Справа № 204/10311/25
Провадження № 2/204/4799/25
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА
(заочне)
18 грудня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого - судді Чапали Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Азарян Б.С.,
позивача ОСОБА_1 (за допомогою відеоконференцзв'язку),
представника позивача Молчанової Н.В. (за допомогою відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
У провадження Чечелівського районного суду міста Дніпра надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 подана в її інтересах представником - адвокатом Молчановою Наталією Володимирівною до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем у шлюбі не перебувала, сторони проживають окремо та мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в Польщі, що підтверджується випискою з актового запису про народження. Наразі неповнолітня дитина проживає разом із позивачем в орендованій квартирі у Хмельницькій області, в місті Кам'янець-Подільський. Позивач перебуває на обліку як особа, що шукає роботу, в Кам'янець-Подільській філії Хмельницького обласного центру зайнятості. Дитина відвідує заклад дошкільної освіти та не перебуває на державному забезпеченні. Відповідач участі у вихованні та утриманні дитини не бере, зв'язок з дитиною не підтримує та добровільної матеріальної допомоги не надає. Позивач самостійно забезпечує всі потреби дитини, перебуває у складному матеріальному становищі та потребує підтримки з боку батька доньки. Відповідач не виявляє належної турботи про здоров'я дитини. Зокрема, коли донька потребувала проведення психіатричного огляду та надання амбулаторної психіатричної допомоги, батько дитини безпідставно не надав згоди на необхідне медичне обстеження та лікування, що стало підставою для звернення матері до відповідного органу міської ради для отримання дозволу. Позивач також зазначила, що відповідач не має інших утриманців та об'єктивних перешкод для надання матеріальної допомоги дитині, однак добровільно свої обов'язки не виконує, що свідчить про його свідоме ухилення від участі у забезпеченні належних умов життя та розвитку неповнолітньої дитини. З урахуванням наведеного позивачка вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі однієї четвертої частини від усіх видів його доходу щомісяця, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання з'явилась, надала суду пояснення, що дитина народилася в період їх спільного перебування з відповідачем у Польщі, а державну реєстрацію народження було здійснено через орган реєстрації актів цивільного стану в Польщі. Позивач зазначила, що відповідач відмовляється у добровільному порядку сплачувати аліменти та брати участь у вихованні дитини. На даний час зв'язок із батьком дитини відсутній, його місцезнаходження позивачу невідоме. Крім того, позивач пояснила, що донька має проблеми зі здоров'ям та знаходиться на психіатричному обліку, що потребує додаткових витрат на лікування та догляд. У зв'язку з цим мати не змоги самостійно забезпечити належний рівень утримання та розвитку дитини, враховуючи необхідність придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів, організації відпочинку та інших витрат, пов'язаних із забезпеченням її життєвих потреб.
Відповідач у судові засідання призначені на (28.10.2025; 25.11.2025; 18.12.2025 р.) не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце їх проведення шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та направлення повісток за останнім відомим місцем проживання. Жодних заяв або клопотань на адресу суду не направив.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відтак, суд постановив проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Враховуючи факт неявки в судове засідання, призначене на 18 грудня 2025 року учасників справи, у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом з'ясовано, що сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повною випискою з актового запису про народження від 29 вересня 2022 року, виданою Відділом реєстрації актів громадського стану м. Гданськ Республіки Польща (мовою оригіналу Urz№d Stanu Cywilnego Gdaсsk), також наявний офіційний переклад з польської мови українською, виконаний перекладачем Докуніною Анною Сергіївною (а.с. 14-16). Місцем народження зазначено м. Гданськ Республіки Польща. Дані про батьків: батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як пояснила в судовому засіданні позивач, спільна з відповідачем дитина народилась у Польщі, відповідач на той час перебував у Польщі разом із нею. Актовий запис про народження ОСОБА_6 від 29 вересня 2022 року, здійснений Відділом реєстрації актів громадського стану м. Гданськ Республіки Польща у присутності відповідача - ОСОБА_2 , який не заперечував власне батьківство, відповідно було встановлено його особу та внесено запис про батька. Згодом відносини погіршились, дитина має проблеми зі станом здоров'я і батько відмовляється сплачувати аліменти та приймати участь у вихованні дитини, місце перебування відповідача на даний час невідоме.
Малолітня донька ОСОБА_7 проживає разом із матір'ю - позивачкою у справі, в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди житлового приміщення від 09 лютого 2025 (а.с. 8-9). Донька знаходиться на повному утриманні позивача, відповідач матеріальної допомоги не надає.
ОСОБА_8 відвідує заклад дошкільної освіти №3 «Усмішка» Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області і не перебуває на повному державному забезпеченні, що підтверджується довідкою № 01-14/66 від 25.09.2025р., виданою ОСОБА_1 закладом дошкільної освіти № 3 «Усмішка» Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області (а.с.17).
Позивач перебуває на обліку як особа, що шукає роботу в Кам'янець-Подільській філії Хмельницького обласного центру зайнятості з 06.03.2025 року, що підтверджується довідкою №222125192 від 03.09.2025р, виданою Кам'янець-Подільською філією Хмельницького обласного центру зайнятості (а.с.18).
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Причому обов'язком особистим і індивідуальним.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
інші обставини, що мають істотне значення.
Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача щомісяця, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Враховуючи, що відповідач перебуває у працездатному віці, суд вважає, що він спроможний надавати позивачу аліменти на утримання спільної дитини.
Вирішуючи питання про розмір стягнення аліментів, враховуючи позицію сторін, суд вважає справедливим та об'єктивним стягнення з відповідача у даній справі аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивач звернулась із позовом 01 жовтня 2025 року.
Беручи до уваги викладене, та той факт, що кожен з батьків повинен виконувати свій обов'язок з утримання дитини належним чином та у рівній мірі нести витрати на дитину, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання його дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 01 жовтня 2025 року, на користь матері ОСОБА_1 , та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що на думку суду буде достатнім та справедливим розміром аліментів.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу правничу допомогу у вказаній справі надавала адвокат Молчанова Наталія Володимирівна, що підтверджується ордером про надання правничої допомоги № 1802452 від 30 вересня 2025 року (а.с. 6).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз'яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
30 вересня 2025 року року між Адвокатським бюро «Молчанової Наталії» та позивачем було підписано акт наданих послуг про надання правової допомоги № 16/09/25 від 30.09.2025 р., на загальну суму 10 000 грн., скорочений зміст послуг: ознайомлення з документами; складання позовної заяви про стягнення аліментів; формування та подання позовної заяви до суду (а.с. 21 на звороті).
Отже, суд вважає встановленим, що позивач дійсно отримала правову допомогу від Адвокатського бюро «Молчанової Наталії», а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної виконавцем правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, вартість послуг з підготовки проекту позовної заяви про стягнення аліментів є очевидно завищеною та такою, що не відповідає складності виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. ст. 80, 81, 180, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 80, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 430 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_3 ), аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце зареєстрованого проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Чечелівським районним судом м. Дніпра за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Повний текст рішення складено 18 грудня 2025 року.
Суддя