Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про прийняття до провадження адміністративної справи
18 грудня 2025 року Справа №200/736/23
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши матеріали адміністративної справи № 200/736/23 за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
21.02.2023 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій позивач просить:
- визнати протиправну бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 08.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 10.10.2022 по 08.01.2023 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
16 червня 2023 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено (суддя Аляб'єв І.Г.).
19 березня 2024 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду залишено без задоволення, рішення суду залишено без змін.
Проте, 20 листопада 2025 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу позивача задоволено частково: рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2023 року та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року скасовані, а справа № 200/736/23 направлено на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
11 грудня 2025 року адміністративна справа № 200/736/23 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 КАС України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 року, справу передано на розгляд судді Кониченку Олегу Миколайовичу.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 ст. 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до ч. 2, 6 ст. 12 та ст.ст. 257-261, ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у постанові від 20 листопада 2025 року виснував, що суди попередніх інстанцій мотивували рішення про відмову у задоволенні позову відсутністю доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів (протягом спірного періоду), що давало би йому право на отримання додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до пункту 1 Постанови №168. Колегія суддів зазначила, що цей висновок судів попередніх інстанцій є передчасними і таким, що ґрунтується на неповністю установлених обставинах справи, які у своїй сукупності не дають достатніх підстав для належної оцінки правомірності оскаржуваної бездіяльності відповідача.
[…] Водночас, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою наступне: ІНФОРМАЦІЯ_2 листом № 22-4820-22-Вих від 29.11.2022, (арк.спр. 51) повідомив НОМЕР_2 прикордонний загін (ВЧ НОМЕР_1 ), що на його адресу було направлено копії рапортів щодо виплати додаткової винагороди вiйськовослужбовцям НОМЕР_2 прикордонного загону за вересень та жовтень 2022 року для прийняття правового рішення.
Доказів направлення цих рапортів, передбачених додатком 2 до Наказів № 392-АГ та № 628-АГ, на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону (ВЧ НОМЕР_1 ) суду не надано.
[…] без відповіді так і залишилося питання, з якого власне й виник спір, що спонукав позивача звернутися з цим позовом до суду. Йдеться про те, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував позивач, якого, відповідно до бойового наказу, було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) упродовж всього спірного періоду (з жовтня 2022 року до січня 2023 року) та чим це підтверджується.
Тобто, якщо позивач протягом періоду, щодо якого виник спір, проходив військову службу, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), але не виконував бойових завдань чи інших завдань, які в розумінні пункту 1 Постанови № 168 дають підстави для виплати додаткової винагороди у (збільшеному) розмірі до 100 000 грн, то які завдання він у такому разі виконував протягом цього часу та/або де проходив службу у цей час.
[…] судами попередніх інстанцій не встановлено обставин щодо наявності обов'язкових документів таких як журнал бойових дій або постова відомість та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Отже, реалізуючи надані суду ст. 9 КАС України повноваження, суд вважає за необхідне за відсутності достатньої доказової бази витребовувати у сторін по справі, а також інших осіб, докази, які на його думку сприяють повному та всебічному з'ясуванню обставин та підстав виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч. 3-9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.п 1-3 ч. 1, ч.ч. 2, 3 ст. 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень […].
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Ураховуючи викладене, для забезпечення повного та всебічного з'ясування обставин справи суд дійшов висновку про необхідність витребування у відповідача письмових пояснень щодо наступних обставин справи:
- чиїм наказом, з якою метою та до якого саме підрозділу був відряджений позивач та у якому підрозділі перебував на обліку особового складу протягом спірного періоду
- чи віднесена територія, де знаходився підрозділ, до якого був відряджений позивач, до переліку територій, на яких у вказаному періоді ведуться (велися) бойові (активні чи можливі) дії або тимчасово окупованих;
- чи включений підрозділ, до якого у спірному періоді був відряджений позивач, до складу органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, що визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 11 Наказу № 392-АГ, пункт 8 Наказу № 628-АГ);
- чи залучався позивач, у числі інших військовослужбовців, до виконання бойових завдань у складі органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
- які саме завдання, на підставі яких бойових наказів (розпоряджень) та за якою посадою виконував позивач у цьому періоді;
- чи свідчать виконувані позивачем завдання про «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії» у розумінні пунктів 2 Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ;
- чи складалися підрозділом, до якого був відряджений позивач у вказаному періоді, документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах військовослужбовця, відповідно до пунктів 4, 5 Наказу № 392-АГ (журнал бойових дій або постова відомість та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, ПІБ, а також кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах;
- якими документами підтверджуються викладені обставини.
Поряд із цим, з матеріалів справи суд установив, що позивача у спірний період було відряджено до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ).
Ураховуючи викладене, слід зазначити, що належним є відповідач, який є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред'явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов'язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред'явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.
Водночас, позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів.
Аналогічний правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 460/2903/20.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача
Відповідно до ч.ч. 4, 5-7 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Відсутність згоди позивача як і його непогодження на заміну відповідача іншою особою по своїй суті мають однакові правові наслідки.
Відтак, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_3 ) слід залучити до участі у справі у якості співвідповідача для повного та всебічного з'ясування обставин справи, а також ефективного захисту прав позивача у випадку встановлення судом їх порушення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне витребувати зазначені вище письмові пояснення також у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ).
На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Прийняти до розгляду адміністративну справу № 200/736/23.
Справу призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розгляд справи розпочати спочатку.
Залучити до участі в справі в якості другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Зобов'язати позивача направити відповідачу 2 копію позовної заяви з доданими до неї документами та надати до суду докази направлення.
Запропонувати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_3 ) у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, або заяву про визнання позову.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_1 письмові пояснення щодо наступних обставин справи:
- чиїм наказом, з якою метою та до якого саме підрозділу був відряджений позивач та у якому підрозділі перебував на обліку особового складу протягом спірного періоду
- чи віднесена територія, де знаходився підрозділ, до якого був відряджений позивач, до переліку територій, на яких у вказаному періоді ведуться (велися) бойові (активні чи можливі) дії або тимчасово окупованих;
- чи включений підрозділ, до якого у спірному періоді був відряджений позивач, до складу органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, що визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 11 Наказу № 392-АГ, пункт 8 Наказу № 628-АГ);
- чи залучався позивач, у числі інших військовослужбовців, до виконання бойових завдань у складі органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
- які саме завдання, на підставі яких бойових наказів (розпоряджень) та за якою посадою виконував позивач у цьому періоді;
- чи свідчать виконувані позивачем завдання про «безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії» у розумінні пунктів 2 Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ;
- чи складалися підрозділом, до якого був відряджений позивач у вказаному періоді, документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах військовослужбовця, відповідно до пунктів 4, 5 Наказу № 392-АГ (журнал бойових дій або постова відомість та рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, ПІБ, а також кількості днів участі військовослужбовця у таких діях та заходах;
- якими документами підтверджуються викладені обставини.
Витребувані документи надати до суду в 15-денний строк з моменту отримання цієї ухали засобами електронного зв'язку шляхом надсилання на електронну поштову скриньку суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua або за допомого засобів Підсистеми ЄСІТС “Електронний суд».
Попередити учасників справи про застосування заходів процесуального примусу, що встановлені ст. 149 КАС України, у випадку ухилення від виконання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко