15 грудня 2025 року Київ справа №640/26205/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягала у нездійсненні дій щодо зменшення та перерахунку штрафних санкцій з ПДВ в сумі 789982,11 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2019 №0001081412;
- зобов'язати відповідача здійснити дії щодо перерахунку штрафних санкцій з ПДВ в сумі 789982,11 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2019 №0001081412, шляхом їх зменшення до 1700,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
09.01.2024 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 09.01.2024 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.02.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю оскаржуваної бездіяльності відповідача з огляду на наявність у нього обов'язку зменшити суму штрафних санкцій, накладених на позивача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2019 році податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2019 №0001091412 Головного управління ДПС у м. Києві позивачу було визначено грошове зобов'язання в сумі 789 982, 11 грн штрафних санкцій.
Податкове повідомлення-рішення від 26.09.2019 №0001091412 було видано на підставі акту про результати документальної планової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД» від 10.07.2019 №498/12-32-14-12/39958887.
23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-ІХ (далі - Закон № 466-ІХ).
Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пунктом 73.
Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов'язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов'язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення- рішення вважається скасованим (відкликаним).
Пізніше, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи Фізичних осіб - підприємців» від 14 липня 2020 року № 786-ІХ (далі також - Закон № 786-ІХ), який набрав чинності 08 серпня 2020 року, у підрозділі 2 у пункті 73 Податкового кодексу України в абзацах першому і другому після слів та цифр "відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу" доповнено словами "та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної", а слова і цифри "до 31 грудня 2019 року" замінено словами "до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов'язань за якими не настав або"; в абзаці першому цифри і слова "2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень" замінено цифрами і словами "1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень"; в абзаці другому цифри і слова "5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень" замінено цифрами і словами "2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень".
Виходячи зі змістовного аналізу наведених вище норм права, вбачається, що законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до вказаних змін, контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) без вчинення будь-яких додаткових дій з боку контролюючого органу, тобто в силу закону.
Отже, норми пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України застосовуються до податкових накладних, виданих за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом № 466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з Додатку до податкового повідомлення-рішення від 26.09.2019 №0001081412, до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 50% від суми ПДВ за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) в ЄРПН податкових накладних за двома подіями, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань:
Подія 1 - постачання на суму 7273116,00 грн, у тому числі ПДВ - 1212186,00 грн, за нереєстрацію податкової накладної за якою визначено штрафна санкція - 50% X 1212186,00 грн = 606093,00 грн.
Подія 2 - постачання на суму 2206669,29 грн, у тому числі ПДВ - 367778,21 грн, за нереєстрацію податкової накладної за якою визначено штрафна санкція - 50% X 367778,21 грн = 183889,11 грн.
Як вбачається з Додатку 16 до Акта перевірки від 10.07.2019 №498/12-32-14-12/39958887:
За Подією 1 (№п/п 2 у таблиці) на суму постачання 1212186,00 грн покупцем був неплатник ПДВ (умовний код ІПН 100000000000)
Податкову накладну внаслідок ПОДІЇ 1 позивач мав скласти 17.08.2017p внаслідок здійснення оподаткованої операції на суму 7273116,00 грн, у тому числі ПДВ - 1212186,00 грн, та зареєструвати в ЄРПН до 15.09.2017.
За вказаною операцією (Подією 1) позивач фактично:
- склав податкову накладну №1 від 17.08.2017 (на суму 5507600,00 грн, у т.ч. ПДВ - 917933,33 грн.) та зареєстрував в ЄРПН 15.09.2017 (реєстраційний номер 9189381846)
- склав податкову накладну №1 від 17.09.2017 (на суму 1765516,00 грн, у т.ч. ПДВ - 294252,67 грн.) та зареєстрував в ЄРПН 14.10.2017 (реєстраційний номер 9214196856)
За Подією 2 (№п/п 3 у таблиці) на суму постачання 2206669,29 грн, у тому числі ПДВ - 367778,21 грн. покупцем був неплатник ПДВ (умовний код ІПН 100000000000)
Податкову накладну за вказаним постачанням Позивач мав скласти 02.11.2017р внаслідок здійснення оподаткованої операції на суму 2206669,29 грн, у тому числі ПДВ - 367778,21 грн, та зареєструвати в ЄРПН до 30.11.2017.
За вказаною операцією (Подією 2) Позивач фактично
- склав податкову накладну №3 від 16.11.2017 (на суму 1584669,29 грн, у т.ч. ПДВ - 264111,55 грн.) та зареєстрував в ЄРПН 15.12.2017 (реєстраційний номер 9269663488)
- склав податкову накладну №1 від 01.12.2017 (на суму 622000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 103666,67 грн.) та зареєстрував в ЄРПН 28.12.2017 (реєстраційний номер 9280850997)
Вказане (в частині особистості покупця) також підтверджується інформацією, яка міститься в Акті перевірки від 10.07.2019 №498/12-32-14-12/39958887 пункт 3.1.2.4, за якою покупцем за оподатковуваними операціями, за якими позивач мав виписати та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, було Управління капітального будівництва Луганської ОДА код ЄДРПОУ 04011555, яке є неплатником ПДВ.
Згідно з пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФ України №1307 від 31.12.2015, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.»
Отже, податкова накладна не надається отримувачу товарів (послуг), зокрема, у випадку, коли отримувач товарів (послуг) не зареєстрований в якості платника ПДВ.
Таким чином, податкові накладні, помилки в реєстрації яких послугували підставою для нарахування штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2019 №0001081412, не підлягали наданню покупцю (отримувачу) товарів (послуг), а отже - на ці податкові накладні (на штраф внаслідок їх нереєстрації або несвоєчасної реєстрації в ЄРПН) розповсюджується дія норм пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Як вже зазначалось, з метою застосування до нарахованого штрафу норм пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України такий штраф має бути нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ (тобто до 23.05.2020).
Так, як податкове повідомлення-рішення від 26.09.2019 №0001081412 датовано саме 26.09.2019, тобто в межах сказаного строку, то до штрафу, нарахованого згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2019 №0001081412, норми пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України є застосовними.
Інші умови застосування норм пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ полягають у тому, що відповідні податкові повідомлення-рішення мають перебувати у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов'язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом, тобто станом на 23.05.2020.
До штрафу, нарахованого згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2019 №0001081412 ці норми пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України є застосовними, оскільки грошові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 2б.09.2019 №0001081412 станом на 23.05.2020 перебували у судовому оскарженні (відповідно до ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 15.05.2020 за справою №360/1848/20), та не були сплачені станом на 23.05.2020.
Позивач листом від 23.05.2021 звернувся до відповідача з вимогою здійснення дій, передбачених нормами пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, але листом від 23.06.2021 №62126/6/26-15-07-05-04 позивачу у наведеному було відмовлено.
Беручи до уваги наведене вище, суд доходить висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності у межах вказаних правовідносин, що свідчить про обгрунтованість заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, як суб'єкта владних повноважень, яким допущено прийняття протиправного рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві, яка полягала у нездійсненні дій щодо зменшення та перерахунку штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 789 982, 11 грн (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривні одинадцять копійок), визначених податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2019 №0001081412.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) здійснити дії щодо перерахунку штрафних санкцій з податку на додану вартість в сумі 789 982, 11 грн (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривні одинадцять копійок), визначених податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2019 №0001081412, шляхом їх зменшення до 1 700, 00 грн (одна тисяча сімсот гривень).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯБУД» (01010 м. Київ, Бутишів пров., буд. 19; код ЄДРПОУ 39958887) понесені останнім судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.