15 грудня 2025 року Київ справа №640/19563/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації до Північного офісу Держаудитслужби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі від 25.10.2022, проведеної позивачем (Предмет закупівлі - «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0101611 Трипілля - Верем'я км 0+000- км 10+000»).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
08.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 08.05.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 вирішено замінити первісного (неналежного) відповідача Північний офіс Держаудитслужби України на належного - Державну аудиторську службу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Держаудитслужба на підставі наказу Держаудитслужби від 03.10.2022 №234 здійснила моніторинг процедури закупівлі «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0101611 Трипілля - Верем'я км 0+000- км 10+000», очікуваною вартістю 143 823 953,20 гривні.
За результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що відображені у висновку про його результати, який оприлюднено в електронній системі закупівель 25.10.2022.
Під час проведення моніторингу закупівлі встановлено порушення позивачем:
- частини п'ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» - Замовник на запит Держаудитслужби, розміщений в електронній системі закупівель 10.10.2022, не надав відповідні документи, на підставі яких визначив технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, документи, що підтверджують виникнення документальних обставин для укладання додаткових угод, а також документи, що підтверджують обсяги виконання робіт за договором;
- частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» - Замовником на запит Держаудитслужби не надано документів, що підтверджують виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю, та без наявності підстав, визначених частиною четвертою статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції від 17.03.2020 уклав додаткову угоду від 09.04.2021 № 3, якою збільшив строк дії Договору).
Своїм висновком Держаудитслужба зобов'язала позивача здійснити заходи, спрямовані на недопущення встановлених порушень надалі та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон № 922) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно із частиною п'ятою статті 8 Закону № 922 протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.
Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Статтею 5 Закону № 922 визначені принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія, ефективність та пропорційність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників та рівне ставлення до них, об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 922 планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Згідно із вимогами пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 922 річний план закупівель повинен містити інформацію про розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі.
Питання визначення очікуваної вартості предмета закупівлі врегульоване наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275, яким затверджена Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (далі - Методика). Методика може застосовуватися замовником для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт і послуг.
Однак, Методика не є нормативно-правовим актом та є рекомендованою до застосування замовниками.
Отже, жодним нормативно-правовим актом не визначено, яким чином та на підстав яких документів Замовник повинен здійснити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначити розмір його очікуваної вартості.
Отже, замовник залежно від виду предмета закупівлі (товари, роботи чи послуги) та його специфікації самостійно визначає перелік документів, на підставі яких здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі та визначає його технічні, функціональні та якісні характеристики.
З огляду на викладене, під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужба 10.10.2022 звернулась через електронну систему закупівель до позивача з метою отримання пояснень, зокрема, щодо надання інформації та відповідних документів, на підставі яких він здійснив обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість.
Замовник на запит Держаудитслужби через електронну систему закупівель надав інформацію щодо розрахунку бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості, в якій, зокрема, зазначив про: Позитивний експертний звіт від 17.12.2019 № 1673-19 Е, розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 26.01.2021 № 46 «Про затвердження Переліку об'єктів реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевим значенням, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах для розрахунку залишку невикористаних у минулих роках коштів, який утворився станом на 01.01.2021 у спеціальному фонді обласного бюджету, субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевим значенням, вулиць і доріг комунальної власності у заселених пунктах на 2021 рік» (зі змінами) та розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 26.01.2021 № 47 «Про затвердження Переліку об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевим значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2021 році» (зі змінами).
Проте документів, зазначених у наданій інформації, на підставі яких розраховано розмір бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість (або посилань, за якими б орган контролю міг би здійснити відповідний аналіз даних), позивач на порушення вимог частини п'ятої статті 8 Закону № 922 не надав.
Позивач у позовній заяві зазначає, зокрема: «Під час укладання додаткових угод від 25.09.2020 № 1, від 24.12.2020 № 2, від 09.04.2021 № 3 до договору від 05.06.2020 № 182-20 щодо закупівлі робіт з Капітального ремонту автомобільної дороги загального користування місцевим значенням 0101611 Трипілля Верем'я км 0+000- км 10+000» (ДК 021:2015: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) Замовник користувався своїм правом, наданим йому статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, підстави для укладання додаткових угод від 25.09.2020 № 1, від 24.12.2020 № 2, від 09.04.2021 № 3 до договору від 05.06.2020 № 182-20, зазначені в самих додаткових угодах, які додані до позову».
Однак таке твердження Позивача не спростовує виявлені порушення, оскільки відповідно до пункту 21.1 Договору «Внесення змін у Договір чи його розірвання допускається тільки за згодою Сторін, якщо інше не встановлено законом та цим Договором. У разі відсутності такої згоди заінтересована Сторона має право звернутися до суду. Внесення змін у Договір оформлюється додатковою угодою. Укладені між Сторонами додаткові угоди до Договору є його невід'ємними частинами.»
Відповідно до пункту 21.2. Договору «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Договором та Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (із змінами)».
Пунктом 21.7 Договору встановлено «Всі зміни та доповнення до Договору дійсні лише за умови, що вони виконані в письмовій формі та підписані обома Сторонами».
Водночас, згідно із додатковою угодою від 09.04.2021 № 3 позивачем було внесено зміни до Договору в частині збільшення строку виконання робіт до 31.12.2022, посилаючись на пункти 21.1, 21.2, 21.7 Договору, пункт 4 частини четвертої статті 36 Закону № 922 та розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 26.01.2021 № 47.
Відповідно до вимог пункту 4 частини четвертої статті 36 Закону (в редакції від 17.03.2020) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема: продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Проте позивачем на запит Держаудитслужби не надано документів, що підтверджують виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю, та без наявності підстав, визначених частиною четвертою статті 36 Закону № 922 (в редакції від 17.03.2020), укладено додаткову угоду від 09.04.2021 № 3, якою збільшено строк дії Договору.
Позивач у позовній заяві зазначає, зокрема: «З огляду на визначення самого поняття «моніторинг процедури закупівлі» зазначені питання мають стосуватися дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель. Разом з тим, інформація та документи, що підтверджують обсяги виконаних робіт за договором (акти виконаних робіт, видаткові витрати, платіжні доручення) є інформацію, яка стосувалася виконання договору, та не пов'язана з дотриманням замовником законодавства у сфері публічних закупівель. Виконання договору підпорядковано низькою мірою інших нормативно-правових актів та не може бути предметом моніторингу процедури закупівлі з огляду на те саме визначення цього виду контролю».
Так, відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Частиною п'ятою статті 8 Закону № 922 визначено, що протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності.
Зважаючи на наведені норми Закону № 922 та строк дії Договору, Держаудитслужба, на думку суду, правомірно під час проведення моніторингу процедури закупівлі надала запит щодо документів, які стосуються виконання Договору.
Щодо визначеного відповідачем в оскаржуваному висновку заходу впливу, суд зазначає таке.
Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, передбачати керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.».
Закон № 922 є спеціальним законом, яким орган державного фінансового контролю керується при здійсненні моніторингу публічних закупівель.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922 Держаудитслужба обов'язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Крім того, пункт 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 (далі - Порядок № 552), передбачає, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 висновку про результати моніторингу процедури закупівлі має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Отже, заявляючи вимогу про усунення виявлених порушень у сфері публічних закупівель, Держаудитслужба зобов'язала здійснити заходи, спрямовані на недопущення встановлених порушень надалі та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Частиною сьомою статті 8 Закону № 922 передбачено, що у висновку обов'язкового зазначаються:
1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;
2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;
3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;
4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;
5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Також у висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю, а саме: Порядком № 552 затверджено форму такого висновку, який складається із вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу, та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов'язання щодо його усунення у разі виявлення.
Отже, відповідно до положень частини сьомої статті 8 Закону № 922 та положень Порядку № 552 Держаудитслужба склала Висновок від 25.10.2022 з описом тієї інформації, яку вимагають зазначені норми законодавства. Держаудитслужба, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зобов'язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 5 частини сьомої статті 8 Закону № 922 Держаудитслужба обов'язково у висновку про результати моніторингу закупівлі зазначає зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Наказом № 552 затверджено форму такого висновку, який складається зі вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу, та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов'язання щодо його усунення у разі виявлення.
Слід звернути увагу, що зазначені норми надають Держаудитслужбі повноваження щодо зазначення у висновку зобов'язання про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель і не встановлюють конкретного переліку заходів (варіантів поведінки), спрямованих на усунення таких порушень.
Конкретний захід (варіант поведінки), спрямований на усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, Держаудитслужба визначає самостійно відповідно до наданих їй повноважень.
Як випливає з обставин справи, Держаудитслужба склала висновок від 25.10.2022 із зазначенням необхідної інформації, яку вимагають зазначені норми законодавства, зокрема, у пункті 1 розділу II міститься опис порушень законодавства у сфері публічних закупівель; у пункті 3 - Держаудитслужба зобов'язує здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень надалі та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Звертаємо увагу, що у пункті 3 розділу II Висновку від 25.10.2022 міститься посилання на норми нормативно-правових актів, які визначають саме повноваження Держаудитслужби (компетенційного нормативного-правового акта) в частині зобов'язання Замовника усунути виявлені порушення у сфері публічних закупівель - статті 5 та 10 Закону № 2939 та стаття 8 Закону № 922.
З викладеного випливає, що Держаудитслужба зазначила один із способів, шляхів усунення виявленого порушення, який є чітким і зрозумілим, та є тим «конкретним способом усунення виявлених під час моніторингу порушень».
Вимога здійснити заходи щодо усунення порушень відповідає статтям 2 та 5 Закону № 2939, Закону № 992, спрямована на запобігання можливим порушенням законодавства у сфері закупівель надалі відповідно до мети моніторингу процедури закупівлі, що зазначена у пункті 14 частини першої статті 1 Закону № 922.
Зазначене кореспондується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21: « 80. Із встановлених судами обставин вбачається, що суб'єкт владних повноважень, встановивши наявність порушень під час проведення спірної закупівлі, дійшов висновку про застосування до Замовника превентивного заходу, що не вимагає розірвання договірних відносин, однак така вимога відповідача була скерована на дотримання в подальшому вказаних правових норм під час проведення закупівель.».
Отже, Держаудитслужба у своєму Висновку від 25.10.2022 дотрималася вимог щодо змісту висновку, передбачених Законом № 922 та Наказом № 552, та вимог, які висуваються до акта індивідуальної дії зобов'язального характеру.
Таким чином, позивачем не доведено, що оскаржуваний ним висновок про результати моніторингу закупівлі складено з порушенням норм діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
У задоволенні адміністративного позову Департаменту регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.