15 грудня 2025 року Київ справа №320/3091/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді головуючої Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗІЯ ТРАНС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗІЯ ТРАНС» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2022 року №264030413, прийняте відповідачем на підставі акту відповідача від 16 вересня 2022 року №25368/ж5/26-15-04-13-03/42756142.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 (суддя ОСОБА_1 ) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами опрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 № 949/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку» звільнено ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
31.01.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність правових підстав для його прийняття.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2022 року ГУ ДПС у м. Києві складено акт № 25368/ж5/26-15-04-13-03/42756142 «Про порушення норм законодавства, що встановлені за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЄВРАЗІЯ ТРАНС» (податковий номер 42756142) за травень 2022 року».
Вищевказаний Акт перевірки було складено за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2022 року, поданої ТОВ «ЄВРАЗІЯ ТРАНС».
За результатами перевірки контролюючим органом встановлено формування податкового кредиту (рядок 10.1) на суму ПДВ 262 926, 00 грн., у тому числі за рахунок податкових накладних, зареєстрованих постачальниками в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації на суму 183 651, 73 грн., та на суму 6 783, 34 грн за рахунок податкових накладних не зареєстрованих в ЄРПН.
На підставі вищевказаного акта перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.10.2022 № 26403 0413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 285 652, 50 грн, з яких 190 435,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 95 217, 50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
д) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
За правилами пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних га надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені на зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, т а не погребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Пунктом 201.14 статті 201 ПК України передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях з податку на додану вартість, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (пункт 201.15 статті 201 ПК України).
Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.
Аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що податковий кредит є правом платника податку - покупця на зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає за наявності податкових накладних, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем товарів/послуг.
Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
При цьому пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо, зокрема, подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.
На виконання вимог чинного законодавства та з урахуванням положень пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України позивач 19 липня 2022 року (тобто з дотриманням установлених законодавством, строків) подав податкову (звітну) декларацію з податку на додану вартість за травень 2022 року (реєстраційний № 9132769973).
При цьому у Додатку № 1 до Податкової декларації «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» за травень 2022 року позивач відобразив відомості про операції з придбання товарів/послуг з податком на додану вартість.
31 серпня 2022 року позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з ПДВ за травень 2022 року (реєстраційний № 9171336231) з додатком.
З вищевказаних документів вбачається, що позивачем було сформовано податковий кредит за травень 2022 року на суму ПДВ 262 926,00 грн.
Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних, складених постачальниками на Позивача за операціями з постачання товарів (робіт, послуг), здійсненими протягом травня 2022 року, та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням граничних строків їх реєстрації (з урахуванням положень підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо можливості реєстрації платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року).
Контролюючий орган стверджує, що податковий кредит (рядок 10.1) був сформований Позивачем на суму ПДВ 262 926,00 грн., у тому числі за рахунок (1) податкових накладних, зареєстрованих постачальниками в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації на суму 183 651,73 грн., та (2) на суму 6 783,34 грн. за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН.
Так, відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів за єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-ІХ від 12.05.2022 року, який набрав чинності 27 травня 2022 року (далі - Закон № 2260)) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Як було встановлено абзацом 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (у реакції, чинній на момент прийняття Оскаржуваного рішення) платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період1 починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів га єдиною внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року».
Таким чином, законодавцем встановлений обов'язок платників податку на додану вартість (продавців товарів (робіт, послуг)) зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими, зокрема, протягом травня 2022 року, до 15 липня 2022 року включно.
Аналогічну позицію висловлює і Верховний Суд у постановах від 26 листопада 2020 року по справі № 160/7046/19 (адміністративне провадження № К/9901/10016/20), від 13 червня. 2018 року по справі №815/1298/17 (провадження № К/9901/41585/18), від 25 квітня 2018 року по справі №803/350/17 (адміністративне провадження №К/9901/42116/18), відповідно до яких прийменник «до» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.
Відтак, оскільки постачальниками позивача у період з 01 травня по 31 травня 2022 року було складено на адресу позивача податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 15 липня 2022 року, то позивач, керуючись положеннями підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (у редакції Закону № 2260 та Закону № 2836) та статті 201 ПК України, включив суми податку на додану вартість за такими податковими накладними (183 651,73 грн.) до свого податкового кредиту за травень 2022 року.
Вищевказане свідчить про правомірність дій позивача щодо формування податкового кредиту за травень 2022 року на суму 183 651, 73 грн на підставі податкових накладних, складених постачальниками на адресу позивача за операціями з постачання товарів (робіт, послуг), здійсненими у травні 2022 року, та зареєстрованих в ЄРПН, у тому числі, 15 липня 2022 року.
Разом з тим, як вже зазначалось, відповідач стверджує, що податковий кредит (рядок 10.1) був сформований позивачем на суму ПДВ 6 783,34 грн. за рахунок податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, а саме: на суму ПДВ 2116,67 грн. по взаємовідносинах з контрагентом з ІПН 3424114457 та на суму ПДВ 4666,67 грн. з контрагентом з ІПН 34701085165. За даними ЄРПН відсутня інформація про реєстрацію податкових накладних за травень 2022 року постачальниками 3424114457 та 34701085165 на адресу ТОВ «ЄВРАЗІЯ ТРАНС».
З цього приводу позивачем повідомлено про допущення ним помилки (описки), зокрема:
- у зазначеному у Розділі II (рядок № 12 у Таблиці 2.1) Додатку № 1 до Податкової декларації індивідуальному податковому номері продавця - ОСОБА_2 , яким було складено на позивача податкову накладну № 23 від 18.05.2022 на суму ПДВ 2116,67 грн., зазначено « 3424114457» замість « 342411445750» (тобто не зазначено останні дві цифри - 50). При цьому, вказана податкова накладна №23 від 18.05.2022 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12 липня 2022 року, а тому сума ПДВ по такій податковій накладній (2116,67 грн.) правомірно включена позивачем до податкового кредиту за травень 2022 року;
- у зазначеному у Розділі II (рядок № 15 у Таблиці 2.1) Додатку № 1 до Податкової декларації індивідуальному податковому номері продавця - ОСОБА_3 , яким було складено податкову накладну № 3 від 11.05.2022 року на суму ПДВ 4666,67 грн., зазначено « 34701085165» замість « 347010851650» (тобто не зазначено останню цифру - 0). При цьому, вказана податкова накладна №3 від 11.05.2022 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 27 червня 2022 року, а тому сума ПДВ по такій податковій накладній (4666,67 грн.) правомірно включена позивачем до податкового кредиту за травень 2022 року.
Вказані вище помилки було виявлено позивачем лише після отримання оскаржуваного рішення, а тому позивач не мав права подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року для внесення необхідних змін до податкової звітності платника податку, у якій було виявлено неточності через помилки (адже такі помилки не були самостійно виявлені позивачем).
Тобто, висновок контролюючого органу про збільшення суми грошового зобов'язання, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягала сплаті платником податку до бюджету та була задекларована позивачем в декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року на 6 783,34 грн. ґрунтується виключно на тому, що позивачем було зроблено помилку в індивідуальному податковому номері постачальника з ІПН 342411445750, яким складено податкову накладну № 23 від 18.05.2022 року на суму ПДВ 2116,67 грн., та в індивідуальному податковому номері постачальника з ІПН 347010851650, яким складено податкову накладну № 3 від 11.05.2022 року на суму ПДВ 4666,67 грн. (разом 6 783,34 грн.), що не є, на думку суду, належним на достатнім доказом порушення позивачем податкового законодавства, і не може бути підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань.
Таким чином, податковий кредит за травень 2022 року був сформований позивачем на підставі податкових накладних, складених постачальниками у травні 2022 року на адресу позивача та зареєстрованими у ЄРПН з 01.05.2022 року по 15.07.2022 року включно, що відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на що будь-які підстави для збільшення суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягала сплаті платником податку до бюджету та була задекларована позивачем в декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року, на 190 435, 00 грн - відсутні.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 жовтня 2022 року №264030413.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРАЗІЯ ТРАНС» (02002, м. Київ, вул. Чернігівська, буд. 51;код ЄДРПОУ 42756142) понесені останнім судові витрати у розмірі 2 684, 00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.