ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" грудня 2025 р. справа № 300/6621/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про відстрочення виконання рішення суду від 27.11.2025 в справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дяків Дмитро Іванович, до Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області №317-К від 12.08.2025 "Про звільнення ОСОБА_2 ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору ресурсно-господарського забезпечення Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області.
Стягнуто з Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.08.2025 по 27.11.2025 у розмірі 96373,87 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору ресурсно-господарського забезпечення Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області з 19.08.2025, а також в частині стягнення з Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області звернулося в суд із заявою про відстрочення виконання рішення суду від 27.11.2025, котра мотивована тим, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.12.2024 було внесено відомості про припинення юридичної особи УДМС в Івано-Франківській області в результаті її ліквідації. Окрім цього, УДМС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №300/6621/25, в зв'язку з чим просять відстрочити виконання рішення суду до розгляду апеляційної скарги.
Представник заявника в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належно.
Представник позивача подав заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення. Зазначив, що чинний КАС України не передбачає варіантів коли можна не виконувати рішення, яке підлягає негайному виконанню, не є такою підставою і подання апеляційної скарги на таке рішення. Розгляд даної заяви просив проводити за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення внормовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частин 3-5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
З аналізу викладених норм встановлено, що нормами КАС України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.
Поряд з цим, обов'язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.
Суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2019 у справі №800/203/17 згідно яких підставою для застосування правил статті 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Враховуючи викладені приписи законодавства та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є процесуальними засобами, які суди застосовують у виключних випадках, у тому числі, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення; ці процесуальні засоби застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення в подальшому стане взагалі неможливим.
У спірному випадку заявник обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання судового рішення, покликається на оскарження такого до суду апеляційної інтенції.
Необхідно зазначити, що визнання акта індивідуальної дії, а саме, наказу про звільнення з посади, протиправним і його скасування означає, що він втрачає чинність з дати його винесення і з цієї ж дати особа має бути поновлена на посаді.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч. 5 ст. 235 КЗпП України).
Згідно зі ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Так, зокрема у постанові від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/19103/19 Верховний Суд з цього приводу зазначив, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.
Невиконання судового рішення, оскарження його в судовому порядку не може бути підставою для відстрочення виконання такого рішення.
Інститут виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Порушені права особи, при її незаконному звільненні повинні бути поновлені у спосіб, визначений законом.
Суд зазначає, що є очевидним, що в даному випадку позивач позбавлений роботи через протиправні дії роботодавця, а тому правова позиція суду допустивши рішення до негайного виконання в частині поновлення на посаді є ефективною, та відповідає закону, оскільки передбачає поновлення права особи саме через те, що роботодавець протиправно порушив норму закону при її звільненні. Саме ця правова позиція відповідає всім критеріям ефективного засобу юридичного захисту, який гарантує стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на вищевикладене, оскільки вказані заявником обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2025, рішення суду є обов'язковим для виконання, підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 256, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Управління державної міграційної служби України в Івано-Франківській області про відстрочення виконання рішення суду від 27.11.2025, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.