львівській області, Львівською ДПІ.
Із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України щодо інформації про місце обліку платника податків, ОСОБА_1 перебувала до 01.01.2025 за основним місцем обліку у ГУ ДПС у Харківській області, Харківська ДПІ зі станом платника «припинено, але не знято з обліку (ІКП не пусті)», з 01.01.2025 перейшла до іншої ДПІ.
Отже, з досліджених доказів, суд робить висновок, що позивач виконала обов'язок щодо повідомлення контролюючого органу про зміну місця проживання.
Водночас доказів того, що відповідач здійснював дії щодо належного повідомлення позивача про призначену перевірку, матеріали справи не містять. Зокрема відсутні докази, що відповідач звертався із запитами щодо з'ясування місця фактичного проживання платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 , враховуючи факт повернення рекомендованого листа з повідомленням про вручення № 06 011 0735 20 86 з довідкою органу поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» та те, що підприємницьку діяльність припинено позивачем 29.12.2016, а перевірку призначено 10.03.2025, тобто більше ніж через 8 років.
Окрім того, суд зауважує, що тільки після адвокатського запиту ОСОБА_2 від 01.09.2025, під час розгляду справи судом, відповідач врешті спромігся з'ясувати зареєстроване місце проживання ВПО ОСОБА_1 у Державному реєстрі фізичних осіб: АДРЕСА_3 і підтвердив, що така інформація внесена 16.01.2025, тобто до прийняття наказу від 29.01.2025 № 441-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 ».
Отже, суд висновує, що ГУ ДПС у Харківській області не виконало вимоги щодо повідомлення платника податків ОСОБА_1 про документальну позапланову невиїзну перевірку до початку її проведення..
Щодо аргументів відповідача про те, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а у разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків, суд погоджується із такими висновками, однак, суд звертає увагу на те, що такий висновок про недобросовісність платника податків в частині отримання ним поштової кореспонденції від контролюючого органу та про зловживання наданими йому правами випливає лише з урахуванням встановлених обставин про вжиття контролюючим органом належних заходів щодо ознайомлення такого платника із наміром провести документальну невиїзну перевірку у розумінні статті 42 ПК України, тобто, із належним виконанням обов'язку, передбаченого пунктом 79.2 статті 79 ПК України.
Так, у спірних правовідносинах документи (наказ, повідомлення, рішення) не були вручені позивачу та повернуті поштовим відділенням через закінчення терміну зберігання. З урахуванням обставин припинення позивачем задовго до перевірки діяльності ФОП, контролюючий орган, розпочавши проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, не пересвідчився у дотриманні обов'язкових умов, які надають право контролюючому органу провести документальну позапланову перевірку платника податків відповідно до пункту 78.4 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України, а саме: вручення платнику податків до початку її проведення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
За усталеною позицією Верховного Суду (постанови від 15.02.2024 у справі № 640/9016/20, від 26.09.2024 у справі № 600/6022/23-а) не виконання контролюючим органом вимог пункту 78.4 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України, є істотним порушенням процедури перевірки, тобто, є самостійною та достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та інших рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Суд встановив із акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 29.12.2016 № 11159/20-40-24-09-04/3001312409 від 17.03.2025, що контролюючий орган висновки акта перевірки побудував виключно на інформації з баз даних ДПС, даних ЦБД ДРФО, звітності ППФО ОСОБА_1 за даними ІС ДПС України та ін., що відповідач не заперечував під час розгляду справи.
Водночас згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; про фінансово-господарські операції платників податків.
Верховний Суд У постанові від 16.04.2020 у справі № 805/5017/15-а зробив висновок, що будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматизованих систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки автоматизоване співставлення, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення податкових зобов'язань.
У спірних правовідносинах відповідач використав інформацію, наявну в автоматизованих інформаційних системах ДПС щодо господарської діяльності позивача без аналізу первинних документів. Отже, висновки відповідача є лише припущенням контролюючого органу, що не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 КАС України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Недослідження контролюючим органом первинних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності позивача за період, який перевірявся вказує на те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства зроблені без належної оцінки та дослідження необхідних документів.
Враховуючи встановлені обставини справи щодо допущених відповідачем процедурних порушень під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 за період діяльності з 01.01.2011 по 29.12.2016 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, позивач був позбавлений можливості надати до перевірки документи.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 640/9016/20, від 26.09.2024 у справі № 600/6022/23-а, від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, від 27.01.2015 у справі № 21-425а14.
Такі висновки свідчать про те, що установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, суд може не переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.
Отже, проведена 10.03.2025 документальна позапланова невиїзна перевірка ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 29.01.2025 № 441-п, результати якої оформлено № 11159/20-40-24-09-04/3001312409 від 17.03.2025, була протиправною.
Тому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2025 № 00172862409 на суму 4010 грн 30 к., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.04.2025 № 00172962409 на суму 2005 грн 15 к., рішення про застосування штрафних санкцій від 16.04.2025 № 00173382409 на суму 170 грн, від 16.04.2025 № 00173452409 на суму 170 грн, прийняті за наслідками такої перевірки та на підставі висновків акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню. При цьому суд не переходить до аналізу зафіксованих в такому акті перевірки обставин, що слугували підставою ухвалення суб'єктом владних повноважень індивідуальних актів.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач вказаного обов'язку не виконав.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані рішення, суд переконаний, що такі прийняті відповідачем з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів та без урахування вимог Податкового кодексу, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, задовольнивши позов в цілому з мотивів, наведених у мотивувальній частині рішення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 968 грн 96 к., сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 1.242400043.1 від 01.08.2025.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 16.04.2025 № 00172862409 на суму 4010,30 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16.04.2025 № 00172962409 в сумі 2005,15 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій від 16.04.2025 № 00173382409 у розмірі 170 грн.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій від 16.04.2025 № 00173452409 у розмірі 170 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Хома О. П.