справа№380/18370/25
17 грудня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій Позивач, з урахуванням Ухвали суду від 17.12.2025 року про закриття провадження в частині позовних вимог, просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 889, та індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислювалася грошова допомога на оздоровлення за 2013 рік.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити Позивачу грошову допомогу на оздоровлення за 2013 рік з урахуванням у складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 889, та індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого обчислювалася матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити Позивачу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік з урахуванням у складі грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення.
Позивач зазначає, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . У 2013 році йому виплачено грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Позивач вважає, що Відповідач при нарахуванні цих виплат протиправно не включив до складу місячного грошового забезпечення, з якого вони обчислюються, такі складові як індексація грошового забезпечення та щомісячна додаткова грошова винагорода (передбачена Постановою КМУ № 889).
На думку Позивача, ці виплати мають постійний характер і повинні враховуватися при розрахунку одноразових допомог, що підтверджується практикою Верховного Суду.
Ухвалою від 12 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 17 грудня 2025 року провадження у справі в частині позовних вимог, що стосуються періоду з 2014 по 2018 рік, а також вимог щодо перерахунку самої щомісячної додаткової грошової винагороди, закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, у зв'язку з наявністю судових рішень, що набрали законної сили, у спорах між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справи № 380/11737/22 та № 380/14436/25). Таким чином, предметом розгляду у цій справі залишаються позовні вимоги щодо перерахунку виплат за 2013 рік.
Відповідач проти позову заперечує повністю. У відзиві зазначає, що діяв відповідно до вимог чинного на той час законодавства, зокрема Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260.
Відповідач стверджує, що додаткові види грошового забезпечення, які не мають постійного характеру або не передбачені для включення до розрахунку відповідними інструкціями, правомірно не враховувалися. Крім того, Відповідач звертає увагу на те, що певні види виплат Позивач у 2013 році фактично не отримував.
Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд всебічно і повно з'ясува всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
З матеріалів справи вбачається, що у 2013 році Позивачу було нараховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.
Дослідивши наявну у матеріалах справи довідку Військової частини НОМЕР_1 про нараховане грошове забезпечення та індексацію (№ 71/1/674), суд встановив, що у графі «ДГВ» (додаткова грошова винагорода) за січень-грудень 2013 року зазначені нулі (« 0,00») або прочерки.
Відповідно до відомостей, що містяться у зазначеній довідці, а також згідно з власними твердженнями Позивача, викладеними у позовній заяві, нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, розпочалися лише з червня 2014 року.
Також судом досліджено відомості щодо нарахування індексації грошового забезпечення. Згідно з архівними даними, у 2013 році нарахування індексації грошового забезпечення Позивачу не здійснювалося: у відповідних графах довідки про доходи за 2013 рік сума індексації становить 0,00 грн. Виплата індексації позивачу відновилася лише у 2014 році.
Мотиви суду та нормативно-правове обґрунтування
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам щодо позовних вимог за 2013 рік, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній станом на 2013 рік), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне забезпечення. До складу грошового забезпечення входять посадові оклади, оклади за військовим званням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям у спірний період (2013 рік) регулювалися Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (далі - Інструкція № 260).
Згідно з пунктом 30.1 Інструкції № 260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у разі вибуття в щорічну основну відпустку виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Аналогічна норма міститься в пункті 33.1 Інструкції № 260 щодо матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань: вона надається в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Щодо вимоги про включення щомісячної додаткової грошової винагороди (Постанова КМУ № 889) за 2013 рік.
Позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок допомог за 2013 рік, включивши до їх складу щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010.
Однак, суд звертає увагу на фактичні обставини справи, встановлені на підставі письмових доказів. Згідно з довідкою про грошове забезпечення, наявною в матеріалах справи, Позивач у 2013 році зазначену винагороду не отримував. Нарахування цієї виплати розпочалося лише в середині 2014 року.
Суд наголошує, що поняття "місячне грошове забезпечення", яке використовується як база для обчислення одноразових допомог (на оздоровлення та соціально-побутових), є сукупністю тих виплат, право на які військовослужбовець має та які йому фактично нараховуються у місяці виплати відповідної допомоги (або які мають систематичний характер для даного військовослужбовця на момент виникнення права на допомогу).
Оскільки у 2013 році право на отримання додаткової грошової винагороди за Постановою № 889 у Позивача ще не виникло або не було реалізовано, і фактично вона йому не нараховувалася, то об'єктивно відсутні підстави для її включення до розрахунку допомог за цей період. Неможливо включити до складу розрахункової величини виплату, якої фізично не існувало в структурі доходу особи на момент проведення розрахунку.
Той факт, що в подальшому (у 2014-2018 роках) суди визнали необхідність включення цієї винагороди до складу допомог, ґрунтувався на тому, що в ті роки вона фактично виплачувалася Позивачу щомісяця. Щодо 2013 року така передумова відсутня.
Відтак, позовні вимоги в частині зобов'язання врахувати додаткову грошову винагороду при перерахунку допомог за 2013 рік є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги про включення індексації грошового забезпечення за 2013 рік.
Позивач також просить врахувати індексацію при перерахунку допомог за 2013 рік.
Індексація грошових доходів населення регулюється Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ № 1078 від 17.07.2003.
Відповідно до статті 4 Закону, індексація проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у редакції, чинній на 2013 рік).
Судом встановлено з досліджених довідок про грошове забезпечення, що протягом усього 2013 року індексація грошового забезпечення Позивачу не нараховувалася і не виплачувалася.
Це пояснюється тим, що у 2013 році в Україні спостерігалася низька інфляція (а в окремі місяці - дефляція), і рівень індексу споживчих цін наростаючим підсумком відносно базового місяця (для військовослужбовців на той час базовим був січень 2008 року) не досягав величини, необхідної для виникнення права на поточну індексацію або її збільшення.
Суд зазначає, що включення індексації до складу грошового забезпечення при розрахунку одноразових допомог можливе лише тоді, коли така індексація фактично нараховується (має ненульове значення).
Якщо у місяці, в якому Позивачу виплачувалася допомога на оздоровлення чи матеріальна допомога у 2013 році, сума поточної індексації згідно із законом становила 0,00 грн, то включення цієї суми до розрахунку допомог жодним чином не вплине на їх кінцевий розмір.
Позивач не надав суду жодних доказів того, що у 2013 році він мав право на нарахування індексації у певному розмірі, яка була йому протиправно не нарахована.
Предметом даного спору є похідна вимога (включення індексації в допомоги), а не первісна вимога про нарахування поточної індексації за 2013 рік.
Оскільки фактично у 2013 році індексація не була складовою частиною місячного грошового забезпечення Позивача (через відсутність законних підстав для її нарахування за показниками інфляції), то дії Відповідача щодо невключення її до розрахунку допомог є правомірними.
Відповідач обчислив допомоги виходячи з тих видів грошового забезпечення, які фактично нараховувалися Позивачу та на які він мав право згідно з чинним законодавством.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач не довів, що у 2013 році він фактично отримував або мав безумовне право отримувати щомісячну додаткову грошову винагороду та індексацію грошового забезпечення, які, на його думку, безпідставно не були враховані Відповідачем при виплаті одноразових допомог.
Матеріали справи свідчать про протилежне: зазначені виплати у 2013 році були відсутні в структурі його грошового забезпечення.
За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок виплат за 2013 рік.
Позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати відшкодовуються стороні, на користь якої ухвалено рішення.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В позові ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 17 грудня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.