08 грудня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3790/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудгрейноіл» (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22В; код ЄДРПОУ - 39685847)
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області Державної служби України (код ЄДРПОУ - ВП 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудгрейноіл» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2025 року № 00021420702 (форма «В1»), яким встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 8 614 212,00 грн та штрафні санкції у розмірі 4 307 106,00 грн;
- -визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2025 року № 00021440702 (форма «В4) (далі за текстом - «ППР № 00021440702»), яким встановлено порушення вимог , 44.1 ст. 44, п. 198.1, її. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 ПКУ, і завищено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7 161 050, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами документальної планової виїзної перевірки, якою встановлено порушення Товариством п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2024 року на суму 8 614 212,00 грн. та п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2024 року на суму 7 161 050,0 грн.
Позивач не погоджується з висновками акту перевірки в частині визнання безтоварними господарських операцій з ТОВ «Мерліон-Оіл» у листопаді-грудні 2024 року. Позивач стверджує, що господарські операції щодо придбання товарів підтверджені належними первинними документами та даними бухгалтерського і податкового обліку. Доводячи реальність господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, позивач просить суд визнати спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.
Представник відповідача подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Гудгрейноіл" установлено нереальність господарських відносин з придбання товарів між ТОВ «Гудгрейноіл» та контрагентом-постачальником ТОВ «Мерліон-Оіл» у періоді листопад-грудень 2024 року. Такі висновки обгрунтовані тим, що постачальник- ТОВ «Мерліон-Оіл» декларує придбання насіння соняшникового у ТОВ «Екстракт Ойл» та у ТОВ «Сангрейс» (код 42454066).
У свою чергу, ТОВ «Сангрейс» декларує наявність земельних ділянок в Житомирській Та Чернігівській областях загальною площею 1135,6728 га. При цьому, відповідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1-4 кв. 2024 року не декларує виплату (нарахування) доходу (наїв) за оренду земельних ділянок. Вказане ставить під сумнів наявності та можливості фактичного використання ТОВ «САНГРЕЙС» задекларованих земельних ділянок.
Чисельність працівників в ПІ кварталі 2024 - 3 працівника, в тому числі тракторист та агроном, що також є недостатнім для обробітку задекларованої кількості земельних ділянок.
ТОВ «Сангрейс» для вирощування задекларованої кількості сільськогосподарської продукції повинно було використовувати земельні ділянки обсягом 15309,77 га, що значно більше заявленої платником - 1135,6728 га.
Відповідно до рішень Комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області ТОВ «Сангрейс» вносилось до переліку ризикових, відповідно до критеріїв ризиковості, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 - 02.05.2024 та 07.02.2025. Зокрема, по причині: 07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 08- постачання сільськогосподарської продукції за відсутності придбання такої продукції, сплати земельного податку (сплати єдиного податку для платника податку, який перебуває на спрощеній системі оподаткування четвертої групи) та/або придбання пального, мінеральних добрив, допоміжних послуг з вирощування сільськогосподарської продукції за наявності земельних ділянок.
Також про ризиковість платника свідчить декларування ТОВ «Сангрейс» протягом вересня - грудня 2024 року придбання в значних обсягах послуг та ТМЦ, що не пов'язані із сільськогосподарською діяльністю, та які в подальшому не постачалися іншим покупцям. При цьому ТОВ «Сангрейс» не має в наявності складських приміщень необхідних для зберігання ТМЦ в таких обсягах.
Крім того встановлено, що ІР-адреса або електронна адреса, яка використовується ТОВ «Сангрейс» для листування з контролюючими органами, використовується 23 платниками податків з обсягами реалізації понад 4 млн гривень;
Тобто, з урахуванням вищезазначених фактів, ГУ ДПС робить висновок, що відсутня можливість здійснення ТОВ «Сангрейс» господарських операцій з постачання насіння соняшникового до ТОВ «Мерліон-Оіл» у зв'язку із відсутністю факту (джерела) його виробництва (відсутнє дійсне формування активу), відсутністю виробничих та матеріальних ресурсів, та відображення поставки вказаного товару тільки на паперових носіях з метою документального оформлення господарських операцій з постачання насіння соняшникового, які в дійсності не відбулися в реальному просторі та часі.
Відсутність факту виробництва (вирощування) або придбання ТОВ «Сангрейс» насіння соняшникового по ланцюгу постачання свідчить про неможливість його реалізації на адресу ТОВ «Мерліон-Оіл».
Викладене, на переконання відповідача, свідчить про те, що операції з придбання ТОВ «Гудгрейноіл» олії у ТОВ «Мерліон-Оіл» є нереальними, а документальне оформлення взаємовідносин - неправомірним. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу між вказаними суб'єктами господарювання. Фактично здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з купівлі (придбання) ТОВ «Гудгрейноіл» товарів (олії) у ТОВ «Мерліон-Оіл» та складено первинні документи всупереч норм частини 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
Доводячи таким чином правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просила суд у задоволенні позову відмовити.
У інших поданих заявах по суті справи та у вступному слові і судових дебатах представники сторін підтримали раніше заявлені позиції.
Ухвалою від 11 червня 2025 року відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначене підготовче судове засідання у справі.
У судовому засіданні 27 листопада 2025 року, заслухавши, зокрема, виступи представників сторін у судових дебатах, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням правил перебігу процесуальних строків, що встановлені частиною шостою статті 120 КАС України, ухвалення та проголошення судового рішення призначене у судовому засіданні 08 грудня 2025 року.
У відповідності до частини четвертої статті 250 КАС України судом 08 грудня 2025 року ухвалене та підписане скорочене рішення суду. При цьому, на підставі частини третьої статті 243 КАС України складення рішення у повному обсязі відкладено на строк не більш як на десять днів з дня закінчення розгляду справи та підписання (проголошення) скороченого рішення суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши у відкритому судовому засіданні представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю “ГУДГРЕЙНОІЛ» зареєстроване як юридична особа 10.03.2015 року, перебуває на податковому обліку в податкових органах та у перевіреному контролюючим органом періоді було платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 46.33 - оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.
Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 27.01.2025 року №116-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» з метою дотримання податкового законодавства при декларуванні до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2024 року, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами перевірки ТОВ «Гудгрейноіл» складений Акт від 10.02.2025 №1213/11-28-07-02/39685847 (далі - Акт перевірки), який вручений платнику 10.02.2025 року.
Згідно з висновками Акту, у перевіреному періоді ТОВ «Гудгрейноіл» допустило порушення:
1) п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2024 року на суму 8 614 212,00 грн.
2) п. 44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2024 року на суму 7 161 050,0 грн.
Посадові особи ТОВ «Гудгрейоіл» подали до ГУ ДПС у Кіровоградській області заперечення від 10.02.2025 року № 1213/11-28-07-02/39685847.
За результатами розгляду поданих Товариством заперечень контролюючим органом складено висновок від 28.02.2025 № 23/11-28-07-02/39685847, відповідно до якого Акт перевірки від 10.02.2025 №1213/11-28-07-02/39685847 залишено без змін.
На підставі означених висновків Акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області прийняті:
- податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2025 року № 00021420702 (форма «В1»), яким встановлено порушення вимог п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, и. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 8614212,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4307106,00 грн.
- податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2025 року № 00021440702 (форма «В4»), яким встановлено порушення вимог . 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.5, п. 198.6 ст. 198, н. 200.1, ст. 200 ПКУ та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7161050,00 гри.
Товариство, скориставшись процедурою адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, подало скаргу до ДПС України, в якій просило скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 20.05.2025 року №14402/6/99-00-06-01-03-06 податкові повідомлення-рішення від 06.03.2025 № 00021420702, №00021440702 залишенj без змін, а скарга ТОВ «Гудгрейноіл» - без задоволення.
Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі- ПК України).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Як визначено підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до вимог підпункту14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.
У відповідності до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
У пункті 14.1 статті 14 ПК України визначено, що: 14.1.18. бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; 14.1.179. податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; 14.1.181. податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені статтею 200 ПК України, яка містить такі норми:
200.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
200.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
200.4. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
200.7. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
200.8. До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.
Воднораз, пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.
У силу ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції. Водночас, нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто, на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само, створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Водночас, із визначеного в ПКУ поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто, господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції, передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб'єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.
Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.
Тож, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб. Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих показників у податковій звітності.
Якщо задекларована господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їхнього реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника з метою штучного створення умов для заниження об'єкта оподаткування.
Суд установив, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені контролюючим органом за наслідками перевірки господарських операцій щодо придбання позивачем товару (олії соняшникової рафінованої) у постачальника - ТОВ «Мерліон-Оіл», сума ПДВ за якими включена ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за листопад 2024 року у сумі 8614212,34 грн та грудень 2024 у сумі 7158966,53 гривень.
Так, відповідно до пункту 1.1. Договору поставки № 141124/ОСШ від 14 листопада 2024 року (далі - «Договір № 141124/ОСШ»), Постачальник (ТОВ «Мерліон-Оіл») зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ «Гудгрейноіл») - прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану, українського походження, з насіння соняшника врожаю 2024 року на умовах, значених у цьому Договорі та Додатках до нього, які є невід'ємними частинами даного рговору. Код Товару відповідно Української класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (код УКТ ЗЕД): 1512119100.
Згідно пункту 1.2 Договору № 141124/ОСШ йдеться про поставку олії соняшникової нерафінованої, українського походження, з насіння соняшника врожаю 2024 року на суму (з ПДВ) 22 200 000,00 грн.
Відповідно до пункту 1.3. Договору № 141124/ОСШ, Товар має відповідати зазначеним у Договорі вимогам, стандартам ДСТУ 4492:2017 і підтверджуватися сертифікатом (посвідченням) якості заводу-виробника.
При цьому, відповідно до положень пункту 1.4. Договору № 141124/ОСШ, Постачальний гарантує, що Товар на момент підписання даного Договору та/або його поставки Покупцеві належить Постачальнику на праві власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави чи іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами або державою, а також не має обтяжень та обмежень будь-яким іншим чином; при набутті та/або відчуженні Постачальником Товару (його частини), не залучалися жодні суб'єкти, які пов'язані із здійсненням фіктивного підприємництва та не вчинялися жодні інші дії, які є фіктивною діяльністю суб'єкта господарювання та/або пов'язані з ухиленням від сплати податків, інших обов'язкових платежів.
Згідно з пунктом 1.5. Договору № 141124/ОСШ, Постачальник гарантує, що він є виробником Товару, який є предметом даного Договору, і Покупець є першою особою, яка придбала цей Товар. Постачальник зобов'язується поставити Товар українського походження.
У відповідності до положень пункту 2.1 Договору № 141124/ОСШ, строк поставки Товару (партії Товару): з 14 листопада 2024 року до 20 листопада 2024 року.
Згідно з пунктом 2.2. Договору № 141124/ОСШ, Товар може передаватись Покупцю окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому Договорі, має бути поставлений у строк, встановлений у п. 2.1. цього Договору. У разі поставки Товару окремими партіями його кількість, ціна та загальна вартість вказується у видатковій накладній.
Відповідно до пункту 2.3. Договору № 141124/ОСШ, умови поставки відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» (у редакції 2020 р.): СРТ - морський торгівельний порт «Південний».
Датою поставки згідно пункту 2.7. Договору № 141124/ОСШ є дата, зазначена в товарно-транспортній накладній у Пункті призначення (згідно пункту 2.3. Договору), як дата прийняття Товару Терміналом.
Оплата Товару, згідно пункту 3.1. Договору № 141124/ОСШ здійснюється Покупцем на підставі рахунку Постачальника за кожну окрему партію у наступному порядку:
• 80% (вісімдесят) відсотків вартості всієї партії Товару сплачуються Покупцем протягом 2-х (двох) банківських днів після фактичного розвантаження, отримання реєстру вивантаження на підставі виставленого рахунку;
• 20% (двадцять) відсотків вартості всієї партії Товару сплачуються Покупцем протягом 2-х (двох) банківських днів, наступних за датою реєстрації податкових накладних
До перевірки та до суду Товариством надані первинні бухгалтерські документи, якими супроводжувалось виконання умов Договору № 141124/ОСШ:
- картка рахунку 631 за 14.11.2024-06.03.2025 по Договору поставки № 141124/ОСШ від 14 листопада 2024 року;
- рахунок на оплату № 27 від 18 листопада 2024 року;
- платіжні інструкції № 230 від 21.11.24, № 232 від 22 листопада 2024 року, № 293 від 28 листопада 2024 року;
- видаткові накладні № 55 від 16 листопада 2024 року; № 56 від 17 листопада 2024 року; № 62 від 18 листопада 2024 року;
- податкові накладні № 48 від 16.11.2024, витяг з ЄРПН № 32868 від 21.11.24; № 49 від 17.11.2024, витяг з ЄРПН № 32868 від 21.11.24; № 50 від 18.11.2024, витяг з ЄРПН № 32868 від 21.11.24;
- товарно-транспортні накладні № 9143 від 15.11.2024; № 9146 від 15.11.2024, № 9147 від 15.11.2024; № 9160 від 15.11.2024; № 9161 від 15.11.2024; № 9169 від 16.11.2024; № 9170 від 16.11.2024; №9171 від 16.11.2024; № 9180 від 16.11.2024; №9181 від 16.11.2024; 9189 від 17.11.2024; № 9190 від 17.11.2024; №9191 від 17.11.2024; № 9209 від 18.11.2024; № 9210 від 18.11.2024; № 9217 від 18.11.2024; №9218 від 18.11.2024
- посвідчення про якість № 25340 від 15.11.2024; № 25345 від 15.11.2024; № 25346 від 15.11.2024; № 25385 від 15.11.2024; № 25386 від 15.11.2024; № 25403 від 16.11.2024; № 25404 від 16.11.2024; № 25405 від 16.11.2024; № 25420 від 16.11.2024; № 25421 від 16.11.2024; № 25434 від 17.11.2024; № 25435 від 17.11.2024; № 25436 від 17.11.2024; № 25474 від 18.11.2024; № 25475 від 18.11.2024; № 25490 від 18.11.2024; № 25491 від 18.11.2024 року.
Позивачем також надані докази того, що поставлений згідно Договору № 141124/ОСШ Товар, в подальшому був реалізований шляхом експорту згідно Контракту № 0711248SO від 07 листопада 2024 року, який укладений між ТОВ «Гудгрейноіл» та Good Trading GmbH (Австрія):
- Картка рахунку 362 за 07.11.2024-19.03.2025;
- Реєстр операцій з період з 21.11.2024 по 21.11.2024, з 17.12.2024 по 17.12.2024;
- Акти приймання-передачі товару № 1 від 17.11.2024; № 2 від 18.11.2024;
- Митні декларації №241М500130031766UA; №241500130031768UA;
- Підтвердження про перетин кордону за МД UA500130/2024/30813; МД UA500130/2024/30469;
- Платіжні інструкції № 230 від 21 листопада 2024 року; № 232 від 22 листопада 2024 року; Платіжна інструкція № 293 від 28 листопада 2024 року.
Так само, за Договором поставки № 261124/ОСШ від 26 листопада 2024 року позивач придбав у ТОВ «Мерліон-Оіл» олію соняшникову нерафіновану, українського походження, з насіння соняшника врожаю 2024 року з визначеними договором характеристиками на суму (з ПДВ) 27 550 000,00 грн.
Умови Договору аналогічні укладеному раніше.
На підтвердження виконання умов Договору позивач надав до перевірки та до суду:
- картку рахунку 631 за 26.11.2024-18.03.2025 по Договору поставки № 261124/ОСШ від 26.11.2024;
- рахунок на оплату № 36 від 29 листопада 2024 року;
- платіжні інструкції № 345 від 10 грудня 2024 року, № 361 від 12 грудня 2024 року № 6069 від 13 грудня 2024 року;
- видаткові накладні № 76 від 27 листопада 2024 року; № 77 від 28 листопада 2024 року
- податкові накладні № 63/1 від 27.11.2024, витяг з ЄРПН № 33159 від 03.12.2024; № 64 від 28.11.2024, витяг з ЄРПН № 33159 від 03.12.2024
- товарно-транспортні накладні № 9353 від 26.11.2024; № 9354 від 26.11.2024; №9376 від 27.11.2024; № 9377 від 27.11.2024; №9384 від 27.11.2024; № 9387 від 27.11.2024; № 9391 від 27.11.2024; №9392 від 27.11.2024; № 9393 від 27.11.2024; № 9394 від 27.11.2024; № 9396 від 27.11.2024; ТТН№ 9397 від 27.11.2024; № 9398 від 27.11.2024; №9399 від 27.11.2024; № 9400 від 27.11.2024; № 9401 від 27.11.2024; № 9402 від 27.11.2024; ТТН № 9403 від 28.11.2024; №9404 від 28.11.2024; №9405 від 28.11.2024; № 9407 від 28.11.2024;
- посвідчення про якість № 25776 від 26.11.24; № 25777 від 26.11.24; № 25828 від 27.11.24; № 25829 від 27.11.24; № 25838 від 27.11.24; № 25841 від 27.11.24; № 25847 від 27.11.24; № 25848 від 27.11.24; № 25849 від 27.11.24; № 25850 від 27.11.24; № 25888 від 27.11.2024; № 25889 від 27.11.2024; № 25897 від 27.11.2024; № 25898 від 27.11.2024; № 25899 від 27.11.2024; № 25906 від 27.11.2024; № 25907 від 28.11.2024; № 25910 від 28.11.2024; №25911 від 28.11.2024; № 25912 від 28.11.2024; № 25933 від 28.11.2024
Позивач наголошує, що поставлений згідно Договору № 261124/ОСШ товар в подальшому реалізований ним згідно Контракту № 2611248РО від 26 листопада 2024 року, який укладений між ТОВ «Гудгрейноіл» та Good Trading GmbH (Австрія) та підтверджує це:
- контрактом № 2611248SFO від 26.11.2024;
- карткою рахунку 362 за 26.11.2024-19.03.2025;
- актом приймання-иередачі товару № 1 від 28.11.2024;
- митною декларацією №24НА500130031765UA;
- підтвердженням про перетин кордону;
- платіжними інструкціями № 345 від 10 грудня 2024 року; № 361 від 12 грудня 2024 року; № 6069 від 13 грудня 2024 року.
За Договором поставки № 181224/ОСШ від 18 грудня 2024 року позивачем придбана у ТОВ «Мерліон-Оіл» олія соняшникова нерафінована українського походження з насіння соняшника врожаю 2024 року на загальну суму 42 706 820,00 (з ПДВ).
Умови Договору, відносно до попередніх договорів, сторони не змінювали.
До перевірки та до суду позивачем надані первинні бухгалтерські документи, складенням яких супроводжувались господарські операції на виконання умов Договору:
- картка рахунку 631 за 18.12.2024-20.03.2025 по Договору поставки № 181224/ОСШ від 18.12.2024;
- рахунок на оплату № 44 від 31 грудня 2024 року;
- платіжні інструкції № 1 від 02 січня 2025 року, № 87 від 20 січня 2025 року;
- видаткові накладні № 116 від 26 грудня 2024 року; № 117 від 27 грудня 2024 року; № 118 від 28 грудня 2024 року; № 119 від 29 грудня 2024 року; № 121 від ЗО грудня 2024 року;
- податкові накладні № 93/1 від 26.12.2024, витяг з ЄРГШ № 33626 від 06.01.2025; № 92/1 від 27.12.2024, витяг з ЄРПН № 33626 від 06.01.2025; № 94/1 від 28.12.2024, витяг з ЄРПН № 33626 від 06.01.2025; № 96/1 від 30.12.2024, витяг з ЄРПН № 33626 від 06.01.2025;
- товарно-транспортні накладні № 360 від 26.12.2024; № 361 від 26.12.2024; № 362 від 26.12.2024; № 363 від 26.12.2024; № 364 від 26.12.2024; № 365 від 26.12.2024; № 95/1 від 29.12.2024, витяг з ЄРПН № 33626 від 06.01.2025; № 366 від 26.12.2024; № 367 від 26.12.2024; № 368 від 26.12.2024; №369 від 27.12.2024; №370 від 27.12.2024; № 371 від 27.12.2024; №372 від 27.12.2024; № 373 від 27.12.2024; № 395 від 27.12.2024; № 374 від 27.12.2024; №376 від 27.12.2024; №377 від 27.12.2024; № 378 від 27.12.2024; №381 від 28.12.2024; № 382 від 28.12.2024; № 375 від 28.12.2024; №379 від 28.12.2024; № 383 від 28.12.2024; №386 від 28.12.2024; № 387 від 28.12.2024; № 9680 від 29.12.2024; № 9681 від 29.12.2024; №9682 від 29.12.2024; № 9683 від 29.12.2024; № 9684 від 29.12.2024; № 9685 від 29.12.2024;
- посвідчення про якість № 28360 від 26.12.24; № 28361 від 26.12.24; № 28362 від 26.12.24; № 28363 від 26.12.24; № 28364 від 26.12.24; №28366 від 26.12.24; № 28367 від 26.12.24; №28368 від 26.12.24; №28369 від 27.12.24; № 28370 від 27.12.24; №28371 від 27.12.24, №28372 від 27.12.24; №28373 від 27.12.24; №28365 від 26.12.24; № 28395 від 27.12.24; № 28374 від 27.12.24; № 28376 від 27.12.24; № 28377 від 27.12.24; № 28378 від 27.12.24; № 28381 від 28.12.24; № 28382 від 28.12.24; № 28375 від 28.12.24; № 28379 від 28.12.24; № 28383 від 28.12.24; № 28386 від 28.12.24; № 28387 від 28.12.24; № 29680 від 29.12.24; № 29681 від 29.12.24; № 29682 від 29.12.24; № 29683 від 29.12.24; № 29684 від 29.12.24; № 29685 від 29.12.24/
Поставлений згідно Договору №181224/ОСШ товар позивач в подальшому реалізував шляхом експорту згідно Контракту № 181224SFО від 18 грудня 2024 року, який укладений між ТОВ «Гудгрейноіл» та Good Trading GmbH (Австрія).
Товариство підтверджує це:
- Контрактом № 181224SFO від 18.12.2024;
- Карткою рахунку 362 за 18.'і 2.2024-20.03.2025;
- Актом приймання-персдачі товару № 1 від 30.12.2024;
- Митною декларацією № 25ГІА500130000827UA;
- Підтвердженням про перетин кордону.
- Платіжними інструкціями № 1 від 02 січня 2025 року; № 87 від 20 січня 2025 року.
Проаналізувавши первинні бухгалтерські документи, надані позивачем, суд зауважує, що за своєю формою та змістом такі документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», містять відомості про зміст, сутність та обсяг господарської операції, її вартість тощо. При проведенні перевірки та у судовому засіданні представник позивача не вказала на дефектності жодного з таких документів.
Воднораз, нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Мерліон-Оіл» у періоді листопад-грудень 2024 року відповідач мотивує, зокрема тим, що згідно даних ЄРПН постачальник товару - ТОВ «Мерліон-Оіл» декларує придбання насіння соняшникового в значних обсягах, зокрема у період серпень - грудень 2024 (за інші періоди не декларувалось) - 11318,3т на загальну суму 275 320 455 грн, в т.ч. ПДВ 33 811 284 гри.
У свою чергу, 33 % від загальної кількості задекларованого придбання соняшника ТОВ «Мерліон-Оіл» придбало у ТОВ «Екстракт Ойл» та у ТОВ «Сангрейс» (код 42454066).
І саме недостатністю у вказаних суб?єктів господарювання матеріальних (земельних), трудових ресурсів для здійснення поставки задекларованого обсягу товару, приналежністю їх до переліку ризикових платників податків відповідач обгрунтовує свої висновки.
З огляду на такі доводи суд наголошує, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару (надання послуг), податкової дисципліни, правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку та оформлення товаросупровідних документів.
З міркувань неприпустимості перекладення відповідальності за податкову поведінку контрагентів контрагента на позивача у спірних правовідносинах суд не приймає доводи відповідача про те, що недостатність матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій у ТОВ «Екстракт Ойл» та у ТОВ «Сангрейс» спричиняє недійсність усіх правочинів, укладених за ланцюгом постачання.
У контексті спірних правовідносин релевантною є позиція Верховного Суду, який у постанові від 30.05.2025 у справі № 320/8524/23 вказав: «...контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій фактично лише на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, відповідно до якої контрагенти позивача (здебільшого - контрагенти-постачальники (друга, третя ланка по ланцюгу постачання відповідних товарів) таких підприємств, з якими позивач не мав жодних господарських відносин) не мають достатніх трудових та матеріальних ресурсів для ведення відповідної господарської діяльності, не підтвердженість ланцюга постачання/надання товарів/послуг. Суд звертає увагу, що як вже зазначалось вище, з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто саме на відповідача покладено обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення
При цьому на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи процесуального закону (зазначаючи, що окремі контрагенти-постачальники не можуть здійснити відповідні господарські операції, оскільки у таких відсутня технічна, трудова, технологічна можливість здійснити такі операції, на противагу чому, контролюючий орган самостійно в акті перевірки зазначає про наявність …[певної кількості] працівників у контрагентів позивача, але відповідач не надав жодних доказів того, що даної кількості працівників є недостатньо для виконання господарських операцій)».
У спірних правовідносинах, послуговуючись лише наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних інформаційних систем ДПС, контролюючий орган не повною мірою використав належні йому засоби доказування та дійшов передчасного висновку про відсутність/недостатність у підприємств-контрагентів необхідних умов та ресурсів для здійснення відповідної господарської діяльності та непідтвердження придбання та реалізації товарів по ланцюгам постачання.
У статті 83 ПК України передбачений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.
Згідно з підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв'язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування повноти їх відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб'єкту господарювання у десятиденний строк.
Як вбачається з акту перевірки, у ході документальної планової виїзної перевірки позивача зустрічні звірки з його контрагентами з питань підтвердження отриманих від ТОВ "Гудгрейноіл" відомостей щодо господарських відносин між ними контролюючі органи не проводили.
Отже, висновки Акту перевірки не ґрунтуються на безпосередньому аналізі первинних документів і не породжують правових наслідків для позивача.
Висновки про завищення позивачем податкового кредиту за спірними операціями з придбання товарів, обґрунтовані посиланням на безтоварність взаємовідносин, які укладалися за ланцюгом між наступними покупцями та попередніми постачальниками, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відносини між учасниками наступних/попередніх ланцюгів постачань товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19 вказала, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
У ході судового розгляду справи відповідач не надав достатніх та достовірних доказів, які б доводили безтоварність/нереальність виконання операцій з придбання товарів, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили несумлінність позивача як платника податків. Відповідач не довів, що особи, від імені яких підписані первинні документи про поставку товарів позивачу чи їх отримання від позивача, заперечують свою участь у створенні та діяльності підприємств або у господарських операціях з позивачем та підписанні відповідних первинних документів.
Продовжуючи розгляд справи, суд зауважує, що однією з підстав для висновків відповідача про безтоварність господарських операцій ТОВ «Гудгрейноіл» з ТОВ «Мерліон-Оіл» є прийняття контролюючим органом рішень про відповідність контрагента продавця- ТОВ «Сангрейс» критеріям ризиковості платників податків на підставі п. 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165.
Разом із тим, судом встановлено, що станом на період здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мерліон-Оіл», до останього були відсутні претензії у контролюючих органів, а рішення про відповідність критеріям ризиковості його контрагента - ТОВ «Сангрейс» було прийняте 02 травня 2024 року та скасоване 02 липня 2024 року.
За таких умов, позивач, виявляючи належну податкову обачність, не міг знати про будь-які можливі порушення податкової дисципліни з боку постачальників, а посилання податкового органу на приналежність ТОВ «Сангрейс» до «ризикових» платників податків є неспроможними для підтвердження нікчемності укладених з позивачем правочинів, оскільки відповідне рішення скасоване до проведення спірних господарських операцій.
Підсумовуючи, суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів того, що господарські відносини позивача з вищевказаним контрагентом щодо придбання товарів є фіктивними/недійсними/безтоварними/нереальними, а вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, не відповідають дійсності.
За таких умов контролюючий орган необгрунтовано зменшив Товариству з обмеженою відповідальністю «Гудгрейноіл» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 8 614 212,00 грн та нарахував штрафні санкції у розмірі 4307106,00 грн, а також знизив розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 7161050,00 грн, що є підставою для визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 06 березня 2025 року № 00021420702 (форма «В1») та № 00021440702 (форма «В4) відповідно.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що сплачений позивачем при поданні адміністративного позову судовий збір належить розподілити на підставі частини першої статті 139 КАС України, присудивши його позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші судові витрати, які підлягали б розподілу на підставі статті 139 КАС України, у справі відсутні.
Керуючись статтями 139, 227, 243, 246, 250, 255, 292-297, 325, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудгрейноіл» (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, 22В; код ЄДРПОУ 39685847) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486; адреса: вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 06 березня 2025 року № 00021420702 (форма «В1»).
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 06 березня 2025 року № 00021440702 (форма «В4).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "«Гудгрейноіл» (код ЄДРПОУ 39685847) понесені судові витрати в розмірі 30280,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня складення рішення у повному обсязі.
Рішення суду у повному обсязі складене та підписане судом 18 грудня 2025 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК