Справа № 201/15612/25
Провадження № 1-кс/201/5193/2025
15 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України,
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 362 КК України встановлено факти незаконного заволодіння речовими правами на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на території міста Дніпра.
На виконання доручення прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра (вих. № 53-4310ВИХ-25 від 10.07.2025 року), в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України встановлено додаткові факти стосовно незаконного заволодіння речовими правами на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на території міста Дніпра.
Зокрема, отримано інформацію, що громадянин України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , причетний до незаконного заволодіння речовими правами на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
Так, встановлено, що ОСОБА_5 залучив до незаконного заволодіння вищезазначеною квартирою громадянку України - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженку с. Залісне, Бахчисарайського району, АР Крим, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_4 , та свою тещу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , уродженку м. Дніпра, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 , а також громадянку України - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , уродженку м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_5 , фактично за адресою: АДРЕСА_6 .
Встановлено, що з метою незаконного привласнення вищезазначеної квартири ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 виготовили підроблений договір дарування від 06.12.2001 року, нібито посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_9 . За умовами зазначеного підробленого договору дарування реальні власники квартири за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 та її син ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 подарували квартиру ОСОБА_6 (в ході перевірки інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не виявлено актових записів про смерть ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ).
В подальшому, ОСОБА_6 разом з тещею ОСОБА_5 - ОСОБА_7 у квітні 2023 року звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_12 з метою укладення фіктивного договору купівлі-продажу. В результаті чого 26.04.2023 року, приватний нотаріус ОСОБА_12 посвідчила фіктивний договір купівлі-продажу між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_7 (покупець), за умовами якого ОСОБА_6 продала ОСОБА_7 квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . В той же час, ОСОБА_12 , з метою приховування підробленого договору дарування датованого 06.12.2001 р., посвідчила вищезазначений договір купівлі-продажу без первинної реєстрації права власності за ОСОБА_6 і не додала копію договору дарування в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Крім того, ОСОБА_12 під час реєстрації використала підроблену відповідь комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради, яка була адресована не їй, а державному реєстратору Новопокровської сільської ради ОСОБА_13 (вих. № 3790 від 17.04.2023 р.). Зазначене може свідчити про недобросовісність набуття тещею ОСОБА_5 - ОСОБА_7 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Станом на вересень 2025 року вищезазначена квартира продовжує перебувати у власності ОСОБА_7 .
Також, в ході виконання доручення отримано інформацію, що ОСОБА_5 , використовуючи громадянку України - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , уродженку міста Дніпра, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_7 , незаконно намагався заволодіти речовими правами на квартиру за адресою: АДРЕСА_8 .
За попередньою інформацією громадянка України ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 у 2022-2023 роках, використовуючи підроблений заповіт, який був посвідчений посадовими особами Котовської сільської ради та наданий їй ОСОБА_5 , звернулася до нотаріуса ОСОБА_15 , з метою отримання (оформлення) спадщини після смерті ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 (в ході перевірки інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть ОСОБА_16 № 2382 від 12.11.2021 року, дата смерті ~01.11.2021). Спадщина складається з квартири за адресою: АДРЕСА_8 .
В той же час, нотаріус ОСОБА_15 винесла постанову про відмову у видачі спадщини ОСОБА_14 , в результаті чого остання звернулася до Шевченківського районну суду міста Дніпропетровська для оскарження винесеної постанови (справа № 932/9102/23). Судовий процес триває.
Також, отримано інформацію, що у 2019 році ОСОБА_14 незаконно заволоділа речовими правами на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_9 , на підставі підробленого договору купівлі-продажу від 08.02.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_17 .
В ході виконання доручення встановлено, з метою незаконної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_9 , ОСОБА_14 у липні 2019 року надала державному реєстратору КП "Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу", ЄДРПОУ: 42652240 ОСОБА_18 вищезазначений підроблений договір-купівлі продажу квартири, за умовами якого вона нібито придбала зазначену квартиру у реальної власниці ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 (в ході перевірки інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про смерть ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - № 1705 від 01.08.2018 року, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_9 . Крім того, відповідно до даних ДРАЦС ОСОБА_19 мала сина - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_10 , який помер ~ ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис про смерть № 2431 від 01.11.2018 року.
Надалі, державний реєстратор ОСОБА_18 , використовуючи наданий йому підроблений договір купівлі-продажу від 08.02.2001 року, 25.07.2019 року зареєстрував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_9 , за ОСОБА_14 .
Надалі, ОСОБА_14 02.08.2019 року здійснила продаж вищезазначеної незаконно привласненої квартири подружжю: ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_11 та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_12 . Договір було посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_23 . Станом на вересень 2025 року квартира за адресою: АДРЕСА_9 перебуває у власності ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
Отже з метою забезпеченні збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Орган досудового розслідування вважає, що вищевказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Вилучений мобільний телефон міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення які можуть слугувати доказом причетності власника пристрою до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, шляхом аналізу отриманої з електронних пристроїв інформації у вигляді листування, фотозображень, дзвінків та контактів, шляхом проведення відновлення видаленої інформації, аналізу історії браузера, що в сукупності можуть підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення. Стосовно мобільного телефону вилучення якого було прямо прописано в Ухвалі на дозвіл про проведення обшуку, інформація з нього має бути проаналізована та направлена на судову комп'ютерно-технічну експертизу та інші види судових експертиз для доказу причетності власника мобільного пристрою до вищевказаного кримінального правопорушення.
Вилучені документи необхідно оглянути, проаналізувати та за необхідності направити на судово-технічну та інші види судових експертиз для доказу причетності власника майна до вчиненого кримінального правопорушення, тому, слідчий просить задовольнити подане клопотання.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Слідчий надав заяву про слухання справи за його відсутністю, просив клопотання задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з'явилися.
Враховуючи викладене, а також стислі строки розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає за можливе розглянуте вказане клопотання без участі власника, роз'яснивши йому про право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. (ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що у провадженні СВ ВП №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження за №42024042020000049 від 18.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3,4,5 ст. 190, ч. 1 ст. 362, ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом вчинення групою осіб шахрайства та використання підроблених документів, що надають право на безпідставне набуття права власності на нерухоме майно, привласнення речових прав на нерухоме майно, що належить громадянам із незахищених верств населення та здійснення приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу несанкціонованого внесення змін в Держаний реєстр речових прав на нерухоме майно шляхом посвідчення договору дарування майна від особи, що на момент вчинення правочину була мертва.
03.12.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 04.11.2025 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_10 , у ході якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон Galaxy A71 SM-A715F/DS, ІМЕІ 1: НОМЕР_13 ІМЕІ 2: НОМЕР_14 ;
- витяг з Реєстру територіальної громади №2024/013442225 від 06.11.2024;
- зв'язка ключів від квартири за адресою: АДРЕСА_11 ;
- два блокноти, зошит, листок із зошиту зі зразками почерку ОСОБА_24 , заява від 16.06.2025, акт перевірки відключення від 22.05.2025, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі по адресі АДРЕСА_12 , акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 13.02.2025.
Постановою старшого слідчого СВ відділу поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 03.12.2025 вищевказані речі було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за №42024042020000049 від 18.06.2024 року.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Таким чином, вилучені в ході проведеного обшуку предмети можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, суд вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.
Керуючись ст. ст. 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024042020000049 від 18.06.2024 року, у вигляді заборони на користування та розпорядження на тимчасово вилучене в ході проведення 03.12.2025 року обшуку за адресою: АДРЕСА_10 , майно, а саме:
- мобільний телефон Galaxy A71 SM-A715F/DS, ІМЕІ 1: НОМЕР_13 ІМЕІ 2: НОМЕР_14 ;
- витяг з Реєстру територіальної громади №2024/013442225 від 06.11.2024;
- зв'язка ключів від квартири за адресою: АДРЕСА_11 ;
- два блокноти, зошит, листок із зошиту зі зразками почерку ОСОБА_24 , заява від 16.06.2025, акт перевірки відключення від 22.05.2025, акт встановлення меж земельної ділянки в натурі по адресі місто Дніпро вулиця Бебеля, буд. 30, акт прийому-передачі межових знаків на зберігання від 13.02.2025.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1