12 грудня 2025 рокуСправа №160/28417/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації, -
01.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Китайгородської сільської ради, в якому позивач просить:
- скасувати державну реєстрацію права власності про нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Рудька Царичанського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер майна: 5413808; дата прийняття ріщення про державну реєстрацію: 02.07.2004 року; дата внесення запису: 02.07.2004 року; тип майна: нежитлова будівля, склад; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; форма власності: приватна; частка власності: 68/100 (563.9 кв.м.); загальна площа: 830.3 кв.м.; загальна вартість нерухомого майна: 2512 підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу ВВС 752587 від 30.06.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Сапай Є.І., реєстровий номер № 422; номер запису: 330 в книзі: 2.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне. На теперішній час фактично за позивачем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно двічі зареєстровано право власності на один і той же об'єкт нерухомого майна, нежитлова будівля, склад площею 563.9 кв., який роташований по АДРЕСА_1 та г в с. Рудка Дніпровського (раніше Царичанського району). У зв'язку з цим, позивач вимушений сплачувати щорічний податок на нерухоме майно зо один і той же об'єкт нерухомого майна, склад площею 563.9 кв.м., який належить йому двічі. При внесенні вищезазначених записів до Реєстру прав власності на нерухоие майно працівниками КП «Царичанське БТІ» Дніпропетровської обласної ради було допущено помилку, яку вони визнають, про що свідчить лист даної установи.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпропетровської області від 29.09.2025 року № 81067053 позивачу відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не дають змоги встановити припинення речових прав на нерухоме майно.
На теперішній час державна реєстрація права власності від 02.07.2004 року у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна 5413808) відповідно до якої ОСОБА_1 належить право власності на 68/100 частини нежитлової будівлі, складу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 не є об'єктивною та достовірною інформацією, яка наявна в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та порушує права позивача у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
22.10.2025 р. від виконавчого комітету Китайгородської сільської ради надійшов відзив проти позову, в якому відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. З 2013 року Реєстр прав власності на нерухоме майно припинив своє функціонування як самостійний Реєстр та був включений як архівна складова Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек (ч. 1 ст. 13 Закону). нормою третього абзацу пункту 45 Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що власник (теперішній або колишній) може подати заяву про виправлення технічної помилки з метою проставлення відмітки про погашення запису про право власності в старому реєстрі.
Для погашення за окремою заявою жодні документи не подаються, але обов'язковими є ідентифікація відповідного об'єкта нерухомого майна та наявність у Державному реєстрі прав запису про право власності за особою, щодо якої здійснюється погашення запису, або за іншою особою (у разі подання заяви попереднім власником (його спадкоємцем), щодо якого записи залишилися непогашеними). На підставі вищевикладеного, подані заявником документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
25.10.2025 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві.
Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
02.07.2004 року у Реєстрі прав власності на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна 5413808) відповідно до якого ОСОБА_1 (надалі позивач) належить право власності на 68/100 частини нежитлової будівлі, складу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 830.3 кв.м.
Вказана реєстрація права власності за позивачем відбулася на підставі Договору купівлі-продажу ВВС 752587 від 30.06.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Сапай Є.І., реєстровий номер № 422 та зареєстровано Обласним комунальним підприємством «Царичанське бюро технічної інвентарізації» в книзі № 2, реєстровий номер № 330, реєстраційний № 5413808.
Загальна площа нежитлової будівлі, складу, яка належить позивачу складає 563, 9 кв.м. (68/100), інша частина нежитлової будівлі, складу, а саме, 32/100 його частини, зареєстрована за СВК «Нива».
19.04.2012 року у Реєстрі прав власності на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна 36482351) відповідно до якого ОСОБА_1 належить право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд загальною площею 620.8 кв.м, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 .
Вказана реєстрація права власності за позивачем відбулася на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 від 19.04.2012 року, яке видано на підставі рішення Рудківської сільської ради від 18.04.2012 року.
Відповідно до вказаного свідоцтва про право власності на нерухоме майно до комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 620.8. кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 власником яких є позивач, серед іншого, входить «склад, Є-1, загальна площа 563.9 кв.м.», який раніше, 02.07.2004 року, був зареєстрований за позивачем, реєстраційний номер майна 5413808, за адресою: АДРЕСА_1 , але під літерою А-1 згідно договору купівлі-продажу.
Згідно рішення виконкому Рудківської сільської ради №19 від 18.04.2012 року вищевказане свідоцтво про право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 «видано взамін договору купівлі-продажу майна».
Таким чином, на теперішній час фактично за позивачем в Реєстрі прав власності на нерухоме майно двічі зареєстровано право власності на один і той же об'єкт нерухомого майна, нежитлова будівля, склад площею 563.9 кв., який роташований по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .
Представник позивача звернувся до Комунального підприємства «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради з запитом з підстав подвійної реєстрації за позивачем права власності.
В листі Комунального підприємства «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 14.05.2025 р. зазначено наступне.
Під час реєстрації комплексу нежитлових будівель та споруд загальною площею 620.8 кв.м, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 помилково не був скоригований попередній запис про право власності за реєстраційним номером № 5413808 на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого раніше входив Склад Є-1 загальною площею 563.9 кв.м., але під літерою «А-1» та належав СВК «Нива».
Існуючий в Реєстрі прав власності запис від 02.07.2004 року за реєстровим номером № 5413808 про реєстрацію права власності на 68/100 частини об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВВС 752587 від 30.06.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Сапай Є.І., реєстровий номер № 422, зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.07.2004 року, реєстраційний № 5413808 - не був своєчасно видалений, є не актуальним та не відповідає матеріалам інвентарізаційної справи.
Позивач 25.09.2025 року звернувся із заявою, реєстраційний номер 69097169, про припинення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна 5413808) відповідно до якого йому належить 68/100 частини (565.9 кв.м. ) нежитлової будівлі , складу, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 загальною площею 830.3 кв.м. до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, за місцем реєстрації свого місця проживання та за місцем розташування нерухомого майна.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпропетровської області від 29.09.2025 року № 81067053 позивачу відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не дають змоги встановити припинення речових прав на нерухоме майно.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Згідно до п.п. 1, 2, 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження
Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 вказаного Закону України державним реєстратором є:
1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;
2) нотаріус;
3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону України Державна реєстрація прав проводиться в такому порядку з урахуванням особливостей, визначених цим Законом:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 вказаного Закону України підстави для відмови в державній реєстрації прав: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Згідно до ч. 1 ст. 26 цього Закону за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
З наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно здійснено подвійну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на один об'єкт нерухомого.
При цьому, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 29.09.2025 року № 81067053 позивачу відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки подані документи не дають змоги встановити припинення речових прав на нерухоме майно.
Частиною 1статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобо.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства(Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 29.09.2025 року № 81067053;
- зобов'язати виконавчий комітет Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності про нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Рудька Царичанського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер майна: 5413808; дата прийняття ріщення про державну реєстрацію: 02.07.2004 року; дата внесення запису: 02.07.2004 року; тип майна: нежитлова будівля, склад; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; форма власності: приватна; частка власності: 68/100 (563.9 кв.м.); загальна площа: 830.3 кв.м.; загальна вартість нерухомого майна: 2512 підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу ВВС 752587 від 30.06.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Сапай Є.І., реєстровий номер № 422; номер запису: 330 в книзі: 2.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1 211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2,72-77,139,243-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про скасування державної реєстрації - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 29.09.2025 року № 81067053.
Зобов'язати виконавчий комітет Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Китайгородської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області внести до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності про нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с. Рудька Царичанського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер майна: НОМЕР_3 ; дата прийняття ріщення про державну реєстрацію: 02.07.2004 року; дата внесення запису: 02.07.2004 року; тип майна: нежитлова будівля, склад; адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; форма власності: приватна; частка власності: 68/100 (563.9 кв.м.); загальна площа: 830.3 кв.м.; загальна вартість нерухомого майна: 2512 підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу ВВС 752587 від 30.06.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Царичанського районного нотаріального округу Сапай Є.І., реєстровий номер № 422; номер запису: 330 в книзі: 2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук