18 грудня 2025 рокуСправа №160/24454/25
Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
25 серпня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо відмови у задоволенні рапорту старшого солдату номер обслуги 1-го екіпажу бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї НОМЕР_4 бригади Хартія ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», яка викладена на лівому куті самого рапорту;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повторно розглянути рапорт старшого солдату номер обслуги 1-го екіпажу бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї НОМЕР_4 бригади Хартія ОСОБА_1 з доданими до нього документами про звільнення з військової служби на підставі абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та звільнити старшого солдату номер обслуги 1-го екіпажу бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї НОМЕР_4 бригади Хартія ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 НГУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та має законне право на звільнення під час дії воєнного стану на підставі абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дружиною особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується належними медичними та офіційними документами, поданими разом із рапортом, однак військова частина без належного мотивування відмовила у його задоволенні
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2025р. відкрито провадження в цій справі.
Крім того, цією ухвалою зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надати докази розгляду рапорта ОСОБА_1 від 26.07.2025р.
18 вересня 2025 року від Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до частини першої статті 26 Закону №2232 звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку. Згідно підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону №2232 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби під час проведення мобілізації та дії воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Відповідно до абзацу 11 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232 військовослужбовці під час дії воєнного стану звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи. Додатково перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу», абзацом 6 якого визначено, що особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років (абзац шостий із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1542 від 27.12.2024, яка набрала чинності 01.01.2025). Зміст наведеного правового регулювання свідчить на користь висновку, що стосовно осіб, які є старшими 18 років та які потребують постійного стороннього догляду, відповідні обставини мають бути підтверджені: - витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи АБО - медичним висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Позивач ні до свого рапорту від 26.07.2025, ні до позовної заяви від 25.08.2025 не додав витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або медичного висновку медико-соціальної експертної комісії (складеного до 26.11.2024), як то передбачено абзацом шостим «Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу», затвердженого постановою КМУ №413 від 12.06.2013 (з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ №1542 від 27.12.2024), якими б була підтверджена необхідність постійного догляду за його дружиною, ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність підстав для його звільнення з військової служби саме на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 та абзацу 11 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ. У графі 17.1.3. Витягу 135/25/2154/В, Дата прийняття рішення 09.07.2025, Номер рішення 135/25/2154/Р « 17.1.3. Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді» зазначено наступне рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи: «не застосовується». Більше того, в пункті 17.1 (« 17.1. У разі проведення оцінювання з метою: встановлення інвалідності; зміни причини інвалідності; закінчення строку, на який встановлено інвалідність; повторного оцінювання у разі настання змін у стані здоров'я; визначення потреби в постійному догляді та інших соціальних послугах) вказаного Витягу зазначено: «Заповнюється в разі, якщо це стосується справи, що розглядалася». З вказаного можна зробити висновок, що у випадку із ОСОБА_2 , дружиною позивача, експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при прийнятті рішення №135/25/2154/Р від 09.07.2025 (згідно Витягу 135/25/2154/В) пацієнтці «встановлено 2-гу групу інвалідності строком на 1 рік, згідно п. 12 (Друга група інвалідності встановлюється особам, які мають виражений ступінь (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами)» Але не було прийнято позитивного рішення щодо визначення ій потреби в постійному догляді. Підсумовуючи викладене можна дійти єдиного вірного висновку: експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при прийнятті рішення №135/25/2154/Р від 09.07.2025 (згідно Витягу 135/25/2154/Р) пацієнтці ОСОБА_2 не було прийнято позитивного рішення щодо визначення її потреби в постійному сторонньому догляді. Також зазначає, що форма первинної облікової документації №080-4/о «Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі», затверджена Наказом Міністерством охорони здоров'я України від 09 березня 2021 року № 407, може використовуватися виключно для вирішення питання призначення особі соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі. Вказаною Інструкцією №407 не передбачено використання вказаного Висновку (форми №080-4/о) для інших, ніж передбачених самою Інструкцією№407, цілей, в тому числі для використання членом сім'ї (чоловіком) такого невиліковно хворого (дружини), який через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, з метою звільнення з військової служби відповідно до окремих положень статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Стосовно іншого доданого позивачем медичного документу - Довідки №296 від 04.08.2025 КНП ЦПМСД м. Павлограда Павлоградської міської ради, підписаної членами ЛКК вказаного лікувального закладу, зазначимо наступне. По-перше, вказана довідка не надавалась позивачем командуванню військової частини НОМЕР_2 НГУ (відповідачу) разом із його рапортом від 26.07.2025 р., адже сама Довідка №296 датована 04.08.2025, тобто складена пізніше факту звернення позивача із рапортом про його звільнення. Отже вказана Довідка відповідачем не розглядалась і не досліджувалась при розгляді рапорту позивача від 26.07.2025 про його звільнення з військової служби, а значить не може бути підставою для підтвердження протиправності дій відповідача щодо незадоволення вказаного рапорту. По-друге, як зазначалось вище в цьому відзиві, абзацом 6 Постанови КМУ від 12.06.2013 №413 «Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №1542 від 27.12.2024, яка набрала чинності 01.01.2025), чітко визначено, що особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років. Тобто висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) може визначатися виключно необхідність постійного стороннього догляду за хворою дитиною до 18 років, якою дружина позивача, ОСОБА_2 , у віці 33 роки не являється, адже дата народження дружини згідно її паспортного документу - 04.10.1991.
20 жовтня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначає, що при вирішенні спору підлягають застосуванню норми Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які мають вищу юридичну силу та виключають застосування постанови КМУ №413 до військовослужбовців, а медичний висновок ЛКК за формою №080-4/о є належним і достатнім доказом потреби дружини позивача у постійному сторонньому догляді, що підтверджується роз'ясненнями МОЗ та судовою практикою Верховного Суду.
27 жовтня 2025 року від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якому відповідач зазначає, що необхідність постійного стороннього догляду може бути підтверджена виключно рішенням МСЕК або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та притаманна лише особам з інвалідністю І групи, тоді як висновки ЛКК, зокрема за формою №080-4/о, не є належним доказом саме постійного догляду для цілей застосування статті 26 Закону №2232-XII, у зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
26 липня 2025 року позивач звернувся до командира реактивної артилерійської батареї з рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби в запас відповідно до абз. 11 п. 3 ч.12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» (у зв?язку з необхідністю здійснення постійного догляду за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи), що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 135/25/2154/В, номер рішення 135/25/2154/Р від 09.07.2025 року та довідкою ЛКК форма 080-4/о від 21.07.2025 року. До рапорту надано: Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 від 22.12.2023 року; Паспорт дружини ОСОБА_2 ; Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 135/25/2154/В, номер рішення 135/25/2154/Р від 09.07.2025 року; Довідку ЛКК форма 080-4/о від 21.07.2025 року.
У задоволені вказаного вище рапорту ОСОБА_1 було відмовлено. На вказаному рапорті в лівому нижньому куті зазначено - «Відсутні підстави для звільнення».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Абзац одинадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, під час дії воєнного стану, необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Частиною сьомою статті 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008 в редакції на час спірних правовідносин), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з виконанням громадянами військового обов'язку в запасі (пункт 1).
Згідно з пунктом 260 Положення №1153/2008 під час дії особливого періоду військовослужбовці звільняються з військової служби з підстав, визначених статтею 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 26-2 названого Закону.
Порядок звільнення врегульований пунктами 233-243 Положення №1153/2008.
Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція №170 в редакції на час спірних відносин).
Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Пунктом 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Генерального Штабу Збройних Сил України від 31 січня 2024 року № 40, визначено, що у Збройних Силах України створюються такі види документів: наказ, директива, розпорядження, бойовий наказ, бойове розпорядження, окреме доручення (доручення), рішення, протокол, положення, постанова, інструкція, історичний формуляр, формуляр, правила, план, звіт, доповідь, донесення, доручення, акт, звуко- та відеозаписи, програма, алгоритм, рапорт, заява, телеграма, телефонограма, факсограма, службовий лист, довідка, методичні рекомендації, доповідна та пояснювальна записки, протокол, припис, посвідчення про відрядження, відпускний квиток, графік відпусток, обхідний листта інші документи, розроблені в установленому порядку.
Рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів із моменту реєстрації документа у військовій частині (установи), до якої надійшов документ (пункт 3.11.6. Інструкції).
Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2025 року у справі № 280/7446/24 вказував на те, що за результатами розгляду рапорту військовослужбовця про його звільнення з військової служби посадові особи, які мають право на його звільнення з військової служби, зобов'язані видати наказ по особовому складу про звільнення такого військовослужбовця з військової служби чи надати обґрунтовану відмову у задоволенні рапорту (заяви).
Розглянутим вважається рапорт, по якому прийнято рішення та це рішення (відповідь) доведена до військовослужбовця належним чином.
Праву військовослужбовця на звернення до безпосереднього командира для вирішення питання службового чи особистого характеру кореспондує обов'язок військового командира відреагувати на поданий рапорт.
Наслідком написання рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби є наказ по особовому складу про його звільнення чи відмова у задоволенні рапорту.
Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009 р.№170 (далі -Інструкція №170) визначає механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.
При поданні до звільнення з військової служби за підставами: Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, подаються:
копія аркуша бесіди;
копія рапорту військовослужбовця;
копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років);
документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:
у разі необхідності здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи:
копія свідоцтва про шлюб;
один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;
висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді;
Суд встановив, що 26 липня 2025 року позивач звернувся з рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби, до якого надано: Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 від 22.12.2023 року; Паспорт дружини ОСОБА_2 ; Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 135/25/2154/В, номер рішення 135/25/2154/Р від 09.07.2025 року; Довідку ЛКК форма 080-4/о від 21.07.2025 року.
Проте, у задоволенні рапорта відмовлено без зазначення обґрунтувань.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що позивач ні до свого рапорту від 26.07.2025, ні до позовної заяви від 25.08.2025 не додав витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або медичного висновку медико-соціальної експертної комісії (складеного до 26.11.2024), як то передбачено абзацом шостим «Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу», затвердженого постановою КМУ №413 від 12.06.2013 (з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ №1542 від 27.12.2024), якими б була підтверджена необхідність постійного догляду за його дружиною, ОСОБА_2 , що свідчить про відсутність підстав для його звільнення з військової служби саме на підставі підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 та абзацу 11 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ.
З цього приводу суд зазначає, що згідно з Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зокрема, це висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.
Отже, серед документів про потребу у догляді Додаток 19 Інструкції №170 передбачає у тому числі висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Довідка ЛКК форми 080-4/о від 21.07.2025 року, яка додана до рапорта, містить інформацію про потребу догляду дружини позивача.
Проте, відповідач вважає, що довідка ЛКК не є документом, що може підтверджувати потребу в догляді, оскільки такий документ не передбачено абзацом шостим «Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу», затвердженого постановою КМУ №413 від 12.06.2013.
З цього приводу суд зазначає, що Постанова КМУ № 413 за своїм предметом регулювання визначає підстави звільнення (сімейні обставини, догляд тощо), містить орієнтовні підтвердні документи, але не регламентує порядок оформлення рапорта на звільнення. Натомість, Додаток 19 (наказ МОУ №170) це спеціальний відомчий акт, який регламентує та прямо встановлює перелік документів, що додаються до рапорта військовослужбовця.
Можливість подання військовослужбовцем Довідки ЛКК про потребу догляду передбачена нормами Додатку 19 (наказ МОУ №170) і ці норми не скасовані, відтак є обов'язковими.
Щодо повноважень ЛЛК на видачу медичного висновку щодо необхідності здійснення постійного догляду, суд зазначає таке.
Відповідно до Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 № 189 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.06.2021 № 1066), при лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, утворюються ЛКК (пункт 1 розділу III).
За приписами пункту 3 розділу ІІІ цього Порядку до основних завдань ЛКК належить: 1) видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи, відповідно до вимог пункту 4 розділу IV цього Порядку; 2) здійснення направлення хворих на огляд та обстеження до МСЕК для встановлення інвалідності; 3) надання до МСЕК документів хворого, направленого на огляд та обстеження; 4) вжиття заходів щодо перевірки та усунення недоліків у суб'єкта господарювання, що були виявлені Фондом соціального страхування України за результатом перевірки обґрунтованості медичних висновків про тимчасову непрацездатність (у разі звернення керівника суб'єкта господарювання).
Пунктом 4 розділу ІV Порядку передбачено, що ЛКК видає такі документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність особи: форму рішення для встановлення причинно-наслідкового зв'язку захворювання з умовами праці відповідно до вимог, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві»; висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний),- до досягнення дитиною 16-річного віку.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2021 №407 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я" затверджено Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі".
Згідно з пунктами 2, 3 цієї Інструкції такий висновок надається закладами охорони здоров'я усіх рівнів надання медичної допомоги; висновок заповнюється членами лікарської комісії на підставі заповненої лікарем загальної практики-сімейної медицини форми первинної облікової документації №025/о "Медична карта амбулаторного хворого №__", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 № 110, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за № 661/20974.
Разом з тим, повноваження ЛЛК визначені в наказі Міністерства охорони здоров'я України 31.07.2013 № 667 "Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання".
Так, згідно зазначеної Інструкції висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу видається лікарською консультативною комісією закладу охорони здоров'я за місцем проживання чи реєстрації особи з інвалідністю (пункт 1). Висновок ЛКК надається особі, що звернулася із заявою, згідно з формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 № 667, за підписами членів ЛКК, завіреними печаткою закладу охорони здоров'я, у структурі якого перебуває ЛКК (пункт 8).
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №120/1909/23, суд зазначає про недосконалість та неузгодженість термінів та понять в нормативно-правових актах стосовно питання, яким документом підтверджується необхідність здійснення постійного догляду та який орган має право видавати цей документ.
Щодо осіб, які за станом здоров'я нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, то на переконання суду, такі повноваження віднесені до ЛКК закладу охорони здоров'я, які мають право приймати, зокрема: 1)висновок або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку; 2) висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 3) висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціального послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою №080-2/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг; 4) висновок щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу за формою бланка, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 №667.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 120/1909/23, від 13.06.2024 року у справі № 520/21316/23.
Отже, наведене вище вказує на те, що висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі (за формою № 080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг, може бути доказом того, що особа, яка за станом здоров'я нездатна до самообслуговування і потребує постійно стороннього догляду.
Порядок видання та заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через, які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через, які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України 09.03.2021 №407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за №510/36132.
Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 09.03.2021 № 407 (далі Інструкція №407), висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859.
Висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, або до структурного підрозділу, що визначений договором про співробітництво територіальних громад для вирішення питання призначення особі соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Відповідно до п. 7 Інструкції № 407 у пункті 4 Висновку вказуються рекомендовані соціальні послуги: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Згідно з п. 11 Інструкції № 407 особам, яким встановлено інвалідність безстроково, висновок видається безстроково. Особам, яким інвалідність встановлена на певний строк, висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку встановлення їм інвалідності, але не менше ніж на 12 місяців. Іншим категоріям осіб висновок видається на 12 місяців з дати видачі.
Із матеріалів справи встановлено, що згідно висновку форми № 080-4/о від 21.07.2025 р. дружині позивача рекомендовано соціальні послуги: догляд вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Отже, позивач надав висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді.
Стосовно посилання відповідача на те, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи при прийнятті рішення №135/25/2154/Р від 09.07.2025 (згідно Витягу 135/25/2154/Р) пацієнтці ОСОБА_2 не було прийнято позитивного рішення щодо визначення її потреби в постійному сторонньому догляді, суд зазначає, що для обґрунтування потреби в догляді позивач надав висновок ЛКК, що узгоджується з нормами Додатку 19 Інструкції № 170.
Щодо Довідки №296 від 17.09.2025 12 04.08.2025 КНП ЦПМСД м. Павлограда Павлоградської міської ради, підписаної членами ЛКК вказаного лікувального закладу, суд зазначає, що вказана довідка не надавалась позивачем командуванню військової частини НОМЕР_2 НГУ (відповідачу) разом із його рапортом від 26.07.2025 р., адже сама Довідка №296 датована 04.08.2025, тобто складена пізніше факту звернення позивача із рапортом про його звільнення.
Згідно з п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо, зокрема, для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.
Розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірка документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання абзацу 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Проект наказу про звільнення зі служби до подання їх на підпис командирам перевіряється безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов'язків за цією посадою та проходить правову експертизу в юридичній службі.
Оскільки відповідач у спірних правовідносинах помилково виходив з того, що додані не усі необхідні документи, тобто для видання наказу не виконано всі умови, визначені законом, суд згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС у разі задоволення позову суд вважає за необхідне прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Підсумовуючи викладене вище, враховуючи вимоги частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, позовні вимоги належить задовольнити шляхом зобов'язання повторно розглянути рапорт про звільнення з військової служби з урахуванням висновків суду.
Вказане зумовлює висновок про часткову обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо відмови у задоволенні рапорту старшого солдату номер обслуги 1-го екіпажу бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї НОМЕР_4 бригади Хартія ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», яка викладена на лівому куті самого рапорту; зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повторно розглянути рапорт старшого солдату номер обслуги 1-го екіпажу бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї НОМЕР_4 бригади Хартія ОСОБА_1 з доданими до нього документами про звільнення з військової служби на підставі абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо відмови у задоволенні рапорту старшого солдата номер обслуги 1-го екіпажу бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї НОМЕР_4 бригади Хартія ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повторно розглянути рапорт від 26.07.2025 року старшого солдата номер обслуги 1-го екіпажу бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї НОМЕР_4 бригади Хартія ОСОБА_1 з доданими до нього документами про звільнення з військової служби на підставі абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та звільнити старшого солдату номер обслуги 1-го екіпажу бойової машини 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї НОМЕР_4 бригади Хартія ОСОБА_1 з військової служби на підставі абз. 11 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з урахуванням висновків суду.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя А.В. Савченко