17 грудня 2025 рокусправа № 380/20634/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Мостиської міської ради Львівської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправним і скасування постанови, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Мостиської міської ради Львівської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із вимогою скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Тарабан Олени Олександрівни про накладення штрафу ВП №67809001 від 11.09.2025.
В обґрунтування позову зазначив, що на адресу Мостиської міської ради надійшла постанова про накладення штрафу від 11.09.2025 ВП 67809001, якою на Мостиську міську раду як правонаступника Малнівської сільської ради накладено штраф в сумі 10200 грн за невиконання судового рішення. Вказав, що Львівським окружним адміністративним судому 05.07.2021 видано виконавчий лист № 380/7187/20 про зобов'язання Малнівську сільську раду Мостиського району Львівської області розглянути питання щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради. Депутатською комісією Мостиської міської ради 14.08.2025 було складено акт щодо розгляду заяви ОСОБА_2 , яким рекомендовано відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Мостиської міської ради. На виконання виконавчого листа Мостиською міською радою Львівської області було прийнято рішення № 42 від 20.08.2025 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 ». 16.09.2025 Мостиською міською радою рекомендованим листом надіслано лист відповідачу про виконання рішення з додатком. Враховуючи, що Мостиською міською радою було розглянуто заяву ОСОБА_1 щодо виділення земельної ділянки змеленої ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради, винесена постанова про накладення штрафу вважається неправомірною, оскільки рішення виконано.
Ухвалою від 20.10.2025 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що станом на 09.07.2025 рішення суду в справі № 380/7187/20 боржником не виконано. Враховуючи вищевикладене, 09.07.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону, винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн, зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено По факту повторного невиконання без поважних причин рішення зобов'язального характеру держаним виконавцем 11.09.2025 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн та листом від 11.09.2025 за № 18346/В-4 скеровано на адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області подання про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 383 Кримінального кодексу України. Листом від 16.09.2025 за № 2343/02-33 (вхідний № 10876 від 16.09.2025) боржником повідомлено, що на виконання рішення ЛОАС від 18.02.2021 у справі № 380/7187/20 Мостиською міською радою Львівської області 20.08.2025 на позачерговому засіданні сесії розглянуто питання ОСОБА_1 та прийнято рішення № 42, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Мостиської міської ради. Стверджує, що жодної мотивованої (із зазначенням конкретних причин) відмови у наданні дозволу боржником не надано, оскільки прийнято лише рішення про розгляд заяви ОСОБА_1 . Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
На примусовому виконані у ВПВР УЗПВР у Львівській області ЗМУ МЮ з 08.12.2021 перебуває виконавче провадження № 67809001 з виконання виконавчого листа № 380/7187/20, виданого 05.07.2021 Львівським окружним адміністративним судом, яким зобов'язано Малнівську сільську раду Мостиського району Львівської області розглянути питання щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області.
Виконавчі дії у ВП № 67809001 постановою від 05.02.2021 зупинялися у зв'язку із зверненням державного виконавця до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Постановами від 16.03.2025 замінено боржника Малнівську сільську раду Мостиського району Львівської області на Мостиську міську раду Львівської області та поновлено вчинення виконавчих дій.
Державним виконавцем 17.02.2022 за вих. № 9 та 17.03.2022 за вих. № 3435 скеровувалися вимоги боржнику Мостиській міській раді про виконання рішення ЛОАС від 18.02.2021 в справі № 380/7187/20.
Мостиська міська рада листами від 24.03.2022 за № 2.18-721 та від 31.03.2022 за № 2.18-781 повідомила, що у зв'язку із введенням на території України воєнного стану чергове пленарне засідання Мостиської міської ради, призначене на 28.02.2022, не відбулося.
Також у зв'язку із введенням правового режиму воєнного стану, на всій території України є обмеженим доступ до реєстрів, а саме: публічної кадастрової карти та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Питання щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області згідно поданої нею заяви, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, буде розглянуто на першому пленарному засіданні Мостиської міської після стабілізації ситуації в Україні та/або скасування правового режиму воєнного стану, з метою повного та правильного з'ясування всіх обставин.
Державним виконавцем 10.11.2023 за вих. № 34285 та 22.01.2025 за вих. № 309 скеровано чергові вимоги боржнику надати інформацію про виконання рішення ЛОАС від 18.02.2021 в справі № 380/7187/20 з відповідним документальним підтвердженням.
Мостиська міська рада листами від 29.11.2023 за № 3438/02-22 та від 31.01.2025 за № 252/02-33, посилаючись на Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» повідомила про відсутність законодавчої підстави для розгляду на черговому пленарному засіданні питання щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Малнівської сільської ради Мостиського району Львівської області.
Державним виконавцем 09.07.2025 винесено постанову про накладення штрафу, якою на боржника ВП 67809001 Мостиську міську раду накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії.
По факту повторного невиконання без поважних причин рішення зобов'язального характеру держаним виконавцем 11.09.2025 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн та листом від 11.09.2025 за № 18346/В-4 скеровано на адресу Головного управління Національної поліції у Львівській області подання про внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно боржника за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 383 Кримінального кодексу України.
Не погодившись з такою постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що Львівським окружним адміністративним судом 05.07.20201 видано виконавчий лист № 380/7187/20, на підставі якого 08.12.2021 відкрито виконавче провадження № 67809001.
В абзаці 1 частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 вказаного Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави стверджувати, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і спрямований на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України “Про виконавче провадження».
При цьому поважними, в розумінні наведених норм Закону України Про виконавче провадження можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Більше того, поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Саме такі правові висновки сформулював Верховний Суд у постановах від 19.09.2019 у справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 у справі №420/70/19.
Відповідно до статті 75 Закону№1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу норм Закону №1404-VIII вбачається, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов'язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності, згідно з вищезазначеним Законом.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу належить до видів відповідальності за невиконання рішення суду самостійно та за невиконання без поважних причин рішення суду, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні (ВП № 67809001) з грудня 2021 року перебуває виконавчий лист №380/7187/20, виданий Львівським окружним адміністративним судом 05.07.2021.
Постанова про накладення на боржника штрафу винесена державним виконавцем 09.07.2025 у ВП № 67809001 за невиконання рішення, яке перебуває на примусовому виконанні з грудня 2021 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі № 380/15375/25 у задоволенні позову Мостиської міської ради Львівської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови від 09.07.2025 у ВП № 67809001 відмовлено повністю.
Суд встановив, що Депутатською комісією Мостиської міської ради 14.08.2025 було складено акт щодо розгляду заяви ОСОБА_2 , яким рекомендовано відмовити ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Мостиської міської ради. На виконання виконавчого листа Мостиською міською радою Львівської області було прийнято рішення № 42 від 20.08.2025 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 ».
Однак з 20.08.2025 жодних дій позивачем щодо повідомлення відповідача про вчинення дій на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/7187/20 не вчинено. При цьому, суд зазначає, що з моменту винесення рішення 42 від 20.08.2025 «Про розгляд заяви ОСОБА_1 » до повторного накладення штрафу на позивача пройшло 22 дні.
Отже, застосування такого заходу реагування як накладення штрафу є обов'язком державного виконавця і спрямоване на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Суд зазначає, що у випадку виникнення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, позивач має можливість звернутись до суду в порядку статті 378 КАС України із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду, встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Як встановлено судом, Мостиська міська рада як боржник у ВП № 67809001 з березня 2022 року таких дій не вчиняла.
Сукупність встановлених судом фактичних обставин свідчить про невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, без поважних причин та правомірність постанови про накладення штрафу ВП№ 67809001 від 11.09.2025.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірної постанови виконано.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірній постанові відповідача, суд дійшов висновку про відповідність такої критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України та законодавству, яке регулює спірні правовідносини, відповідач при її прийнятті діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд виснує про безпідставність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.