про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог
16 грудня 2025 рокусправа № 640/7441/20
Львівський окружний адміністративний суд
у складі судді О. Желік,
за участю секретаря судового засідання К. Продан,
представника позивача П. Цімко,
представника відповідача Д. Черчелюк,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Трейд-Інвест» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Авеста-БУД» (в подальшому найменування ТзОВ змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю “Профі-Трейд-Інвест») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №013837407, №014575407 від 17.10.2019, № 046227407 від 12.02.2020.
Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2023 №03-19/28646/23 матеріали адміністративної справи №640/7441/20 за належністю були скеровані до Київського окружного адміністративного суду. Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав справу Хмельницькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 справу прийнято до провадження та призначено таку до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2025 змінено найменування та місцезнаходження позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю “Профі-Трейд-Інвест» (м.Львів, вул. Смаль Стоцького, 1).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2025 адміністративну справу №640/7441/20 передано для розгляду до Львівського окружного адміністративного суду.
Вищевказана адміністративна справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 23.06.2025.
Після автоматизованого розподілу для розгляду справи визначено суддю Желік О.М.
Ухвалою суду від 24.06.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу №640/7441/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Трейд-Інвест» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними і скасування рішень. Призначено у справі підготовче засідання. Призначено у справі підготовче засідання.
01.09.2025 до суду від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в якій просить залишити позовну заяву ТОВ “Профі-Трейд-Інвест» до ГУ ДПС у м. Києві в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.10.2019 №013837407 та від 21.10.2019 №014575407 без розгляду.
Ухвалою суду від 25.11.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №013837407, №014575407 від 17.10.2019 із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
На виконання вимог ухвали від 25.11.2025 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій просить поновити ТОВ «ПРОФІ-ТРЕЙД-ІНВЕСТ» (попередня назва - ТОВ «Авеста Буд») строк звернення до адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №013837407 від 17.10.2019 р. та №014575407 від 21.10.2019 р. у справі № 640/7441/20. В обґрунтування такої вказав, що постановою від 26.11.2020 р. у справі №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові Верховного Суду від 03.04.2020 р. у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважав за необхідне сформулювати такий правовий висновок: Норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказав на необхідність врахування темпорального підходу до застосування правових позицій і висновків Верховного Суду щодо строків, зокрема у разі зміни підходів Верховного Суду, оскільки питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов'язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання, було предметом дослідження Верховним Судом у справі №640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено постанову від 23.09.2021. У цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26.11.2020 р., однак при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підстави вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
У підготовчому засіданні, яке відбулося 16.12.2025, представник позивача подану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду підтримав, просив таку задовольнити.
Представник відповідача вказав, що у поданій до суду заяви позивачем не було обґрунтовано пропущення строку на звернення до суду. Просив задовольнити клопотання про залишення без розгляду.
При вирішенні поданої позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд керується таким.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальною нормою, що встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до якої у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Верховний Суд в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 зазначив, що строк у пункті 102.1 статті 102 ПК України є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення під час використання. Зазначено, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України) - встановлює строк для оскарження таких рішень протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що оскаржувані позивачем у даній справі податкові повідомлення-рішення оскаржувались в адміністративному порядку, за результатами розгляду яких позивачем 03.01.2020 отримано рішення ДПС України від 28.12.2019 №15202/6/99-00-08-05-05, відповідно до яких спірні податкові повідомлення-рішення №013837407, №014575407 від 17.10.2019 залишені без змін.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, строк на оскарження спірних рішень становить один місяць, проте позивач звернувся до суду з даним позовом 30.03.2020, що не оспорюється позивачем.
Доводи позивача зводяться до того, що у перехідний період (зміни судової практики) для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26.11.2020 р., однак при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підстави вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.
З цього приводу суд зазначає, що норма частини четвертої статті 122 КАС України з дня виникнення спірних правовідносин змін не зазнавала, правове регулювання питань, пов'язаних з обчисленням строку звернення до суду із позовами про оскарження актів індивідуальної дії після використання процедури адміністративного оскарження таких не змінився.
Тому суд критично оцінює доводи позивача про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду із позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №013837407, №014575407 від 17.10.2019.
Таким чином, встановлені обставини у сукупності свідчать про неповажність причин пропуску строку звернення до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Профі-Трейд-Інвест» в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №013837407, №014575407 від 17.10.2019, а тому клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд, -
у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Профі-Трейд-Інвест» в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №013837407, №014575407 від 17.10.2019.
Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.
Залишити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі-Трейд-Інвест» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними і скасування рішень, без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №013837407, №014575407 від 17.10.2019.
Продовжити розгляд справи № 640/7441/20 в частині позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 046227407 від 12.02.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.12.2025.
Суддя Желік О.М.