Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 грудня 2025 року Справа№640/1001/20
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними і скасувати податкових повідомлень-рішень,
У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (далі - позивач, ТОВ «Глуско Рітейл») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 № 0002801401, видане Офісом великих платників податків ДПС;
- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 № 0002781401, видане Офісом великих платників податків ДПС, у частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 124542,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Цю справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи розпочато спочатку. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Замінено відповідача у справі № 640/1001/20 з Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - відповідач).
На обґрунтування позову ТОВ «Глуско Рітейл» посилається на безпідставність висновків контролюючого органу про нереальність господарської операції позивача з ПП «Пайола». Зазначає, що здійснені витрати на придбання ремонтних робіт у ПП «Пайола» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача і направлені на отримання прибутку від основної діяльності - торгівлі нафтопродуктами і їх безоплатного зберігання. Вважає необґрунтованими твердження контролюючого орагу про неможливість виконання робіт ПП «Пайола». Також посилається на сплив строку, протягом якого може бути визначено суму грошових зобов'язань платника податків.
Офіс ВПП ДПС надав відзив на позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що факти, установлені під час перевірки взаємовідносин позивача з ПП «Пайола» свідчать про неможливість підтвердити достовірність формування податкового кредиту з ПДВ під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Пайола» та позивача. Вважає, що укладений між позивачем і ПП «Пайола» договір не опосередковується реальним виконанням операції, яка становить його предмет. Також вважає, що Офісом ВПП ДПС не було пропущено строк на визначення податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки податкові повідомлення-рішення були прийняті 27.09.2019 та не були скасовані в частині взаємовідносин позивача з ПП «Пайола».
Позивач надав відповідь на відзив за змістом якого вважає, що наданими документами підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту за господарською операцією з ПП «Пайола».
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (ідентифікаційний код 24812228) зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності: 47.30 роздрібна торгівля пальним.
Відповідно до п. 1.4 статуту ТОВ «Глуско Рітейл» (2018 рік) найменування товариства було змінено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 25.09.2017.
Офісом ВПП ДФС проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2012 по 31.03.2019, , за наслідками якої складено акт від 04.09.2019 № 2554/28-10-14-01-02/24812228.
У вказаному акті зазначено наступне.
Проведеною перевіркою встановлено укладання договору № 0160У від 15.04.2016 року між ПП «Пайола» (підрядник), в особі директора Лисецької А.Д., та ТОВ "ВОСТОК" (замовник), в особі в.о. головного керуючого директора Кожухаря С.П., за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання для ТОВ «ВОСТОК» провести поточний ремонт під'їзного залізничного шляху та стрілочних переводів на території нафтобази за адресою: Херсонська область, м. Цурюпинськ, вул. Промислова, 1. У вартість робіт включена вартість усіх матеріалів, їх купівлі, поставки до місця проведення робіт. Загальна вартість робіт за договором 124 541,67 грн, крім того ПДВ 24 908,33 грн, усього з ПДВ 149 459 грн.
На виконання умов договору оформлено паперові носії за формою первинних документів (актів прийому-передачі виконаних робіт) про надання ремонтних послуг на загальну суму - 149 450,01 грн (у тому числі ПДВ 24 908,33 грн)
Внаслідок проведеного аналізу відповідно до інформаційної комп'ютерної автоматизованої системи Державної фіскальної служби України ІС «Податковий блок» та Єдиного реєстру податкових накладних перевіркою встановлено: ПП «Пайола» (код ЄДРПОУ 40027892) перебуває на обліку в ГУ ДФС у Запорізькій обл.(Дніпровський р-н м. Запоріжжя, вид діяльності - 46.90-Неспеціалізована оптова торгівля, стан платника - 0 «Платник податків за основним місцем обліку», свідоцтво платника ПДВ - анульоване за рішення конт. органом), 03-0 тис.грн., (не звітував), згідно 1-ДФ на підприємстві в період виконання робіт (квітень 2016 року ) працювало 6 осіб. У період взаємовідносин керівник/головний бухгалтер ПП «Пайола» - Стеценко Володимир Тихонович, РНОКПП НОМЕР_1 , який є одночасно посадовою особою ще на 4 сгд.
Штатна чисельність відповідно до звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску» додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі звіти ЄСВ) квітні 2016 року складала 6 осіб. Працювало у штаті згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2016 року , працювало за цивільно- правовими договорами - 0 осіб. Проаналізувавши податкові зобов'язання за квітень 2016 року встановлено, ПП «Пайола» надавало значну кількість ремонтних робіт іншим підприємствам-покупцям. Відповідно до даних АІС «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що у періоді декларування взаємовідносин між ПП «Пайола» та ТОВ «Глуско Рітейл» (період квітень 2016 року), ПП «Пайола» не залучало та не придбавало ремонтні послуги від сторонніх організацій (в ПК підприємства - оренда приміщення, продукти харчування).
Зазначено, що згідно з актом прийому-передачі виконаних послуг № 1 від 16.05.2016 року неможливо встановити витрати труда робітників на обсяг робіт, люд/год. ПП «Пайола» не мав достатню кількість людей для виконання даних робіт, відповідно до наданих документів, згідно 1-ДФ тільки 6 осіб працюючих, яких було звільнено в кінці квітня, в тому числі і директора. Відповідно до даних АІС «Податковий блок», ПП «Пайола» внесено до бази СФП від 16.06.2016 № 739/7/06-30-21-03 Херсонським ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області за ознакою фіктивності : Зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження. ПП «Пайола» фігурує в кримінальному провадженні №32016060000000036 від 15.06.2016, за ознаками ч. 2 ст. 205 КК України
Офіс ВПП ДФС зазначив, що реальність проведених господарських операцій із ПП «Пайола» не підтверджується у зв'язку з: - відсутністю основних фондів, виробничих потужностей, кваліфікованих працівників тощо необхідних для надання зазначених у податкових накладних та актах виконаних робіт; - відсутність чисельності працюючих, яка дозволяє здійснювати фінансово - господарську діяльність в задекларованих обсягах; -неможливість виконання робіт ПП «Пайола» на адресу ТОВ «Глуско Рітейл»; -відсутністю реального (законного) джерела походження робіт на ПП «Пайола» та в подальшому реалізованих на ТОВ «Глуско Рітейл». Тобто, виконання робіт (послуг) ПП «Пайола» не підтверджуються фактом (законним джерелом) реального їх надання за участю інших суб'єктів господарювання (субпідрядників) чи власної виробничої діяльності у досліджуваному та попередніх звітних періодах. Як наслідок, факт реальності операцій із придбання (одержання) робіт (послуг) ПП «Пайола» в період з 01.04.2016 по 30.04.2016 року, а також їх використання при виконанні робіт на ТОВ «Глуско Рітейл» в період з 01.04.2016 по 30.04.2016 не підтверджується.
На думку Офісу ВПП ДФС, викладені факти встановлені в рамках перевірки взаємовідносин ТОВ «Глуско Рітейл» з ПП «Пайола» свідчать про неможливість підтвердити достовірність формування податкового кредиту з ПДВ під час декларування фінансово-господарських взаємовідносин ПП «Пайола» та ТОВ «Глуско Рітейл». Установлені дані і факти, що доводять нереальність господарської операції, зазначені вище, дозволяють зробити наступні висновки щодо складених по ланцюгу ПП «Пайола» - ТОВ «Глуско Рітейл» для цілей оподаткування документів. Укладений між ПП «Пайола» та ТОВ «Глуско Рітейл» договір не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.
Факт реальності операцій із придбання (одержання) послуг ПП «Пайола» та подальшого його постачання на «Глуско Рітейл» не підтверджується, враховуючи вищевикладене, а саме: - відсутність у постачальника законних джерел походження ідентифікованих послуг (активу) та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій з їх подальшого постачання; - недостатність та юридична дефектність наданих паперових носіїв, які не можуть бути визнані в якості первинних документів, що підтверджують реальність настання правових наслідків по господарських операціях в рамках взаємовідносин: «Продавець» ПП «Пайола» - «Покупець» ТОВ «Глуско Рітейл». Таким чином, у зв'язку із неможливістю встановити реальне джерело походження товару та його фактичне постачання, дані відображені в первинних документах, які було надано до перевірки ТОВ «Глуско Рітейл», вважаються недостовірними і спрямованими для економічної вигоди, шляхом формування штучного податкового кредиту за рахунок сумнівних контрагенів - постачальників.
Тому контролюючий орган зазначив, що ТОВ «Глуско Рітейл» на порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу завищено інші операцій витрати за квітень 2016 року у розмірі 124 542 грн.
Відповідно до висновку акта перевірки від 04.09.2019 № 2554/28-10-14-01-02/24812228 встановлено порушення ТОВ «Глуско Рітейл»:
- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, у результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 119 980 грн., у тому числі за 1 квартал 2019 року.
- ст. 187, ст. 188, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Кодексу Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3 032 927 грн., у тому числі за травень 2016 року в сумі 19 927 грн.
На підставі акта перевірки акта перевірки від 04.09.2019 № 2554/28-10-14-01-02/24812228 Офіс ВПП ДПС прийняв податкові повідомлення рішення:
- від 27.09.2019 № 0000211402, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1119980,00 грн за декларацією № 9132765703, зареєстровану 21.06.2019, за 1 квартал 2019 року;
- від 27.09.2019 № 0000191402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3791159,00 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням 3032927,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями 758232,00 грн.
За наслідками розгляду скарги ТОВ «Глуско Рітейл» рішенням Державної податкової служби України від 06.12.2019 № 12141/6/99-00-08-05-03 указані податкові повідомлення рішення частково скасовані.
З указано рішення Державної податкової служби України випливає, що за операціями позивача з ПП «Пайола» скарга не задоволена.
У зв'язку із наведеним Офіс ВПП ДПС прийняв оскаржувані в цій справі податкові повідомлення-рішення:
- від 11.12.2019 № 0002801401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 24909,00 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням 19927,00 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями 4982,00 грн.;
- від 11.12.2019 № 0002781401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 550942,00 грн за декларацією № 9132765703, зареєстровану 21.06.2019, за 1 квартал 2019 року.
З розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 11.12.2019 № 0002801401 випливає, що контролюючим органом виявлене заниження податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 19927,00 грн за декларацією від 28.09.2016 № 9178899141 за травень 2016 року.
До суду надана копія договору № 0160У від 15.04.2016 на проведення робіт по поточному ремонту під'їзного залізничного шляху і стрілочних переводів нафтобази. Вартість робіт 149 450,00 грн, у тому числі 24908,33 грн ПДВ.
У вказаному договорі зазначено, що його підписано директором ПП «Пайола» (підрядник) Лисецькою А.Д. і в.о. головного керуючого директора ТОВ «Восток» (замовник) Кожухарем С.П. Цей договір скріплений печатками ТОВ «Восток» і ПП «Пайола».
Також надано копію додатку № 3 від 15.04.2016 (договірна ціна) до вказаного договору на суму 149 450,00 грн, у тому числі 24908,33 грн ПДВ
ТОВ «Восток» і ПП «Пайола» складений акт прийому-передачі виконаних робіт № 1 від 16.05.2016 на загальну суму 149 450,00 грн, у тому числі 24908,33 грн ПДВ щодо наступних робіт: - демонтаж, монтаж з/б шпал замовника 15 шт; - демонтаж, монтаж з/б шпал б/в 8 шт; - рихтування, вибивка, підбивка колії 0,8 км; - рихтування, вибивка, підбивка стрілочних переводів 3 шт; - зміни до техпаспорту 1 шт; - ремонт хрестовини стрілочного переводу 1 шт; - демонтаж, монтаж з/б шпал замовника 30 шт. Також зазначено про використання ТМЦ замовника: - 15 шпал залізобетонних; - 30 шпал дерев'яних.
У вказаному акті зазначено, що його підписано директором ПП «Пайола» Лисецькою А.Д. і в.о. головного керуючого директора ТОВ «Восток» Кожухарем С.П. Цей акт скріплений печатками ТОВ «Восток» і ПП «Пайола».
Крім того ТОВ «Восток» і ПП «Пайола» складений акт від 10.05.2016 (форма № м-15а) на - 15 шпал залізобетонних; - 30 шпал дерев'яних.
У вказаному акті зазначено, що його підписано директором ПП «Пайола» Лисецькою А.Д. і головним інженером нафтобази ТОВ «Восток» Євстафьєвим Ю.Г. Цей акт скріплений печаткою ПП «Пайола».
Також до суду надано копія доповнення до технічного паспорту під'їзних залізничних колій ТОВ «Восток», які затверджені позивачем 12.05.2016.
Відповідно до платіжного доручення від 26.04.2016 № 7707 ТОВ «Восток» перерахувало на користь ПП «Пайола» 119 560,00 грн. Призначення платежу - оплата 80% за ремонт відповідно до договору № 0160У від 15.04.2016, у тому числі ПДВ 19926,67 грн.
У наступному, відповідно до платіжного доручення від 19.05.2016 № 9143 ТОВ «Восток» перерахувало на користь ПП «Пайола» 29890,00 грн. Призначення платежу - оплата 20% за ремонт відповідно до договору № 0160У від 15.04.2016, у тому числі ПДВ 4981,67 грн.
Позивач надав до суду податкову накладну від 26.04.2016 № 188, складену ПП «Пайола» як постачальник, ТОВ «Восток» - отримувач, на суму 119 560,00 грн, у тому числі ПДВ 19926,67 грн, наменування послуги - ремонт зг договору № 0160У від 15.04.16. Ця податкова накладна має відмітку про реєстрацію в ЄРПН.
Зазначена сума ПДВ відповідає нарахованому позивачу податковому зобов'язанню з ПДВ.
Відповідно до додатку 5 до податкової декларації ТОВ «Восток» з податку на додану вартість за травень 2016 року (звітна нова) від 21.06.2016 позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 19926,67 грн за операціями з ПП «Пайола».
У наступному позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.09.2016 за звітний період вересень 2016 року, звітний період, що уточнюється - травень 2016 року,
Також позивачем надана копія податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2016 року від 04.08.2016.
На підтвердження використання під'їзного залізничного шляху у власній господарській діяльності позивач надав: - копію договору оренди № 0658У від 15.12.2015 щодо оренди майна за адресою: Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул. Промислова, 11 з додатком № 1 і актом приймання передачі майна від 01.01.2016; - копію договору № 16/5 від 10.12.2015 щодо надання щодо надання позивачу послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з додатками № 1 і № 2, акти надання послуг № 239 від 20.04.2016, № 282 від 10.05.2016 і № 322 від 24.05.2016.
Офіс ВПП ДПС надав до суду складений ПП «Пайола» податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 2 квартал 2016 року від 04.08.2016, в якому зазначені 6 осіб, що працювали за трудовими угодами), працювало за цивільно-правовими угодами - 0 осіб.
Аналогічні відомості наведені у звіті ПП «Пайола» з єдиного внеску за квітень 2016 року від 11.05.2016.
Також Офіс ВПП ДПС надав до суду декларацію ПП «Пайола» з податку на додану вартість за квітень 2016 року від 27.05.2016. У додатку 5 до цієї декларації наведені податків зобов'язання за операцією з «ТОВ Восток» на суму податку на додану вартість 19926,67 грн.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками проведеної податкової перевірки.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Оскаржуваним податковим повідомленням рішенням від 11.12.2019 № 0002781401 позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 550942,00 грн за декларацією № 9132765703, зареєстровану 21.06.2019, за 1 квартал 2019 року.
Також податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2019 № 0000191402 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3791159,00 грн.
Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період вересень 2016 року, звітний період, що уточнюється - травень 2016 року, датовано 28.09.2016.
Відтак відсутні підстави вважати, що контролюючим органом порушено п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України
За наслідками подальшого адміністративного оскарження податкового повідомленням-рішенням від 27.09.2019 № 0000191402, це рішення залишене без змін у спірній в цій справі частині.
На виконання рішення Державної податкової служби України від 06.12.2019 № 12141/6/99-00-08-05-03 Офісом ВПП ДПС прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 № 0002801401 у частині визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, яка була залишена без змін за наслідками адміністративного оскарження.
Відтак проведення процедури адміністративного оскарження не змінило тієї обставини, що грошове зобов'язання з ПДВ було визначне у встановлений п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України строк.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), про що зазначено в п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.
Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Приписами п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Приписами п. 201.1 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом..
Приписами пунктів 123.1 і 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України встановлено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частинами 1 і 2 ст. 9 указаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції..
Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2022 року у справі № 200/5932/19-а зазначив, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Спираючись на правові позиції Верховного Суду в постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а, суд зазначає, що порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків; чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов'язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19 зазначила, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Також Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що будь-який документ, виданий від імені суб'єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону № 996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб'єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Водночас інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також не мати достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.
Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов'язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
У пунктах 70, 71 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» ЄСПЛ дійшов висновків, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності. Ураховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.
Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 1.380.2019.006624 зазначив, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
На підтвердження правомірності господарських операцій з ПП «Пайола» позивач надав належним чином оформлений договір, акти, а також платіжні документи.
Суд зазначає, що відповідачем не наведено суттєвих недоліків в оформленні первинних документів, які досліджувалися контролюючим органом.
Також відповідачем не встановлено факту відсутності реєстрації податкової накладної від 26.04.2016 № 188.
Доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача ПП «Пайола» трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності не виключають можливість виконання господарської операції, не спростовують обставин поставки товару, адже така діяльність може здійснюватися не лише за рахунок власних ресурсів, але й за рахунок ресурсів, що належать іншим особам (найманих ресурсів). Разом із цим відповідач не обґрунтував, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати підприємству для здійснення такої господарської діяльності та чим це підтверджується.
Також не надано вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, щодо посадових осіб ПП «Пайола».
Ураховуючи вимоги ст. 77 КАС України, суд вважає, що в цій справі контролюючий орган не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення тощо були недостатніми для виконання робіт, обумовлених укладеним договором з позивачем. Відповідач також не довів та не надав належні докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність платника податків щодо протиправної поведінки його контрагента і злагодженості дій між ними.
Висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.
Недоведеність контролюючим органом обґрунтованості та законності висновків, покладних в основу прийняття оскаржуваного рішення є підставою для надання захисту платнику податків, якщо вчинене ним, на думку державного органу порушення, не було переконливо доведено перед судом. Будь-який інший підхід не відповідатиме завданням адміністративного судочинства.
Разом з тим, у цій справі відповідачем не доведено обґрунтованості висновків щодо допущення позивачем порушень податкового законодавства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до квитанції до платіжного доручення № 529 від 14.01.2020 позивачем сплачено 2241,77 грн судового збору за подання позову.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 2241,77 грн сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» (ідентифікаційний код: 24812228; 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ідентифікаційний код ВП: 44082145; 02068, Україна, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3) про визнання протиправними і скасувати податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 11.12.2019 № 0002801401.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 11.12.2019 № 0002781401 у частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 124542 (сто двадцять чотири тисячі п'ятсот сорок дві) гривні 00 копійок.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глуско Рітейл» за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків суму судових витрат у розмірі 2241 (дві тисячі двісті сорок одна) гривня 77 (сімдесят сім) копійок.
Повне рішення суду складено 15 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков