про закриття провадження у справі
17 грудня 2025 року м. Київ № 320/43892/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування пункту довідки
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати підпункт 1 розділу 3.1. Описова частина довідки № 509/25 від 11.07.2025 про результати повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України.
Визнати протиправним та скасувати підпункт 4 розділу 3.1. Описова частина довідки №509/25 від 11.07.2025 про результати повної перевірки декларації особи , уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України.
Визнати протиправним та абзаци 1, 2, 4-6 пункту 4.1. частини IV Висновки довідки №509/25 від 11.07.2025 про результати повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24.09.2025 від представника відповідача - Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Вищевказане клопотання мотивоване тим, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на такий вид правовідносин, а дана справа, як стверджує представник відповідача, має вирішуватись в порядку кримінального судочинства, позаяк оцінка встановлених відповідачем у ході перевірки обставин в подальшому має надаватися органом, до компетенції якого належить здійснення кримінального провадження.
09.10.2025 від позивачки надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, які обґрунтовані нерелевантністю практики, на яку посилається відповідач у клопотанні про закриття провадження та тим, що повна перевірка декларації позивачки проводилась на підставі абзацу 2 частини першої статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», а не в рамках кримінального провадження, а отже довідка є актом індивідуальної дії і може бути предметом розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши матеріали даної адміністративної справи та заяву відповідача про закриття провадження, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статі 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, для яких не встановлено іншого порядку судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.
При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 30.07.2020 у справі №826/3849/16, при визначенні юрисдикції, у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, має значення, в тому числі, і предмет спору. У разі, коли він виник чи пов'язаний з кримінальним провадженням, то на такі правовідносини юрисдикція адміністративних судів не поширюється.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач в межах даного спору оскаржує пп. 1, 4 п. 3.1 Розділу ІІІ Описової частини та абзацу 1, 2, 4-6 п. 4.1 Розділу ІV Висновки Довідки № 509/25, в якій Національним агентством викладено встановлені в ході проведення повної перевірки поданої нею декларації обставини. Зокрема, зі змісту оскаржуваних пунктів Довідки вбачається, що суб'єкт декларування (у даному випадку позивачка) у декларації зазначила відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 5 848 972,70 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У зв'язку з цим у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 3662 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
При цьому, згідно примітки до статті 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене статтею 3662 КК України, належить до пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень.
Відповідно до частини сьомою статті 12 Закону у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.
Судом встановлено, що за результатами проведення повної перевірки декларації позивача уповноваженою особою відповідача виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 3662 КК України, пов'язаного з корупційними діями.
Враховуючи, що за результатами проведення повної перевірки декларації позивача уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції виявлено ознаки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 КК України, Національним агентством на виконання вимог частини сьомої статті 12 Закону, складено та затверджено висновок, який листом від 21.07.2025 № 41-01/62908-25 надіслано до Офісу Генерального прокурора.
У відповідь на вказаний лист Генеральний прокурор Кравченко Р.А. листом від 30.07.2025 № 05/4/1-3вих-25 (вх. № 111847/0/05-25 від 01.08.2025) повідомив Національне агентство, що за результатами розгляду висновку, складеного стосовно народного депутата України ОСОБА_1 , внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження № 42025000000000610 від 28.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 КК України.
Згідно із застереженнями, викладеними у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 в адміністративній справі №520/25012/21: «... Довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження, у порядку адміністративного судочинства, лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та Національним агентством лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності...».
За таких підстав, враховуючи, що висновки довідки містять висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 3662 Кримінального кодексу України, а 28.07.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, суд дійшов висновку, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд не приймає доводи позивачки в частині того, що постановою у справі № 520/25012/21 Верховний Суд не формував висновки, які обов'язкові до застосування, оскільки направив справу до апеляційного суду на продовження розгляду з огляну на таке.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року №1700-VII (далі - Закон №1700-VII).
Зокрема, статтею 4 Закону визначено статус НАЗК, яке згідно з частиною першою указаної норми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Коло повноважень НАЗК окреслене у статті 11 Закону №1700-VII, відповідно до приписів підпункту 7-1 частини першої якої НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб'єктів декларування, зберігає та оприлюднює такі декларації, проводить моніторинг способу життя суб'єктів декларування.
Види контролю під час перевірки декларацій визначені ст.51-1 Закону №1700-VІІ.
Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень статті 51-3 Закону №1700-VІІ, якою, серед іншого, передбачено, що повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений наказом НАЗК від 29 січня 2021 року №26/21 (далі - Порядок №26/21).
Згідно з пунктом 1 розділу VI Порядку №26/21 за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.
Пунктом 2 розділу VI Порядку №26/21 установлено, що довідка повинна містити таку інформацію: підстави для проведення повної перевірки; дату початку та завершення строку повної перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки; перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді; виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб'єкта декларування (у разі їх надання); висновок за результатами повної перевірки.
Пунктом 6 розділу VI Порядку №26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.
За правилами пунктів 9-10 розділу ІІІ Порядку №26/21 у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування. На офіційному веб-сайті НАЗК оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону №1700-VII.
Суд зазначає, що правомірність довідки Національного агентства з питань запобігання корупції, складеної за наслідками повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за певних умов може бути перевірена в порядку адміністративного судочинства, оскільки така довідка є рішенням суб'єкта владних повноважень. На зазначене звернув увагу Верховний Суд у постановах у справах №640/29515/21, №240/24844/21, №160/4098/22 та №520/25012/21, на які посилається апелянт.
Поряд з цим, Верховним Судом як раз у постанові від 23 листопада 2023 року (справа №520/25012/21) зазначено, що довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення.
Тобто, у випадку якщо за наслідками такої перевірки вже вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), довідка про результати проведення перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу (суду), що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду юридичної відповідальності.
Сторонами у справі не заперечується, що в оскаржуваній довідці Національним агентством викладено обставини щодо недостовірних відомостей, зазначених у декларації позивачки, що відрізняються від достовірних на суму 5 892 507, 32 гривні (у зв'язку з опискою - 5 848 972, 70 гривень). У зв'язку з цим у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 3662 КК України.
За результатами розгляду матеріалів висновку, що надійшли до Офісу Генерального прокурора з Національного агентства з питань запобігання корупції, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000610 від 28.07.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення з попередньою правовою кваліфікацією частина перша статті 3662 КК України.
Враховуючи викладене, а саме той факт, що наразі Офісом Генерального прокурора порушено кримінальне провадження щодо обставин можливого внесення позивачкою недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої функцій держави або місцевого самоврядування, суд вважає, що адміністративний суд не може перевіряти правомірність оскаржуваної довідки за правилами адміністративного судочинства. Надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення декларанта до певного виду відповідальності і саме в межах відповідного процесу позивачка має доводити необґрунтованість висновків спірної довідки.
Матеріали повної перевірки декларації позивачки є частиною матеріалів кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу.
Суд звертає увагу на недопустимість, з огляду на завдання адміністративного судочинства, ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні.
Посилання позивачки на те, що повна перевірка декларації проводилася на підставі абзацу 2 частини першої статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», а не в рамках кримінального провадження, не спростовує обставин розслідування кримінального провадження № 42025000000000610 від 28.07.2025 за можливим фактом внесення недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 КК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 9 частини першої статті 3 КПК України).
Враховуючи викладене, відповідно до частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснює позивачці, що правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Керуючись статтями 238, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
закрити провадження в адміністративній справі №320/43892/25 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування пунктів довідки.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Шевченко А.В.