17 грудня 2025 року справа №320/29989/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач та/або пенсійний орган), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, оформлене листом №1000-0202-8/87800 від 08.09.2022 про відмову позивачу в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій (яка не підлягає оподаткуванню), при призначенні позивачу пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу у розмірі 10 (десяти) пенсій за віком.
Мотивуючи позовні вимоги позивач стверджує про порушення відповідачем її прав та охоронюваних законом інтересів, адже пенсійним органом безпідставно відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій (яка не підлягає оподаткуванню), при призначенні їй пенсії за віком.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання. Витребувано докази по справі від відповідача.
07.08.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що вимоги позивача є необгрунтованими та безпідставними. Вказує, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області а отримує пенсію за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Позивачка звернулася до Пенсійного фонду України через вебпортал із заявою від 29.08.2022 щодо призначення їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскільки посада викладача в позашкільному навчальному закладі не передбачено Порядком від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років», право на отримання грошової допомоги у позивачки відсутнє.
За правилами, визначеними частиною п'ятою статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України, серія НОМЕР_2 , виданого Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 16 листопада 1996 року (т. 1, а.с. 26-32).
Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , серія НОМЕР_3 від 07.09.2022, позивачу призначено пенсію за віком.
Як стверджує ОСОБА_1 вона звернулась до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій (яка не підлягає оподаткуванню) при призначенні їй пенсії за віком.
Листом від 08.09.2022 № 1000-0202-8/87800, за результатами розгляду заяви позивача, поданого до вебпорталу Пенсійного фонду України № ВЕБ-10001-Ф-С-22-074769, зареєстроване 29.08.2022 № 11889/Ш-1000-22, заявницю повідомлено про відсутність правових підстав для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій (яка не підлягає оподаткуванню), при призначенні пенсії за віком з посиланням на положення пункту 7 розділу ХV «Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати» від 23.11.1993 № 1191 та постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - оскаржуване та/або спірне рішення, Лист) (т. 1, а.с. 18-19).
Відповідач у Листі наголосив, що посада викладача в позашкільному навчальному закладі не передбачена у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, тому право на призначення грошової допомоги відсутнє.
ОСОБА_1 не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел з 01.01.2004 визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Оскільки Закон № 1058-ІV та Закон № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1058-IV, як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до листа ГУ ПФУ у Київській області від 08.09.2022 № 1000-0202-8/87800 позивач перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію за віком, призначену згідно з Законом № 1058-IV.
Як вже було зауважено вище, ОСОБА_1 звернулась до пенсійного органу з заявою, в якій просила нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій (яка не підлягає оподаткуванню), при призначенні їй пенсії за віком, однак згаданим Листом було відмовлено у задоволенні такої заяви, оскільки посада в позашкільному навчальному закладі не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Отже, спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу встановлення наявності в позивачки права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.1993 № 1191 (далі - Порядок № 1191).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1191 страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно пунктами 5-7 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а за змістом наведених норм законодавства прийшов до висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах; 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Верховний Суд зазначив, що отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
Окрім того, Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а звернув увагу, що при виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV мають бути дотримані усі вищевказані умови.
Судом встановлено, що пенсія позивачу призначена за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
За нормами статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
На підтвердження трудової діяльності позивачка надала трудову книжку серії НОМЕР_4 . Згідно з досліджених судом записів встановлено наступне:
- у період з 02.08.1981 по 09.08.1982 позивач працювала в Острозькій семирічній музичній школі, що підтверджується у тому числі довідкою Острозької школи мистецтв від 05.03.2024 № 10 (т. 1, а.с. 8);
- у період з 01.08.1987 по 25.08.1999 позивач працювала в мистецькій школі «Нетішинська школа мистецтв» на посаді викладача класу фортепіано, що також підтверджується довідкою від 12.09.2022 № 21 та довідкою від 31.10.2022 № 25 (т. 1, а.с. 9-10);
- у період з 01.09.1999 по 12.08.2022 позивач працювала в Броварській міській дитячій школі мистецтв на посаді викладача по класу фортепіано. Наведене також підтверджується довідкою Броварської міської дитячої школи мистецтв від 12.08.2022 № 18 (т. 1, а.с. 7).
Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік № 909).
Судом встановлено, що до Переліку № 909 включено позашкільні заклади з віднесенням таки посад: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючи відділами (лабораторіями, кабінетами) художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань:
1) Комунальний заклад Острозька школа мистецтв Острозької міської ради (правонаступник Острозької семирічної музичної школи) є комунальною організацією (установою, закладом), основним видом діяльності якої відповідно до КВЕД є: 85.52 Освіта у сфері культури;
2) Мистецька школа «Нетішинська школа мистецтв» (попередня назва - Нетішинська музична школа) є комунальною організацією (установою, закладом), основним видом діяльності якої відповідно до КВЕД є: 85.52 Освіта у сфері культури;
3) Броварська міська дитяча школа мистецтв (код ЄДРПОУ 02227334) є комунальною організацією (установою, закладом), основним видом діяльності якої відповідно до КВЕД є: 85.52 Освіта у сфері культури.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17, викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право на отримання пенсії за вислугу років.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
Отже, позивач працювала на посаді викладача дитячої музичної школи, тобто була працівником освіти та виконувала роботи, з яким законодавство пов'язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Як наслідок, ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що ГУ ПФУ у Київській області, відмовляючи у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» діяв протиправно.
При цьому суд додаткового звертає увагу, що у листі №1000-0202-8/87800 від 08.09.2022 пенсійним органом здійснено посилання на пункт 7 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте останній не є застосованим до спірних правовідносин. Зважаючи на подальше текстове викладення позиції, суд констатує, що ГУ ПФУ у Київській області допущено описку безпосередньо в зазначенні пункту «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV при наданні відповіді ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями частини 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка оформлена листом
№1000-0202-8/87800 від 08.09.2022 у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як наслідок, суд вважає наявними підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивач сплатила судовий збір у сумі 1 211,20 грн, що підтверджується копією квитанції, яка наявна в матеріалах справи (т. 1, а.с. 5).
За таких обставин, сума сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь останньої за рахунок бюджетних асигнувань пенсійного органу.
Тим часом судом також встановлено, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн за розгляд майнової вимоги (т. 1, а.с. 4).
Суд зауважує, що поданий позивачем адміністративний позов містить одну позовну вимогу немайнового характеру.
Зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу у розмірі 10 (десяти) пенсій за віком не є майновою вимогою, оскільки не передбачає вимог про стягнення грошових коштів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, суд констатує, що сума судового збору у розмірі 1211,20 грн є переплатою та позивач не позбавлений можливості звернутися з відповідним клопотанням до суду про його повернення.
Керуючись статтями 242-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка оформлена листом №1000-0202-8/87800 від 08.09.2022 у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення їй пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення їй пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, б. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; поштова адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.