про залишення позовної заяви без руху
17 грудня 2025 рокум. Ужгород№ 260/10155/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДСТРІМ ЮКРЕЙН", Керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідстрім Юкрейн" Гогітідзе Левана Зурабовича про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДСТРІМ ЮКРЕЙН", Керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідстрім Юкрейн" Гогітідзе Левана Зурабовича про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян на виїзд за межі території України унормовані статтею 2892 КАС України.
Норми статті 2892 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення відповідно до статті 2892 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку. При цьому КАС України не містить застережень щодо пріоритетності вказаних видів судових проваджень.
Наведене відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постановах від 02.09.2024 р. у справі №120/1770/24, від 01.07.2025 р. у справі №120/2450/24.
Представник позивача у позовній заяві зазначив, що у постанові Верховного суду від 12.09.2024 у справі №120/2322/24 зроблено висновок, що норми статті 2892 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 2892 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.
Суд звертає увагу, що позивач не вірно трактує зазначене та вважає, що при зверненні в порядку ст.2892 КАС України не застосовуються строки звернення.
У Постанові Верховного суду від 12.09.2024 у справі №120/2322/24 колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні до суду в порядку ст.2892 КАС України необхідно застосовувати норм, які передбачені для позовних заяв поданих в загальному порядку, в тому числі норм ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз.2 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Підпунктом 20.1.352 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 87.13 статті 87 Податкового кодексу України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Частиною 1 статті 2892 КАС України передбачено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 р. у справі №160/5655/22 зазначив, що системний аналіз положень пункту 87.13 статті 87 ПК України та частини першої статті 2892 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
У постанові Верховного Суду від 12.09.2024 р. у справі №120/2322/24 вказано, що підставами для застосування забезпечувального заходу у виді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є:
- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;
- несплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
У постанові від 01.07.2025 р. у справі №120/2450/24 Верховний Суд звернув увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 р. у справі №160/5655/22 наголосив на тому, що тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України може застосовуватися за наявності у такого платника податків податкового боргу, для якого виконуються дві умови одночасно: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.
Позивач у позовній заяві зазначив, що відповідно до ст.59 ПК України, у зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по ТОВ «МІДСТРІМ ЮКРЕЙН» була сформована податкова вимога від 25.11.2021 №0091978-1303-2655 на суму 1 343 766 грн. та направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та вручена 09.12.2021 року.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, перебіг 240 календарних днів розпочався з 09.12.2021 року та сплинув 05.08.2022 року.
Перебіг трьох місячного строку звернення до суду передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України розпочався 05.08.2022 року та сплинув 05.11.2022 року.
Тобто позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України.
Позивачем було подано розрахунки податкового боргу, з яких вбачається, що починаючи з 02.02.2023 року податковий борг позивача перевищував 1 мільйон гривень та по сьогоднішній день не зменшувався, однак з 02.02.2023 року позивач не звертався із заявою в порядку ст.2892 про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
До позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення строку звернення до суду, а також, належних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287, 2892 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДСТРІМ ЮКРЕЙН", Керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мідстрім Юкрейн" Гогітідзе Левана Зурабовича про застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити позивача, враховуючи строк розгляду вказаної категорії справ 48 годин, про необхідність до 19 грудня 2025 року усунути, визначенні даним судовим рішенням недоліки, та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П.Микуляк