18 грудня 2025 року о/об 10 год. 00 хв.Справа № 280/8457/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (надалі - відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини в закладах охорони здоров'я з 23.04.2025 по 21.07.2025; 2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000,00 грн. пропорційно із розрахунку на місяць за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини в закладах охорони здоров'я з 23.04.2025 по 21.07.2025.
У позовній заяві зазначено наступне: «… ОСОБА_1 з 27.12.2022 по 25.07.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Під час проходження військової служби ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Наразі, відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №221 від 25.07.2025 року, ОСОБА_1 є звільненим з військової служби у відставку за підпунктом “б» (за станом здоров'я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії №2025-0617-0901-5423-0 від 17.06.2025 року (Вх.№1060 від 23.07.2025 року) про непридатність до військової служби). … У зв'язку з отриманою травмою, ОСОБА_1 перебував на лікуванні в період: з 24.03.2024 по 26.03.2024 року у КП “Криворізька МКЛ №2»; з 26.03.2024 по 24.06.2024 у КНП “Черкаська ОЛ»; з 21.08.2024 по 19.03.2025 року у Helios Hospital (Німеччина); з 23.04.2025 по 28.05.2025 року у Крефельд (Німеччина); з 29.05.2025 року по 19.06.2025 року у ВМКЦ ЗР; з 19.06.2025 до 21.07.2025 року у військовій частині НОМЕР_4 . Вказане підтверджується в тому числі свідоцтвом про хворобу №2025-0617-0901-5423-0 від 17.06.2025 та випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2210. За час перебування на лікуванні, ОСОБА_1 неодноразово проходив медичний огляд військово-лікарської комісії: 1. Відповідно до довідки №1627 від 27.05.2024 року, на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи _ ТДВ _ потребує тривалого лікування. 2. Відповідно до довідки №2000 від 24.06.2024 року, на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи _ ТДВ _ потребує відпустки для лікування після поранення на 45 (сорок п'ять) календарних днів. 3. Відповідно до довідки №6352 від 07.08.2024 року, на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування у зв'язку з травмою на 45 (сорок п'ять) календарних днів. Згідно з Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0625-0932-2382-3 від 25.06.2025 року 16 Регіональна ВЛК (м.Львів): “3. Постановили: Постанова госпітальної ВЛК хірургічного профілю при ВМКЦ ЗР, оформлена Свідоцтвом про хворобу від 17.06.2025 року №2025-0617-0901-5423-0 ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ». … За період стаціонарного лікування з 24 березня 2024 року по 24 березня 2025 року ОСОБА_1 виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень щомісячно у належному розмірі. Однак починаючи з 23.04.2025 по 21.07.2025 виплата додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв?язку з вказаною травмою у розмірі 100000 гривень не здійснювалась. З метою відновлення прав ОСОБА_1 на адресу військової частини НОМЕР_2 було направлено адвокатський запит від 31.07.2025 року з проханням надати роз'яснення причин відмови у виплаті військовою частиною НОМЕР_2 додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень. У своїй відповіді командир військової частини НОМЕР_2 №1611 від 26.08.2025 року, зазначає, що “... виплати грошового забезпечення і зокрема додаткової винагороди старшому солдату ОСОБА_1 , за період служби останнього у військовій частині НОМЕР_2 , здійснені у повному обсязі та відповідно до норм чинного законодавства». Однак, Позивач не погоджується з бездіяльністю військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у нездійсненні йому виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень пропорційно на місяць за період стаціонарного лікування з 23.04.2025 по 21.07.2025, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. … З огляду на те, що Позивач є військовослужбовцем, який отримав поранення при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_2 №11 від 30 березня 2024 року, та у зв'язку з отриманим поранення перебував на стаціонарному лікуванні у лікувальному закладі, тому Позивач має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні - за весь час (період) перебування на такому лікуванні, а саме за період з 23.04.2025 по 21.07.2025. …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Військова частина НОМЕР_2 (надалі - Відповідач) розглянувши доводи адміністративного позову ОСОБА_1 (надалі - Позивач) по справі №280/8457/25, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне: 1. Відсутність протиправної бездіяльності Військова частина НОМЕР_2 у повному обсязі здійснила всі передбачені законодавством виплати грошового забезпечення Позивачу, включаючи додаткову винагороду відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022, у межах встановлених строків і підстав. Виплати проводилися до моменту завершення граничного періоду виплат, а саме 12 місяців з моменту почату перебування на лікуванні після поранення, визначеного п. 11 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Після спливу 12 місяців виплат (з березня 2024 року до березня 2025 року) Позивач не мав чинної підстави для продовження виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, оскільки виплата грошового забезпечення після 12 місяців не була підтверджена рішенням командира про продовження лікування, як того вимагає абз. 3 п. 9 розділу 1 Порядку №260 (наказ МОУ від 07.06.2018 №260). 2. Обмеження тривалості виплат законом Згідно з п. 11 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль.». Відповідно, після закінчення 12 місяців безперервного лікування, з урахуванням абз. 3 п. 9 розділу 1 Порядку №260, продовження виплат можливе лише за умови наявності рішення командира. Позивач не надав жодного доказу існування такого рішення (квітень - липень 2025 року), тобто, виплата додаткової винагороди після 24.03.2025 для Відповідача не була передбачена законодавством. 3. Наказ МОУ від 07.06.2018 №260 не скасовує вимоги Закону Посилання Позивача на пункт 11 Розділу XXXIV Порядку №260 є вибірковим і вирваним з контексту. У цьому пункті йдеться, що військовослужбовці, які перебувають на лікуванні у зв'язку з пораненням, включаються до наказів про виплату винагороди за весь час лікування. Однак ця норма діє в межах загальних строків збереження грошового та матеріального забезпечення, визначених ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вона не може тлумачитись як безумовне продовження виплат понад 12 місяців, оскільки це призвело б до порушення ієрархії нормативно-правових актів (закон має вищу юридичну силу порівняно з відомчим наказом). Таким чином, Військова частина НОМЕР_2 діяла у межах своїх повноважень і відповідно до чинного законодавства. Позивач не довів наявності підстав для продовження виплати додаткової винагороди після 24.03.2025. Документальні підтвердження (накази командира про продовження виплат) на спірний період відсутні. І відповідно підстав для визнання бездіяльності протиправною немає. …».
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Судом вивчено: відповідь позивача на відзив на позовну заяву; заперечення відповідача на відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
За матеріалами справи, позивач у спірний період проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 .
У Довідці військово-лікарської комісії від 27.05.2024 за №1627 зазначено, зокрема: «… Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення від 30.03.2024р. №11 видана командиром військової частини НОМЕР_5 ). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи _ТДВ_ потребує тривалого лікування. …».
У Довідці військово-лікарської комісії від 24.06.2024 за №2000 зазначено, зокрема: «… Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення від 30.03.2024р. №11 видана командиром військової частини НОМЕР_5 ). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи _ТДВ_ потребує відпустки для лікування після поранення на 45 (сорок п'ять) календарних днів. …».
У Довідці військово-лікарської комісії від 07.08.2024 за №6352 зазначено, зокрема: «… На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування у зв'язку з травмою на 45 (сорок п'ять) календарних днів. …».
У Свідоцтві про хворобу №2025-0617-0901-5423-0 від 17.06.2025 зазначено, зокрема: «… 9.Перебував на обстеженні і лікуванні: у КП «Криворізька МКЛ №2» з 24.03.2024 по 26.03.2024; у КНП «Черкаська ОЛ» з 26.03.2024 по 24.06.2024; у Helios Hospital (Німеччина) з 21.08.2024 по 19.03.2025; у ВМКЦ ЗР з 29.05.2025 по теперішній час. … 13.Постанова ВЛК про придатність до військової служби, служби за військовою спеціальністю тощо. На підставі статті 61а, 78а графи ІІ розкладу хвороб Непридатний до військової служби. 14.У супроводжуючому не має потреби. …».
Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
У постанові Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» зазначено: «На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022р. №64 “Про введення воєнного стану в Україні» та №69 “Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023р. №3161-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України постановляє: … 1-2. Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії; …».
Згідно з п.11 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення не може перевищувати 12 місяців поспіль. Огляд військово-лікарською комісією для вирішення питання про потребу у тривалому лікуванні проводиться не пізніше ніж через чотири місяці від початку лікування. Якщо відповідно до медичних документів закладу охорони здоров'я іноземної держави, до якого військовослужбовця направлено в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, хвороба або поранення (контузія, травма або каліцтво) військовослужбовця перешкоджає йому прибути до військово-лікарської комісії для проведення огляду з метою визначення потреби у тривалому лікуванні, такий огляд проводиться дистанційно в порядку, встановленому Міністерством оборони України. Висновок військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні є підставою для продовження часу перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення на строк, визначений у такому висновку. Не пізніше закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про його придатність до військової служби. Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби. Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається.
У п.9 розділу I «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого 07.06.2018 наказом Міністерства оборони України №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі - «Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»), зазначено: «9. … Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства. …».
Відповідно до п.11 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: (…); у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
За ч.3 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються досліджуваного публічно-правового спору.
Позивач 23.03.2024 отримав поранення пов'язане із захистом Батьківщини.
Судом враховано наведене позивачем у позовній заяві - «… За період стаціонарного лікування з 24 березня 2024 року по 24 березня 2025 року ОСОБА_1 виплачувалась додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень щомісячно у належному розмірі. …».
За матеріалами справи, позивач у період з 23.04.2025 по 21.07.2025 перебував на стаціонарному лікуванні. Відповідачем дана обставина не оспорюється.
Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд погоджується з позицією відповідача наведеною у відзиві на позовну заяву - «… Виплати проводилися до моменту завершення граничного періоду виплат, а саме 12 місяців з моменту почату перебування на лікуванні після поранення, визначеного п. 11 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Після спливу 12 місяців виплат (з березня 2024 року до березня 2025 року) Позивач не мав чинної підстави для продовження виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, оскільки виплата грошового забезпечення після 12 місяців не була підтверджена рішенням командира про продовження лікування, як того вимагає абз. 3 п. 9 розділу 1 Порядку №260 (наказ МОУ від 07.06.2018 №260). …».
Суд вважає, що приписи п.11 розділу XXXIV «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», п.1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» не можуть суперечити приписам п.11 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що відповідає приписам ч.3 ст.7 КАС України.
Суд не може зобов'язати робити відповідача те, що не узгоджується з нормами права, зокрема - приписами п.11 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене вище, позовна заява позивача є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 18.12.2025.
Суддя О.О. Прасов