17 грудня 2025 року м. Житомир справа № 240/16980/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Іноземне підприємство “Євроголд Індестріз Лтд» звернулося з позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення від 28.05.2025 № UA101020/2025/000097/1 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.05.2025 № UA101020/2025/000571.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем для митного оформлення товару було подано до Житомирської митниці митну декларацію (далі - МД) № 25UA101020017308U2 від 27.05.2025. У відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) для підтвердження митної вартості позивачем разом із митною декларацією були подані такі документи: комерційний інвойс (Commercial invoice) № 2801567 від 21.05.2025 (підтверджує номенклатуру та вартість поставки партії товару на суму 4210,80 EUR); комерційний інвойс (Commercial invoice) № 2801565 від 21.05.2025 (підтверджує номенклатуру та вартість поставки партії товару на суму 72,00 EUR); комерційний інвойс (Commercial invoice) № 2801568 від 21.05.2025 (підтверджує номенклатуру та вартість поставки партії товару на суму 5168,16 EUR); комерційний інвойс (Commercial invoice) № 2801566 від 21.05.2025 (підтверджує номенклатуру та вартість поставки партії товару на суму 1216,95 EUR); CMR б/н від 21.05.2025 (підтверджує факт перевезення перевізником ФОП ОСОБА_1 , який залучений експедитором позивача - ТОВ “Рудо-Транс Експедиція» для доставки товару згідно інвойсів 2801567, 2801565, 2801568, 2801566 від 21.05.2025 від Emmeloord (Нідерланди) до м. Житомир (Україна) (додаток № 8)); сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № S203474172 від 21.05.2025 (підтверджує країни походження товару - Індія, Туреччина, Єгипет, Китай, Португалія); комерційний інвойс 2801567 від 21.05.2025 у якості декларації про походження товару (підтверджує країни походження товару - Китай та Португалія); комерційний інвойс № 2801565 від 21.05.2025 у якості декларації про походження товару (підтверджує країну походження товару - Китай); комерційний інвойс № 2801568 від 21.05.2025 у якості декларації про походження товару (підтверджує країни походження товару - Китай); комерційний інвойс № 2801566 від 21.05.2025 у якості декларації про походження товару (підтверджує країни походження товару - Китай, Індія, Єгипет, Туреччина); довідка про вартість перевезення від ТОВ “Рудо-Транс Експедиція» № 128 від 27.05.2025 (підтверджує вартість перевезення товару Позивача з Emmeloord (Нідерланди) до кордону України (м. Ягодин) на суму 44 000,00 грн); оплата за товар - платіжна інструкція в іноземній валюті № 110 від 22.04.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті № 120 від 12.05.2025, платіжна інструкції в іноземній валюті № 110 від 22.04.2025 (підтверджують факт попередньої оплати позивачем за товар для Koopman International B.V. у сумі 9382,18 євро); платіжна інструкція в іноземній валюті № 120 від 12.05.2025 (підтверджує факт попередньої оплати позивачем за товар перед відвантаженням для Koopman International B.V. в сумі 1352,95 євро); рахунок на оплату експедиторських послуг Р-00000214 від 27.05.2025 (підтверджує повну вартість перевезення за маршрутом Еммелорд (Нідерланди) - Житомир (Україна), яка включає в тому числі вартість перевезення товару позивача з м. Еммелорд (Нідерланди) до м. Ягодин (Україна), що дорівняє 42 000,00 грн); заявка на організацію перевезення № 1/21/2025 від 20.05.2025 (підтверджує факт замовлення позивачем в перевізника ТОВ “Рудо-Транс Експедиція» транспортних послуг за маршрутом Emmeloord (Нідерланди) - Житомир(Україна)); специфікація № 23 від 08.04.2025 до Контракту № 62/22 (підтверджує ціни на товари, що погоджені позивачем та продавцем під час переговорів); доповнення від 21.05.2025 до специфікації № 23 до Контракту № 62/22 (підтверджує домовленість між позивачем та продавцем щодо коригування кількості товару для поставки, без зміни інших умов, визначених специфікацією № 23); специфікація № 24 від 29.04.2025 до контракту № 62/22; доповнення від 21.05.2025 до специфікації № 24 до Контракту № 62/22 (підтверджує домовленість між позивачем та продавцем щодо коригування кількості товару для поставки, без зміни інших умов, визначених специфікацією № 24); контракт № 62/22 від 15.08.2022 про поставку товарів (підтверджує комерційні домовленості та умови поставки товарів, що погоджені позивачем та продавцем під час переговорів); договір перевезення № 1/1/23 від 04.01.2023 (підтверджує факт договірних відносин щодо надання послуг перевезення ТОВ “Рудо- Транс Експедиція», в тому числі щодо товарів № 1 - № 16); додаткові документи - експортна декларація від 21.05.2025, яка підтверджує факт митного оформлення експорту в Нідерландах до позивача, комерційна пропозиція від продавця Koopman International B.V. з вказівкою ціни за 1 шт. товарів; фото товару № 15; лист від 27.05.2025 з перекладом (підтверджує факт стокових цін на товар № 15); лист до Житомирської митниці від 28.05.2025 підтверджує факт надання додаткових документів для Житомирської митниці та затягування митного оформлення; консультація № 1 з митним органом від 28.05.2025 (підтверджує факт неправомірної вимоги з боку відповідача додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України); консультація № 2 з митним органом від 28.05.2025. Незважаючи на надані документи для проведення митного оформлення, Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 28.05.2025 № UA101020/2025/000097/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації 28.05.2025 № UA101020/2025/000571.
Із вказаними рішенням та карткою відмови позивач не погоджується, оскільки підставою їх винесення слугувало виключно неправильне визначення митним органом базової вартості імпортованого товару, та позивачем було надано належній та достатнього пакету документів для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з частиною четвертою статті 58 МК України, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 уточнену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі із призначенням її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У поданому до суду 31.07.2025 відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, оскільки митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. На етапі перевірки правильності визначення митної вартості було з'ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості товару. Під час перевірки митної декларації № 25UA101020017308U2 встановлено, що заявлена митна вартість товару № 15 є нижчою за вартість схожих товарів, ввезених раніше. На підставі цього митниця провела поглиблений аналіз документів і виявила розбіжності, таким чином відповідно до вимог методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Вказує, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
В документі під кодом “ 4104» з реквізитами “62/22» від 15.08.2022 відповідно до п. 6.4 строк дії закінчився 31.08.2023, а також товар № 15 відсутній у даному контракті та документ поданий у неналежній якості (зображення дрібне, розмите, нечітке), що позбавляє митний орган можливості перевірити ціну, що підлягає сплаті за товар та інші відомості, що мають вплив на правильність визначення митної вартості. Також зазначає, що відомості про ціну продажу товару, викладені у документі під кодом "0380" № 2801567 від 21.05.2025 є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, але декларант не надав їх переклад українською мовою.
Разом із цим відповідач вказує, що довідка про транспортні витрати № 128 від 27.05.2025, рахунок від 27.05.2025 № Р-00000214, заявка від 20.05.2025 № 1/21/2025 не містять інформацію про товар, що транспортувався, його опис, кількість, вагу, посилання на реквізити автотранспортного документа (CMR), тощо. Таким чином, довідка, рахунок, заявка не містять достатніх відомостей, які свідчили б про те, що вона стосується перевезення саме оцінюваної партії товару. Вказаним в ній транспортним засобом по зазначеному маршруту перевізником може бути здійснено необмежена кількість рейсів, які не стосуються перевезення оцінюваної партії товару.
Відповідач зазначив, що декларант не надав додаткових документів, таких як: виписку з бухгалтерської документації (в т. ч. для підтвердження витрат на транспортування); прайс-лист виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; копію митної декларації країни відправлення. На вимогу митного органу декларантом додаткових документів надано:
- 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 21.05.2025;
- 9000 - OFFER (пропозиція) від 15.02.2025 ;
- 9000 - лист призупинення від 27.05.2025;
- 9000 - фото;
- 4103 - Додаток до специфікації № 23 від 21.05.2025;
- 4103 - додаток до специфікації № 24 від 21.05.2025;
- 9000 - лист 2705-1/2025 від 27.05.2025;
- 9000 -лист від 28.05.2025;
- 9000 - консультація 1;
- 9000 - консультація 2.
За всіма наданими документами митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Рішення про коригування митної вартості № UA101020/2025/000097/1 від 28.05.2025 було прийнято за резервним методом на основі раніше визнаної вартості схожих товарів. Відповідач вважає свої дії обґрунтованими та законними, а твердження позивача про помилки в предметі спору - недостовірними.
04.08.2025 до суду надійшло клопотання від представника позивача в якому він просить стягнути понесені витрати на переклад документів на українську мову, так як цей переклад було здійснено кваліфікованими перекладачами бюро перекладів ТОВ “Глобал Лінго Груп». Сума наданих послуг склала 8 000 грн. Факт понесення витрат підтверджується платіжною інструкцією № 317751 від 29.07.2025 та актом виконаних робіт № 305 від 28.07.2025. Також позивач вважає, що витрати на переклад документів, здійснений ТОВ “Глобал Лінго Груп», є обґрунтованими, оскільки документи подавалися з перекладом для забезпечення рівності сторін у процесі.
Також позивач 05.08.2025 подав відповідь на відзив, у якій наполягає, що надав усі необхідні документи, передбачені законодавством та зазначає, що відповідач посилається на начебто відсутність чинності контракту на момент постачання товару, хоча така позиція є безпідставною, оскільки до матеріалів митного оформлення було надано додаткову угоду № 3 від 23.12.2024, яка прямо продовжує строк дії контракту до 31.12.2026. Документ є чинним, підписаним обома сторонами, має всі реквізити, і не містить жодних ознак нікчемності. Щодо транспортних витрат відповідач безпідставно стверджує, що документи не підтверджують належним чином витрати на перевезення. Але позивачем було надано:
- заявку на перевезення № 1/21/2025 від 20.05.2025 (код 3007), якою оформлено замовлення перевезення товарів за маршрутом Emmeloord (Нідерланди) - Житомир (Україна);
- рахунок на оплату експедиторських послуг № Р-00000214 від 27.05.2025 (код 3004), що підтверджує загальну вартість міжнародного перевезення у сумі 44000,00 грн;
- довідка про вартість перевезення № 128 від 27.05.2025 (код 3000), видана ТОВ “Рудо-Транс Експедиція», яка деталізує розподіл витрат до митного кордону (42000,00 грн) та експедиційні послуги (2000,00 грн); CMR від 21.05.2025 (код 0730), що підтверджує факт перевезення саме цієї партії товару (інвойси № 2801565- 2801568, зокрема інвойс № 2801567, який стосується товару № 15), з конкретним перевізником, маршрутом і кінцевим пунктом доставки. Усі вказані документи взаємопов'язані, містять узгоджені реквізити та кореспондують із даними митної декларації № 25UA101020017308U2.
Позивач вказує, що відповідач безпідставно перейшов до резервного методу, ігноруючи первинно заявлений метод за ціною договору (перший метод), передбачений ст. 57 МКУ. Для цього не було законних підстав, оскільки:
- фактична ціна підтверджена інвойсами та платіжними інструкціями в іноземній валюті;
- обґрунтованість ціни - стоковий товар - підтверджено листом постачальника Koopman International B.V. та комерційною пропозицією;
- всі обов'язкові документи були подані, у тому числі експортна декларація, контракт, специфікації, доповнення, комерційні інвойси тощо
Позивач зазначає, що митниця не надала доказів неможливості застосування другорядних методів визначення вартості. Позивач наголошує, що крім того, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Позивачем одночасно із митною декларацією було надано відповідачу всі необхідні та передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Щодо неподачі додаткових документів позивач зауважує, що одночасно із митною декларацією було надано всі необхідні та передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, зокрема, надано:
- декларацію митної вартості - додаток до МД № 25UA101020017308U2 від 28.05.2025;
- зовнішньоекономічний договір - контракт № 62/22 від 15.08.2022, специфікація № 23 від 08.04.2025 до контракту № 62/22, доповнення від 21.05.2025 до специфікації № 23 до контракту № 62/22, специфікація № 24 від 29.04.2025 до контракту № 62/22, доповнення від 21.05.2025 до специфікації № 24 до контракту № 62/22 про поставку товарів;
- рахунок-фактуру (інвойс) - комерційний інвойс № 2801567 від 21.05.2025 на суму 4210,80 EUR, комерційний інвойс № 2801565 від 21.05.2025 на суму 72,00 EUR, комерційний інвойс № 2801568 від 21.05.2025 на суму 5168,16 EUR, комерційний інвойс № 2801566 від 21.05.2025 на суму 1216,95 EUR;
- платіжну інструкцію в іноземній валюті № 110 від 22.04.2025, платіжну інструкцію в іноземній валюті № 120 від 12.05.2025;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - подані CMR б/н від 21.05.2025, довідка про вартість перевезення від ТОВ “Рудо-Транс Експедиція» № 128 від 27.05.2025, рахунок на оплату всіх експедиторських послуг Р-00000214 від 27.05.2025 підтверджують, що транспортні витрати оплачуються за рахунок позивача, який самостійно за власний кошт організував доставку та не оплачував ці витрати продавцю чи його пов'язаним особам;
-ліцензія на імпорт товару не подавалась, бо імпорт товару не підлягає ліцензуванню;
07.08.2025 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив від відповідача, в якому він вказує, шо до графи 40 товар № 1, під кодом 4104 внесено документ 62/22, з відміткою “m», що є зовнішньоекономічним контрактом № 62/22, який укладено між іноземною компанією “Koopman International B. V.» та ІП “Євроголд Індестріз ЛТД». Митним органом встановлено, що зовнішньоекономічний контракт втратив чинність 31.08.2023. Як вбачається із переліку документів, зазначених декларантом у графах 40 та 44 митної декларації № 25UA101020017308U2 ні додаткової угоди № 2 від 23.08.2023, ні додаткової угоди № 3 від 23.12.2024 до митного оформлення надано не було. Відповідно до п. 6.4 дія зовнішньоекономічного контракту № 62/22 від 15.08.2022 закінчилась 31.08.2023. Отже, декларантом на момент митного оформлення не підтверджено дію зовнішньоекономічного договору. Пояснення щодо транспортних витрат: відповідно до умов поставок зазначених в графі 20 митної декларації товар поставляється на митну територію України на умовах поставки FCA Emmeloord (Нідерланди). Довідка про транспортні витрати № 128 від 27.05.2025, рахунок від 27.05.2025 № Р-00000214, заявка від 20.05.2025 № 1/21/2025 НЕ містять інформацію про товар, що транспортувався, його опис, кількість, вагу, посилання на реквізити автотранспортного документа (CMR), тощо. Враховуючи вищевикладене, Житомирська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2025/000097/1 від 28.05.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2025/000571, є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, отже є законними та обґрунтованими.
14.08.2025 до суду надійшли додаткові пояснення від представника позивача, в яких він зазначає, що відповідачу були подані:
- специфікація № 23 від 08.04.2025 до Контракту № 62/22 від 15.08.2022;
- доповнення від 21.05.2025 до специфікації № 23 до контракту № 62/22 від 15.08.2022;
- специфікація № 24 від 29.04.2025 до контракту № 62/22 від 15.08.2022;
- доповнення від 21.05.2025 до специфікації № 24 до контракту № 62/22 від 15.08.2022;
Саме у вищевказаних специфікаціях та доповненнях до них чітко визначена контрактна ціна, кількість та вартість оцінюваних товарів. Зі змісту назви вказаних специфікацій та доповнень випливає підтвердження того факту, що сторони визнали такі специфікації та доповнення невід'ємними складовими контракту № 62/22 від 15.08.2022. Отже, декларантом на момент митного оформлення було підтверджено належним чином дію зовнішньоекономічного договору № 62/22 від 15.08.2022. Також зазначає, що митна вартість оцінюваних товарів чітко визначена у поданих відповідачу специфікації № 23 від 08.04.2025 до контракту № 62/22 від 15.08.2022, доповненні від 21.05.2025 до специфікації № 23 до контракту № 62/22 від 15.08.2022, специфікації № 24 від 29.04.2025 до контракту № 62/22 від 15.08.2022, доповненні від 21.05.2025 до специфікації № 24 до контракту № 62/22 від 15.08.2022.
Отже позивач зазначає, що митна вартість була підтверджена всіма необхідними документами, які були достатніми для ідентифікації товару, підтвердження ціни, умов постачання та фактичного здійснення господарської операції і просить врахувати додаткові пояснення під час вирішення справи.
19.08.2025 до суду надійшли заперечення на додаткові пояснення у справі від 14.08.2025, в яких відповідач звертає увагу суду на те, що до митного оформлення додаткової угоди № 2 від 23.08.2023 та № 3 від 23.12.2024 до митного оформлення не було надано. Отже, на момент митного оформлення митним органом встановлено, що зовнішньоекономічний контракт втратив чинність 31.08.2023. Належним доказом є перелік документів, зазначених декларантом у графах 40 та 44 митної декларації № 25UA101020017308U2.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
У зв'язку з виконанням зовнішньоекономічного контракту № 62/22 від 15.08.2022, укладеного між позивачем та Koopman International B.V. (Нідерланди). також 15.08.2022 між позивачем та Koopman International B.V. (Нідерланди) було укладено додаткову угоду № 1 до контракту, якою узгоджено, що продавець (Koopman International B.V.) поставляє покупцю (позивач) товари відповідно до специфікацій, які є невід'ємними частинами даного Контракту, в яких зазначається найменування, кількість та ціна товарів. Специфікації можуть містити умови поставки і оплати, якщо вони відрізняються від зазначених у контракті. У п. 2 Додаткової угоди № 1 сторони заздалегідь також обумовили загальну ціну цього контракту, яка становить 700000,00 євро.
23.08.2023 між позивачем та продавцем укладено додаткову угоду № 2 до контракту, умовами якої загальну ціну контракту збільшено до 2000000, 00 євро.
23.12.2024 між позивачем та продавцем укладено додаткову угоду № 3 до контракту, якою сторони погодили продовження строку дії контракту до 31.12.2026.
Сторонами контракту було обумовлено умови поставки. Так, відповідно до п. 2.3 контракту покупець зобов'язаний здійснити 100 % попередню оплату за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Сторонами також визначено термін поставки - не більше 10 робочих днів з моменту внесення попередньої оплати.
08.04.2025 для узгодження кількості необхідної партії товарів та фіксації ціни за кожну відповідну одиницю з огляду на визначені умови поставки, було укладено специфікацію № 23 до контракту на загальну суму 9 456,58 євро. У зв'язку з необхідністю внесення коригувань по кількості деяких позицій товарів, перелічених у специфікації № 23, продавець та покупець 21.05.2025 уклали доповнення до специфікації № 23. Відповідно, загальна сума вартості товарів, які перелічені специфікації № 23, з урахуванням доповнення, становить 9378,96 євро.
29.04.2025 для узгодження кількості необхідної партії товарів та фіксації ціни за кожну відповідну одиницю з огляду на визначені умови поставки, між продавцем та позивачем було укладено специфікацію № 24 до контракту на загальну суму 1352,95 євро. У зв'язку з необхідністю несення коригувань по кількості деяких позицій товарів, перелічених у специфікації 24, подавець та покупець 21.05.2025 уклали доповнення до специфікації № 24. Загальна сума вартості товарів, які перелічені у специфікації № 24, з урахуванням доповнення, становить 1288,95 євро.
У травні 2025 року до позивача надійшов замовлений товар, з метою декларування якого позивач подав до Житомирської митниці Державної митної служби митну декларацію № 25UA101020017308U2 від 27.05.2025, за якою було заявлено до митного оформлення товари:
1. Товар № 1 "Світильники неелектричні та неелектричне освітлювальне обладнання в асортименті": CC5062010 свічка "Будда"-24шт, AC7100400 свічник 6 см - 96шт, торговельна марка Koopman, Виробник - Koopman International B.V., Країна виробництва CN.
2. Товар № 2 "Вироби з пластмаси пляшки, та аналогічні вироби вмістом не більш як 2 л": арт.CY4655990 пляшка для води 500 мл-72 шт., арт.101001270 пляшка для води 1200 мл - 36 шт, арт.101004440 кружка з трубочкою 750 мл -72 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
3. Товар № 3 "Білизна постільна, столова, туалетна або кухонна: інша білизна столова із синтетичних або штучних волокон": арт.CY2601200 скатертина 130*180 см - 96шт. арт.CY2702700 скатертина 130*180 см - 96 шт., - арт. CY2702680 скатертина 130*180 см - 96 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
4. Товар № 4 "Ганчірки для миття підлоги, посуду, витирання пилу та подібні вироби для прибирання": арт.CY5653620 моп. змінний для швабри- 72 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
5. Товар № 5 "Посуд та прибори столові або кухонні, інші господарські і туалетні вироби, з кераміки, крім фарфорових": - арт. Q51200370 товкач і ступка 330 мл -192 шт., - арт. Q75102420 чашка 330 мл в асорт. 240 шт., - арт. Q75102430 миска висока 14х7 см, в асорт.-256 шт- арт.Q 75102440. Тарілка глибока 18х8 см в асорт.-134 шт.- арт Q75102450. Тарілка 21 см в асорт.- 160 шт.- арт.Q75102460. Тарілка 27 см кераміка, в асорт.- 128шт.- арт.Q75102480. Піала керамічна 13,8х7,5 смв асорт.- 140шт.- арт .Q75102490. Тарілка глибока 18х5,5 см в асорт.- 144 шт.- арт. Q75102500. Тарілка керамічна 21х3 см в асорт.-141 шт.- арт. Q75102510. Тарілка керамічна 26х3см в асорт.- 72шт .- арт.Q75900330. Набір чашок 300 мл 2 шт.- 72 шт.- арт.Q88000080. Набір посуду 16 предм. салатовий - 8 шт.- арт. Q88000100. Набір посуду 16 предм. рожевий - 8 шт.- арт.Q97000080. Чашка 460 мл в асорт. - 216 шт. - арт.Q97000090. Піала 680 мл кераміка в асорт .- 216 шт.- арт.795211560 Набір Купман (дозатор д/мила, стакан, тримач зубних щіток, мильниця) в асорт.-24 набори- арт. 795420720 Набір Купман (дозатор д/мила, стакан, тримач зубних щіток, мильниця) васорт.- 16наборів- арт.795600090. Набір аксесуарів для ванної кімнати 3предмети (стакан, мильниця, дозатор для рідкого мила) - 48шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
6. Товар № 6 "Посуд столовий (крім посудин для пиття) або кухонний, крім виробленого із склокераміки, механічного виготовлення": арт.YE1000800. графин 1200 мл - 45 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
7. Товар № 7 "Статуетки та інші декоративні керамічні вироби": - арт.BP1000730. Горщик керамічний 12,5х12,5х11см-36 шт. - арт. BP1000750 горщик керамічний 12,5х12,5х11см-36 шт. - арт.BP2000050. Горщик керамічний 11х11х10см-33 шт. - арт. BP1000920 горщик керамічний 12x12x12,5см - 36 шт., - арт. BP2000180 горщик керамічний 14x14x13 см- 36шт. - арт. BP2000360. Горщик керамічний 17x17x16 см - 24 шт. - арт.66001020 горщик для квітів керамічний 12х12х10,5см- 48 шт. - арт.66001570 горщик керамічний 13,8*12,5 см-48 шт. - арт.95004130. Горщик керамічний 10,7*8,5см- 48 шт. - арт. 95004140. Горщик керамічний 12,5*10,5см- 24 шт. - арт.95004150. Горщик керамічний 15*13см- 24 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
8. Товар № 8 "Вироби столові, кухонні або інші побутові вироби з нержавіючої сталі": - арт.CY5656540 чашка 500 мл - 48 шт. - арт.404001150 кошик для картоплі фрі -48 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
9. Товар № 9 "Пристрої ручні механічні масою 10 кг або менше для приготування, оброблення або подавання харчових продуктів чи напоїв": - арт.170487110 млин для перцю -72 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
10. Товар № 10 "Мітли та щітки для прибирання, щітки ручні механічні без двигуна для прибирання підлоги": арт.WK1700670 швабра - полотер -24 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
11. Товар № 11 "Термоси та інші вакуумні ємкості у складеному вигляді": арт.170700460 термокружка 350 мл - 36 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
12. Товар № 12 "Світильники неелектричні та неелектричне освітлювальне обладнання в асортименті": - A67101390. Свічник 19 см -48 шт, - A67101400. Свічник 19 см срібний-48 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
13. Товар № 13 "Вироби з пластмаси пляшки, та аналогічні вироби вмістом не більш як 2 л": - арт.049000320 пляшка для води 700 мл-72 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
14. Товар № 14 "Вироби з пластмаси пляшки, та аналогічні вироби вмістом не більш як 2 л": арт.911000220 пляшка для води 900 мл-72 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
15. Товар № 15 "Посуд та прибори столові або кухонні, інші господарські і туалетні вироби, з кераміки, крім фарфорових": арт. 433100000 посуд жароміцний 22-45 см в асортименті-1250 шт., - арт.433100040 посуд жароміцний 30-45 см в асортименті- 900 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
16. Товар № 16 "Мітли та щітки для господарських потреб, щітки для миття унітазів": арт.010000330 йоржик туалетний з тримачем - 36 шт., торговельна марка Koopman, виробник - Koopman International B.V.
Для здійснення митного оформлення відповідачу до митної декларації були надані також такі документи: комерційний інвойс (Commercial invoice) 2801567 від 21.05.2025; комерційний інвойс (Commercial invoice) 2801565 від 21.05.2025; комерційний інвойс (Commercial invoice) № 2801568 від 21.05.2025; комерційний інвойс (Commercial invoice) № 2801566 від 21.05.2025; CMR б/н від 21.05.2025; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № S203474172 від 21.05.2025; комерційний інвойс № 2801567 від 21.05.2025 у якості декларації про походження товару; комерційний інвойс № 2801565 від 21.05.2025 у якості декларації про походження товару; комерційний інвойс № 2801568 від 21.05.2025 у якості декларації про походження товару; комерційний інвойс № 2801566 від 21.05.2025 у якості декларації про походження товару; довідка про вартість перевезення від ТОВ “Рудо-Транс Експедиція» № 128 від 27.05.2025; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 110 від 22.04.2025, платіжну інструкцію в іноземній валюті № 120 від 12.05.2025, платіжну інструкцію в іноземній валюті № 110 від 22.04.2025; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 120 від 12.05.2025; рахунок на оплату всіх експедиторських послуг Р-00000214 від 27.05.2025; специфікацію № 23 від 08.04.2025 до Контракту № 62/22; доповнення від 21.05.2025 до специфікації № 23 до Контракту № 62/22; специфікація № 24 від 29.04.2025 до контракту № 62/22; доповнення від 21.05.2025 до специфікації № 24 до Контракту № 62/22; контракт № 62/22 від 15.08.2022 про поставку товарів; договір перевезення № 1/1/23 від 04.01.2023.
Дослідивши подані документи, Житомирська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 28.05.2025 № UA101020/2025/000097/1 обґрунтовуючи його так:
1. Документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а також відомості що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Відповідно до п 6.4 контракту № 62/22 від 15.08.2022 термін дії контракту з моменту підписання становить до 31.08.2023.
2. Відповідно до умов поставок зазначених в гр.20 митної декларації товар поставляється на митну територію України на умовах поставки FCA Emmeloord (Нідерланди). Довідка про транспортні витрати № 128 від 27.05.2025, рахунок від 27.05.2025 № Р-00000214, заявка від 20.05.2025 № 1/21/2025 не містять інформацію про товар, що транспортувався, його опис, кількість, вагу, посилання на реквізити автотранспортного документа (CMR), тощо. Таким чином, довідка, рахунок, заявка не містять достатніх відомостей, які свідчили б про те, що вона стосується перевезення саме оцінюваної партії товару. Вказаним в ній транспортним засобом по зазначеному маршруту перевізником може бути здійснено необмежена кількість рейсів, які не стосуються перевезення оцінюваної партії товару.
3. Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 1524 км, а вартість 44000 грн. - що становить 28,87 грн/км, відстань по території України 433 км, а вартість 22213 грн. - що становить 51.3 грн/км). Методичними рекомендаціями з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65 (далі - Методичні рекомендації), визначено єдині засади формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті. Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.
4. Лист вартості товару № 15 вказаний виходячи з неліквідності товару, але жодним товаросупровідним документом це не підтверджено.
5. Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не подані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації (в т. ч. для підтвердження витрат на транспортування); прайс-лист виробника товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
На виконання прийнятого рішення митним органом було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.05.2025 № UA101020/2025/000571.
Вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товару було прийнято, а картку відмови було видано з порушенням вимог законодавства України, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов'язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою статті 52 цього Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - п'ятою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом із тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з указаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) неправильно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Судом встановлено, що сторони не заперечують фактичних обставин укладення контракту, придбання товару та перевезення його на митну територію України, спір у справі стосується виключно вартості товару, наявності чи відсутності підстав у митного органу для коригування митної вартості та правомірності застосування способу для її визначення.
Судом встановлено, що сторони не заперечують фактичних обставин укладення контракту, придбання товару та перевезення його на митну територію України, спір у справі стосується виключно вартості товару, наявності чи відсутності підстав у митного органу для коригування митної вартості та правомірності застосування способу для її визначення.
Відповідно до ст. 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Суд зазначає, що спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постановах від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а, від 14.06.2022 у справі № 809/257/17.
Судом встановлено, що основними підставами для прийняття оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів від від 28.05.2025 № UA101020/2025/000097/1 (графа 33) є таке:
- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;
- встановлено, що заявлена митна вартість товару № 15 є нижчою за вартість схожих товарів, ввезених раніше;
- довідка про транспортні витрати № 128 від 27.05.2025, рахунок від 27.05.2025 № Р-00000214, заявка від 20.05.2025 № 1/21/2025 не містять інформацію про товар, що транспортувався, його опис, кількість, вагу, посилання на реквізити автотранспортного документа (CMR), тощо;
- розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу;
- не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації (в т. ч. для підтвердження витрат на транспортування); 2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Суд погоджується з доводами позивача, що подані до митної декларації документи, зокрема комерційний інвойс (Commercial invoice) № 2801567 від 21.05.2025; комерційний інвойс (Commercial invoice) № 2801565 від 21.05.2025; комерційний інвойс (Commercial invoice) № 2801568 від 21.05.2025; комерційний інвойс (Commercial invoice) № 2801566 від 21.05.2025; CMR б/н від 21.05.2025 містять надруковані реквізити, що дають змогу ідентифікувати ціну, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, та підтверджують числові значення складових митної вартості. Найменування та ціни товару, а також умови поставки відповідають зовнішньоекономічному контрактому № 62/22 від 15.08.2022, укладеному між позивачем та Koopman International B.V. (Нідерланди), та специфікаціям до нього.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
В оскарженому рішенні відповідач посилається на те, що відповідно до умов поставок зазначених в гр.20 митної декларації товар поставляється на митну територію України на умовах поставки FCA Emmeloord (Нідерланди). Довідка про транспортні витрати № 128 від 27.05.2025, рахунок від 27.05.2025 № Р-00000214, заявка від 20.05.2025 № 1/21/2025 не містять інформацію про товар, що транспортувався, його опис, кількість, вагу, посилання на реквізити автотранспортного документа (CMR), тощо. Таким чином, довідка, рахунок, заявка не містять достатніх відомостей, які свідчили б про те, що вона стосується перевезення саме оцінюваної партії товару. Вказаним в ній транспортним засобом по зазначеному маршруту перевізником може бути здійснено необмежена кількість рейсів.
Надаючи правову оцінку висновкам митного органу в цій частині, суд зазначає, що у п. 2.1 контракту № 62/22 зазначено: "Вартість продукції, що поставляється, встановлена в EURO на умовах FCA Emmeloord, Нідерланди (вартість упаковки та маркування включена в вартість товару)".
Умови поставки FCA Emmeloord, (Франко-завод) означають, що продавець виконує свої зобов'язання з доставки, коли передає товар, який пройшов експортне митне очищення, перевізнику, призначеному покупцем, або іншій особі, вказаній покупцем, у названому місці - Еммелоорд. Покупець несе всі витрати та ризики, пов'язані з перевезенням товару від приміщення продавця до кінцевого пункту призначення (завантаження товару на свій транспортний засіб, перевезення до країни призначення).
До митного оформлення товарів, декларантом на підтвердження інформації щодо числових значень транспортування товару, було надано: договір на перевезення (RUDO-TRANS) № 128 від 27.05.2025; рахунок фактура № Р-00000214 від 27.05.2025; заявка до договору № 1/21/2025; договір № 1/1/23 транспортного експедирування.
Судом досліджено зміст вказаних документів та встановлено, що за умовами договору перевезення (RUDO-TRANS) № 128 від 27.05.2025, який укладено між Іноземним підприємством "Євроголд Індестріз Лтд" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Рудотранс експедиція" (перевізник), перевізник зобов'язується за рахунок клієнта перевезти вантаж в обсязі, в термін, в пункт призначення та на умовах, визначених цим договором, а клієнт зобов'язується сплатити на користь перевізника встановлену даним договором плату (п. 4.1.1. Договору).
Заявки на перевезення вантажів надсилаються клієнтом до офісу перевізника будь-яким зручним для сторін способом. У заявці обов'язково зазначаються: найменування клієнта, найменування вантажу, кількість вантажних місць, маса вантажу в тонах, типи та кількість транспортних засобів; пункт та час завантаження; найменування вантажоодержувача; пункт призначення вантажу; відомості про осіб, відповідальних за завантаження та розвантаження вантажу .
У заявці № 1/21/2025 від 20.05.2025 до договору № 1/1/23 від 04.01.2023 міститься інформація про найменування замовника, загальне найменування вантажу, кількість транспортних засобів із зазначенням державних номерних знаків (АС718НН/АС 5607 ХF); пункт та дату завантаження (27.05.2025); найменування вантажоодержувача; пункт призначення вантажу. Вартість перевезення 1400 євро в грн. по курсу НБУ на день вивантаження. За умовами договору перевезення (RUDO-TRANS) № 128 від 27.05.2025 вартість перевезення по маршруту "Нідерланди" - "Ягодин" становлять 44 000 грн, в тому числі вартість транспортно-експедиційних послуг - 2000 грн. Від митного пункту "Ягодин" до м. Житомир транспортні витрати становлять 22213 грн, у тому числі і вартість транспортно -експедиційних послуг - 1000 грн.
Суд зазначає, що законодавець не ставить в обов'язок декларанту подання конкретних документів, які підтверджують транспортні витрати.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (якими) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, вказані вище документи у своїй сукупності містить інформації про товар, що транспортувався, з огляду на що суд вважає твердження митного органу в цій частині є безпідставним.
Щодо твердження відповідача, що вказаний у довідці автотранспортним засобом по зазначеному маршруту перевізником може бути здійснено необмежену кількість рейсів, суд вважає такі припущення митного органу не підтвердженими жодними доказами.
Стосовно розподілу вартості перевезення суд також зауважує, що ціноутворення є предметом договірних відносин між перевізником та замовником (свобода договору), і різниця у вартості кілометра пробігу по території ЄС та України не свідчить про недостовірність поданих документів.
Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 у справі № 826/5959/17 наголошує, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
З урахуванням вказаного, суд приходить висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
У оскаржуваному рішенні відповідач зазначає, що відповідно до п 6.4 контракту № 62/22» від 15.08.2022 термін дії контракту з моменту підписання становить діє до 31.08.2023 роки тобто має обмежений строк дії, а тому на дату митного оформлення в травні 2025 року він нібито втратив чинність. Суд вважає, що така позиція відповідача є юридично хибною та спростовується наступним.
Позивачем надано додаткову угоду № 3 до контракту № 62/22, яка прямо передбачає продовження строку дії договору до 31.12.2026. Дана додаткова угода підписана обома сторонами, має належне оформлення, та є невід'ємною частиною контракту відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України.
Окрім, того позивачем раніше підписувалась додаткова угода № 1, в якій термін дії договору продовжувався до 31.12.2024. Згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України для визначення митної вартості декларант подає зовнішньоекономічний договір (контракт). Закон не вимагає надання окремих підтверджень чинності договору, якщо така обставина прямо випливає з поданих документів. Отже, контракт був чинним на дату оформлення товару, і всі зобов'язання за ним залишалися актуальними.
Щодо додаткових документів, які відповідач вважає необхідними та не подані що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації (в т. ч. для підтвердження витрат на транспортування); 2) прайс-лист виробника товару; 3) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Суд зазначає, відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Позивачем одночасно із митною декларацією було надано документи передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, зокрема, згідно визначеного списку, а саме:
- декларація митної вартості - додаток до МД № 25UA101020017308U2 від 28.05.2025;
- зовнішньоекономічний договір - контракт № 62/22 від 15.08.2022;
- специфікація № 23 від 08.04.2025 до контракту № 62/22, доповнення від 21.05.2025 до специфікації № 23 до контракту № 62/22;
- специфікація № 24 від 29.04.2025 до контракту № 62/22, доповнення від 21.05.2025 до специфікації № 24 до контракту № 62/22 про поставку товарів;
- рахунок-фактура (інвойс) - комерційний інвойс № 2801567 від 21.05.2025 на суму 4210,80 EUR, комерційний інвойс № 2801565 від 21.05.2025 на суму 72,00 EUR, комерційний інвойс № 2801568 від 21.05.2025 на суму 5168,16 EUR, комерційний інвойс № 2801566 від 21.05.2025 на суму 1 216,95 EUR;
- банківські платіжні документи - платіжна інструкції в іноземній валюті № 110 від 22.04.2025, платіжна інструкція в іноземній валюті № 120 від 12.05.2025.
- CMR б/н від 21.05.2025, довідка про вартість перевезення від ТОВ “Рудо-Транс Експедиція» № 128 від 27.05.2025, рахунок на оплату експедиторських послуг Р-00000214 від 27.05.2025.
Отже, оскільки позивачем подано повний перелік документів, визначений в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, що не містять жодних розбіжностей, відповідач міг безперешкодно визначити митну вартість за основним методом, без порівняння чи витребування інших документів, оскільки всі числові дані, зазначені в цих документах, повністю підлягають обчисленню і прийняті митним органом щодо інших товарів, які декларувалися. З огляду на викладене суд зазначає, що митний орган в оскаржуваних рішеннях обґрунтовано не навів, які конкретно складові митної вартості він вважає непідтвердженими, наданими ІП "Євроголд Індестріз Лтд" документами.
Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Отже, на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що митним органом не доведено, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч. 3 ст. 53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи.
Враховуючи відсутність підстав для витребування додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України, митний орган в подальшому діяв протиправно, витребовуючи такі документи від позивача.
Позивач на вимогу митного органу надав додаткові документи, які на думку суду, додатково та в повній мірі підтвердили заявлену митну вартість товару.
Суд не погоджується із висновком та діями митного органу, оскільки він першочергово має здійснювати контроль та аналіз поданих разом з митною декларацією документів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Разом із тим, слід врахувати, що наявність у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16, приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом із тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про те, що ним було подано належний та достатній пакет документів під час митного оформлення спірного товару для підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору, у рішенні про коригування митної вартості не підтверджено належними доводами наявність у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; правильність визначення митної вартості за основним методом не спростована та наявність належних підстав для коригування митної вартості не доведена.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що доводи відповідача про наявність розбіжностей щодо ціни товару у документах, поданих до митного оформлення, не відповідають фактичним обставинам справи, відсутні також підстави ставити під сумнів задекларовану митну вартість спірного товару за основним методом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару, а розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Отже, оскільки відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості, а оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, тому з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування вказаного рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Отже, враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.05.2025 № UA101020/2025/000571. винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 28.05.2025 № UA101020/2025/000097/1, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Pronina V. Ukraine, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.06.2006).
Суд враховує й те, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
При цьому, у рішенні ЄСПЛ у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є істотними для прийняття даного судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4844,40 грн підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України.
Щодо стягнення витрат у зв'язку із залученням перекладача у загальному розмірі 8000,00 грн суд зазначає таке.
Пунктом 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 814 від 20.08.2019, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Усі документи суду складаються державною мовою. У випадках, передбачених міжнародним договором України, суд складає процесуальний документ мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до нього засвідчений відповідно до законодавства України переклад на таку мову. Іноземною мовою можуть складатися документи суду, які адресуються безпосередньо міжнародній або іноземній організації, підприємству, установі, посадовій особі, іноземному громадянину.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Мовою судочинства та діловодства в адміністративних судах є державна мова, а тому подача до суду документів українською мовою є обов'язком позивача.
З матеріалів справи вбачається, що перекладеними були документи, які позивач додав до позову для обґрунтування своїх вимог. Водночас слід зауважити, що суд не витребовував зазначені документи у позивача - їх переклад здійснено ним добровільно, з власної ініціативи, у межах реалізації процесуального права самостійно визначати спосіб доведення обставин, на які він посилається (принцип диспозитивності). Такі дії, спрямовані на підкріплення та посилення переконливості власної правової позиції, не є обов'язковими з точки зору суду, не обумовлені вимогами процесуального законодавства або ухвалою суду, а тому не можуть вважатися витратами, прямо пов'язаними з розглядом справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що витрати на переклад документів у даному випадку є складовою частиною попередньої підготовки позивача до звернення до суду, здійсненої з власної ініціативи, та належать до звичайних витрат, пов'язаних із реалізацією права на судовий захист. У зв'язку з цим такі витрати не підлягають компенсації як процесуальні витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов іноземного підприємства “Євроголд Індестріз Лтд» (вул. Промислова, 1/154, м. Житомир, Житомирська обл., 10025, ЄДРПОУ 32265502) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 28.05.2025 № UA101020/2025/000097/1 та картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.05.2025 № UA101020/2025/000571.
Стягнути з Житомирської митниці Державної митної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь іноземного підприємства “Євроголд Індестріз Лтд» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4844,40 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 17 грудня 2025 р.
17.12.25