18 грудня 2025 рокуСправа №160/26650/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 10; ЄДРПОУ 38621185), Запорізького національного університету (69011, м. Запоріжжя, вул. Університетська, буд. 66; ЄДРПОУ 02125243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
17.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третьої особи - Запорізького національного університету, в якій позивач просить:
-визнати бездіяльність Міністерства освіти і науки України (ЄДРПОУ: 38621185, 01135, м. Київ, проспект Берестейський, 10) щодо відмови у внесенні до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про навчання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у Запорізькому національному університеті (ЄДРПОУ:02125243, 69011, м. Запоріжжя, вул. Університетська, буд.66), протиправною.
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України (ЄДРПОУ: 38621185) внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти інформацію про навчання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у Запорізькому національному університеті (ЄДРПОУ:02125243).
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України (ЄДРПОУ: 38621185) видати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витяг з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, що підтверджує факт її навчання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що станом на дату подачі позову в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відсутні відомості про позивача, яка здобуває вищу освіту ступеня доктора філософії в аспірантурі Запорізького національного університету за рахунок коштів фізичної (юридичної) особи. У липні 2024 та січні 2025 року позивач, як аспірант зверталась до ректора щодо отримання довідки про здобувача освіти, яка сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Університетом не було надано відповіді на звернення. Не отримавши жодної відповіді, 26.04.2025 адвокатом позивача направлено на адресу третьої особи повторний адвокатський запит. На повторний адвокатський запит від третьої особи надійшов лист №01/01-15/690 від 05.05.2025, в якому зазначено, що на сьогодні внесення даних про здобувачів вищої освіти, зарахованих у попередні роки, здійснюється виключно з дозволу Міністерства освіти і науки України. Таким чином, внесення даних до ЄДЕБО картки здобувача вищої освіти ОСОБА_1 , може бути здійснено після отримання відповідного дозволу Міністерства освіти і науки України.
Вказане стало підставою для звернення останнього до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 означену позовну заяву залишено без руху. Позивачеві встановлено строк п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом надання до суду клопотання з обґрунтуванням необхідності залучення третьої особи.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків, разом з якою долучено клопотання про залучення третьої особи: Запорізького національного університету. Означене клопотання обгрунтовано тим, що рішення у даній справі може вплинути на права, інтереси та обов'язки Запорізького національного університету, у зв'язку з тим, що позивач наразі здобуває вищу освіту ступеня доктора філософії в аспірантурі Запорізького національного університету.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача. Встановлено третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача строк для подання пояснень на позов протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а також надати усі наявні у третьої особи докази на підтвердження обставин справи.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Однак, відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.
За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 18.12.2025.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
02.10.2023 між ОСОБА_1 та Запорізьким національним університетом в особі в.о. ректора Фролова Миколи Олександровича укладено Договір №315/2023-е про підготовку здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі Запорізького національного університету за рахунок коштів фізичної (юридичної) особи.
Відповідно до витягу із наказу Запорізького національного університету №1529-с від 29.09.2023, за результатами конкурсних вступних іспитів позивача зараховано до аспірантури Запорізького національного університету на заочну форму навчання терміном на чотири роки з 02.10.2023 по 30.09.2027 за спеціальністю: 081 Право.
У липні 2024 та січні 2025 року позивач, як аспірант, зверталась до ректора Запорізького національного університету щодо отримання довідки про здобувача освіти, яка сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
17.03.2025 в інтересах позивача направлено на адресу Запорізького національного університету адвокатський запит №17/03/25 від 26.04.2025 повторний адвокатський запит №26/04/25.
На повторний адвокатський запит №26/04/25 від Запорізького національного університету надійшов лист №01/01-15/690 від 05.05.2025, в якому зазначено, що: «Наразі Запорізький національний університет не має можливості надати довідку з Єдиної державної електронної бази освіти, у зв'язку з несвоєчасним внесенням даних про навчання ОСОБА_1 до ЄДЕБО. На сьогодні внесення даних про здобувачів вищої освіти, зарахованих у попередні роки, здійснюється виключно з ДОЗВОЛУ Міністерства освіти і науки України. Таким чином, внесення даних до ЄДЕБО картки здобувача вищої освіти ОСОБА_1 , може бути здійснено після отримання відповідного дозволу Міністерства освіти і науки України».
05.09.2025 позивач направив на електронну пошту Міністерства освіти і науки України заяву з проханням внести до ЄДЕБО інформацію про навчання позивача у Запорізькому національному університеті та надати довідку про здобувача освіти, яка сформована в ЄДЕБО стосовно позивача. На дату подання даного позову відповіді від відповідача на адресу позивача не надходило.
Вказане стало підставою для звернення останнього до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд керується такими мотивами.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частин першої, третьої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII " Про освіту" (далі - Закон № 2145-VIII).
Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону № 2145-VIII визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII передбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про освіту", у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з частиною 5 ст. 74 Закону України "Про освіту" визначено: "держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
- здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
- відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
- забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
- проводить навчання для роботи з Електронною базою;
- здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО. Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно листа Запорізького національного університету №01/01-15/690 від 05.05.2025 вбачається, що Запорізький національний університет не має можливості надати довідку з Єдиної державної електронної бази освіти, у зв'язку з несвоєчасним внесенням даних про навчання ОСОБА_1 до ЄДЕБО.
Згідно п.3 Положення №620 встановлено, що у разі порушення встановленого строку під час внесення інформації уповноважений суб'єкт, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО, додатково вносить до ЄДЕБО інформацію про причини такого порушення з накладенням кваліфікованого електронного підпису керівника. Якщо порушення встановленого строку становить більше 30 календарних днів, внесення інформації до ЄДЕБО здійснюється за погодженням розпорядника ЄДЕБО, сформованим у ЄДЕБО з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідального працівника розпорядника ЄДЕБО за результатами розгляду причин порушення строку.
Матеріали справи не містять доказів звернення Запорізького національного університету до Міністерства освіти і науки України з питання погодження внесення відомостей про навчання ОСОБА_1 до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Враховуючи викладене, суд зауважує, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки матеріали справи не містять відмови Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про навчання ОСОБА_1 , натомість суд зауважує, що згідно листа Запорізького національного університету №01/01-15/690 від 05.05.2025 зазначається, що: «Наразі Запорізький національний університет не має можливості надати довідку з Єдиної державної електронної бази освіти, у зв'язку з несвоєчасним внесенням даних про навчання ОСОБА_1 до ЄДЕБО.
Враховуючи викладене, у зв'язку з несвоєчасним внесенням даних Запорізьким національним університетом про навчання ОСОБА_1 до ЄДЕБО, вказане посприяло неможливості позивача сформувати довідку в ЄДЕБО.
Враховуючи вищезазначене, суд зауважує, що вказані позовні вимоги до Міністерства освіти і науки України є передчасними.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат між сторонами зі сплати судового збору у даній справі не здійснюється.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, 10; ЄДРПОУ 38621185), третьої особи - Запорізького національного університету (69011, м. Запоріжжя, вул. Університетська, буд. 66; ЄДРПОУ 02125243), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 18 грудня 2025 року.
Суддя О.В. Царікова