ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" грудня 2025 р. справа № 300/8900/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Бобик Юрій Ігорович (надалі, також - представник позивача), звернувся в суд з позовною заявою до Надвірнянської міської ради (надалі, також - відповідач, Надвірнянська МР) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення 46 сесії Надвірнянської міської ради, восьмого демократичного скликання від 06.11.2025 року за № 3149-46/2025, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1800 га для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей (код КВЦПЗ 10.08) в межах населеного пункту м. Надвірна на вул. Княгині Ольги б/н;
- визнати протиправним та скасувати рішення 46 сесії Надвірнянської міської ради, восьмого демократичного скликання від 06.11.2025 року за № 3150-46/2025, про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності орієнтовною площею 0,0270 га для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей в межах населеного пункту м. Надвірна на вул. Княгині Ольги б/н;
- зобов'язати Надвірнянську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення в оренду (до 49 років) земельної ділянки орієнтовною площею 0,1800 га в АДРЕСА_1 , для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, згідно заяви від 13.05.2025 року за № 1046768 на найближчій сесії Надвірнянської міської ради.
Підставою звернення до суду слугувало протиправне, на думку позивача, рішення відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішення з приводу такої земельної ділянки на користь міської ради.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи з проведенням судового засідання. Дане клопотання вмотивовано тим, що дана справа має значну складність та потребує аналізу значної кількості документів, з приводу яких потрібно надати пояснення.
Суд, дослідивши подане відповідачем клопотання про розгляд справи з проведенням судового засідання з повідомленням сторін за правилами спрощеного позовного провадження та матеріали адміністративної справи, зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 2 статі 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
При цьому, пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справами незначної складності є також інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу позивача, що необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін повинна бути належним чином обґрунтована із зазначенням чітких підстав щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.
Однак, наведені у клопотанні про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін доводи позивача не свідчать про необхідність чи наявність істотних підстав для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін. Будь-яких доказів наявності таких підстав, складності спірних правовідносин суду не надано.
Дана справа не є справою значної складності, чи такою, яка передбачає необхідність участі сторін для надання ними пояснень щодо предмета спору чи доказів безпосередньо в залі судового засідання.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, враховуючи зміст позовних вимог, заявлених позивачем, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у вказаній справі не спонукають до розгляду справи з проведенням судового засідання та викликом сторін.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд робить висновок, що в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання слід відмовити.
Суд також вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Практика Європейського суду з прав людини (надалі, також - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження в судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (надалі, також - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі Аксен проти Німеччини, заява № 8273/78; рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року у справі Варела Ассаліно проти Португалії, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
При цьому, суд зазначає, що ні позивач, ні відповідач, не позбавлені можливості висловлювати свої доводи та заперечення стосовно спірних правовідносин шляхом подання заяв по суті позовних вимог. Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє можливості участі у справі, жодним чином не створює будь-яких процесуальних чи практичних перешкод особі в доступі до правосуддя.
Кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень з огляду на обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за участю сторін.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання позивача про розгляд адміністративної справи № 300/8900/25 за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.
Копію цієї ухвали надіслати представнику позивача та відповідачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.