про повернення позовної заяви
17 грудня 2025 року Київ № 320/57161/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (66117 Saarbrucken), РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Шостого апеляційного адміністративного суду (01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, код ЄДРПОУ 42250890), в якому просить:
- визнати протиправними дії Шостого апеляційного адміністративного суду щодо ненадання повної та належної відповіді на запит на публічну інформацію від 13.11.2025 року;
- зобов'язати Шостий апеляційний адміністративний суд надати Позивачу у повному обсязі всі запитані документи, а саме:
журнал автоматизованого розподілу судових справ АСДС за 23.10.2025 року, що містить: час реєстрації апеляційної скарги; час і результати автоматизованого розподілу у провадженні № А/855/35219/25; технічні позначки, що підтверджують машинне формування документа,
журнал (лог) створення провадження № А/855/35290/25, що містить: точний час створення; службового користувача або ID; тип операції; технічний ідентифікатор події; усі службові і технічні позначки, сформовані АСДС,
повну машинну копію протоколу передачі провадження № А/855/35290/25, у тому числі: технічні позначки; унікальний код операції; дату і час; службового користувача; цифровий підпис АСДС або оператора; всю технічну історію документа;
- зобов'язати Шостий апеляційний адміністративний суд надати документи у форматі PDF, сформованому АСДС, а не у формі текстової довідки.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/57161/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про передачу справи до іншого адміністративного суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду документу (оригіналу або який прирівнюється до оригіналу), що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 968,96 грн.
Копія ухвали від 03.12.2025 про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем в системі “Електронний суд» 04.12.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна матеріалах справи.
Позивачем 15.12.2025 подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову у справі № 320/57161/25.
В обґрунтування звільнення від сплати судового збору зазначається, що звернення до суду є способом захисту саме конституційного права, що прямо підпадає під пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Позивач вказує на те, що позови про невчинення органом влади обов'язкових дій, пов'язаних зі зверненнями громадян, не підлягають оплаті судовим збором. На підтвердження чого наводить практику Верховного Суду, яка прямо підтверджує звільнення, а саме постанову Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 826/7357/17, постанову Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 240/23037/20, постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 9901/254/21. Отже, на думку позивача, з огляду на конституційний характер спору, усталену практику Верховного Суду та положення пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» підстави для стягнення судового збору відсутні.
Розглянувши подане клопотання суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на день реєстрації позовної заяви становив 1211,20 грн. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що позивачем у позовній заяві заявлено одну немайнову вимогу та подання позовної заяви в електронній формі, судовий збір за подання даного адміністративного позову підлягав сплаті у розмірі 968,96 грн, проте доказів сплати судового збору позивачем суду не було надано, що стало підставою залишення позовної заяви без руху ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.
Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
З урахуванням предмету заявленого спору, позивач необґрунтовано вважає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі положень пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
При цьому, предмет заявленого спору відповідно до інших пунктів частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» не дає підстав для встановлення відповідної пільги.
Водночас, суд звертає увагу, що частина 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» містить виключний перелік таких підстав.
Згідно статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Суд вказує на відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір». Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили протилежне.
Водночас, як встановлено судом, підставою для звільнення від сплати позивач вважає характер спору, що зумовив подання позовної заяви, а саме про невчинення органом влади обов'язкових дій, пов'язаних зі зверненнями громадян. На підтвердження чого наводить практику Верховного Суду, яка прямо підтверджує звільнення, а саме постанову Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 826/7357/17, постанову Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 240/23037/20, постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 9901/254/21.
Такі доводи позивача, з урахуванням вищенаведених положень Закону України «Про судовий збір», на переконання суду не заслуговують на увагу. При чому в жодній із зазначених справ (№ 826/7357/17, № 240/23037/20, № 9901/254/21) Верховним Судом не виносилась постанова та не досліджувалось питання звільнення від сплати судового збору, в тому числі з підстав викладених позивачем.
Отже, станом на 17.12.2025 сплив встановлений судом строк на усунення недоліків позовної заяви, клопотання про продовження строку для усунення недоліків позову суду не надано.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що недоліки, встановлені ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 не усунуто, тобто позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 143, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Парненко В.С.